Постанова

від 20.09.2012 по справі 34/152

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2012 № 34/152

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників сторін:

позивача: Скрипченко Є.І., довіреність №713 від 18.09.2012 року;

відповідача: Кубинський П.О., довіреність б/н від 30.07.2012 року;

третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорбота"

на рішення господарського суду м. Києва від від 25.05.2011 р.

у справі №34/152 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорбота"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорбота» у якому просив в рахунок погашення заборгованості третьої особи за кредитним договором №115 від 31.05.2005 в розмірі 3025366,16 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно нежитлове (вбудоване) приміщення, загальною площею 86,30 кв.м., що належить ТОВ «Скорбота» на праві приватної власності шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки визначеною суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просив суд в рахунок погашення заборгованості третьої особи за Кредитним договором в розмірі 3035026,36 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно нежитлове (вбудоване) приміщення, загальною площею 86,30 кв.м., що належить ТОВ «Скорбота» на праві приватної власності шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки визначеною суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2011 позовні вимоги задоволені частково, у рахунок погашення заборгованості третьої особи за кредитним договором №115 від 31.05.2005 в розмірі 3035026 (три мільйони тридцять п'ять тисяч двадцять шість) грн. 36 коп., яка складається з:

-1643830 грн. прострочена заборгованість по кредиту;

-1165723,35 грн. прострочена заборгованості по процентах;

-147853,15 грн. заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 28.04.2008 до 27.04.2011;

-77619,86 грн. заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 28.04.2008 до 27.04.2011 перед Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39; ідентифікаційний код 23697280) звернуте стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно нежитлове (вбудоване) приміщення, загальною площею 86,30 кв.м., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Скорбота» (01054, м. Київ, вул. О. Гончара, 77, ідентифікаційний код 21586487) на праві приватної власності шляхом проведення прилюдних торгів. Встановлено початкову ціну продажу вказаного предмета іпотеки за його вартістю, визначеною згідно з експертним висновком суб'єкта оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Скорбота» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд рішення скасувати та припинити провадження у справі.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

31.05.2005 між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»(Банк) та третьою особою (Позичальник) укладено Кредитний договір, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит на споживчі потреби в сумі 1643830 грн. на строк з 31 травня 2005 року до 30 травня 2006 року, із сплатою процентів за користування кредитом виходячи із 12% річних.

Згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 Кредитного договору Банк зобов'язується відкрити Позичальнику позичковий рахунок та перерахувати Позичальнику кредит в розмірі 1 643830 грн. з позичкового рахунка в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, шляхом видачі готівки з каси банку.

31.05.2005 Позичальник звернувся до Банку з заявкою за вих. №13333_69 на видачу готівки в сумі 1643830 грн.

Як слідує з матеріалів справи, Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, відкривши Позичальнику позичковий рахунок та надавши кредит в сумі 1 643 830 гривень 31.05.2005, що підтверджується випискою із особового рахунку третьої особи з 31.05.2005 до 10.08.2009.

За умовами Кредитного договору, Позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в п. 1.1 дійсного договору цілі та сплачувати заборгованість за кредитом згідно встановленого в договорі графіку на рахунок у ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478 (п.п.3.3.1 п.3.3).

Згідно підпункту 3.3.2 Кредитного договору, Позичальник зобов'язався нараховані проценти за користування кредитом за період з 31 травня 2005 року до 30 травня 2006 року сплатити у валюті кредиту виходячи із процентної ставки, зазначеної в п.п.1.1, 3.1.8 в такі строки:

- за період з 31 травня 2005 року до 31 липня 2005 року - сплатити проценти не пізніше 31 серпня 2005 року на рахунок в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478;

- за період з 1 серпня 2005 року до 30 травня 2006 року - сплачувати проценти щомісячно на рахунок в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, (за термін фактичного користування грошовими коштами на протягом календарного місяця) у строк до 10 числа місяця, слідуючого за місяцем нарахування процентів, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.1 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Відповідно до п.3.1 Кредитного договору Банк зобов'язаний розраховувати проценти за фактичну кількість днів користування кредитом на суму фактичного залишку на позичковому рахунку (п.п.3.1.3); при розрахунку процентів враховувати перший день користування кредитом і не враховувати останній день користування кредитом (п.п.3.1.4); розраховувати проценти, застосовуючи метод факт/факт, коли для розрахунку береться фактична кількість днів у місяці та у році (365 або 366) (п.п.3.1.5); проценти нараховувати за зобов'язаннями Позичальника за період від дня одержання окремих сум за кредитом до дня його погашення. Проценти нараховувати на залишок заборгованості за кредитом (п.п.3.1.6).

В зв'язку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору, а саме не повернення у строк, визначений п.1.1 Кредитного договору кредиту та сплати процентів за його користування, Банк вимагає погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику грошових коштів (Кредиту) в межах Кредитного договору.

Відповідач, отримавши вищезазначену суму Кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов Кредитного договору, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав.

Таким чином, станом на 27.03.2011 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поданої 11.05.2011) за Позичальником рахується непогашена заборгованість за Кредитним договором (заборгованість за кредитом та процентами) у розмірі 2809553,35 грн. яка складається з:

-1643830 грн. прострочена заборгованість по кредиту;

-1165723,35 грн. прострочена заборгованості по процентах;

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 Кредитного договору визначено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобовязаний сплатити Банку пеню в розмірі 3% річних від суми невиконаного зобовязання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності, визначеної цим договором.

Згідно з п.5.8 Кредитного договору строк позовної давності за цим договором встановлюється сторонами в три роки, в тому числі вимог по поверненню: процентів за користування кредитом та суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, штрафів та всіх видатків понесених Банком під час виконання умов цього договору.

Таким чином, станом на 27.04.2011 (включно) розмір пені за невиконання Позичальником зобов'язань перед позивачем за Кредитним договором документально підтверджений і відповідачем і третьою особою не спростований у сумі:

- 147853,15 грн. заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 28.04.2008 до 27.04.2011,

- 77619,86 грн. заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 28.04.2008 до 27.04.2011.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком (Іпотекодержатель) в особі заступника Голови Правління Русина Єгора Гавриловича, який діяв на підставі довіреності, посвідченої 20 вересня 2004 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованої в реєстрі за №8844 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорбота»(Іпотекодавець), в особі виконуючого директора третьої особи, який діяв на підставі Статуту та протоколу зборів засновників ТОВ «Скорбота»від 30.03.1994 року укладено Іпотечний договір, згідно з яким Іпотекодавцем передано в іпотеку Банку нерухоме майно - нежитлове (вбудоване) приміщення, загальною площею 86,30 кв.м., що належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.1997, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №3159 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації на праві колективної власності та записаного у реєстрову книгу за реєстровим №1057П. Загальна балансова вартість предмета іпотеки згідно довідки-характеристики №1048172 від 21.04.2005, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, в якій викладена характеристики предмета іпотеки, становить 33000 грн.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 3 Закону передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені ним вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно підпункту 3.2.6 Кредитного договору, у разі невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених дійсним договором, відшкодування заборгованості за дійсним договором здійснюється Банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 31 травня 2005 року, укладеного Банком з Позичальником, у порядку встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.1.6 п.3.1 вищезазначеного Іпотечного договору, Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразової чи неодноразових прострочок Позичальником сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту Іпотекодержателю, використання кредиту не за цільовим призначенням або порушення інших умов Кредитного договору, а також у випадку порушення Іпотекодавцем (третьою особою) умов зберігання або експлуатації предмета іпотеки, порушення умов договору іпотеки щодо розпорядження предметом іпотеки - незалежно від настання строку виконання по кредитному договору, порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - Іпотекодавця Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання Кредитного договору, якщо Іпотекодержатель і наступник Іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Відповідно до ст.33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 3.1.6 Іпотечного договору встановлено, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразової чи неодноразових прострочок Позичальником сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту Іпотекодержателю, використання кредиту не за цільовим призначенням або порушення інших умов кредитного договору, а також у випадку порушення Іпотекодавцем (третьою особою) умов зберігання або експлуатації чи страхування предмету іпотеки, порушення умов цього договору щодо розпорядження предметом іпотеки незалежно від настання строку виконання по кредитному договору, порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Позичальника або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи Позичальника Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання кредитного договору, якщо Іпотекодержатель і наступник Іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Статтею 11 Закону визначено, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що задоволення вимог Іпотекодержателя (позивача) має відбуватись шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах з початковою ціною продажу вказаного предмета іпотеки за його вартістю, визначеною згідно з експертним висновком субєкта оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду.З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 25.05.2011 року у справі № 34/152 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва 25.05.2011 року у справі № 34/152.

При цьому колегія суддів відзначає, що у зв'язку із набранням законної сили рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30.01.2012 р. про визнання недійсними іпотечного та кредитного договорів, зацікавлена особа не позбавлена права звернутись до суду із заявою про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 25.05.2011 року у справі № 34/152 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорбота" - без задоволення.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Шапран В.В.

Буравльов С.І.