Постанова

від 26.09.2012 по справі 5004/2332/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

26 вересня 2012 року Справа № 5004/2332/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Філіпова Т.Л. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Кнапець М.В.,

розглянувши апеляційну скаргу позивача - приватного підприємства "Фасад" на рішення господарського суду Волинської області від 25.06.12 р. у справі № 5004/2332/11

за позовом приватного підприємства "Фасад", м.Луцьк

до товариства з обмеженою відповідальністю "Експоцентр", м.Луцьк

про стягнення 448 413,77 грн.

За участю представників:

Позивача (скаржника) - Богачук Ярослав Олександрович ( довіреність № б/н від 31.10.2011 р. ),

Літушко Андрій Олександрович ( довіреність № б/н від 26.12.2011 р.)

Відповідача - Собковський С.М.(довіреність)

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2012 року внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Філіпова Т.Л., суддя Дужич С.П.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 25 червня 2012 року у справі №5004/2332/11 у позові приватного підприємства «Фасад»до товариства з обмеженою відповідальністю «Експоцентр»про стягнення 448 413 грн. 77 коп. -відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, не підтверджені належними доказами (том 3, арк. справи 57-60 ).

Рішення місцевого господарського суду мотивовано наступним.

Так як сторони передбачили строк виконання відповідачем зобов'язань по сплаті коштів за виконану роботу у додатковій угоді №1 від 27.01.2009 року - протягом 10 днів після усунення позивачем недоліків, вказаних у акті усунення зауважень від 18.02.2009 року, суд прийшов до висновку, що такий строк не настав, зобов'язання відповідача по сплаті боргу не виникло, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог та стягнення 286 710 грн. 53 коп. основного боргу згідно договору підряду від 27.12.2007 року №2712/07, 22 966 грн. 11 коп. річних, 68276 грн. 11 коп. збитків від інфляції, 70 461 грн. 02 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відмовляючи в позові про стягнення 70 461 грн. 02 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, суд також виходив з того, що умовами договору, укладеного між сторонами, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлено, чинним законодавством не передбачено можливість застосування до договору підряду положень про позику, договори підряду і позики є різними за своєю правовою природою та регулюють різні види правовідносин, тому застосування до спірних правовідносин положення ст. 1048 ЦК України, на яку посилається позивач, є безпідставним.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 25 червня 2012 року у справі №5004/2332/11 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Скаржник зазначає, що рішення прийняте внаслідок порушення і неправильного застосування норм матеріального права, та містить невідповідність висновків суду обставинам справи, а тому підлягає скасуванню (том 3, арк. справи 77-80).

Апеляційна скарга позивача мотивована наступним.

27.01.2009 року сторони уклали додаткову угоду №1 до договору підряду, згідно якої визначили, що заборгованість в розмірі 28711,90 грн. буде сплачена протягом 10 днів з моменту усунення підрядником недоліків, які зафіксовані сторонами в акті недоліків від 27.01.2009 року. Однак жодного акту про фіксування недоліків сторони 27.01.2009 року не складали. Натомість відповідач пред»явив власний акт, складений ним в односторонньому порядку днем раніше, 26.09.2009 року, без участі представників позивача.

Згідно пункту 2 додаткової угоди сторонами було визначено, що про усунення недоліків сторонами складається акт довільної форми. Такий акт було складено 18.02.2009 року і в ньому було зафіксовано, що відповідно до пунктів акту недоліків та зауважень за договорами підряду №27112/07 та №2802/08 від 26.01.2009 року виконано ряд робіт по усуненню даних недоліків. Апелянт вважає, що цим актом сторони погодилися, що недоліки було усунуто.

Свідченням настання строку оплати, про який згадано в додатковій угоді №1 від 27.01.2009 року, є те, що станом на 01.01.2010 року та на 01.01.2011 року між сторонами було складено акти звірки взаємних розрахунків, де зафіксовано заборгованість відповідача перед ПП «Фасад»у розмірі 381308,96 грн. Тобто, в бухгалтерських даних відповідача ця сума була кредиторською заборгованістю, а її наявність у відповідача перед позивачем свідчить про те, що відповідач був боржником у зобов»язанні, а отже -строк оплати зобов»язання настав.

Апелянт також стверджує, що 13.08.2009 року відповідач проводив часткову сплату згідно договору підряду №2717/07 від 27.12.2007 року, що підтверджується банківською випискою і свідчить про настання строку оплати.

В обґрунтування своєї правової позиції стосовно не усунення всіх недоліків, які зафіксовані в односторонньому порядку відповідачем у акті від 26.01.2009 року, скаржник зазначає, що частина недоліків не повинні були виконуватися позивачем, а частина були допущені не з вини позивача.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засданні, щодо апеляційної скарги заперечували, мотивуючи тим, що згідно п. 1 від 27.01.2009 року по договору підряду №2712/07 від 27.12.2007 року -«Ця додаткова угода визначає порядку усунення підрядником недоліків зафіксованих сторонами в акті недоліків і зауважень від 27.01.2009 року складеного за результатами виконання договору підряду №2712/07 від 27.12.2007 року»

Пунктом 3 даної угоди сторони передбачили -«Заборгованість замовника за договором підряду №2712/07 від 27.12.2007 року в сумі 287711,90 грн., яка зафіксована актом звірки від 31.12.2008 року буде сплачена підряднку протягом 10 днів з моменту усунення підрядником всіх недоліків»

«Дана додаткова угода є додатком та невід»ємною частиною договору підряду №2712/07 від 27.12.2007 року (п.6 додаткової угоди).

Актом усунення зауважень від 26.01.2009 року за договором підряду №2712/07 від 27.12.2007 року встановлено, що недоліки усунені лише частково. В акті зазначено -«Звіт по пунктах 3,5,7,8,9,10, буде надано додатково»На думку відповідача станом на теперішній час позивачем недоліки не усунуті. А тому просить суд рішення господарського суду Волинської області від 25.06.2012 р. у справі № 5004/2332/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №5004/2332/11 від 06 серпня 2012 року апеляційну скаргу позивача -приватного підприємства «Фасад»було прийнято до провадження, справу призначено до слухання (том 3, арк. справи 76).

Розглядом матеріалів справи встановлено:

27 грудня 2007 року між позивачем - приватним підприємством "Фасад" та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Експоцентр" був укладений договір підряду №2712/07 (далі -договір, Т.1, а. с. 10-16).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Згідно п. п. 1.1, 2.1.5, 2.4, 2.6, 4.1, 4.2, 5.1, 5.2, 5.3 договору відповідач доручив, а позивач зобов'язався розробити технічну документацію проекту фасаду та виконати роботи з монтажу навісного вентильованого фасаду з використанням алюмінієвого композитного матеріалу згідно розробленої технічної документації на об'єкті, що знаходиться по вул. Конякіна, 30 в м. Луцьку, а відповідач - оплатити роботи, вартість яких становить 1 251 592 грн. 00 коп. в такому порядку: до початку виконання робіт перерахувати аванс у розмірі 250 000 грн. 00 коп., всі інші платежі здійснювати згідно Графіка фінансування робіт, що є невід'ємною частиною договору; остаточні розрахунки провести протягом 10 робочих днів з моменту підписання акту приймання -передачі виконаних робіт. Після прийняття технічної документації до виконання робіт підрядник несе повну відповідальність за всі недоліки даної документації, які можуть негативним чином відобразитись на виконанні робіт за даним договором. Приймання -передача виконання робіт здійснюється шляхом складання акту прийому -передачі виконаних робіт за типовою формою №КБ-2-В, КБ-3. На підставі акту, що містить зауваження до виконаних робіт, підрядник вживає всіх необхідних заходів для усунення недоліків виконаних робіт, після чого складає новий проект Акту прийому -передачі виконаних робіт, що надалі розглядається замовником відповідно до умов даного договору. Остаточна вартість робіт буде визначена після фактичного виконання робіт, про що укладається відповідна додаткова угода.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 27.12.2007 року №2712/07.

28.03.2008 року, 29.09.2008 року, 29.04.2008 року, 28.05.2008 року та 28.11.2008 року відповідачем та позивачем підписані акти приймання виконаних робіт на суми, відповідно, 277 572 грн. 28 коп., 546 082 грн. 27 коп., 277 572 грн. 28коп., 244 184 грн. 11 коп., 384 087 грн. 23 коп. (а. с. 65-85), що в сумі складає 1729498 грн. 17 коп.

Проте, за результатами виконання договору сторонами виявлено ряд недоліків та зауважень, про що складено акт обстеження від 26.01.2009 року (Т.1, а. с. 23-24).

27 січня 2009 року між сторонами у справі було укладено додаткову угоду №1 до договору (Т.1, а. с. 25), яка визначала порядок усунення позивачем недоліків, зафіксованих в акті від 26.01.2009 року.

Пунктами 2, 3 додаткової угоди сторони погодили, що заборгованість відповідача в сумі 287 711 грн. 90 коп. буде сплачена протягом 10 днів з моменту усунення позивачем всіх недоліків. Про усунення недоліків сторонами складається відповідний акт довільної форми.

18.02.2009 року сторонами підписано акт усунення зауважень за договором підряду (Т.1, а. с. 26), яким засвідчено, що позивачем виконано ряд робіт по усуненню недоліків, проте звіт по пунктах 3, 5, 7, 8, 9, 10 буде додано додатково. Зі сторони позивача акт підписаний директором ПП "Фасад" О. Д. Літушко, зі сторони відповідача - головним інженером І. О. Попович, заступником директора по будівництву С. П. Терешкович, завідувачем складу В. А. Власюком.

Актом усунення зауважень від 18.02.2009 року та додатковою угодою №1 від 27.01.2009 року позивач взяв на себе зобов'язання по усуненню недоліків, вказаних у акті обстеження від 26.01.2009 року.

Згідно висновку №8080-8081 судової будівельно-технічної експертизи (Т.3, а. с. 2-5) фактична площа навісного вентильованого фасаду об'єкта облаштованого композитними панелями становить 3052, 18 кв. м.;

на даний час наявні недоліки по п. п. 3, 5, 7, 8, 9 (8), 10 (9) акту обстеження від 26.01.2009 року;

зауваження, вказані в пунктах 3, 7, 8, 10 (9) акту обстеження, виявлені представниками замовника ТзОВ "Ексноцентр" по роботах які не передбачені затвердженою технічною документацією і згідно договору підряду №2712/07 від 27.12.2007 року не мали виконуватись підрядною організацією ПП "Фасад", тому вони не можуть бути наслідком неналежного виконання робіт.

визначити, що дані зауваження є наслідком неналежного виконання робіт підрядником ПП "Фасад" не можливо, тому що на час проведення дослідження не надається можливим визначити чи відповідно до робочого проекту виконувались роботи по будівництву торгового центру;

визначити, що зауваження по п.п. 5, 9 (8)є наслідком неналежного виконання робіт підрядником ПП "Фасад" не можливо, тому що на час проведення дослідження не надається можливим визначити чи відповідно до робочого проекту виконувались роботи по будівництву торгового центру.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Як вбачається з оскаржуваного рішення, місцевий суд мотивував його тим, що оскільки сторони у додатковій угоді №1 від 27.01.2009 року визначили настання терміну оплати через 10 днів після усунення позивачем недоліків, вказаних у акті усунення зауважень від 18.02.2009 року, а недоліки не було усунуто, то строк оплати відповідачем суми боргу не настав.

Однак з такою позицією погодитися неможливо.

В матеріалах справи є акт про наявність існуючих недоліків, складений 26.01.2009. Пунктом 2 додаткової угоди №1 від 27.01.2009 року передбачено, що про усунення існуючих недоліків сторонами складається акт довільної форми. Тобто, сторони визначили процедуру та форму, в якій має бути зафіксовано усунення недоліків, і погодили, що підтвердженням усунення недоліків буде акт.

Такий акт між сторонами було складено 18.02.2009 року. Відтак, факт складення такого акту є свідченням усунення недоліків та настання строку для оплати.

Суд відхиляє посилання сторони відповідача на те, що акт не може бути свідченням усунення недоліків, оскільки в ньому передбачається, що звіт по окремих пунктах недоліків буде надано додатково.

Актом від 18.02.2009 року не визначено, хто має подавати такий звіт, в який строк і в якому порядку, чи повинен цей звіт затверджуватися і т.п., а з матеріалів справи не вбачається, що між сторонами існували домовленості про те, що оплата відбудеться за наслідками представлення звіту. Крім того, з акту не вбачається, що якісь недоліки на момент його складення не усунуто. Наявність окремих недоліків на момент розгляду справи не звільняє відповідача від обов'язку сплатити суму боргу.

Як встановлено висновком експертизи від 30.03.2012 року, недоліки, зазначені в пунктах 3, 7, 8, 10 (9) акту від 26.01.2009 не є наслідком порушення позивачем укладеного між сторонами договору підряду, а відтак суд не вбачає обов'язку позивача усувати ці недоліки. Для усунення зазначених недоліків між сторонами мав укладатися новий договір підряду із зазначенням усіх необхідних істотних умов та дотриманням норм законодавства.

Додаткова угода №1 від 27.01.2009 року не може вважатися таким договором. Що стосується недоліків, зазначених в п. 5, 9 (8) акту від 26.01.2009, то суд погоджується, що вони були допущені не з вини позивача, а внаслідок передачі позивачу для роботи об'єкта, який не відповідав технічній документації, про що позивач двічі вказував відповідачу листами від 15.02.2008 року №12 та від 20.02.2008 року №15.

Отже, в матеріалах справи немає жодних відомостей про існування неусунутих недоліків, які б виникли з вини позивача внаслідок неналежного виконання ним договору підряду №2712/07 від 27.12.2007 року. За таких обставин, суд приходить до висновку, що визначений додатковою угодою №1 від 27.01.2009 року строк оплати наступив. Свідченням того, що відповідач визнавав факт настання строку оплати та існування заборгованості є й те що станом на 01.01.2010 та на 01.01.2011 між сторонами було складено акти звірки взаємних розрахунків, де зафіксовано заборгованість відповідача перед позивачам у розмірі 381 308,96 грн.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, факт визнання відповідачем існування заборгованості перед позивачем, а також проведення 13.08.2009 року часткової оплати в сумі 1000,00 грн. згідно договору підряду №2717/07 від 27.12.2007 є підтвердженням того, що строк оплати за договором наступив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 562 Цивільного кодексу встановлено, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналогічне за суттю положення міститься і в ст. 202 ГК України. Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав належним чином умов договору, зокрема -несплатив належні позивачу кошти.

Тому колегія судді приходить до висновку, що заявлена до стягнення позивачем сума основного боргу є обґрунтованою у сумі 286710,53 і підлягає задоволенню.

Крім цього відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно заявлено до стягнення 68276,11 грн. інфляційних втрат та 22966,11 грн. 3% річних.

З огляду на викладене висновки рішення місцевого суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для його частковому скасування в частині відмови в стягненні основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних.

В частині відмови у стягненні 70 461,02 грн. процентів за користування чужими коштами рішення місцевого суду є законним, оскільки така вимога позивача не ґрунтується на чинному законодавстві, а договором підряду не передбачено можливості стягнення з винної сторони відсотків за користування чужими коштами.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору і за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Фасад»на рішення господарського суду Волинської області від 25.06.2012 року у справі №5004/2332/11 задоволити частково.

Рішення скасувати частково.

Прийняти нове рішення.

Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Експоцентр» м. Луцьк, вул. Конякіна, 30 (код ЄДРПОУ 32872112) на користь приватного підприємства «Фасад»м. Луцьк, вул. Шопена, 22/81 (код ЄДРПОУ 30733478) -286710,53 грн. (двісті вісімдесят шість тисяч сімсот десять грн. 53 коп.) основного боргу, 68276,11 грн. (шістдесят вісім тисяч двісті сімдесят шість грн. 11 коп.) інфляційних, 22966,11 грн. (двадцять дві тисячі дев»ятсот шістдесят шість грн. 11 коп.) 3% річних, 4232,58 грн. (чотири тисячі двісті тридцять два грн. 58 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

В частині стягнення 70461,02 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Експоцентр» м. Луцьк, вул.Конякіна, 30 (код ЄДРПОУ 32872112) на користь приватного підприємства «Фасад»м.Луцьк, вул. Шопена, 22/81 (код ЄДРПОУ 30733478) -2116,29 грн. (дві тисячі сто шістнадцять грн. 29 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Дужич С.П.