Постанова

від 18.09.2012 по справі 2а-9288/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 вересня 2012 року № 2а-9288/12/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»

до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2012 р. № 0004372203 та № 0004362203

Суддя Добрянська Я.І.

Представники сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача : Шило М.Ю. (довіреність № 9172/9/10-209 від 30.08.2012 р.)

На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2012 р. № 0004372203 та № 0004362203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-9288/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В позовній заяві позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0004372203 від 07.06.2012 р., відповідно до якого ТОВ «СПАР-ЦЕНТР»нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 854 161,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0004362203 від 07.06.2012 р., відповідно до якого ТОВ «СПАР-ЦЕНТР»нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 229 173, 00 грн., в тому числі основного платежу - 229 172,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 1,00 грн.;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог в позовній заяві наголошено на тому, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.6, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, щодо заниження податку на додану вартість за травень 2011 р. на суму 229 172 грн., та завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 854 161 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками висновків даного Акта, є протиправними та підлягають скасуванню.

В судове засідання 18.09.2012 р. позивач не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Про причини своєї неявки позивач суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.09.2012 р. позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»з питань правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю АТ «Лугметпроект»(код ЄДРПОУ 37384521) за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 р., контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.6, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, щодо заниження податку на додану вартість за травень 2011 р. на суму 229 172 грн., та завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 854 161 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що згідно наявних у справі документів по контрагенту позивача ТОВ АТ «Лугметпроект», вбачається, що 15.09.2011 р. до ЄДР внесено запис про відсутність даного контрагента за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ ТОВ АТ «Лугметпроект»анульовано 15.09.2011 р., податкова декларація з податку на прибуток в 2010 р. - 2011 р. зазначеним контрагентом не надавались, основні засоби в ТОВ АТ «Лугметпроект»відсутні, довідки 1-ДФ (щодо наявності трудових ресурсів) в 2010 р. -2011 р. товариством не надавались, земельні ділянки на праві власності за ТОВ АТ «Лугметпроект»не зареєстровані, інформація щодо зареєстрованих транспортних засобів за підприємством відсутня, а отже, в результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ТОВ «АТ Лугметпроект»з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутні працівники, будь які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим.

Зазначене, на переконання відповідача, дає змогу ставити під сумнів фактичність (реальність) здійснення суб'єктом господарювання ТОВ «АТ Лугметпроект», задекларованого основного виду діяльності, зокрема щодо надання позивачу клінінгових послуг, мерчандайзингових послуг, а також послуг з демонтажу обладнання та обслуговування холодильного обладнання, що мало здійснюватися у достатньо великих обсягах, зважаючи значну на вартість таких послуг -6 499 988 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 083 333 грн.), та відповідно передбачало наявність основних фондів, устаткування, транспортних засобів та трудових ресурсів, яких в зазначеного контрагента взагалі не було встановлено.

Крім того, як зазначив представник відповідача, частина таких коштів у загальній сумі 2 315 449,25 грн. була погоджена сторонами до сплати шляхом передачі двох простих векселів, доказів щодо погашення яких позивачем під час перевірки та під час судового розгляду справи надано не було, а відповідно сторонами не було виконано умов договору, та позивач не перерахувавши кошти контрагенту, відніс суми ПДВ по таких правовідносинах до складу податкового кредиту, чим відповідно завдано шкоди Державному бюджету.

Таким чином, відповідач наголосив на тому, що правовідносини позивача із контрагентом ТОВ «АТ Лугметпроект»не підтверджені належними первинними документами, тому не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача. А оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Отже, в даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно до ч. 1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, а саме неприбуття представника позивача в судове засідання 18.09.2012 р., що був повідомлений належним чином, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, проти чого не заперечив представник відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В період з 22.05.2012 р. по 28.05.2012 р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 -VI, та відповідно до наказу начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва Мальцевої В. В. від 15.05.2012 р. № 441 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»з питань правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю АТ «Лугметпроект»(код ЄДРПОУ 37384521) за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р.

За результатами вищезазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 314/22-3/36148976 від 29.05.2012 р., відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «Спар Центр»вимог п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.6, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, щодо заниження податку на додану вартість за травень 2011 р. на суму 229 172 грн., та завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 854 161 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0004372203 від 07.06.2012 р., відповідно до якого ТОВ «СПАР-ЦЕНТР»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 854 161,00 грн.;

- № 0004362203 від 07.06.2012 р., відповідно до якого ТОВ «СПАР-ЦЕНТР»визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 229 173, 00 грн., в тому числі основного платежу - 229 172,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 1,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення № 0004372203 та № 0004362203 від 07.06.2012 р. позивач отримав 20 червня 2012 року.

Однак, не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 0004372203 та № 0004362203 від 07.06.2012 р., позивач оскаржив їх у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п.63.11 ст.63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п.6, 7 зазначеного Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Як видно з наявних матеріалів справи, документальною позаплановою виїзною перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»перевірялася правильність обчислення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю АТ «Лугметпроект»(код ЄДРПОУ 37384521) за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р.

Так, з наявних матеріалів справи вбачається зокрема наступне.

01.04.2011 р. між ТОВ «Спар Центр (Замовник) та ТОВ АТ «Лугметпроект»(Виконавець) було укладено Договір про надання послуг № 2371 від 01.04.2011 р. (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договору строку надавати за плату наступні послуги: клінінгові послуги (комплексне прибирання); мерчандайзингові послуги (передпродажна підготовка товарів); демонтаж обладнання; обслуговування холодильного обладнання, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

Згідно з п.2.1 Договору, Виконавець зобов'язаний за завданням Замовника особисто, або із залученням третіх осіб надавати останньому визначені цим Договором послуги в строк, узгоджений сторонами.

Здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актами надання послуг, які підписуються повноважними представниками Сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, за надання передбачених Договором послуг Замовник виплачує Виконавцю вартість послуг, що визначається Сторонами як сума вартостей всіх наданих послуг, що надаються за Договором протягом усього строку його дії, але не більше 7 000 000,00 грн. шляхом перерахування .

Так, сторонами були підписані Акти приймання-передачі послуг: № 25 від 20.05.2011 р., № 40 від 23.05.2011 р., № 41 від 24.05.2011 р., № 42 від 24.05.2011 р., № 43 від 25.05.2011 р., № 44 від 26.05.2011 р., № 45 від 26.05.2011 р., № 46 від 27.05.2011 р., № 47 від 27.05.2011 р., № 48 від 27.05.2011 р., № 49 від 30.05.2011 р., № 50 від 31.05.2011 р., на підставі яких ТОВ АТ «Лугметпроект»виписало на адресу позивача наступні податкові накладні: № 25 від 20.05.2011 р. на суму 750 000,00 грн. в тому числі ПДВ - 125 000,00 грн., № 40 від 23.05.2011 р. на суму 635 000,00 грн. в тому числі ПДВ - 105 833,33 грн., № 41 від 24.05.2011 р. на суму 378 642,00 грн. в тому числі ПДВ - 63 107,00 грн., № 42 від 24.05.2011 р. на суму 896 458,00 грн. в тому числі ПДВ - 149 409,67 грн., № 43 від 25.05.2011 р. на суму 215 639,00 грн. в тому числі ПДВ - 35 939,83 грн., № 44 від 26.05.2011 р. на суму 178 660,00 грн. в тому числі ПДВ - 29 776,67 грн., № 45 від 26.05.2011 р. на суму 598 344,00 грн. в тому числі ПДВ - 99 724,00 грн., № 46 від 27.05.2011 р. на суму 741 556,00 грн. в тому числі ПДВ - 123 592,67 грн., № 47 від 27.05.2011 р. на суму 596 000,00 грн. в тому числі ПДВ - 99 333,33 грн., № 48 від 27.05.2011 р. на суму 679 445,00 грн. в тому числі ПДВ - 113 240,83 грн., № 49 від 30.05.2011 р. на суму 330 961,00 грн. в тому числі ПДВ - 55 160,17 грн., та № 50 від 31.05.2011 р. на суму 499 295,00 грн., в тому числі ПДВ - 83 215,83 грн.

Загальна вартість послуг за Актами приймання-передачі послуг та податковими накладними становить 6 499 988 грн., в тому числі ПДВ - 1 083 333 грн.

Вищезазначені податкові накладні ТОВ «Спар-Центр»було включено до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року та відображено в Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до Декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року.

Також, на підставі наведених податкових накладних, виписаних ТОВ АТ «Лугметпроект», позивач сформував податковий кредит в травні 2011 року на суму 1 083 333 грн.

Проте, з наявних матеріалів справи судом вбачається також наступне.

Контрагент позивача, ТОВ АТ «Лугметпроект» (код ЄДРПОУ 37384521) зареєстрований 29.10.2010 р. Виконавчим комітетом Луганської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 28.10.2010 р. № 13821020000017877.

15.09.2011 р. до ЄДР внесено запис про відсутність даного контрагента ТОВ АТ «Лугметпроект»за місцезнаходженням.

Свідоцтво платника ПДВ ТОВ АТ «Лугметпроект»анульовано 15.09.2011 р.

Податкова декларація з податку на прибуток в 2010 р. - 2011 р. зазначеним контрагентом ТОВ АТ «Лугметпроект»не надавались.

Актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ АТ «Лугметпроект»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за травень 2011 року встановлено, що:

- основні засоби в ТОВ АТ «Лугметпроект»відсутні;

- довідки 1-ДФ (щодо наявності трудових ресурсів) в 2010 р. -2011 р. товариством не надавались;

- земельні ділянки на праві власності за ТОВ АТ «Лугметпроект»не зареєстровані;

- нерухоме майно на праві власності за ТОВ АТ «Лугметпроект»не зареєстровано;

- інформація щодо зареєстрованих транспортних засобів за підприємством відсутня.

Таким чином, в результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ТОВ «АТ Лугметпроект»з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутні працівники, будь які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим.

Отже, згідно наявних у справі документів, що не було допустимими доказами заперечено позивачем вбачається наступне:

- в контрагента позивача ТОВ АТ «Лугметпроект»відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;

- відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій;

- відсутній кваліфікований персонал;

- незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т. ч. за спеціальною освітою;

- наявність в штаті тільки керівних посад;

- на керівні посади призначено матеріально залежних, соціально не захищених, раніше судимих, померлих, осіб, які втратили паспорти тощо;

- директором є іноземець, який знаходиться тривалий час за кордоном, а його функції здійснює інша особа за дорученням;

- відсутні основні фонди, у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів;

- неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;

- відсутність ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення господарської діяльності;

- платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень;

- збільшення статутного капіталу юридичної особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, в т.ч. фіктивних цінних паперів;

- нездійснення особою, яка значиться виробником товару, діяльності по його випуску (виробництву);

- відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача, що операції ТОВ АТ «Лугметпроект»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ АТ «Лугметпроект»не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Так, ні в ході проведення перевірки, ні під час судового розгляду справи, позивачем не було допустимими доказами підтверджено фактичності (товарності) операцій з надання ТОВ АТ «Лугметпроект»клінінгових послуг, мерчандайзингових послуг, а також послуг з демонтажу обладнання та обслуговування холодильного обладнання, що мали здійснюватися у достатньо великих обсягах, зважаючи значну на вартість таких послуг -6 499 988 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 083 333 грн.), та відповідно передбачали наявність основних фондів, устаткування, транспортних засобів та трудових ресурсів, яких в зазначеного контрагента взагалі не було встановлено, що в свою чергу свідчить про те, що правочини між ТОВ АТ «Лугметпроект» та покупцями здійснювалися без мети настання реальних наслідків, а отже такі правочини відповідно до п.п.1, 2 ст.215 п.п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Крім того, як було зазначено вище, згідно вимог п.2.1 Договору, Виконавець був зобов'язаний за завданням Замовника особисто, або із залученням третіх осіб надавати останньому визначені цим Договором послуги в строк, узгоджений сторонами.

Як було встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, контрагент позивача ТОВ АТ «Лугметпроект»не міг особисто надавати позивачу зазначені послуги, оскільки їх вартість та об'єм передбачали відповідної наявності основних фондів, устаткування, транспортних засобів та трудових ресурсів, яких в зазначеного контрагента взагалі не було встановлено

Доказів, щодо укладення ТОВ АТ «Лугметпроект»субпідрядних договорів з метою виконання договорів із позивачем, відносно надання клінінгових послуг, мерчандайзингових послуг, а також послуг з демонтажу обладнання та обслуговування холодильного обладнання, що мали здійснюватися у достатньо великих обсягах, зважаючи значну на вартість таких послуг -6 499 988 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 083 333 грн.), та відповідно передбачали необхідність наявності достатніх трудових та матеріальних ресурсів для здійснення такої діяльності -позивачем до суду надано також не було.

Зважаючи на викладене та на наявні у справі докази, суд погоджується із висновком податкового органу, що операції з поставки та реалізації по ланцюгу ТОВ АТ «Лугметпроект»порушують ст.228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже мають ознаки нікчемності.

Згідно з частиною 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст.215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, судом встановлено, що ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду справи, позивачем не було надано для огляду підтвердження фактичного надання контрагентом ТОВ АТ «Лугметпроект»клінінгових послуг, мерчандайзингових послуг, а також послуг з демонтажу обладнання та обслуговування холодильного обладнання, сутність та об'єми яких відповідали б сумі їх вартості -6 499 988 грн. (фото об'єктів, на яких здійснювалися клінінгові роботи, фото вмонтованого та демонтованого обладнання на об'єктах позивача, технічних паспортів такого обладнання, актів запуску та перевірок належності функціонування такого обладнання, інше), зважаючи на що в суду є підстави вважати, що вказані господарські операції відбувалися виключно в паперовому варіанті з метою мінімізації податкових зобов'язань.

Також, встановлення факту відсутності контрагента позивача ТОВ АТ «Лугметпроект»за місцем його реєстрації та скасування свідоцтва платника ПДВ ТОВ АТ «Лугметпроект»через короткий час (три місяці) після здійснення правовідносин із позивачем», відповідно свідчить про те, що такий контрагент не мав наміру здійснювати постійну господарську діяльність, спрямовану на отримання прибутку, а навпаки така діяльність була тимчасовою, з метою вчинення нікчемних правочинів (безтоварних операцій) та надання податкової вигоди третім особам.

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст.7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ТОВ АТ «Лугметпроект» не було надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначені п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, так, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальний за здійснення господарської операції і .правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Також, з наведених вище норм податкового законодавства вбачається, що законодавцем передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Однак, як було зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, частина коштів по правовідносинах позивача із ТОВ АТ «Лугметпроект»у загальній сумі 2 315 449,25 грн. була погоджена сторонами до сплати шляхом передачі позивачем ТОВ АТ «Лугметпроект» двох простих векселів (від 08.07.2011 р. серії АА № 1801693 та № 1801692), доказів щодо погашення яких позивачем під час перевірки та під час судового розгляду справи надано не було, а відповідно сторонами не було виконано умов договору, та позивач не перерахувавши кошти контрагенту, відніс суми ПДВ по таких правовідносинах до складу податкового кредиту, чим відповідно завдано шкоди Державному бюджету.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ АТ «Лугметпроект»об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п.19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст.9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку , на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом ТОВ АТ «Лугметпроект» мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду допустимих доказів щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 28.09.2012 р.