Рішення

від 02.12.2008 по справі 4/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  4/275

02.12.08

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім»Долото»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю»Укрграндконтакт-ВМВ»

про                     стягнення 602521,45 грн. та за зустрічним позовом про       

                    відшкодування збитків пов'язаних з поставкою неякісного вугілля, пені за

         невиконання зобов'язання по поставкам вугілля та відшкодування

              неодержавного доходу згідно договору № 1/03 У

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

від позивача:          Краснощок О.М. –по дов.

від відповідача:          Ружанський Л.В. –по дов.

в засіданні приймали участь:

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю  «Торговий дім «Долото» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою №1/05-08 від 14.05.08р. з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндконтакт-ВМВ»заборгованості за поставлене вугілля за договором № 1/03У поставки від 01.03.07., інфляційних нарахувань, 3% річних та пені, в цілому на суму 602 521,45 грн. в тому числі основного боргу –418 686,45грн., інфляційних нарахувань –148 685,92 грн., 3% річних -  11 886,89. грн.. та пені –23 262,19 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «Долото»обґрунтовує тим, що між ним та ТОВ

«Укрграндконтакт-ВМВ» було укладено договір №1/03У поставки від 01.03.07р.,  відповідно до умов якого позивачем протягом квітня-листопада 2007 року поставлено на адресу відповідача 12 258,07 тонн вугілля марки «АШ»загальною вартістю 4 642 759,43грн., що підтверджується видатковими накладними та актами приймання-передачі, однак ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»за прийняте вугілля в повному обсязі не розрахувалось, в результаті чого за ним виникла заборгованість, яку й просить стягнути ТОВ «Долото».

Відповідач проти позову заперечує, подав до суду зустрічну позовну заяву №07/07 від 08.07.08р., в якій заперечує проти позовних вимог за первісним позовом, просить стягнути з відповідача за зустрічним  позовом завдані збитки та пеню згідно договору №1/03У від 01.03.07р. в цілому на суму 441 157,84грн., в тому числі збитків за повернення неякісного вугілля –28 670,88грн., збитків за неотримання доходу (упущеної вигоди) –331 098,78грн., пені за порушення строків відвантаження вугілля –81388,18грн.. Зустрічні позовні вимоги ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»обґрунтовує тим, що товариство одержало від своїх контрагентів за договорами претензії ( ТОВ «Енергосектор», ТОВ «Промвугілля»), які задовольнили і вважає це збитками. Крім того, стверджує, що ТОВ «Долото»недопоставило вугілля, в результаті чого зобов'язане відшкодувати упущену вигоду та пеню за порушення строків відвантаження вугілля.

28.10.08р. позивач за зустрічним позовом подав уточнення до зустрічної позовної заяви, в яких просив суд відмовити відповідачу за зустрічним позовом у сплаті пені та індексу інфляції.

20.11.08р. ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»подав нові уточнення до зустрічного позову, в яких зменшив позовні вимоги й просив суд стягнути з ТОВ «Долото» втрачену вигоду (доход) по недопоставці вугілля –327 701,59 грн., а також пеню відповідно до умов договору №1/03У поставки – 70 425,94грн.

25.11.08р. ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»подав нові уточнення до зустрічного позову, в яких збільшив позовні вимоги в частині пені за порушення строків відвантаження вугілля –102 637,11грн. Ці уточнення судом не були прийняті до розгляду в зв'язку з несплатою позивачем за зустрічним позовом державного мита відповідно до закону.

Крім того позивач за зустрічним позовом 20.11.08р. та 25.11.08р. подав до суду дві заяви про забезпечення зустрічного позову, які суд залишив без задоволення в зв'язку з їх необґрунтованістю. ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»не навів жодних доказів, які б підтверджували, що з моменту подання ним позову невжиття заходів забезпечення цього позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

ТОВ «Долото»(відповідач за зустрічним позовом) подав до суду відзив №9/23 від 23.09.08р. на зустрічну позовну заяву, в якому просив суд залишити зустрічний позов без задоволення в зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів, які б свідчили про завдання збитків позивачеві за зустрічним позовом.

20.11.08р. ТОВ «Долото»подало до суду пояснення №9/24 з приводу уточнень ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»до зустрічної позовної заяви, в яких спростовує факти, викладені в уточненнях.

25.11.08р. ТОВ «Долото»подало до суду заяву №9/26 про застосування позовної давності стосовно пені за порушення строків поставки вугілля, в якій просив відмовити в позові ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»щодо стягнення 70 425,94 грн. пені в зв'язку із спливом строку позовної давності.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.08р. між ТОВ «Долото»та ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»було укладено договір №1/03У поставки, відповідно до п.1.1. якого позивач за первісним позовом (ТОВ «Долото») зобов'язався поставити кам'яне вугілля марки «АШ», а відповідач за первісним позовом (ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ») прийняти та сплатити за одержаний товар.

За умовами договору та додаткових угод до нього ТОВ «Долото»протягом квітня –листопада 2007р. поставило для ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»12 258,07 тонн вугілля марки «АШ»загальною вартістю 4 642 759,43 грн., що підтверджується:

- видатковими накладними: № РН-0000017 від 31.03.2007р., № РН-0000018 від 31.03.2007р., № РН-0000019 від 31.03.2007р., № РН-0000020 від 31.03.2007р., № РН-0000022 від 30.04.2007р., № РН-0000023 від 31.05.2007р., № РН-0000024 від 30.06.2007р., № РН-0000025 від 31.07.2007р., № РН-0000026 від 31.07.2007р., № РН-0000027 від 31.07.2007р., № РН-0000028 від 28.09.2007р., № РН-0000029 від 31.10.2007р., № РН-0000032 від 30.11.2007р.;

-          та актами приймання-передачі: №1/4 від 30.04.2007 року, №б/н за травень  2007 року, № 1-06 від 30.06.2007 року, №1-07 від 31.07.2007 року, № 1-08 за серпень 2007 року, №1-09 від 28.09.2007 року, №1-10 за жовтень 2007 року, 1-11 за листопад 2007 року.

Відповідно до п.5.3 договору покупець здійснює оплату протягом 3-х банківських днів з моменту поставки вугілля вантажоотримувачу та підписання сторонами акту приймання передачі вугілля, які є підставою для проведення взаєморозрахунків.

На виконання своїх зобов'язань ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»частково розрахувався за поставлене вугілля. Так, у період з 14.03.07р. по 20.02.08р. товариство перерахувало ТОВ «Долото»в оплату за одержане вугілля 4 224 072,98 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, які є у справі.

Починаючи з 21.02.08р. відповідач за первісним позовом безпідставно припинив розрахунки за вугілля. В результаті нездійснення розрахунків за ним виникла заборгованість за одержане вугілля, яка станом на травень 2008 року

( момент звернення з позовом до суду) складала 418 686,45 грн.

Зобов'язання відповідача за первісним позовом сплатити за отримане вугілля передбачено п.5.3 договору №1/03У поставки від 01.03.2007 року, а також випливають із ст.526 ЦК України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону. Згідно ч.1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Обов'язковість договору для виконання сторонами встановлено ст..629 ЦК України.

Як випливає зі змісту ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

За приписами ст.. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В ході судового розгляду справи відповідач за первісним позовом (ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»)  визнав основну суму заборгованість за поставлене вугілля на суму 418 686,45грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо сплати пені та інфляційних нарахувань, то ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»заперечує обґрунтованість їх стягнення позивачем за первісним позовом, оскільки після 20.02.08р. той припинив приймати платежі, з чим суд не погоджується.

Як встановлено матеріалами справи 13.02.2008р. ТОВ «Долото»повернуло помилково перераховані кошти за вугілля марки «АШ»в сумі 26 500 гривень згідно договору №1/03У від 01.03.2007р., які напередодні були перераховані йому ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ». Суд приймає пояснення позивача, що зазначена грошова сума мала бути перерахована за іншим договором поставки вугілля №1/08У від 01.08.06р.,  про що сторони попередньо домовлялись. Але вже 20.02.2008р. ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»сплатив за вугілля марки «АШ»згідно договору №1/03У від 01.03.07р. грошову суму в розмірі 24 000 гривень, яка була прийнята ТОВ «Долото»в рахунок розрахунків саме за цим договором ( копії банківських виписок є у матеріалах справи).

Таким чином, ТОВ «Долото»довело суду, що товариство жодним чином не відмовлялось від прийняття платежів за вугілля в межах договору поставки №1/03У від 01.03.2007р.

Матеріалами справи підтверджено, що з 21.02.08р. відповідач за первісним позовом взагалі припинив розрахунки за поставлене вугілля. З 01.04.07р. покупець сплачував за поставлене вугілля з порушенням строків розрахунків, що підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема банківськими виписками про частково здійсненні розрахунки.

Тому також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення пені, річних та інфляційних нарахувань з наступних підстав.

Як встановлено ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за первісним позовом правомірно нараховані інфляційні втрати в сумі 148 685,92 грн. та 3% річних в сумі 11 886,89 грн.

Відповідальність покупця за порушення строків здійснення розрахунків передбачена п.1.8 договору поставки, зокрема, нарахування пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Право кредитора вимагати від боржника у разі порушення останнім зобов'язання сплатити пеню закріплено ст.ст. 549, 550, 551 ЦК України.

Судом задовольняється також вимога позивача про стягнення пені в розмірі 23 262,19 грн. оскільки відповідальність покупця за порушення строків розрахунків передбачена п. 8.1. договору поставки, зокрема, нарахування пені в розмірі подвійної облікової  ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Право кредитора вимагати від боржника у разі порушення останнім зобов'язання сплатити пеню закріплено ст.ст. 549, 550, 551 ЦК України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом відповідно до вимог ст..33 ГПК України доведено свої позовні вимоги, а тому вони підлягають задоволенню в сумі 418 686,45 грн. основного боргу, 148 685,92 грн. інфляційних нарахувань, 11 886,89грн. 3% річних та 23 262,19 грн. пені.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст.. 49 ГПК України та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.. 44 ГПК України покладаються на відповідача за первісним позовом (ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»).

По зустрічному позову:

01.03.07р. між між ТОВ «Долото»та ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»було укладено договір поставки №1/03У

Відповідно до договору, відповідач за зустрічним позовом повинен був поставити для позивача за зустрічним позовом вугілля марки «АШ»по кількості та якості обумовленими додатковими угодами до договору (п.2.1. договору).

Згідно п.6.2. договору поставка вугілля здійснювалася за наступними реквізитами: АК «Укр-КАН ПАУЕР»Дарницька ТЕЦ, ст.. Дарниця Південно-Західної залізниці.

Як встановлено матеріалами справи ТОВ «Долото»протягом квітня –листопада 2007 року поставило для ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»12 258,07 тонн вугілля марки «АШ»загальною вартістю 4 642 759,43 грн., що підтверджується видатковими накладними та актами приймання-передачі вугілля, які містяться в матеріалах справи.

Позивач за зустрічним позовом переадресував це вугілля на адресу ТОВ «Промвугілля»і ТОВ «Енергосектор», уклавши з ними договір поставки «№ 48/Д від 09.02.07р. та договір поставки №32/4 від 21.09.07р. відповідно.

13.08.07р. від ТОВ «Промвугілля»на адресу ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»надійшли претензії №78/1 і №77/3 на загальну суму 28 670,88 грн. як відшкодування збитків за повернення неякісного вугілля. Саме цю суму позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом.

Як встановлено судом сума 28 670,68 грн. є залізничним тарифом, який згідно з п.п.4.7, 5.2 договору №1/03У поставки від 01.03.07р. сплачує покупець ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ», а не продавець ТОВ «Долото».

Щодо неякісних поставок вугілля, на які посилається позивач за зустрічним позовом, то матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували неякісні поставки вугілля з боку ТОВ «Долото».

За таких обстави суд відмовляє позивачу за зустрічним позовом у стягненні збитків в сумі 28 670,88 грн. за неякісне вугілля.

Крім того, позивач за зустрічним позовом вимагає стягнення з відповідача за зустрічним позовом 331 098,78 грн. збитків за неотримання доходу (упущеної вигоди) від недопоставки вугілля, а з врахуванням уточнень ця сума становить 327 701,59 грн. В обґрунтування своїх вимог,  посилається на приписи ст.ст. 216, 224, 225 ГК України, ст. 623 ЦК України.

Натомість правова природа збитків чітко врегульована законодавчо. Так, збитками, згідно ст.22 ЦК України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні положення регламентуються ст.ст. 224 і 225 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або встановлені вимоги, щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати нанесені цим збитки суб'єкту права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

    Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майновою шкодою є шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи. Така майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу цивільного правопорушення, який включає до себе протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (шкодою), вина заподіювача шкоди.

Враховуючи фактичні обставини справи, суду не доведено належним чином всіх складових обставин, що можуть бути підставами стягнення з відповідача за зустрічним позовом заявлених збитків.

    Позивачем також не доведено фактичні дані, покладені в основу розрахунку збитків та відповідно заявлені збитки є необґрунтованими. Так, позивачем за зустрічним позовом не доведено чітка кількість не відвантаженого вугілля , виходячи з якої здійснено розрахунок збитків.

Слід зазначити, що позивач за зустрічним позовом сам порушував умови розрахунків за поставлене вугілля, про що свідчить обґрунтованість первісного позову на суму 602 521,45 грн.

Тому вимоги про стягнення збитків не підлягають задоволенню.

Позивач за зустрічним позовом вимагає стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені за порушення строків відвантаження вугілля в сумі 81 388,18 грн., а з врахуванням уточнень –70 425,94 грн. При цьому він посилається на п.8.2. договору поставки №1/03У від 01.03.07р., а також на норми ст.ст. 258, 549 ЦК України, ст.ст. 230, 232 ГК України.

Зазначені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач за зустрічним позовом не навів суду фактів порушення відповідачем за зустрічним позовом строків відвантаження вугілля. Навпаки, матеріалами справи встановлено порушення з боку ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»строків розрахунків за вже поставлене вугілля.

За змістом ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»взятих на себе господарських зобов'язань за договором поставки №1/03У від 01.03.07р., зокрема, щодо своєчасності розрахунків за вугілля.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи з аналізу зазначених норм законів, можна зробити висновок, що пеня як різновид неустойки застосовується виключно у грошових зобов'язаннях.

Тому пеня як різновид неустойки не може бути застосовано до взаємовідносин сторін стосовно порушення строків відвантаження вугілля.

Таким чином, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на позивача за  зустрічним позовом (ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ»).

02.12.2008р в судовому засіданні суддя за згодою представників сторін, оголосив тільки вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндконтакт-

ВМВ»( 02068, м. Київ, вул. Ахматової, 43, оф. 52, код ЄДРПОУ 33994060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Долото»( 02068, м. Київ, вул.. Срібнокільська, 14, кв. 245, код ЄДРПОУ 31065246) 418 686,45 (чотириста вісімнадцять шістсот вісімдесят шість) гривень, 45 коп. основного боргу, 148 685,92 (сто сорок вісім тисяч шістсот вісімдесят п'ять0) гривень 92 коп. інфляційних витрат, 11 886,89 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 89коп. 3% річних, 23 262,19 (двадцять три тисячі двісті шістдесят дві) гривні 19 коп. пені, 6 047,85 ( шість тисяч сорок сім) гривень 85 коп. державного мита та 118 ( сто вісімнадцять)гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Наказ видати відповідно до ст..116 ГПК України.

           2. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

 Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

  Суддя                                                                                        І.І.Борисенко

Рішення підписано: 05.12.2008р.