Рішення

від 24.09.2012 по справі 5006/19/44/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.09.12 р. Справа № 5006/19/44/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Марина Логістік», м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «С.В.-Євротранс», с.Прибузьке Жовтневого району Миколаївської області

про стягнення кредитної заборгованості в сумі 203 423,28 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Калашник А.В. за довіреністю, Гребенчук А.В. за довіреністю.

Від відповідача: Ложкіна Ю.В. за довіреністю.

Від третьої особи: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

24.09.2011р. з 10.12 год. по 10.14 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство „Брокбізнесбанк" в особі Горлівської філії Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк", м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марина Логістік», м. Донецьк про стягнення кредитної заборгованості в сумі 203 423,28 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01 від 19.12.2007р., в частині повернення грошових коштів в сумі 203 423,28 грн.

Ухвалою від 01.08.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/19/44/2012.

03 серпня 2012р. через канцелярію суду позивачем надано заяву №481/042/03 від 01.08.2012р. про забезпечення позову по справі №5006/19/44/2012 шляхом накладення арешту на транспортні засоби:

- напівпричіп рефрижератор марки PACTON модель 3142 PL4, 1995 року випуску, чорного кольору, тип Т3 - Н/причіп рефрижератор, шасі (рама) № XLD3142PL00033914;

- напівпричіп рефрижератор марки ACKERMAN модель FRUEHAUF, 1994 року випуску, білого кольору, тип Т3 - Н/причіп рефрижератор, шасі (рама) № WAFXXXXXXRZ012907;

- вантажний сідловий тягач, марки MERCEDES-BENZ модель ACTROS 1840, 2001 року випуску, сірого кольору, тип Т3 - вантажний сідловий тягач, шасі (рама) № WDB9540321K713413;

- вантажний сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ модель ACTROS 1843, 2001 року випуску, червоного кольору, тип Т3 - вантажний сідловий тягач, шасі (рама) № WDB9540331K585337.

Позивачем пояснено, що на вищевказане майно ним було звернуто стягнення спірної кредитної заборгованості за виконавчим написом нотаріуса шляхом продажу транспортних засобів з прилюдних торгів, проте за рішенням суду відповідні виконавчі написи визнано такими, що не підлягають виконанню, а результати проведених аукціонів продажу майна - недійсними. Підставою для забезпечення позову заявником визначено перебування вказаних транспортних засобів у сумлінного набувача - ТОВ «С.В.-Євротранс», відсутність вказівки в судових рішенням на реституцію сторін та наявність заборгованості ТОВ «Марина Логістік» за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01 від 19.12.2007р.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.1 постанови №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. За змістом п.3 зазначеної постанови Пленуми саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Натомість, як вбачається зі змісту доданої до заяви №481/042/03 від 01.08.2012р. постанови Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. по справі №5006/37/44пн/2012, судом визнано недійсними правочини щодо відчуження з публічних торгів майна відповідача - транспортних засобів, на які позивач вимагає накласти арешт.

Водночас, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що унеможливлює вжиття таких заходів. Проте, незастосування судом заходів забезпечення позову не позбавляє позивача скористатися правом, наданим ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» просити державного виконавця накласти арешт на майно, у тому числі зазначене вище, та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Враховуючи вищевикладене, заява щодо забезпечення позову у справі №5006/19/44/2012 шляхом накладання арешту на транспортні засоби, перелік яких наведений у заяві №481/042/03 від 01.08.2012р. не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.

27 серпня 2012р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він заперечив проти позовних вимог, посилаючись на подвійне стягнення позивачем заборгованості за кредитним договором №59-П-07/М01 від 19.12.2007р., оскільки стягнення зазначеної заборгованості вже звернуто банком на транспортні засоби, передані банку з заставу за договорами №358 від 19.12.2007р., №365 від 21.12.2007р. та №15 від 18.01.2008р. Цього ж дня відповідачем надано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 27.08.2012р. судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «С.В.-Євротранс».

Крім того, під час судового розгляду справи №5006/19/44/2012 позивачем заявлялись клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на спору, Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції м. Маріуполя (а.с.120, 146 том І).

За змістом ч.1 ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Проте, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів в підтвердження можливості впливу рішення по справі №5006/19/44/2012 на обсяг прав та обов'язків зазначеного територіального органу Державної виконавчої служби. Разом з цим, суд вважає за необхідне наголосити, що виконавче провадження здійснюється органом виконання в межах компетенції, визначеної Законом України «Про виконавче провадження», отже обізнаність Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції м. Маріуполя про розгляд справи №5006/19/44/2012 безпосередньо не вплине на його права та обов'язки з приводу виконання виконавчого напису №1087 від 02.09.2010р., що заразом не позбавляє сторін права вчиняти процесуальні дії в межах виконавчого провадження ВП №28499999 з урахуванням результатів виконання рішення по справі №5006/19/44/2012. Водночас, відповідачем не визначено, на боці якої зі сторін необхідно залучити Відділ державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції м. Маріуполя.

З огляду на наведені обставини, клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог судом не задоволено.

Представники позивача в судовому засіданні 24.09.2012р. підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві, звернув увагу суду на закінчення строку довіреності, на підставі якої діє представник позивача Калашник А.В., та вважає ненадання позивачем на огляд суду витребуваних ухвалою від 01.08.2012р. оригіналів документів таким, що порушує рівність учасників судового процесу по справі №5006/19/44/2012.

Відповідно до ст.36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. При цьому, за приписами п.5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). До матеріалів справи позивачем надані належним чином посвідчені копії договорів та інших документів.

Протягом розгляду справи по суті та після неодноразового ознайомлення зі справою (третя сторінка обкладинки справи т.1, т.2) відповідач не заперечував проти автентичності наданих позивачем копій договорів оригіналам, проти факту отримання кредитних коштів. До матеріалів справи було наданий оригінал акту звірки розрахунків за кредитним договором, з якого вбачається, що відповідач фактично підтверджує факт отримання кредитних коштів та наявну заборгованості в сумі , яка заявлена позивачем до стягнення.

Предметом розгляду за цією справою є стягнення заборгованості за кредитом, яка підтверджена первинними бухгалтерськими документами. Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно документи первинного бухгалтерського обліку та інформація з регістрів бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". У відповідності до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" , бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. До матеріалів справи надано виписка з особливого рахунку № 20672027602001, яка свідчить про облік заборгованості за кредитом у розмірі, заявленому у позові.

В судовому засіданні 24.09.2012р. представник відповідач повідомив про відсутність в нього копії кредитного договору, за яким стягується спірна заборгованість, не висловивши сумніву щодо відповідності оригіналу копій інших документів, наданих позивачем.

Враховуючи сплив двомісячного строку розгляду справи 1.10.2012 року, відсутність у суду сумнівів щодо автентичності наданих копій оригіналам, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними в справі матеріалами та відхиляє клопотання відповідача про витребування від позивача оригіналів договорів.

Крім того, представником позивача Калашником А.В. до матеріалів справи надано копію довіреності №4650 від 06.09.2012р., яка підтверджує наявність в нього повноважень діяти від імені ПАТ «Брокбізнесбанк», в тому числі - представляти його інтереси в судовому засіданні 10.09.2012р. навіть в умовах припинення дії довіреності №3143 від 07.06.2012р.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає висловлені в судовому засіданні 21.09.2012р. відповідачем зауваження такими, що не впливають на розгляд справи по суті.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. За клопотанням відповідача, судом здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

Встановив:

19 грудня 2007р. між Акціонерним банком „Брокбізнесбанк" (далі - банк, правонаступником якого є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Марина Логістік» (далі - позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п.1.1, банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відкличної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 200 000,00 грн. на умовах, передбачених цим договором. В подальшому за згодою сторін встановлений графік зменшення ліміту кредитної лінії, який неодноразово змінювався шляхом укладення договорів про внесення змін до п.1.1 кредитного договору. В остаточній редакції п.1.1, визначеній договором про внесення змін №7 від 26.06.2009р., ліміт кредитної лінії до 02.11.2009р. на може перевищувати 600 000,00 грн., до 18.11.2009р. - 400 000,00 грн., до 18.12.2009р. - 200 000,00 грн.

Пунктом 1.2 визначена дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - не пізніше 18.12.2009р. або 10 днів з моменту отримання письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п.3.3.4 цього договору.

Розділом 2 кредитного договору визначені умови кредитування, в тому числі - розмір відсоткової ставки за користування кредитом на рівні 17%, розмір комісійної винагороди, яка підлягає щомісячній сплаті у сумі 100,00 грн. Протягом дії кредитного договору сторонами укладений ряд угод, якими змінено умови кредитування (а.с.а.с.11-18).

Згідно з п.п.5.1, 5.5, кредитний договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін і діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, та додаткову угоду до нього, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01 від 19.12.2007р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказаний кредитний договір дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

На виконання умов кредитного договору, позивач надавав відповідачу грошові кошти в межах встановленого ліміту кредитної лінії. В свою чергу відповідач, в порушення приписів вищевикладених норм, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, кредит у встановлені графіком строки в повному обсязі не повернув.

Як зазначає позивач, наразі відповідачем не повернуто грошові кошти, надані за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01 від 19.12.2007р., в сумі 203 423,28 грн.

На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №5006/19/44/2012 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості у заявленій до стягнення сумі. Крім того, до матеріалів справи наданий акт звірки взаємних розрахунків від 06.12.2012р. за підписом керівника Донецької філії ПАТ «Брокбізнесбанк» та директора ТОВ «Марина Логістік», в п.2 якого містяться відомості щодо наявності в останнього заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01 від 19.12.2007р., в сумі 203 423,28 грн.

Разом з цим, проаналізувавши заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд їх відхиляє з наступних підстав.

02 вересня 2010р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б. вчинено виконавчий напис №1087, яким запропоновано звернути стягнення на транспортні засоби, передані в заставу за договором застави №365 від 21.12.2007р. в забезпечення вимог банку за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01 від 19.12.2007р. Постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 05.09.2011р. відкрито виконавче провадження ВП №28499999 за виконавчим написом №1087 від 02.09.2010р., яке зупинено відповідно до постанови 19.10.2011р. у зв'язку з розшуком майна боржника, оголошеного постановою від 18.10.2011р.

Крім того, в забезпечення вимог банку за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01 від 19.12.2007р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б. вчинено виконавчі написи №№1088, 1089 від 02.09.2010р., якими запропоновано звернути стягнення на транспортні засоби, передані в заставу за договором застави №15 від 18.01.2008р. та №358 від 18.12.2007р. відповідно.

За результатами аукціонів, оформлених протоколами від 28.12.2011р. №№17/1090/11/з, 17/1089/11/з, 17/1091/11/з, 17/1092/11/з, рухоме майно ТОВ «Марина Логістік», на яке звернуто стягнення за виконавчими написами №№1088, 1089 від 02.09.2010р., придбано переможцем аукціону - Товариством з обмеженою відповідальністю «С.В.-Євротранс».

Проте, рішенням Київського районного суду м. Донецька від 08.05.2012р. по справі №2/523/732/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27.06.2012р., вчинені приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б. виконавчі написи №№1088, 1089 від 02.09.2010р. визнано такими, що не підлягають виконанню. Разом з цим, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. по справі №5006/37/44пн/2012 визнано недійсними результати аукціонів з реалізації рухомого майна ТОВ «Марина Логістік», оформлені протоколами 28.12.2011р. №№17/1090/11/з, 17/1089/11/з, 17/1091/11/з, 17/1092/11/з.

Як свідчать матеріали справі та підтверджують учасники справи, 19.01.2012 року позивач отримав часткове задоволення вимог за рахунок реалізації майна відповідача. За змістом ч.1 ст. 388 ЦК України наразі позивач є добросовісним набувачем грошових коштів, отриманих в якості задоволення зазначених вимог.

Водночас, як зазначає позивач та не спростовує відповідач, виконавчий напис №1087 від 02.09.2010р. наразі не виконаний, заборгованість, в погашення якої він вчинений, не погашена, виконавче провадження ВП №28499999 залишається зупиненим.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено загальну підставу припинення зобов'язання - його виконання, проведене належним чином. Разом з цим, статтями 600-609 ЦК України визначені інші законні підстави припинення зобов'язання, проте наявність виконавчого провадження щодо примусового стягнення заборгованості з боржника серед них відсутня.

З огляду на вищевикладене та беручи до уваги, що на час розгляду справи зобов'язання за кредитним договором не виконані, суд приходить до висновку, що наявність виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №1087 від 02.09.2010р., за яким звернуто стягнення кредитної заборгованості на заставлене майно позичальника, не позбавляє банк права звернутись до господарського суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості з позичальника в судовому порядку та не може розцінюватись, як подвійне притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності за порушення умов кредитного договору.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення кредитної заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01 від 19.12.2007р. в сумі 203 423,28 грн. є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не спростовані, суд задовольняє їх в повному обсязі.

З огляду на приписи ст.ст.1, 21, 28 ГПК України, заявлені Донецьким головним регіональним відділенням ПАТ «Брокбізнесбанк» позовні вимоги підлягають задоволенню на користь юридичної особи позивача - ПАТ «Брокбізнесбанк».

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 182, 331, 525, 526, §6 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст.1, 4, 21, 22, 28, 33-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марина Логістік», м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «С.В.-Євротранс», с.Прибузьке Жовтневого району Миколаївської області про стягнення кредитної заборгованості в сумі 203 423,28 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марина Логістік» (87512, м. Маріуполь Донецької області, Володарське шосе, 27, ЄДРПОУ 35455841) на користь Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" (03057, м.Київ, пр. Перемоги, 41, ЄДРПОУ 19357489) заборгованість за кредитним договором №59-П-07/МО1 від 19.12.2007р. в сумі 203 423,28 грн., судовий збір в сумі 4 068,46 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 24.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 01.10.2012р.

Суддя Демідова П.В.