Рішення

від 24.09.2012 по справі 5023/381/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2012 р.Справа № 5023/381/12 вх. № 381/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєвою К.М.

за участю

позивача - не з'явився; відповідача - Персидський В.Ю., довіреність від 22.02.2012 року;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарс", м. Київ

до Приватного підприємства "Слобожанка Інвест", м. Харків

про стягнення коштів у сумі 165531,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 158031,02 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором поставки № 081111 від 23 листопада 2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 121562,32 грн., штраф у розмірі 36468,70 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 січня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/381/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 14 лютого 2012 року об 11:20.

Відповідно до Розпорядження господарського суду Харківської області від 10 лютого 2012 року № 88 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи та згідно Витягу автоматизованої системи документообігу суду від 14 лютого 2012 року, справу призначено до розгляду судді Жиляєву Є.М.

Ухвалою суду від 14 лютого 2012 року розгляд справи відкладено на 27 лютого 2012 року о 12:15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 лютого 2012 року прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог та розгляд справи відкладено на 19 березня 2012 року о 12:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 березня 2012 року у зв'язку із неявкою відповідача та його клопотанням, розгляд справи відкладено на 26 березня 2012 року о 12:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 березня 2012 року клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи (вх. № 6386) задоволено судом та продовжено розгляд справи на 15 днів. Витребувані додаткові докази, розгляд справи відкладено на 04 квітня 2012 року о 12:00.

В судовому засіданні 04 квітня 2012 року оголошено перерву до 09 квітня 2012 року до 12:45, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

09 квітня 2012 року, після перерви розгляд справи було продовжено. В судовому засіданні було задоволено клопотання відповідача про призначення по справі судової технічної експертизи (вх. № 7182). Провадження у справі 5023/381/12 зупинено.

13.06.2012 року матеріали справи № 5023/381/12 були направлені до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса, для проведення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів.

10 серпня 2012 року, до господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 2771), в якій позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, які належать відповідачу та знаходяться на його рахунках в розмірі 133691,64 грн.

13 вересня 2012 року матеріали справи № 5023/381/12 були повернуті Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса на адресу господарського суду Харківської області без виконання, оскільки оплата вартості експертиз відповідачем не виконана.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 вересня 2012 року поновлено провадження у справі № 5023/381/12, розгляд якої призначено у відкритому судовому засіданні на 24 вересня 2012 року о 10:00.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином (арк. справи 43, том справи № 2).

Представник відповідача у засіданні суду надав усні пояснення, в яких суму основного боргу з врахуванням часткової сплати визнав, проти нарахування позивачем штрафних санкцій заперечив, проте письмового відзиву на позовну заяву під час розгляду справи не надав.

Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову (вх. № 2771), встановив наступне:

Згідно з ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Однак позивачем взагалі не надано суду доказів в обґрунтування вищезазначеної заяви (доказів на підтвердження обставин, які в майбутньому можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду), що є підставою для відмови позивачу у задоволенні вказаної заяви про забезпечення позову.

Статтею 4 ЗУ "Про судовий збір" визначені розміри ставок судового збору, а саме за подачу до господарського суду заяви про забезпечення позову - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, який складає 1609,50 грн.

При зверненні до господарського суду Харківської області з заявою про забезпечення позову (вх. № 2771) позивачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі за подачу заяви про забезпечення позову, тому суд, вважає за необхідне стягнути з позивача на користь державного бюджету України 1609,50 грн. судового збору за подачу заяви про забезпечення позову.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

23 листопада 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 081111, відповідно умов якого позивач (постачальник) зобов'язується систематично доставляти і передавати у власність відповідача (покупцю), а відповідач (покупець) прийняти та оплатити, товар (м'ясну сировину) на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.1 спірного договору поставки № 081111 від 23.11.2011р., ціна товару, який постачається є договірною і встановлюється відповідно до погоджених відповідачем (покупцем) та позивачем (постачальником) замовлень. Погоджена ціна на товар вказується в накладних на кожну партію і містить у собі податок на додану вартість. Загальна вартість цього договору складається з вартостей усіх поставок за період дії цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору поставки № 081111 від 23.11.2011р. сторонами визначено умови оплати, а саме - оплата кожної партії товару здійснюється на протязі трьох банківських днів з моменту отримання відповідачем (покупцем) товару.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором поставки № 081111 від 23.11.2011р. виконав в повному обсязі та поставив відповідачу товар за видатковими накладними: № 673 від 29.11.2011р. на суму 7440,00 грн.; № 771 від 06.12.2011р. на суму 11950,30 грн.; №785 від 08.12.2011р. на суму 31267,80 грн.; № 823 від 10.12.2011р. на суму 7664,80 грн.; № 833 від 12.12.2011р. на суму 46030,42 грн. та № 832 від 12.12.2011р. на суму 66209,00 грн. (арк. справи 10-15, том справи № 1) - всього на загальну суму 170562,32 грн., відповідач товар отримав, про що свідчить його підпис та печатка підприємства, проте, оплату в строки, встановлені п. 4.1 договору поставки № 081111 від 23.11.2011р. не провів, сплативши лише позивачу частину суми боргу в розмірі 49000,00 грн., що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Таким чином, станом на 23 січня 2012 року заборгованість відповідача за договором поставки № 081111 від 23.11.2011р. становить 121562,32 грн.

Більш того, наявність заборгованості відповідача перед позивачем також підтверджена актом звірки взаємних розрахунків станом на 23.11.2011 року складеним між сторонами, підписаним уповноваженими особами підприємств та скріплений печатками (арк. справи 30, том справи № 1).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок (арк. справи 40, 100-104, том справи № 1), відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 35000,00 грн., яка є частиною суми основного боргу за договором поставки № 081111 від 23.11.2011р., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості за договором поставки № 081111 від 23.11.2011р. в розмірі 86562,32 грн.

Звертаючись з позовною заявою до суду позивачем було пред'явлено до стягнення з відповідача штраф в розмірі 36468,70 грн.

27 лютого 2012 року позивачем було подано до матеріалів справи уточнення позовних вимог (арк. справи 65, том справи 1), в яких позивач збільшив суму штрафу та просив суд стягнути з відповідача 43968,70 грн. штрафу, проте ані при подачі вищезазначеної заяви, ані під час розгляду справи позивачем так і не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі за подачу заяви про збільшення розміру позовних вимог, тому суд, вважає за необхідне стягнути з позивача на користь державного бюджету України 150,00 грн. судового збору за подачу заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Таким чином, позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 43968,70 грн., за порушення відповідачем п. 4.1 договору поставки № 081111 від 23.11.2011р.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно приписів ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до п. 7.6 договору поставки № 081111 від 23.11.2011р., в примірнику договору позивача значиться: "за несвоєчасну оплату товару, покупець (відповідач) сплачує на користь постачальника (позивача) штраф у сумі 30 % від суми неоплаченого товару".

Відповідач, заперечуючи проти даної позовної вимоги, посилався на те, що в п. 7.6 редакції договору поставки № 081111 від 23.11.2011р. який знаходиться у відповідача розмір штрафу - відсутній.

Проте, суд звертає увагу, що обставини, на які посилається відповідач в наданих під час розгляду усних пояснень та в заявленому клопотанні про призначення по справі судової технічної експертизи, відповідачем не були доведені належним чином.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В процесі судового розгляду справи № 5023/381/12 за клопотанням відповідача (вх. № 7182 від 04.04.2012р.) (арк. справи 113-114, том справи № 1) було призначено судову технічну експертизу документів та судову почеркознавчу експертизу, проте відповідач не витримав тягар доказування, в порушення вимог ухвали суду не вжив заходів для належного проведення судової експертизи, хоча в судовому засіданні представник відповідача наполягав перед судом на покладення саме на нього обов'язку по оплаті призначених експертиз (арк. справи 114, том справи № 1).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість в даному разі відповідач не довів обставин на які він посилався в обґрунтування своїх заперечень.

У зв'язку з вищезазначеним, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін, що згідно з ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Перевіривши нарахування штрафу в розмірі 43968,70 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок (арк. справи 66, том справи № 1) суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований невірно, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума штрафу в розмірі 36468,69 грн., в частині стягнення 7500,01 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Таким чином, з огляду на умови п. 7.6 договору поставки № 081111 від 23.11.2011р., а також враховуючи наявні порушення з боку відповідача щодо оплати товару, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 30 % штрафу в розмірі 36468,69 грн. за прострочення виконання зобов'язання обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Наведені обставини є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 526, 530, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, статтями 216, 217 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Агрофірма "Слобожанка Інвест", 61017, м. Харків, вул. Лозівська, буд. 5, кімн. 11, (р/р 26000060737495 в ПАТ "КБ Приватбанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 37659569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САРС", 01044, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 17, офіс 16, ( р/р 260033019385 в ВАТ "Європейський газовий банк" м. Київ, МФО 380430, код ЄДРПОУ 25662788) - 86562,32 грн. основного боргу, 36468,69 грн. штрафу, 3160,61 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення штрафу в сумі 7500,01 грн. відмовити.

В частині стягнення 35000,00 грн. суми боргу провадження у справі припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САРС", 01044, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 17, офіс 16, ( р/р 260033019385 в ВАТ "Європейський газовий банк" м. Київ, МФО 380430, код ЄДРПОУ 25662788) на користь державного бюджету України (Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача коштів 37999654, рахунок 31215206783003 в ГУ ДКСУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 1) - 1759,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.09.2012 р.

Суддя Жиляєв Є.М.