Рішення

від 11.09.2012 по справі 2504/679/12

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2504/679/12

Провадження № 2/2504/140/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 року смт.Варва Варвинський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,

секретаря - Чичоти В.О.,

з участю відповідача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Варва Чернігівської області цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування фактичних витрат за навчання, -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2012 року представник позивача - Харківського національного університету внутрішніх справ звернувся до Варвинського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування фактичних витрат за навчання, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач, згідно наказу № 178 о/с від 30.07.2003 року, був зарахований до складу курсантів Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - ХНУВС).

01.09.2007 року між ХНУВС та ОСОБА_1 був укладений Договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України /а.с.9-10, далі - Договір/.

Відповідно до наказу № 329 о/с від 27.06.2008 року ХНУВС лейтенанта міліції ОСОБА_1 було відраховано з курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби до ГУ МВС України в Чернігівській області.

Наказом ГУ МВС України в Чернігівській області від 10.02.2011 року за № 29 лейтенанта міліції ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 «ж»(за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до п.2.3.6. Договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01.09.2007 року, укладеного між ХНУВС та відповідачем, останній зобов'язувався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума витрат складає 21 953 грн 14 к., які останній й просить суд стягнути з ОСОБА_1, оскільки він в добровільному порядку відмовляється їх відшкодувати /а.с.53-68/.

Позивач -представник Харківського національного університету внутрішніх справ в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи /а.с.84/, завчасно надіслав до канцелярії суду заяву про проведення розгляду справи без його участі, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити /а.с.50/.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник заявлені позовні вимоги ХНУВС, з підстав викладених в письмових запереченнях /а.с.37-39/, категорично не визнали.

Суд, заслухавши пояснення відповідача та його представника, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, розглянувши надані ними докази, які мають юридичне значення, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Положеннями ч.ч.1,2 ЦПК України визначено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд забезпечив сторонам змагальність процесу, створив їм умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків, попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, проте останні, відповідно до ч.2 ст.11 та ч.3 ст.27 ЦПК України, розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В судовому засіданні достовірно встановлено та сторонами не оспорюється те, що наказом ХНУВС за № 178 о/с від 30.07.2003 року ОСОБА_1 було зараховано до складу курсантів і 01.09.2007 року з ним укладено договір по підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України /а.с.9-10/.

Відповідно до п.2.3.6. цього договору відповідач зобов'язувався в разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті. Підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку є зокрема і відмова особи від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в ОВС протягом перших трьох років після закінчення навчання /а.с.9 зворот/.

Згідно наказу № 329 о/с від 27.06.2008 року ХНУВС, лейтенанта міліції ОСОБА_1 було відраховано зі курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби до ГУ МВС України в Чернігівській області, проте 10.02.2011 року відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ п.64 «ж»(за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

З розрахунків фактичних витрат, пов'язаних з утриманням рядового міліції ОСОБА_1 за час навчання в ХНУВС (речове забезпечення, заробітна плата, харчування, комунальні послуги) вбачається, що загальна сума витрат за час навчання останнього в Харківському національному університеті внутрішніх справ з 2003 по 2008 н.р. становить 21 953 грн 14 к. /а.с.15/.

«Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України»/далі-Порядку/, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, зокрема і у разі звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Ухвалою Варвинського районного суду від 24.07.2012 року, відповідачу по справі, було запропоновано, в разі невизнання позовних вимог, надати письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються /а.с.7/, оскільки сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Проте, жодного достатнього та належного доказу, який би містив інформацію щодо предмета доказування, на спростування заявленого позивачем цивільного позову, ані відповідачем, ані його представником на розгляд суду не надано.

Доводи відповідача та його представника про те, що на час зарахування відповідача до складу курсантів ХНУВС в 2003 році законодавством не було передбачено порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах МВС не заслуговують на увагу та є безпідставними.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Враховуючи факт зарахування відповідача до числа курсантів ХНУВС з 30.07.2003 року, то відповідно і матеріально-технічне забезпечення останнього здійснювалось не з моменту укладення з ним договору від 01.09.2007 року, а саме з моменту його зарахування до навчального закладу, що власне і не заперечувалось останнім в ході судового засідання.

Окрім того, на час зарахування відповідача до складу курсантів ХНУВС в 2003 році, тобто на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до пункту 3.5 "Порядку підготовки фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування", затвердженого наказом МВС України від 30.08.1999 року за № 660 також було передбачено аналогічний механізм відшкодування випускником вартості навчання, зокрема і у випадку звільнення особи за власним бажанням, без поважних причин, протягом трьох років.

Посилання відповідача щодо неправомірного нарахування позивачем витрат за продовольче забезпечення з 01.09.2004 року та комунальні послуги є також безпідставними, оскільки факт проживання відповідача за межами навчального закладу беззаперечно не свідчить про зняття останнього з продовольчого забезпечення та не користування комунальними послугами в процесі навчання в ХНУВС, а інших належних та допустимих доказів, в розумінні ч.1 ст.58, ч.2 ст.59 ЦПК України, які б безпосередньо містили інформацію щодо предмету доказування, всупереч ст.60 ЦПК України, на розгляд суду не надано. Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, відповідно до п.2.3. наказу № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2007року, період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.

Не заслуговують на увагу також і доводи представника відповідача щодо відсутності повноважень в позивача права на звернення до суду з вказаним цивільним позовом, оскільки в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що саме навчальний заклад, як виконавець Договору, і створював належні умови для навчання ОСОБА_1, а відтак наявні підстави для відшкодування вказаних витрат саме на поточний рахунок ХНУВС.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, є договір який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу. Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до вимог ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд приймає до уваги розрахунки фактичних витрат, пов'язаних з утриманням рядового міліції ОСОБА_1 за час навчання в ХНУВС (речове забезпечення, заробітна плата, харчування, комунальні послуги), оскільки вони проведені у відповідності до Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (зі змінами), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 01.03.2007 року, і йому не суперечать.

Отже, проаналізувавши всю сукупність письмових доказів у справі і давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що відповідач у справі ОСОБА_1 після закінчення навчання у Харківському національному університеті внутрішніх справ звільнився з ОВС за власним бажанням протягом перших 3 років, в добровільному порядку не бажає відшкодувати фактичні витрати на його утримання за період його навчання у навчальному закладі, а відтак є беззаперечні підстави для стягнення з нього цих витрат у примусовому порядку.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З урахуванням цього, суд вважає, що судові витрати по справі, а саме судовий збір в розмірі 219 грн 53 к., які були сплачені позивачем /а.с.26/, також належить стягнути з відповідача по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.526,610,611,629 ЦК України, умовами договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2007 року, Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (зі змінами), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 01.03.2007 року, ст.ст.3,10,11,60,79,81,88,179,197,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування фактичних витрат за навчання -задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер відсутній, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, вул. 50-річчя СРСР,27) р/р 35227002000127 в Управлінні Державного казначейства в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 08571096 витрати, пов'язані з навчанням ОСОБА_1 в розмірі 21 953 (двадцяти однієї тисячі дев'ятсот п'ятдесяти трьох) грн 14 (чотирнадцяти) к.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер відсутній, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, вул. 50-річчя СРСР,27) р/р 35227002000127 в Управлінні Державного казначейства в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 08571096 судовий збір в розмірі 219 (двохсот дев'ятнадцяти) грн 53 (п'ятдесяти трьох) к.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання його копії. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Варвинського районного суду

Чернігівської області В.Г.Павлов