Рішення

від 05.11.2008 по справі 33/114-34/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/114-34/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  33/114-34/179

05.11.08

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»

дотретя особа –Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс Україна»Товариство з обмеженою відповідальністю «РА Медіа Маркет»

простягнення 1 746 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Саєнко О.О. (довіреність № 73 від 24.03.2008);

від відповідача –від третьої особи –Берковський Р.О. (довіреність № 3 від 02.04.2008);не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У травні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»(далі –Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс Україна»(далі –Відповідач) про стягнення 1661,45 грн. заборгованості з попередньої оплати, а також нарахованих на цю суму боргу, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), 3% річних у сумі 21 грн. та інфляційних втрат у сумі 64 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- відповідно до Таблиці № 3 до пункту 1.4 Додаткової угоди № 1 від 22.08.2006 до договору № 01/07.1 на проведення рекламної кампанії від 01.07.2006 року Відповідач повинен був виконати певні роботи, а саме: постери на щити в кількості 7 на загальну суму 1 661,45 грн. Строки виконання зазначених робіт, докладні технічні характеристики, умови оплати та інше, зазначається в окремих Додатках;

- Додатки та угоди, які встановлюють порядок виготовлення постерів між позивачем і відповідачем не укладалися;

- 21.09.2006 Відповідачем було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000255 від 21.09.2007 року на суму 1 661,45 грн. за виготовлення 7 штук постерів на щити, який 22.09.2006 Позивачем був оплачений;

- Відповідач постери на щити не виготовив і позивачу не передав;

- 03.11.2006 Позивач направив відповідачу лист № 150 від 03.11.2006, в якому просив повернути грошові кошти не пізніше 12.11.2006, проте Відповідач вказану вимогу не виконав.

Відповідач позов не визнав з підстав його необґрунтованості, зазначивши при цьому, що:

- на виконання договірних зобов'язань між Позивачем і Відповідачем, останнім було укладено угоду з підрядною організацією –товариством з обмеженою відповідальністю «РА Медіа Маркет»(далі –ТОВ «РА Медіа Маркет») на виготовлення постерів у кількості 9 шт. на суму 1578,38 грн.;

- вищевказані постери були виготовлені ТОВ «РА Медіа Маркет»та станом на 27.09.2006 були передані ПП «Захарко»в м. Дрогобич Львівської області, який їх одразу ж розмістив на рекламних щитах, і в цей же день Позивачу було направлено на підписання акт виконаних робіт;

- Позивачем не було зроблено жодних зауважень з приводу якості виготовлених табличок, але він ухилився від їх прийняття.

Ухвалою від 18.10.2007 залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача ТОВ «РА Медіа Маркет».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.11.2007, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2008, у справі № 33/114 позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2008 зазначені судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасовані, а справу передано на новий розгляд.

Вказана постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що:

- попередніми судовими інстанціями не взято до уваги доводи Відповідача щодо укладання ним договорів з третіми особами на виконання договору № 01/07.01 та оплати за цими договорами;

- попередніми інстанціями не перевірено наведені Відповідачем, зокрема, у відзиві на позовну заяву і в апеляційній скарзі зі справи доводи –і відповідно не оцінено подані ним докази –стосовно отримання Позивачем усіх постерів на щити і розміщення їх у Позивача (при відмові останнього від підписання відповідного акта приймання-передачі та за відсутності з його боку зауважень щодо якості виконаної роботи);

- не досліджено попередніми судовими інстанціями (лише згадано в оскаржуваних судових рішеннях) і як доказ у справі рахунок-фактуру від 21.09.2006 № СФ-0000255 на предмет наявності в ньому даних щодо кількості, ціни, інших характеристик зазначених у цьому документі виробів;

- передчасними є й висновки попередніх судових інстанцій про неприйняття як доказів у справі документів, що стосуються укладення Відповідачем договорів з «третіми особами»відповідно до умов договору № 01/07.01 та вчинення цими особами дій, спрямованих, по суті на виконання зазначеного договору. Такі висновки не узгоджуються із з'ясованими тими ж судовими інстанціями умовами договору № 01/07.01 щодо права Відповідача (як виконавця) залучати для виконання окремих робіт (послуг) за цим договором третіх осіб. Отже, дослідження дій таких осіб з виконання окремих робіт (надання послуг) за завданням Відповідача, пов'язаними з виконанням умов договору № 01/07.01, входить до предмету доказування в даній справі. Проте попередні судові інстанції цього не врахували та відповідних фактичних обставин справи не встановили;

- оскаржувана постанова апеляційної інстанції містить взаємно суперечливі мотиви її прийняття: з одного боку, в ній ідеться як про встановлений факт про існування домовленості між Позивачем та Відповідачем щодо «виготовлення постерів на щити в кількості 7 штук на загальну суму 1 661,45 грн.», з іншого суд застосовує до спірних правовідносин положення статті 1212 ЦК України щодо зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна (яким суд вважає кошти в сумі 1 661,45 грн.) без достатньої правової підстави, хоча сам же й визначив таку підставу у вигляді зазначеної домовленості сторін, причому не вказав, чи відпала така підстава згодом, а якщо відпала, то в зв'язку з чим.

При новому розгляді Позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, а Відповідач проти них заперечував з тих самих підстав, що й у попередніх судових інстанціях.

Третя особа письмових заперечень проти позову не подала, в судове засідання не з'явилась.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 09.07.2008, 24.09.2008 оголошувалась перерва до 25.07.2008, 20.10.2008 відповідно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2006 між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Виконавець) було укладено договір на проведення рекламної компанії № 01/07.1 (далі –Договір), відповідно до пункту 2.2 якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується проводити рекламну компанію, яка вважається розпочатою з дати підписання даного Договору та виконується відповідно до умов даного Договору, додаткових угод до даного Договору та окремих договорів на виконання робіт, визначених у даному Договорі до 31.12.2006 включно.

Виконавець має право за рекомендацією Замовника або за власною ініціативою залучати третіх осіб для виконання окремих робіт (послуг) для проведення Рекламної кампанії. Виконавець несе відповідальність перед Замовником за належне виконання робіт такими особами (пункт 2.2 Договору).

Виконавець зобов'язується здійснювати Рекламну кампанію відповідно до умов цього Договору. Додаткових угод до цього Договору та окремих Договорів на виконання робіт, визначених у цьому Договорі (пункт 3.2 Договору).

Виконавець зобов'язаний розробляти та подавати Замовнику письмові Пропозиції щодо проведення кожного виду рекламних заходів у межах затвердженого Замовником медіаплану, якщо необхідність надання таких пропозицій виходить з підписаного медіаплану в зв'язку з відсутністю у ньому інформації, яка повинна міститися в Пропозиції. В кожній Пропозиції визначається вид певного рекламного заходу медіаплану, строки або терміни його виконання, вартість, технологія проведення та інша інформація, яка необхідна для проведення цього рекламного заходу (пункт 3.2 договору).

Згідно з пунктом 3.5 Договору на підставі затверджених Замовником пропозицій Виконавець готує та подає на розгляд Замовнику для укладення додаткові угоди до даного Договору або окремі договори з приводу надання та затвердження пропозицій. У цих додаткових угодах або окремих договорах визначаються всі необхідні умови щодо конкретних рекламних заходів (робіт, послуг), що були предметом затверджених пропозицій, в т.ч. вид рекламного заходу (робіт, послуг), вартість, строк виконання, зобов'язання сторін щодо досягнення тих чи інших результатів, механізм контролю за здійсненням рекламного заходу (робіт, послуг), відповідальність сторін за порушення зобов'язань.

Відповідно до пункту 3.6 Договору Замовник також може надавати Виконавцю письмові завдання на проведення рекламних заходів (робіт, послуг). На підставі наданих Замовником завдань Виконавець готує та подає на розгляд Замовнику для укладання додаткові угоди до даного Договору або окремі договори з приводу завдань Замовника. У цих додаткових угодах або окремих договорах визначаються всі необхідні умови щодо конкретних рекламних заходів (робіт, послуг), що були предметом затверджених завдань, в т.ч. вид рекламного заходу (робіт, послуг), вартість, строк виконання, зобов'язання сторін щодо досягнення тих чи інших результатів, механізми контролю за здійсненням рекламного заходу (робіт, послуг), відповідальність сторін за порушення зобов'язань.

Здача-приймання виконаних робіт (наданих послуг) здійснюється сторонами за актами (пункт 6.1 Договору).

22.08.2006 Позивач та Відповідач уклали додаткову угоду № 1 до Договору (далі –Додаткова угода), відповідно до якої затвердили рекламний бюджет на проведення рекламної компанії в сумі 2 223 000 грн.

Таблицею № 3, яка є додатком № 1 до пункту 1.4 Додаткової угоди визначено, що на проведення рекламної компанії, Відповідач повинен був виконати певні роботи, а саме: постери на щити в кількості 7 штук на суму 1 661,45 грн. Строки виконання відповідних робіт, докладні технічні характеристики та інше вказуються в окремих додатках чи додаткових угодах.

Угоди, які встановлюють порядок виготовлення постерів на щити між Позивачем та Відповідачем не укладались.

06.09.2006 Третя особа виставила Відповідачу рахунок-фактуру № СФ-6/09-1 на суму 1 578,38 грн. за виготовлення постерів у кількості 1 штуки.

21.09.2006 Відповідач виставив Позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000255 на суму 1 661,45 грн. за виготовлення 7 штук постерів на щити.

22.09.2006 Позивач перерахував Відповідачу 1 661,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 470 на суму 1 661,45 грн.

27.09.2006 Відповідач та Третя особа підписали видаткову накладну на виготовлення постерів у кількості 1 штука на суму 1 578,38 грн.

28.10.2006 Відповідач направив Позивачу для підписання два примірника акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000187 від 27.09.2006, у якому зокрема зазначено, що Відповідачем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку № СФ-0000255 від 21.09.2006, а саме: виготовлення постерів у кількості 7 штук на суму 1 661,45 грн.

27.10.2006 Позивач направив Відповідачу лист № 143, в якому зазначив, що 24.10.2006 разом з іншими документами одержано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договорами та надано зауваження щодо акта № ОУ-0000187 від 27.09.2006, а саме: згідно з таблицею № 3 до пункту 1.4 Додаткової угоди № 1 до Договору строки виконання робіт, зазначених у цій таблиці, зокрема, виготовлення постерів на щити, докладні технічні характеристики умови оплати та інші умови, які передбачені пунктом 3.6 Договору мають значитися в окремих додатках (додаткових угодах). Будь-яка угода на проведення вказаних в акті робіт відсутня, виготовлені постери нами не приймались. Акт № ОУ-0000187 від 27.09.2006 нами не може бути підписаний і повертається вам у двох примірниках.

03.11.2006 Позивач направив Відповідачу лист № 150, у якому вимагав від Відповідача повернути грошові кошти у сумі 1 661,45 грн. не пізніше 12.11.2006, оскільки відсутні угоди, які встановлюють порядок виготовлення постерів на щити, а вказані постери на щити Відповідачем не виготовлені та не передані Позивачу.

Відповідач грошові кошти у сумі 1 661,45 грн. Позивачу не повернув.

06.11.2006 Відповідач платіжним дорученням № 1510 сплатив Третій особі 26 011,33 грн. за рекламну продукцію.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2006 Відповідач виставив Позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000255 на суму 1 661,45 грн. за виготовлення 7 штук інформаційних таблиць та вказівників. У вказаному рахунку-фактурі не зазначено за виготовлення яких самих постерів на щити його виставлено.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі –ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Вказане положення кореспондується зі статтею 207 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (частина 1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печатками (частина 2).

Статтею 208 ЦК України передбачено, що правочини між юридичними особами слід вчиняти у письмовій формі (пункт 1 частини 1).

Недодержання сторонами письмової форми правочини, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Разом з тим, рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків (частина 1 статті 218 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина 2).

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3).

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості (частина 4).

Судом встановлено, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору на виготовлення постерів на щити, а саме: не було узгоджено предмет договору та інші умови щодо яких за домовленістю між Позивачем та Відповідачем повинна була бути досягнута згода.

Так, Позивачем та Відповідачем у таблиці № 3 до пункту 1.4 Додаткової угоди № 1 до Договору передбачено, що підписанням цієї Таблиці (у якій передбачено, зокрема, й виготовлення постерів на щити у кількості 7 шт. на суму 1661,45 грн.) сторони домовились про те, що строки виконання зазначених робіт, докладні технічні характеристики, умови оплати та ін. зазначаються в окремих Додатках. У супереч Договору, зокрема пунктів 3.2, 3.5, 3.6, 4.4, 4.5, Відповідач не подав на затвердження Позивача необхідних документів щодо узгодження порядку проведення конкретного рекламного заходу (виготовлення постерів), а саме –визначення змісту спірних постерів на щитах, розташування цих щитів, технічні характеристики постерів, строки виготовлення постерів, механізми контролю за здійсненням вказаного рекламного заходу (виконанням роботи), відповідальність сторін за порушення зобов'язання.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт узгодження між Позивачем та Відповідачем вказаних істотних умов. Зокрема, судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи № 33/114 було встановлено, що додатки та угоди, які встановлюють порядок виготовлення постерів між Позивачем та Відповідачем не укладалися. Ця ж обставина була встановлена й при новому розгляді справи.

Про те, що між сторонами у даній справі не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору на виготовлення постерів свідчить також і лист Позивача №143 від 27.10.2006, у якому зокрема Позивачем зазначалось, що у супереч пункту 3.6 Договору між Позивачем та Відповідачем не укладалось окремі додатки (додаткові угоди) на проведення робіт з виготовлення спірних постерів. Це й було головною підставою чому Позивач відмовився підписувати Акт № ОУ-0000187 від 27.09.2006 про виготовлення спірних постерів.

Згідно з частиною 8 статті 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору такій договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про неукладеність між Позивачем та Відповідачем договору про виготовлення постерів на щити.

За таких обставин договір між Позивачем та Відповідачем не відбувся як юридичний факт, що породжує певні права й обов'язки для сторін.

Згідно з частиною 1, пунктом 3 частини 3 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін в зобов'язанні.

Таким чином, виходячи зі змісту вказаної норми, оскільки сторони не уклали договір на виготовлення постерів на щити (не досягли згоди щодо усіх його істотних умов), у Відповідача, після отримання вимоги від Позивача про повернення перерахованих останнім коштів у якості попередньої оплати за виготовлення постерів, відпали правові підстави зберігати ці кошти.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, Відповідач після отримання від Позивача листа № 150 від 03.11.2006 з вимогою повернення 1 661,45 грн., повинен був повернути зазначену суму коштів Позивачу.

Проте, Відповідач на дату судового розгляду свого зобов'язання щодо повернення попередньої оплати у сумі 1 661,45 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 1 661,45 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 64 грн. інфляційних втрат та 21 грн. 3% річних. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства та матеріалам справи.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечнь на позов зазначає, що:

- Позивач відмовився підписати акт здачі-прийняття робіт (надання, послуг) № ОУ-0000187 від 27.09.2006, який Відповідач 28.10.2006 направив Позивачу;

- Відповідач уклав угоди та договори з третіми особами щодо виготовлення та монтажу інформаційних таблиць та вказівників для Позивача;

- Позивач порушив приписи частини 1 статті 853 ЦК України;

- 27.09.2006 всі постери були передані ПП «Захарко»в м. Дрогобич Львівської області, який їх одразу розмістив на рекламних щитах, а тому це підтверджує отримання Позивачем постерів на щити.

Дослідивши акт здачі-прийняття робіт (надання, послуг) № ОУ-0000187 від 27.09.2006, який Відповідач 28.10.2006 направив Позивачу, суд дійшов висновку про те, що Позивач правомірно відмовився підписувати вказаний акт, оскільки суд встановив, що між Позивачем та Відповідачем не було укладено договору про виготовлення постерів на щити.

Щодо посилання Відповідача на те, що він уклав угоди та договори з третіми особами щодо виготовлення та монтажу інформаційних таблиць та вказівників для Позивача, суд повідомляє наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що Відповідач відповідно до видаткової накладної від 27.09.2006 отримав від ТОВ «РА Медіа Маркет»постери на щит у кількості 1 штуки.

Таким чином, з документів наданих Відповідачем до матеріалів справи на підтвердження виконання вказаної угоди з ТОВ «РА Медіа Маркет»не вбачається, що саме сплачувалось, виготовлювалось та передавалось на виконання цієї угоди. Крім того, відповідно до вказаної видаткової накладної Відповідач отримав від ТОВ «РА Медіа Маркет»постери на щити у кількості 1 штуки, хоча Позивач сплатив Відповідачу 1 661,45 грн. за виготовлення постерів на щити у кількості 7 штук.

Щодо посилання Відповідача на те, що Позивач порушив приписи частини 1 статті 853 ЦК України, суд повідомляє наступне.

Відповідно до части 1 статті 853 ЦК України замовник зобовзаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це підряднику.

Суд не бере до уваги вказане посилання Відповідача на те, що Позивач порушив приписи частини 1 статті 853 ЦК України, оскільки суд встановив, що між Позивачем та Відповідачем не було укладено договору про виготовлення постерів на щити.

Щодо посилання Відповідача на те, що 27.09.2006 всі постери були передані ПП «Захарко»в м. Дрогобич Львівської області, який їх одразу розмістив на рекламних щитах, а тому це підтверджує отримання Позивачем постерів на щити, суд не бере вказане твердження до уваги, оскільки Відповідач у порушення статті 33 ГПК України не довів, що Позивач погодився прийняти вказані постери на щити.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530,1212 ЦК України, статтями 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс Україна»(02206, м. Київ, вул. Малишка, 37, кв. 3, ідентифікаційний код 33543396, р/р 260010066948 в КРД (філії) АППБ «Аваль», МФО 322904, а у випадку відсутності коштів із будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»(82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Городище, 8, ідентифікаційний код 34358195, р/р 26002334106001 в ВАТ «АКБ «Надра», МФО 325978) 1 661 (одну тисячу шістсот шістдесят одну) грн. 45 коп. боргу, 64 (шістдесят чотири) грн. інфляційних втрат, 21 (двадцять одну) грн. 3% річних, а також 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денногс строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                           Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 08.12.2008