Постанова

від 01.10.2012 по справі 5011-65/7018-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2012 № 5011-65/7018-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Ільєнок Т.В.

Корсакової Г.В.

при секретарі судового засідання - Карнафель О.В.

за участю представників:

від ТОВ "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна": Таран Л.М. - представник за довіреністю б/н від 15.06.2012р.

від ПАТ "Укргазпромбанк": Савченко К.В. - представник за довіреністю № 74 від 14.08.2012р.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.08.2012р.

у справі № 5011-65/7018-2012 (суддя Головіна К.І.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна"

про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28.02.2012 р. у третейській справі № 1066/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна"

про стягнення заборгованості.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суть ухвали і апеляційної скарги:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.08.2012р. відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28.02.2012 р. у третейській справі № 1066/11 (далі - рішення третейського суду).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 09.08.2012 р. у справі № 5011-65/7018-2012 скасувати та прийняти нову ухвалу, якою скасувати у повному обсязі оскаржене рішення третейського суду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з огляду на приписи п. 7 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейському суду не підвідомча справа про стягнення боргу за кредитним договором, виконання якого забезпечене іпотекою. За наведеного, апелянт вважає, що на підставі п.1 ч. 1 ст. 51 названого Закону рішення третейського суду підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2012р. апеляційна скарга ТОВ "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" прийнята до провадження та призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні 01.10.2012р.

Від ПАТ "Укргазпромбанк" надійшли письмові пояснення, в яких останній просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування доводів, викладених в даних письмових поясненнях, ПАТ "Укргазпромбанк" зазначає, що вибір права захисту щодо предмету позову позовної заяви - або про стягнення заборгованості по кредитному договору, або звернення стягнення на предмет іпотеки, належить виключно позивачу і не може бути його обмежено у виборі способу захисту власного порушеного права.

В судовому засіданні 01.10.2012р. представник ТОВ "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник ПАТ "Укргазпромбанк" заперечив проти доводів апелянта з підстав викладених в письмових поясненнях та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали третейської справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення присутніх представників учасників апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів третейської справи № 1066/11, 06 серпня 2008 року між ВАТ «АБ «Укргазпромбанк», найменування якого приведено у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства» та змінено на ПАТ «Укргазпромбанк» (кредитодавець за договором), та ТОВ "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" (позичальник за договором) укладено договір банківського кредиту (кредитна лінія) № 1229-КЛ/08 (далі - кредитний договір), за умовами якого кредитодавець відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит вчасно та сплатити комісії, проценти за користування ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди» (далі - Закон) юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно зі ст. 12 названого Закону третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм в їх системному зв'язку свідчить, що обов'язковою умовою для розгляду спору в третейському суді є наявність третейської угоди між сторонами.

У відповідності до додаткової угоди № 8 від 29.12.2009р. до кредитного договору сторонами узгоджено викласти п. 4.4 кредитного договору в наступні редакції: «Спірні питання за договором розглядаються шляхом переговорів. У разі не досягнення згоди щодо спірного питання, всі спори та вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди». Вказана додаткова угода є невід'ємною складовою кредитного договору (п. 11 додаткової угоди № 8 від 29.12.2009р.).

Отже, приймаючи до уваги наявність третейського застереження в додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною кредитного договору, а також з огляду на відсутність доказів визнання недійсним в судовому порядку зазначеної угоди, спори що виникають при виконанні кредитного договору або пов'язані з ним, підлягають вирішенню постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків. В цій частині суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції.

Як вірно з'ясовано місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів третейської справи, Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк" звернулось до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" про стягнення заборгованості за договором банківського кредиту № 1229-КЛ/08 від 06.08.2008 р., рішенням якого позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" задоволено повністю. Так, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" 10 545 323,17 грн. -заборгованості по кредитному договору та 25 500,00 - грн. витрат, пов'язаних із вирішенням третейського спору.

Згідно зі ч. 1 ст. 45 Закону рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 51 цього ж Закону рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Крім того, відповідно до ст. 122 1 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Частиною 3 ст. 122 4 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 122 5 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано, зокрема, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Аналогічні положення містяться у ч. 3 ст. 51 Закону.

ТОВ "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" як на підставу для скасування рішення третейського суду (як в суді першої, так і апеляційної інстанції) посилається на те, що зобов'язання за кредитним договором забезпечене іпотекою, а тому стягнення боргу за рішенням третейського суду буде здійснено шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно. При цьому, за доводами апелянта, у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 6 Закону третейському суду не підвідомча справа у спорах щодо нерухомого майна. У зв'язку з цим, за доводами апелянта, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 51 Закону рішення третейського суду підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, зокрема, за винятком справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.

Згідно зі ч. 3 ст. 28 названого Закону правила третейського розгляду постійно діючим третейським судом визначаються регламентом третейського суду, який не повинен суперечити цьому Закону.

У відповідності до ст. 6 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, зареєстрованого Міністерством юстиції України, свідоцтво № 007-2005 від 21.06.2005р., третейський суд вирішує справи у порядку позовного провадження, передбаченого даним регламентом.

Позов визначається як вимога особи про захист свого права чи охоронюваного інтересу та який складається з взаємопов'язаних елементів предмету та підстави. Предметом позову є спосіб захисту порушеного права чи інтересу. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист порушеного права або інтересу. Перелік способів захисту цивільного права та інтересу викладений в ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

З матеріалів третейської справи вбачається, що предметом спору між сторонами є стягнення грошових коштів (заборгованості) за кредитним договором, а не звернення стягнення на нерухоме майно боржника чи визнання права власності (переходу права власності) на вказане нерухоме майно.

Отже, спір який був вирішений третейським судом, не виключений з його компетенції та підлягав розгляду у відповідності до приписів Закону України «Про третейські суди» та Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків. За наведеного, доводи апелянта про те, що вирішена третейським судом справа (про стягнення заборгованості за кредитним договором) є йому не підвідомча, судом апеляційної інстанції відхиляються.

Крім того, суд апеляційної інстанції відзначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 ЦПК України, стаття 12 ГПК України, стаття 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).

Разом з цим, суд апеляційної інстанції відзначає про необґрунтованість доводів скаржника про те, що виконання оскаржуваного рішення третейського суду буде здійснено лише за рахунок нерухомого майна, переданого в іпотеки банку, оскільки кредитодавець у відповідності до розділу 5 іпотечного договору вправі діяти альтернативно, як шляхом стягнення кредитної заборгованості з банківських рахунків боржника, так і шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки або набуття права власності. Вибір способу правової поведінки в частині задоволення своїх вимог належить, виключно, ПАТ "Укргазбанк", а не боржнику.

Враховуючи те, що рішенням третейського суду були вирішенні питання, які не виходили за межі третейської угоди, оскільки предметом спору у третейському суді було стягнення заборгованості, яка виникла у заявника на підставі кредитного договору, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок господарського суду міста Києва щодо відмови в задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду.

Таким чином, за результати перегляду в апеляційному порядку оскаржуваної ухвали Київським апеляційним господарським судом встановлено, що справа, по якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до Закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, та цим рішенням не вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду не визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам статей 16 - 19 Закону; третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

За наведеного, судом апеляційної інстанції, передбачених ст. 122 5 ГПК України та ч. 3 ст. 51 Закону підстав для скасування рішення третейського суду не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України.

Судові витрати покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101 -106, 122 1 - 122 5 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.08.2012р. у справі № 5011-65/7018-2012 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.08.2012 року у справі № 5011-65/7018-2012 залиши без змін.

3. Доручити господарському суду міста Києва повернути матеріали третейської справи № 1066/11 до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

4. Матеріали справи № 5011-65/7018-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст складено 02.10.2012р.

Головуючий суддя Коротун О.М.

Судді Ільєнок Т.В.

Корсакова Г.В.