Постанова

від 12.12.2012 по справі 2а-9288/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9288/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретаря Міщука М.С. Бєлової Л.В., Денісова А.О. Славкової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»(далі Товариство або позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

7 липня 2012 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0004362203, № 0004372203 від 07.06.2012 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 18 вересня 2012 року у задоволенні позову відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що при укладені ним договору з ТОВ АТ «Лугметпроект»були додержані вимоги статті 203 Цивільного кодексу України та на підтвердження виконання договорів надані всі первинні документи бухгалтерського обліку, які мають необхідні обов'язкові реквізити та оформленні належним чином. Тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит та відображено суму такого кредиту в декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 22.05 по 28.05.2012 року ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АТ «Лугметпроект»за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року.

За результатами вищезазначеної перевірки відповідачем складено акт № 314/22-3/36148976 від 29.05.2012 року (далі Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено наступні порушення позивачем:

-пунктів 198.3, 198.6, статті 198, пункту 201.6, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2011 року на суму 229 172 грн. та завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 854 161 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0004362203 від 07.06.2012 року, відповідно до якого Товариству визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 229 173 грн. 00 коп., у тому числі основного платежу -229 172 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій -1 грн. 00 коп.;

- № 0004372203 від 07.06.2012 року, відповідно до якого Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 854 161 грн. 00 коп.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції погодився з висновками відповідача, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом ТОВ АТ «Лугметпроект»мали виключно «паперовий»характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Спар Центр»(замовник) та ТОВ АТ «Лугметпроект»(виконавець) укладено договір про надання послуг № 2371 від 01.04.2011 року (надалі Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в Договору строку надавати за плату наступні послуги: клінінгові послуги (комплексне прибирання); мерчандайзингові послуги (передпродажна підготовка товарів); демонтаж обладнання; обслуговування холодильного обладнання, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

Згідно з пункту 2.1 Договору, виконавець зобов'язаний за завданням замовника особисто, або із залученням третіх осіб надавати останньому визначені цим Договором послуги в строк, узгоджений сторонами.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, за надання передбачених Договором послуг замовник виплачує виконавцю вартість послуг, що визначається Сторонами як сума вартостей всіх наданих послуг, що надаються за Договором протягом усього строку його дії, але не більше 7 000 000 грн. 00 коп. шляхом перерахування.

Пункт 3.2 Договору визначає, що здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актами надання послуг, які підписуються повноважними представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг.

Так, на підтвердження умов виконання Договору між позивачем та ТОВ АТ «Лугметпроект» підписані акти надання (приймання-передачі) послуг: № 25 від 20.05.2011 року, № 40 від 23.05.2011 року; № 41 від 24.05.2011 року; № 42 від 24.05.2011 року; № 43 від 25.05.2011 року; № 44 від 26.05.2011 року; № 45 від 26.05.2011 року; № 46 від 27.05.2011 року; № 47 від 27.05.2011 року; № 48 від 27.05.2011 року; № 49 від 30.05.2011 року; № 50 від 31.05.2011 року.

На підставі цих актів ТОВ АТ «Лугметпроект»виписало на адресу позивача наступні податкові накладні: № 25 від 20.05.2011 року на суму 750 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -125 000 грн. 00 коп.; № 40 від 23.05.2011 року на суму 635 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -105 833 грн. 33 грн.; № 41 від 24.05.2011 року на суму 378 642 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -63 107 грн. 00 коп.; № 42 від 24.05.2011 року на суму 896 458 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -149 409 грн. 67 коп.; № 43 від 25.05.2011 року на суму 215 639 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -35 939 грн. 83 коп.; № 44 від 26.05.2011 року на суму 178 660 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -29 776 грн. 67 коп., № 45 від 26.05.2011 року на суму 598 344 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -99 724 грн. 00 коп.; № 46 від 27.05.2011 року на суму 741 556 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -123 592 грн. 67 коп.; № 47 від 27.05.2011 року на суму 596 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -99 333 грн. 33 грн.; № 48 від 27.05.2011 року на суму 679 445 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -113 240 грн. 83 коп.; № 49 від 30.05.2011 року на суму 330 961 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -55 160 грн. 17 коп.; № 50 від 31.05.2011 року на суму 499 295 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -83 215 грн. 83 коп.

У справі наявні платіжні доручення про перерахування позивачем контрагенту ТОВ АТ «Лугпроект»коштів за виконані роботи (а.с.50-57,144-152).

Загальна вартість послуг за Актами приймання-передачі послуг та податковими накладними становить 6 499 988 грн., в тому числі ПДВ -1 083 333 грн.

Вищезазначені податкові накладні Товариством включено до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року та відображено в Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до Декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року.

На підставі наведених податкових накладних, виписаних ТОВ АТ «Лугметпроект», позивач сформував податковий кредит в травні 2011 року на суму 1 083 333 грн.

Відповідно до підпункту 14.1. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи колегія суддів приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін. Вказане підтверджується наявними у справі документами.

Разом з цим, колегія суддів вважає неприйнятними доводи податкового органу стосовно фіктивності господарських операцій, які базуються лише на тому, що ТОВ АТ «Лугметпроект»не знаходиться за юридичною адресою, що само по собі є недостатніми для констатації відсутності надання послуг (робіт) в реальності.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно із пунктом 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту .

З огляду на те, що податкові накладні виписані ТОВ АТ «Лугметпроект»у встановленому чинним законодавством України порядку, то позивачем правомірно сформовано податковий кредит та відображено суму такого кредиту в декларації з податку на додану вартість 2011 року.

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача -був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, що підтверджується копією відповідного свідоцтва № 612470 (а.с. 83). А свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ АТ «Лугметпроект»було анульоване 15.09.2011 року, в той час як податкові накладні на користь позивача зазначеним платником податку були видані у травня 2011 року.

Тобто на момент здійснення господарських операцій та складання податкових накладних свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ АТ «Лугметпроект»було чинними і воно мало право видавати податкові накладні за виконання робіт та надання послуг).

Крім того, зазначені в оскаржуваній поставові висновки суду першої інстанції ґрунтуються саме на підставі акту перевірки № 1810/16/37384521 від 12.10.2011 року Ленінської МДПІ у м. Луганську про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ АТ «Лугметпроект».

Зазначеним актом перевірки про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ АТ «Лугметпроект»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за травень 2011 року встановлено, що основні засоби в ТОВ АТ «Лугметпроект»відсутні ; довідки 1-ДФ (щодо наявності трудових ресурсів) товариством не надавались; земельні ділянки на праві власності за ТОВ АТ «Лугметпроект»не зареєстровані; нерухоме майно на праві власності за ТОВ АТ «Лугметпроект»не зареєстровано; інформація щодо зареєстрованих транспортних засобів за підприємством відсутня.

Таким чином, суд першої інстанції пришов до висновку, що у ТОВ «АТ Лугметпроект»з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутні працівники, будь-які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання товарно-матеріальних цінностей, що робить фактичне виконання умов угод неможливим.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком і вважає, що суд першої інстанції фактично обґрунтував свою правову позицію на неналежних, недопустимих і незасвідчених доказах і як наслідок прийняв неправильне рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, з виходячи із сутності звірки вона може бути проведена виключно у випадку отримання від платника податків запитуваних первинних документів. Адже в протилежному випадку у контролюючого органу відсутні дані, необхідні для співставлення.

Зазначений висновок підтверджується положеннями пункту 6 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1232 від 27 грудня 2010 року.

Згідно вказаної норми права у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Крім цього, Акт перевірки про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ АТ «Лугметпроект»був прийнятий судом першої інстанції без підпису посадової особи державного органу.

Згідно вимог і правил Національного стандарту України Державної системи стандартів України 4163-2003 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів», що затверджений наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55, підписання уповноваженою посадовою особою та скріплення відповідною печаткою забезпечує юридичну силу документу.

Отже, колегія суддів вважає, що приєднавши до матеріалів справи документ, який не містить підпису та посилаючись на нього у своїй постанові, як на вагомий доказ відсутності у ТОВ АТ «Лугметпроект»можливостей для надання послуг за Договором про надання послуг № 2371 від 01.04.2011 року, суд першої інстанції фактично обґрунтував свою правову позицію на неналежних недопустимих і незасвідчених доказах.

Згідно пункту 5.23 ДСТУ 4163-2003, підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ , особистого підпису, ініціалів і прізвища.

Крім того, оскаржувана постанова винесена Окружним адміністративним судом без повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, зокрема -без з'ясування можливості надання ТОВ АТ «Лугметпроект»послуг за Договором про надання послуг № 2371 від 01.04.2011 року із залученням третіх осіб (субпідрядників).

У постанові суду першої інстанції зазначено, що доказів стосовно укладення ТОВ АТ «Лугметпроект»субпідрядних договорів з метою надання ТОВ «СПАР-ЦЕНТР»клінінгових, мерчандайзингових послуг, послуг з демонтажу холодильного обладнання та обслуговування холодильного обладнання позивачем суду не надано.

Така правова позиція ОАС щодо покладення на ТОВ «СПАР-ЦЕНТР»обов'язку доказування факту наявності або відсутності у ТОВ АТ «Лугметпроект»договорів із третіми особами, в яких ТОВ «СПАР-ЦЕНТР»не є стороною, суперечить чинному законодавству.

Відповідно до частини 2 статті 902 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Чинним законодавством України та договором між позивачем та його контрагентом не встановлено обов'язок виконавця (ТОВ АТ «Лугметпроект») повідомляти замовника (ТОВ «СПАР-ЦЕНТР») про залучення третіх осіб до виконання зобов'язань виконавця за договором № 2371 від 01.04.2011 року та/або надавати замовнику копії договорів з третіми особами (субпідрядних договорів) у яких позивач (апелянт) не є стороною.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що висновки ДПІ, викладені в акті перевірки є хибними та необґрунтованими, а податкові повідомлення рішення № 0004362203, № 0004372203 від 07.06.2012 року -незаконними.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням вищеназваних норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу.

Згідно пунктів 1, 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством при зверненні з позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 146 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 31570 (а.с. 13), та при зверненні з апеляційною скаргою сплачено судовий збір 1 073 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1233 (а.с. 270)

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2012 року скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0004362203, № 0004372203 від 07.06.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у місті Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»понесені судові витрати у розмір 3 219 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Денісов А.О.