Постанова

від 11.12.2012 по справі 5015/1488/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

11.12.12 Справа № 5015/1488/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Кордюк Г.Т., Юрченко Я.О.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

за участі представників: позивача Варданяна В.О., відповідача Білика П.Б., Матушека В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" на ухвалу господарського суду Львівської області від 01 жовтня 2012 року у справі №5015/1488/12, постановлену за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року у справі №1/290-9/277

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області рішенням від 05.05.-11.06.2004 року по справі №1/290-9/277 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" і до відповідача-2: Департаменту економічної політики Львівської міської ради за участю прокуратури Львівської області про усунення перешкод в користуванні майном і відшкодування 1200000 грн. збитків у вигляді неодержаних коштів, позов задовольнив частково.

Суд вирішив виселити ТзОВ "Біля Універмагу" з належної ТзОВ "Ресторан "Беркут" споруди літера А-1, загальною пл.1379 кв.м., розташованої за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59-б, з нежитлових приміщень (складу) під літерою А-5 № 112, загальною пл. 396,3 кв.м., розташованих за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59-б; із земельної ділянки пл.7417 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59-б. Суд присудив ТзОВ "Біля Універмагу" демонтувати усі торгівельні кіоски та звільнити дорогу до головного входу ресторану "Беркут", що розташовані по вул. В.Великого, 59-б у м. Львові.

Також суд вирішив стягнути з ТзОВ "Біля Універмагу" на користь ТзОВ "Ресторан "Беркут" заподіяну шкоду у вигляді неодержаних доходів в сумі 600 000 грн. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що:

- 11 грудня 2001 року між ТзОВ Ресторан "Беркут" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області було укладено договір купівлі-продажу №104/01, відповідно до умов якого Позивач набув права власності на нежитлові приміщення площею 2823 кв.м. та площадки (споруди) площею 1379,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 106. Договір посвідчено 11 грудня 2001 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцко О.М. та зареєстровано в реєстрі за №5593, а також зареєстровано Департаментом економічної політики та ресурсів Львівської міської ради за реєстраційним номером 1783-Л. А в силу п.1.2. даного договору право власності нежитлові приміщення та площадку переходить до Покупця (позивача по справі) з моменту нотаріального посвідчення договору, тобто 11 грудня 2001 року (т.1, а.с.18-19);

- 13 грудня 2001 року між ТзОВ "Ресторан "Беркут" (орендодавець) і ТзОВ "Торговий Дім "Тамара" (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень площею 2823 кв.м. та площадки (споруди) площею 1379,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 106 строком дії п'ять років (т.1, а.с. 46-47);

- розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №364 від 27.03.2002р. вищезгаданим нежитловим приміщенням по вул. Княгині Ольги, 106 у м. Львові було присвоєно інший номерний знак - № 59 "б" по вул. В.Великого у м. Львові (т.1, а.с.15);

- на підставі розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №421 від 08.04.2002р. ТзОВ "Ресторан "Беркут" було видано свідоцтво про право власності на означені нежитлові приміщення (т.1, а.с.20).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що з вини відповідача позивач у період з 18.04.2003 року до 18.04.2004 року не отримав 600 000 грн. доходів у вигляді орендної плати за договором оренди.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2009 року по справі №1/290-9/277 рішення господарського суду Львівської області від 05.05. -11.06.2004 року скасовано частково. Відмовлено в частині позовних вимог щодо виселення відповідача з площадки (споруди) пл. 1379,3 кв.м. за адресою: вул. Володимира Великого, 59 "б" у м. Львові, із земельної ділянки пл. 7417 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 59 "б"; зобов'язання відповідача демонтувати торгівельні кіоски, звільнити дорогу до головного входу ресторану "Беркут". В рештій частині рішення господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року залишено без змін (т.5, а.с.187-199).

Отже, рішення господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року по справі №1/290-9/277 в частині стягнення з ТзОВ "Біля Універмагу" на користь ТзОВ "Ресторан "Беркут" 600 000,00 грн. набрало законної сили з 04 лютого 2009 року.

На виконання судових рішень у даній справі Вищий господарський суд України постановою від 09 вересня 2010 року доручив господарському суду Львівської області видати дублікати наказів і такі було видано 05 листопада 2010 року.

У квітні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" (відповідач) звернулось до господарського суду Львівської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року у справі №1/290-9/277 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" і департаменту економічної політики Львівської міської ради за участю прокуратури Львівської області про усунення перешкод в користуванні майном і відшкодування збитків.

Як зазначено у заяві товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, власне нововиявленими обставинами заявник називає постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року у справі №5015/915/11, у мотивувальній частині якої вказано (цитата):

«10.06.2003 року між ТОВ "Ресторан "Беркут" (в тексті договору - продавець) та ПП "Санні" (в тексті договору - покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №88/08, відповідно до умов якого, а саме п. 1.1. продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти у власність та оплатити вартість нежитлового приміщення за адресою м. Львів, вул. В.Великого, 59-Б. Зазначений договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчувався.

Згідно приписів ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР (1963 р., чинного на час укладення договору), право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Положенням п. 3.1. договору купівлі-продажу нерухомого майна № 88/08 від 10.06.2003 року встановлено, що передача об 'єкту купівлі-продажу у власність покупця здійснюється на підставі і з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту купівлі-продажу.

В матеріалах справи наявний акт №1 від 20.11.2003 року прийому-передачі нежитлових приміщень, площадки-споруди та торгового павільйону типу ринку згідно договору купівлі-продажу № 88/08 від 10.06.2003 року, з якого вбачається, що відповідач передав, а позивач прийняв у власність об'єкт купівлі-продажу.

Таким чином, згідно приписів Цивільного кодексу України 1963 року, чинного на час укладення договору, відповідно до умов договору купівлі-продажу нерухомого майна № 88/08 від 10.06.2003 року, право власності у ПП "Санні" на об'єкт купівлі-продажу виникло з моменту прийому нежитлових приміщень, площадки-споруди та торгового павільйону типу ринку згідно договору купівлі-продажу № 88/08 від 10.06.2003 року оформленого актом прийому-передачі від 20.11.2003 року.».

Згідно акту № 1 від 20.11.2003 року прийому-передачі нежитлових приміщень, площадки споруди та торгового павільйону типу ринку згідно договору купівлі-продажу № 88/08 від 10.06.2003 року, за змістом якого товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" передало, а приватне підприємство "Санні" прийняло нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В.Великого, 59 "Б", загальною площею 5 407,9 кв.м., в тому числі: зал ресторану загальною пл. 858,9 кв.м., їдальня (кафе) загальною пл. 230,1 кв.м., склади загальною пл.1731,7 кв.м., площадка споруда загальною пл.1379,3 кв.м., павільйон міні-ринок загальною пл.1207,9 кв.м. Сторони засвідчують, що продавець повністю виконав умову щодо передачі об'єкту купівлі-продажу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" стверджує, що згадані вище обставини, котрі є підставою для перегляду рішення господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року у справі №1/290-9/277, виявлені товариством лише після їхнього встановлення постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року за результатами перегляду рішення господарського суду Львівської області у справі № 5015/915/11.

Господарський суд Львівської області (суддя Станько Л.Л.) ухвалою від 01 жовтня 2012 року відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" від 11.04.2012р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області та залишив без змін рішення господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року у справі №1/290-9/277.

Залишаючи без змін рішення господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року у справі №1/290-9/277 суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність істотних для справи обставин, оскільки висновки суду, викладені у мотивувальній частині постанови господарського суду Львівської області від 12.03.2012 року у справі №5015/915/11 такими не є. Суд першої інстанції вказав, зокрема, що із ухвали господарського суду Черкаської області від 16 грудня 2008 року та постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2009 року по справі № 09-11/5598 відповідач, як учасник процесу, знав про наявність договору купівлі-продажу нерухомого майна № 88/08, укладеного 10.06.2003 року між ТОВ "Ресторан "Беркут" і ПП "Санні", та акту № 1 від 20 листопада 2003 року прийому-передачі нежитлових приміщень, площадки-споруди та торгового павільйону типу ринку згідно договору купівлі-продажу № 88/08 від 10.06.2003 року. Однак у встановлений ст. 113 ГПК України строк, відповідач не звернувся про перегляд судового рішення. Рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.06.2012 року у справі № 6/100/5025-1635/2011 (18/15-2991 (1/86-4904)), яке набрало законної сили, встановлено нікчемність договору купівлі-продажу № 88/08 від 10.06.2003 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" (відповідач) подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Львівської області від 01 жовтня 2012 року у справі №5015/1488/12, просить скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року у справі №1/290-9/277 задовольнити, мотивуючи апеляційну скаргу порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. При цьому апелянт наголошує, що саме викладені у заяві про перегляд рішення обставини щодо виникнення права власності ПП «Санні»на нерухоме майно за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59 "Б", встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 березня 2012 року у справі №5015/915/11, і такі є істотними для розгляду справи №1/290-9/277, оскільки врахування їх судом першої інстанції при ухваленні рішення від 05.05.-11.06.2004 року мало б наслідком прийняття іншого судового рішення.

Апеляційний суд відкладав розгляд справи, оголошував перерви у судових засіданнях за клопотанням представників з метою забезпечення процесуальних прав сторін. В усіх випадках про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги учасникам процесу повідомлено належним чином, про що є докази у матеріалах справи.

У поданому суду клопотанні Департамент економічної політики Львівської міської ради зазначає, що повністю підтримує вимоги апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу", просить її задовольнити, а справу розглядати без участі представника.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" та матеріали справи, заслухав пояснення прокурора, представників сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу господарського суду Львівської області від 01 жовтня 2012 року у справі №5015/1488/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч.1, п.1 ч.2 ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»зі змінами і доповненнями від 23 березня 2012 року, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК. Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Нововиявленою обставиною заявник називає постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року у справі №5015/915/11, у мотивувальній частині якої міститься висновок суду про те, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №88/08, укладеного 10.06.2003 року між ТОВ "Ресторан "Беркут" і ПП "Санні", та акту № 1 від 20 листопада 2003 року прийому-передачі передачі нежитлових приміщень, площадки-споруди та торгового павільйону ПП "Санні" набуло право власності на нерухоме майно, за адресою: м. Львів, вул. В.Великого, 59 "Б" з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту купівлі-продажу. Покликаючись на приписи п.1 ч.2 ст.112 ГПК України заявник стверджує, що вищеназвані обставини є істотні для справи і такі він виявив лише після їхнього встановлення постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року за результатами перегляду рішення господарського суду Львівської області у справі № 5015/915/11.

Суд апеляційної інстанції вважає, що висновки Львівського апеляційного господарського суду, викладені у мотивувальній частині постанови від 12 березня 2012 року у справі №5015/915/11 - це оцінка судом доказів, наявних у матеріалах справи №5015/915/11 за позовом ПП "Санні" до ТОВ "Ресторан "Беркут" про визнання недійсними додаткових угод до договору купівлі-продажу нерухомого майна № 88/08 від 10.06.2003 року.

Означені висновки суду не є нововиявленими обставинами в розумінні п.1 ч.2 ст.112 ГПК України й не можуть спростовувати чи заперечувати факти, покладені в основу рішення господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року у справі №1/290-9/277.

Разом з тим слід зазначити, що судами неодноразово розглядались судові спори щодо прав на нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В.Великого, 59 "Б", в тому числі щодо законності договору №104/01 купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.12.2001р., договору купівлі-продажу нерухомого майна № 88/08 від 10.06.2003 року, договору оренди №20/04 від 13.12.2001 року, в яких учасниками процесу в різних процесуальних статусах виступали ТОВ "Ресторан "Беркут", ТОВ "Біля Універмагу", ПП "Санні", ТОВ "Торговий дім "Тамара", регіональне відділення Фонду державного майна України у Львівській області. Сторони надали копії судових рішень.

Зокрема, із змісту ухвали господарського суду Черкаської області від 16 грудня 2008 року по справі №09-11/5598 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" до приватного підприємства "Санні" та постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2009 року у цій справі випливає, що з товариство з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу", як третя особа у справі № 09-11/5598, з грудня 2008 року знало і повинно було знати про існування договору купівлі-продажу нерухомого майна № 88/08 від 10.06.2003 року та акту № 1 прийому-передачі передачі нежитлових приміщень від 20 листопада 2003 року (т.11, а.с.95-106).

Статтею 113 ГПК України визначено, що судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 88/08 від 10.06.2003 року та акт № 1 від 20 листопада 2003 року прийому-передачі передачі нежитлових приміщень, площадки-споруди та торгового павільйону типу ринку могли б слугувати підставою для перегляду судового рішення, як нові докази у справі №1/290-9/277. Проте товариство з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" протягом одного місяця з дня встановлення цих обставин не зверталось із заявою про перегляд судового рішення у справі №1/290-9/277.

Згідно із ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З вищевикладених фактичних обставин справи та приписів закону слідує, що скаржник належними і допустимими доказами не спростував висновків місцевого господарського суду, викладених в ухвалі від 01 жовтня 2012 року по справі №5015/1488/12, й не довів законності вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Львівської області від 01 жовтня 2012 року у справі №5015/1488/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Кордюк Г.Т.

суддя Юрченко Я.О.