Постанова

від 27.09.2012 по справі 24/5005/2873/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2012 року Справа № 24/5005/2873/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Тищик І.В. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. № 1438 від 26.09.2012 року)

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від скаржника: Агафонов Д.В., довіреність № 8725/10/10-039 від 08.05.12, представник;

від ініціюючого кредитора: Агапова К.С., довіреність № б/н від 17.01.12, представник;

інші учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2012 року у справі №24/5005/2873/2012

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Інк.",м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Модуль", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2012 року по справі № 24/5005/2873/2012 (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Модуль", м.Дніпропетровськ; ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Модуль», м.Дніпропетровськ; згідно п.6 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вважаються погашеними вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Інк.",м.Дніпропетровськ на суму 10 500 грн.; припинено повноваження ліквідатора у справі №24/54005/2873/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Модуль", м.Дніпропетровськ ініціюючого кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Інк.",м.Дніпропетровськ; провадження у справі припинено.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором здійснено всі заходи щодо розшуку майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси; дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено; майно у банкрута відсутнє. В якості норм права суд послався на ст.ст.22-32, п.6 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись із вказаною ухвалою, до суду з апеляційною скаргою звернулась Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, яка просить ухвалу скасувати посилаючись на те, що боржник подавав податкову звітність від 06.01.2012 року, що є свідченням того, що ТОВ «Еко-Модуль»здійснювало свою господарську діяльність та не було жодних підстав для визнання його банкрутом.

Тобто, зазначає скаржник, факт здійснення боржником підприємницької діяльності та подання до органів ДПІ звітності взагалі не був предметом дослідження господарським судом Дніпропетровської області при винесенні оскаржуваної ухвали, що протирічить приписам ст. 52 Закону.

Боржник правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористався, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 року (а.с.78), яка містить на звороті штамп канцелярії апеляційного господарського суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75.

Враховуючи, що сторони та скаржник сповіщені належним чином про час та місце судового засідання, а також, що суд апеляційної інстанції обмежений 15-денним строком розгляду апеляційної скарги (ст.102 ГПК України), будь-які клопотання від сторін про подальше відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору не надходили, участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін (ст.22 ГПК України), неявка боржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні (ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників ініціюючого кредитора та скаржника, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Відповідно до ст.41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Статтею 129 Конституції України, яка згідно до преамбули є Основним Законом України, і норми якої є нормами прямої дії, регламентовано принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом. Таким чином, основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження.

Отже в процедурі банкрутства в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу стосується прав або обов'язків органів ДПІ, а відтак остання не може бути позбавлена права оскарження зазначеної ухвали. Порушення прав органів ДПІ може полягати в тому, що у разі ліквідації платника податків за судовим рішенням у справі про банкрутство, ДПІ позбавлена права здійснити перевірку цього платника, що призводить до неможливості виконання функції органів ДПІ по контролю за правильністю обчислення та сплати податків.

З огляду на викладене, та оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить прямої заборони на оскарження податковими органами судових актів у справі про банкрутство, судова колегія вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою податкового органу не може бути припинено, а апеляційна скарга підлягає розгляду по суті.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи ( вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, а у випадку, якщо судом першої інстанції не досліджувались обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури -дати їм оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідаційної процедури банкрута. Взявши до уваги, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу.

З матеріалів справи вбачається наступне.

26.03.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Будсервіс Інк.», м.Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Модуль», м.Дніпропетровськ відповідно до вимог ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2012 року вказана заява прийнята до розгляду та порушено провадження по справі №24/5005/2873/2012, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 10.04.12 року о 10 годині 30 хвилин, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який згідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів( обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію, сторони зобов'язувались вчинити певні дії.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2012 року у справі № 24/5005/2873/2012 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс Інк.», м.Дніпропетровськ до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Модуль", м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом було визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Модуль", м.Дніпропетровськ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на шість місяців, ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Модуль»призначено ініціюючого кредитора- товариство з обмеженою відповідальністю «Будсевіс Інк.», якого зобов'язано вчинити певні дії (а.с.22).

Вказана постанова господарського суду Дніпропетровської області залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 року, при винесенні якої перевірено законність порушення справи про банкрутство боржника..

Частинами 1,2,4,5 статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

- показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

- відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

- копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;

- реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

- документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

У разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

До звіту ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Модуль»серед інших документів надані ліквідаційний баланс та реєстр вимог кредиторів.

З ліквідаційного балансу (а.с.38) вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання.

В результаті ліквідаційної процедури ліквідатором встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будсервіс Інк.»- 10 5000 грн., четверта черга.

Згідно довідок Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпропетровськ № 6857 від 21.05.12р., Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Дніпропетровської регіональної філії, м. Дніпропетровськ № Ц/5692-14 від 22.05.12р., Інспекції Державного технічного нагляду, м. Дніпропетровськ № 1092-02-13 від 25.04.12р., Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ № 9324 від 21.05.12р., Відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровськ та Дніпропетровського району № 2 підпорядкованого ГУ МВС України в області, № 14/2РЕР-2453 від 14.05.12р., Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби за боржником нерухомого майна, автотранспортних засобів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок не зареєстровано, виконавчі провадження відсутні, розрахункові рахунки закриті.

На запити ліквідатора отримані відповіді Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, Амур-Нижньодніпровської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Дніпропетровськ, Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська, Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську про відсутність заборгованості банкрута.

Щодо неможливості проведення ДПІ позапланової виїзної перевірки згідно до вимог ст.78 Податкового кодексу України слід зауважити наступне.

Як ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство, так і постанова суду про визнання боржника банкрутом отримані Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська 03.04.2012 та 11.05.2012 року відповідно (а.с.23, 34).

В постанові суду від 10.04.2012 року по даній справі ДПІ зобов'язувалася судом розглянути питання щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Матеріали за результатами перевірки необхідно було направити для доручення до справи про банкрутство.

Відповідно до п.78.1.7 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється і у разі отримання ДПІ постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно з п.78.6 ст.78 Податкового кодексу України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України регламентовано, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва -5 робочих днів, інших платників податків -10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва -не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків -не більш як на 5 робочих днів.

Крім того, статтею 78 Податкового кодексу України передбачено проведення ДПІ документальної позапланової виїзної перевірки і у разі коли платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або рахунки, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2).

На час винесення оскаржуваної ухвали (19.06.2012 року) Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніапровському районі м.Дніпропетровська не надано як доказів видачі наказу керівника податкового органу про проведення документальної позапланової перевірки з жодної із наведених підстав, передбачених статтею 78 Податкового кодексу України, так і результати проведення такої перевірки (п.п.78.1.7, 78.4 Податкового кодексу України).

Скаржником не надано і доказів, які б свідчили, що перевірка не здійснена ДПІ внаслідок неправомірних дій ліквідатора відсутнього боржника, чи порушень чинного законодавства при винесенні оскарженої ухвали судом першої інстанції.

За вказаних обставин доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги судовою колегією не приймаються.

Враховуючи наведене, підстави для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2012 року по справі № 24/5005/2873/2012, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Керуючись ст.101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ -залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2012 року по справі № 24/5005/2873/2012 -залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Дніпропетровській апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.М. Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.В.Тищик

Повний текст постанови підписаний 28.09.2012 року.