Ухвала

від 01.10.2012 по справі 5015/1488/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

01.10.12 Справа№ 5015/1488/12

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л. при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу»від 11.04.2012р. (вх.№1580/12 від 11.04.2012р.) про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року за нововиявленими обставинами у справі №1/290-9/277 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут»до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу»і до відповідача-2: Департаменту економічної політики Львівської міської ради за участю прокуратури Львівської області про усунення перешкод в користуванні майном і відшкодування 1200000 грн. збитків у вигляді неодержаних коштів.

Представники сторін:

Від заявника (відповідача-1 по справі): Білик П.Б. -адвокат

Матушек В.В. - представник

Від позивача: Варданян В.О. -генеральний директор

Від відповідача-2: не з'явився

Від прокуратури: Куцик В.Б. -прокурор відділу прокуратури області

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступила заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу»від 11.04.2012р. (вх.№1580/12 від 11.04.2012р.) про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року за нововиявленими обставинами у справі №1/290-9/277 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут»до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу»і до відповідача-2: Департаменту економічної політики Львівської міської ради за участю прокуратури Львівської області про усунення перешкод в користуванні майном і відшкодування 1200000 грн. збитків у вигляді неодержаних коштів.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалах суду від 12.04.2012р., від 30.08.2012р., від 13.09.2012р. та від 21.09.2012р.

Заявником явку представників в засідання суду забезпечено, вимоги заяви підтримано. Щодо клопотання заявника про продовження строку розгляду спору від 13.09.2012р. (вх.№20486/12 від 13.09.2012р.), то дане клопотання судом відхиляється, оскільки строк, передбачений ч.3 ст.114 ГПК, для розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ще не сплив.

Позивачем явки представника в судове засідання забезпечено, вимоги заяви заперечено. Подано постанову Вищого господарського суду України від 08.08.2012р. по справі №5015/5820/11 та лист Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»від 12.01.2012р. №199, які судом долучено до матеріалів справи.

Відповідачем-2 явку представника в судове засідання не забезпечено, подано клопотання від 26.09.2012р. (вх.№21579/12 від 26.09.2012р.) в якому вимоги заяви підтримано і виражено прохання про розгляд заяви без участі представника відповідача-2.

Прокуратурою явку представника в засідання суду забезпечено.

З'ясовано:

05.05.-11.06.2004 року господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі № 1 /290-9/277, яким задоволено вимоги ТзОВ «Ресторан «Беркут»частково. Виселено ТзОВ «Біля Універмагу»з належної ТзОВ «Ресторан «Беркут»споруди літера А-1, загальною пл.1379 кв. м., розташованої за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59-б, що неправомірно використовується ТзОВ «Біля Універмагу», як павільйон міні-ринку; виселено ТзОВ «Біля Універмагу»з належних ТзОВ «Ресторан «Беркут»нежитлових приміщень (складу) під літерою А-5 № 112, загальною пл.396,3 кв. м., розташованих за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59-б, що неправомірно використовується ТзОВ «Біля Універмагу»як павільйон міні-ринку; в частині позовних вимог про виселення ТзОВ «Біля Універмагу»з решти нежитлових приміщень, розташованих за адресою м. Львів, вул. В.Великого, 59-б, в позові відмовлено за безпідставністю; виселено ТзОВ «Біля Універмагу»із земельної ділянки пл.7417 кв. м. за адресою: м. Львів, вул. В.Великого, 59-б, зовнішні межі землекористування якої встановлені рішенням господарського суду Львівської області від 19.08.2002р. у справі № 3/45-18/183, що набрало законної сили; присуджено демонтувати усі торгівельні кіоски, встановлені на земельній ділянці пл.7417 кв. м. за адресою: вул. В. Великого, 59-б у м. Львові, а також в межах першого поверху (споруди) літера А-1, приміщення 1-12, загальною пл.1379 кв. м. за адресою: м. Львів, вул. В.Великого, 59-б; присуджено демонтувати усі торгівельні кіоски, які розміщені на під'їзній дорозі до складських приміщень ресторану «Беркут»; звільнити дорогу до головного входу ресторану «Беркут», що розташований по вул. В.Великого, 59-б у м. Львові; стягнуто з ТзОВ «Біля Універмагу»на користь ТзОВ «Ресторан «Беркут»заподіяну шкоду у вигляді неодержаних доходів в сумі 600 000 грн.; Управління промисловості та підприємництва Львівської міської ради звільнено від майнової відповідальності; стягнуто з ТзОВ «Біля Універмагу»на користь ТзОВ «Ресторан «Беркут»державне мито в сумі 892,50 грн. та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнуто з Управління промисловості та підприємництва Львівської міської ради на користь ТзОВ «Ресторан «Беркут»державне мито в сумі 42,50 грн. та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решта частині судові витрати покласти на позивача.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2009 року у справі № 1/290-9/277, згадане рішення господарського суду Львівської області від 05.05. - 11.06.2004 року у цій справі скасовано частково. Відмовлено в позові ТзОВ «Ресторан «Беркут»в частині позовних вимог щодо: виселення ТзОВ «Біля Універмагу»з належних ТзОВ «Ресторан «Беркут»площадки (споруди) пл.1379,3 кв.м. за адресою: вул. Володимира Великого, 59 «б»у м. Львові, а також земельної ділянки пл.7 417 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 59 «б», зовнішні межі землекористування якої встановлені рішенням господарського суду Львівської області від 19.08.2002 року у справі № 3/45-18/183, що набрало законної сили, а саме демонтувати усі належні ТзОВ «Біля Універмагу»та третім особам торгівельні кіоски, встановлені на земельній ділянці пл.7417 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 59 «б», а також в межах придбаних ТзОВ «Ресторан «Беркут»приміщень пл.2823 кв.м. та площадки (споруди) пл.1 379,3 кв.м. за адресою: вул. Володимира Великого, 59 «б»(59 «в») у м. Львові, звільнити дорогу до головного входу ресторану «Беркут»; демонтувати усі належні ТзОВ «Біля Універмагу»та третім особам торгівельні кіоски, які розміщені на під'їздній дорозі до складських приміщень ресторану «Беркут».

В решта частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Як вірно заявником зазначено, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Як вважає заявник, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року за результатами перегляду рішення господарського суду Львівської області у справі № 5015/915/11 встановлено:

10.06.2003 року між ТОВ «Ресторан «Беркут» (продавець) та ПП «Санні»(покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 88/08, відповідно до умов якого, а саме п. 1.1. продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти у власність та оплатити вартість нежитлового приміщення за адресою м. Львів, вул. В. Великого, 59-Б. Зазначений договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчувався.

Згідно приписів ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР (1963 р., чинного на час укладення договору), право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Положенням п. 3.1. договору купівлі-продажу нерухомого майна № 88/08 від 10.06.2003 року встановлено, що передача об 'єкту купівлі-продажу у власність покупця здійснюється на підставі і з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту купівлі-продажу.

В матеріалах справи наявний акт № 1 від 20.11.2003 року прийому-передачі нежитлових приміщень, площадки-споруди та торгового павільйону типу ринку згідно договору купівлі-продажу № 88/08 від 10.06.2003 року, з якого вбачається, що відповідач передав, а позивач прийняв у власність об'єкт купівлі-продажу.

Заявником робиться висновок, що згідно приписів ЦК УРСР (1963 р.), чинного на час укладення договору, відповідно до умов договору купівлі-продажу нерухомого майна № 88/08 від 10.06.2003 року, право власності у ПП «Санні»на об'єкт купівлі-продажу виникло з моменту прийому нежитлових приміщень, площадки-споруди та торгового павільйону типу ринку згідно договору купівлі-продажу № 88/08 від 10.06.2003 року оформленого актом прийому-передачі від 20.11.2003 року.

Згідно акту № 1 від 20.11.2003 року прийому-передачі нежитлових приміщень, площадки споруди та торгового павільйону типу ринку згідно договору купівлі-продажу № 88/08 від 10.06.2003 року, ТОВ «Ресторан «Беркут» передано нерухоме майно, що знаходиться за адресою: 79053, Україна, м. Львів, вул. В.Великого, 59 "Б", загальною площею 5 407,9 кв.м., в тому числі:

· зал ресторану загальною пл.858,9 кв.м.;

· їдальня (кафе) загальною пл.230,1 кв.м.;

· склади загальною пл.1731,7 кв.м.;

· площадка споруда загальною пл.1379,3 кв.м.;

· павільйон міні-ринок загальною пл.1207,9 кв.м.

Згадані вище обставини, котрі є підставою для перегляду рішення господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року у справі № 1/290-9/277, виявлені Заявником лише після їхнього встановлення постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року за результатами перегляду рішення господарського суду Львівської області у справі № 5015/915/11.

Відомості котрі є істотними для справи обставинами та є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та які не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, могли бути виявлені заявником лише після 12.03.2012 року, тобто після їхнього встановлення постановою Львівського апеляційного господарського суду за результатами перегляду рішення господарського суду Львівської області у справі № 5015/915/11.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., що набрав чинності з 01.01.2004р., щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таким чином, до цивільних відносин, змістом яких є відшкодування завданої за період з 18.04.2003р. по 18.04.2004р. шкоди, застосовуються положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., оскільки такі продовжують існувати після набрання даним Кодексом чинності.

Далі заявником доводиться, що істотність нововиявлених обставин для розгляду справи щодо виникнення права власності у ПП «Санні»на об'єкт купівлі-продажу (в т.ч. спірних нежитлових приміщень використовуваних ТзОВ «Біля Універмагу») з моменту 20.11.2003 року, полягає в правонаступництві власника речі переданої у найм, а відтак врахування їх судом мало б наслідком прийняття судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ресторан «Беркут»за безпідставністю з огляду на відсутність порушеного суб'єктивного права у останнього, котре підлягало б захисту.

Суд погоджується із заявником, що згідно приписів п.4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20 грудня 2011 року N 4176-VІ, щодо судових рішень у господарських справах, з моменту набрання законної сили якими до дня набрання чинності цим Законом включно пройшло три або більше років, заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої відповідно п.1 ч.2 ст.112 Господарського процесуального кодексу України можуть бути подані протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом. Даний Закон набрав чинності 15 січня 2012 року.

У відзиві від 13.09.2012р. ТзОВ «Ресторан «Беркут»вимоги заяви не визнаються з наступних підстав:

ТзОВ «Біля Універмагу»посилається на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2012р., якою нібито встановлено, що з 20.11.2003р. власником вищевказаного майна стало ПП «Санні»на підставі договору купівлі-продажу №88/08 від 10.06.2003р. Такі висновки зроблено без врахування інших обставин, що не були предметом досліджень.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.06.2012р. у справі №6/100/5025-1635/2011 (18/15-2991(1/86-4904)), яке набрало законної сили, встановлено нікчемність договору купівлі-продажу №88/08 від 10.06.2003р., оскільки цей договір укладено в простій письмовій формі, що на момент укладення угоди предмет договору вже перебував в іпотеці і існувала заборона відчуження, яку зареєстровано нотаріусом у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна і що такий договір порушує публічний порядок (ст.48 ЦК УРСР, ст.228 ЦК України).

На нікчемність договору купівлі-продажу №88/08 від 10.06.2003р. свідчить також та обставина, що він укладався без наміру його фактичного виконання.

ТзОВ «Біля Універмагу»пропущено місячний строк на звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Також позивачем зазначається, що нововиявленою обставиною у даній справі є не постанова Львівського апеляційного господарського суду, а існування договору купівлі-продажу нерухомого майна №88/08 від 10.06.2003р. між ТзОВ «Ресторан «Беркут»та ПП «Санні».

Про цю обставину ТзОВ «Біля Універмагу»дізналося щонайпізніше 10.09.2010р. з прийняттям рішення господарського суду Львівської області у справі №3/93.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши докази в їх сукупності господарський суд Львівської області відзначає наступне:

ст.112 ГПК України передбачено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно ст.113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд рішення господарського суду з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.112 ГПК України, може бути подана не пізніше 3-х років з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється:

1) у випадку встановленому п.1 ч.2 ст.112 ГПК України з дня

встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

Згідно заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року у справі №1/290-9/277 нововиявленою обставиною являється акт №1 від 20.11.2003р. прийому-передачі нерухомого майна, оформленого на виконання договору купівлі-продажу №88/08 від 10.06.2003р., що встановлено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2012р. за результатами перегляду рішення господарського суду Львівської області у справі №1/290-9/277.

У відповідності до ст. 11 ЦК України у вимогах, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Такими підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо

неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад,

фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення

незаконного або необгрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у

вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або

необгрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення

рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність

закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого

судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Отже, суд не може погодитись із заявником, що нововиявлену обставину: акт №1 від 20.11.2003р., встановлено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2012р., за результатами перегляду рішення господарського суду Львівської області у справі №1/290-9/277. Також помилково він вважає, що місячний термін, на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, обчислюється від дати прийняття рішення.

Коли судові рішення є підставою для перегляду рішення господарського суду за нововиявленими обставинами передбачено п.п. 2,3,4,5 ст.112 ГПК України. В цей перелік не входить встановлення нововиявленої обставини рішенням суду. Місячний термін для подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами обчислюється з дня встановлення обставин, передбачених п.1 ст.112 ГПК України, а не з дня прийняття рішення суду.

Отже, істотною обставиною міг би бути акт №1 від 20.11.2003р., якщо відповідав би вимогам п.1 ст.112 ГПК України, окремо від рішення суду.

З цього випливає, що заявником пропущено місячний термін, визначений ст.113 ГПК України на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, які мають відповідати вимогам п.1 ст. 112 ГПК України і строк на подання заяви має обчислюватися, згідно п.1 ст. 113 ГПК України, з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

Як доведено вище, що підставою для перегляду рішення господарського суду за нововиявленими обставинами має бути істотна для справи обставина, що не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Однак, акт №1 від 20.11.2003р. прийому-передачі нежитлових приміщень, площадки споруди та торгового павільйону типу ринку, згідно договору купівлі-продажу №88/08 від 10.06.2003р. нововиявленою обставиною вважатися не може.

Як посвідчено в ухвалі господарського суду Черкаської області від 16.12.2008р. у справі №09-11/5598 за участю третьої особи: ТзОВ «Біля Універмагу», що сторін було повідомлено належним чином про слухання справи і що умовами договору сторони визначили момент переходу права власності на придбане майно з часу підписання акту прийому-передачі і що такий акт сторонами підписано 20.11.2003р.

На цю ухвалу господарського суду Черкаської області від 16.12.2008р. ТзОВ «Біля Універмагу»було надіслано апеляційну скаргу по розгляду якої, за участю представника 3-ї особи ТзОВ «Біля Універмагу»п.Гентоша Р.Є. Київським міжобласним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 24.02.2009р. З цього вбачається, що про наявність акту №1 від 20.11.2003р. заявнику - ТзОВ «Біля Універмагу»було відомо при отриманні ухвали господарського суду Черкаської області від 16.12.2008р., в процесі оформлення на цю ухвалу апеляційної скарги, її розгляду і отримання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.02.2009р.

Також в рішенні господарського суду Львівської області від 10.09.2010р. у справі №3/93 за позовом ТзОВ «Ресторан «Беркут»до ТзОВ «Біля Універмагу» про стягнення 100000 грн. за участю представника ТзОВ «Біля Універмагу»п.Ханас М.О. зазначено, що у зв'язку з незаконним перебуванням ТзОВ «Біля Універмагу»у належних ТзОВ «Ресторан «Беркут»приміщеннях і невиконанням договору купівлі-продажу від 10.06.2003р. №88/08, укладеного між ТзОВ «Ресторан «Беркут»та ПП «Санні»ТзОВ «Ресторан «Беркут»завдано прямих збитків на суму 6240000 грн.

В цьому ж рішенні йдеться, що позивач просить стягнути збитки завдані йому ТзОВ «Біля Універмагу»в зв'язку із прийняттям рішення господарського суду Тернопільської області від 24.01.2008р. у справі №1/86-4904, яким частково задоволено зустрічний позов ПП «Санні»та зобов'язано ТзОВ «Ресторан «Беркут»виконати належним чином умови укладеного 10.06.2003р. договору №88/08 та стягнути з ТзОВ «Ресторан «Беркут»на користь ПП «Санні»упущену вигоду у розмірі 6240000 грн.

Виконання угоди може оформлятися окремими документами, складеними сторонами (накладною, актом прийому-передачі майна та іншими документами), які є фіксацією виконання умов угоди, правопідтверджуючими документами, а договір є правовстановлюючим документом. У договорі, який набирає чинності з моменту передачі певного майна, акт прийому-передачі є підтвердженням виконання договору і є документом, що підтверджує передачу і прийняття майна.

А тому заявником пропущено місячний термін на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, яку не можна було повернути в порядку ст.113 ГПК України, оскільки заявником днем встановлення нововиявленої обставини, що стала підставою для перегляду судового рішення, помилково визначено постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2012р. за результатами перегляду рішення господарського суду Львівської області у справі №5015/915/11 і який обчислюється з дня встановлення обставин (п.1 ст.113 ГПК України).

Згідно ст. 224 ЦК УРСР (1963р.) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

У відповідності до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, визначальною ознакою договору купівлі-продажу є перехід майна у власність покупця після сплати певної грошової суми (ціни).

Ухвалою суду від 13.09.2012р. було зобов'язано заявника подати докази оплати покупної ціни по договору купівлі-продажу від 10.06.2003р. та докази нотаріального посвідчення цього договору. Таких доказів суду не подано.

Отже, визначальної підстави - оплати покупної ціни, для переходу майна у власність покупця, не було.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.06.2012р. у справі №6/100/5025-1635/2011 (18/15-2991(1/86-4904)), яке набрало законної сили, встановлено нікчемність договору купівлі-продажу №88/08 від 10.06.2003р.

Оскільки, договір купівлі-продажу нерухомого майна №88/08 від 10.06.2003р. укладений у простій письмовій формі, він згідно з положеннями ст.ст.47,48 ЦК УРСР, ст.220 ЦК України є недійсним (нікчемним).

Посвідчення договорів про відчуження нерухомого майна було передбачено п.48 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994р. №18/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.07.1994р. №152/361 (втратила чинність, згідно з наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. №20/5, який чинний в даний час).

Згідно п.49 цієї Інструкції право власності на будівлі і споруди, що відчужувалися підтверджувалися одним із наступних документів: нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу, свідоцтвом про право приватної власності на будинок (частину будинку).

Документи щодо майна, що підлягали реєстрації, приймалися нотаріусом за наявності відмітки (штампу) про реєстрацію відповідних прав та витягу про реєстрацію прав на нерухоме майно, які були невід'ємною частиною правовстановлюючого документа.

Про те, що обов'язковій державній реєстрації підлягають права власності та інші речові права на нерухоме майно розміщене на території України, що належать фізичним та юридичним особам, передбачено п.1.4. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010р. №1692/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. №157/6445.

Згідно п.1.6 цього Положення державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому Законом порядку.

Як зазначено в рішенні господарського суду Тернопільської області від 14.06.2012р. у справі №6/100/5025-1635/2011 (18/15-2991(1/86-4904)) на невідповідність договору вимогам закону вказує і та обставина, що на момент його укладення, предмет угоди вже перебував в іпотеці, і заборону відчуження цього об'єкту було зареєстровано нотаріусом у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (листи ВАТ «Кредобанк»від 28.01.2010р. №01.04.464/10р., приватного нотаріуса від 02.02.2010р. №4/01-14). Обтяження з нерухомого майна було зняте лише 03.01.2008р.

В дійсності об'єкт купівлі-продажу ПП «Санні»переданий не був, а ПП «Санні»будь-якої оплати за договором не здійснювало. ПП «Санні»не оформляло права власності на майно. Як повідомлено на адвокатський запит листом від 12.01.2012р. №199 Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», що згідно даних реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 12.01.2012р., даними, щодо державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: м.Львів, вул.В.Великого, 59 «б», згідно договору купівлі-продажу №88/08 від 10.06.2003р., за ПП «Санні»(код ЄДРПОУ 32129284) бюро не володіє. В мотивувальній частині постанови Вищого господарського суду України від 08.08.2012р. у справі №5015/5820/11 за касаційною скаргою ТзОВ «Біля Універмагу»на постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі за позовом ТзОВ «Біля Універмагу»до ТзОВ «Ресторан «Беркут», ТзОВ «Торговий дім «Тамара», треті особи: ПП «Санні», РВ ФДМУ по Львівській області про визнання недійсним договору оренди від 13.12.2001р. №20/04 зроблено висновок, що правомірно судами попередніх інстанцій відмовлено в задоволені позову ПП «Санні», оскільки останнім не доведено наявність у нього права на приміщення, які були передані в оренду за спірним договором, а відповідно, невідомо в чому саме полягає порушення права та інтересу третьої особи укладенням спірного договору оренди.

При цьому зауважуємо, що по договору оренди №20/04 від 13.12.2001р. ТзОВ «Ресторан «Беркут»було передано ТзОВ «Торговий дім «Тамара»нежитлові приміщення загальною пл.2823 кв.м. та споруду (площадку) загальною пл.1379,3 кв.м., розташовані у м.Львові по вул.Кн.Ольги, 106 (нова адреса: м.Львів, вул.В.Великого, 59 «б»), тобто приміщення, що становлять зміст акту №1 від 20.11.2003р.

Тобто, ТзОВ «Ресторан Беркут»залишилось єдиним законним та зареєстрованим власником майна, що підтверджується витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно №8148006 від 25.08.2005р. та №20152245 від 08.09.2008р.

Як зазначено в рішенні господарського суду Тернопільської області від 14.06.2012р. у справі №6/100/5025-1635/2011 (18/15-2991(1/86-4904)), що вказаний договір купівлі-продажу є нікчемним та таким, що підписаний без наміру створити юридичні наслідки, які ним обумовлюються.

Про це, що про наявність акту №1 від 20.11.2003р. прийому-передачі нерухомого майна, оформленого на виконання договору купівлі-продажу №88/08 від 10.06.2003р. не було відомо заявникові: ТзОВ «Біля Універмагу»спростовано ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.12.2008р., апеляційною скаргою на вказану ухвалу господарського суду Черкаської області і постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.02.2009р. при розгляді якої брав участь представник третьої особи по даній справі (ТзОВ Біля Універмагу») п.Гентош Р.Є. і якому не могло бути невідомо про наявність акту №1 від 20.11.2003р. та рішенням господарського суду Львівської області від 10.09.2010р. у справі №3/93 за участю представника ТзОВ «Біля Універмагу»п.Ханас М.О.

Дана нововиявлена обставина (акт №1 від 20.11.2003р.) є надуманою з метою уникнення невиконання рішення суду, яке набрало законної сили пройшовши апеляційну і касаційну судові інстанції і знайшовши у них підтримку.

Керуючись ст.ст. 53, 86, 87, 112, 113, 114 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1 . В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу»від 11.04.2012р. (вх.№1580/12 від 11.04.2012р.) про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року за нововиявленими обставинами у справі №1/290-9/277 -відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року у справі №1/290-9/277 - залишити без змін.

Суддя Станько Л.Л.