Постанова

від 03.12.2008 по справі 40/24-30/82

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

40/24-30/82

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 грудня 2008 р.                                                                                    № 40/24-30/82  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                                      Гончарука П.А. (головуючого),

                                                                      Вовка І.В.,

                                                                      Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Подільської районної у м. Києві ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2008 року у справі № 40/24-30/82 за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Подільської районної у м. Києві ради до Відділу приватизації комунального майна Подільського району м. Києва, колективного підприємства "Український науково-технічний екологічний центр "Перун" про визнання недійсним договору та зустрічним позовом колективного підприємства "Український науково-технічний екологічний центр "Перун" до Подільської районної у м. Києві ради, третя особа –Відділ приватизації комунального майна Подільського району м. Києва, про визнання недійсним рішення Подільської районної у м. Києві ради № 82 від 14 вересня 2006 року, –

Встановив:

У грудні 2006 року Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Подільської районної у м. Києві ради звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Відділу приватизації комунального майна Подільського району м. Києва, Колективного підприємства "Український науково-технічний екологічний центр "Перун" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 17 липня 2006 року, укладеного Фондом приватизації комунального майна Подільського району м. Києва та Колективним підприємством "Український науково-технічний екологічний центр "Перун".

Колективне підприємство "Український науково-технічний екологічний центр "Перун" звернулося з зустрічним позовом до Подільської районної у м. Києві ради та Відділу приватизації комунального майна Подільського району м. Києва про визнання недійсним рішення Подільської районної у м. Києві ради № 82 від 14 вересня 2006 року, зобов'язання Подільської районної у м. Києві ради відновити первинний стан, що існував до моменту винесення оскаржуваного рішення, зареєструвати договір купівлі-продажу від 17 липня 2006 року, а також видати Колективному підприємству "Український науково-технічний екологічний центр "Перун" довідку про сплату вартості об'єкта приватизації в повному обсязі.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 10 червня 2008 року первісний позов задоволено повністю. Визнано договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (в літ. А) з № 5 по № 11 (групи приміщень № 108) загальною площею 139,30 м2 за адресою: м. Київ, вул. О. Теліги, 49, укладений 17 липня 2006 року Фондом приватизації комунального майна Подільського району м. Києва та Колективним підприємством "Український науково-технічний екологічний центр "Перун", недійсним. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2008 року рішення місцевого суду скасовано. В задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним рішення Подільської районної у м. Києві ради № 82 від 14 вересня 2006 року. Зобов'язано Подільську районну у м. Києві раду відновити первинний стан, що існував до моменту винесення вказаного рішення, видати відповідачу довідку про сплату вартості об'єкта приватизації в повному обсязі. Стягнуто з Подільської районної у м. Києві ради на користь відповідача судові витрати.

У касаційному поданні заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Подільської районної у м. Києві ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В поясненнях до касаційного подання колективне підприємство "Український науково-технічний екологічний центр "Перун" просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а касаційне подання –без задоволення, посилаючись на відсутність правових підстав для його задоволення.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 3 грудня 2008 року.

Заслухавши пояснення прокурора та представника колективного підприємства "Український науково-технічний екологічний центр "Перун", вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, суд вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Подільської районної у м. Києві ради від 11 жовтня 2005 року № 395 приміщення по вул. О.Теліги, 49, у м. Києві включено до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації. Покупцем приміщень визначено Комунальне підприємство "Український науково-технічний екологічний центр "Перун", який користувався нерухомим майном на підставі договору оренди від 5 квітня 2005 року.

На виконання рішення ради 17 липня 2006 року укладено договір купівлі-продажу даного приміщення.

11 серпня 2006 року заступником прокурора Подільського району м. Києва винесено протест про скасування рішення Подільської районної у м. Києві ради від 11 жовтня 2005 року № 395, оскільки дане рішення не відповідає вимогам закону, зокрема, п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 рр.

14 вересня 2006 року рішенням Подільської районної у м. Києві ради протест прокурора задоволено.

Задовольняючи первісний позов в повному обсязі та, визнаючи договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 17 липня 2006 року недійсним, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.

Статтею 2 вказаного Закону визначені пріоритети та принципи приватизації, зокрема, застосування переважно конкурсних способів.

Пунктом 51 розділу ІХ Державної програми приватизації на 2000-2002 рр., затвердженої Законом України від 18 травня 2000 року № 1723-ІІІ, передбачено право пільгового викупу орендарем орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) за умови здійснення орендарем за рахунок власних коштів за згодою орендодавця невідокремленого поліпшення (капітального ремонту тощо) вартістю не менше 25 % залишкової вартості будівлі (споруди, приміщення).

Колективне підприємство "Український науково-технічний екологічний центр "Перун" не надало суду жодного доказу на підтвердження здійснення ним таких поліпшень (капітального ремонту тощо) вартістю не менше 25 % залишкової вартості будівлі (споруди, приміщення) та отримання відповідного дозволу з боку орендодавця на таке поліпшення протягом строку оренди спірного нежитлового приміщення, а тому, зважаючи на умови ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, спірний договір купівлі-продажу орендованих нежитлових приміщень є недійсним.

Разом з тим, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення Подільської районної у м. Києві ради № 82 від 14 вересня 2006 року, зобов'язання Подільської районної у м. Києві ради відновити первинний стан, що існував до моменту винесення оскаржуваного рішення, зареєструвати договір купівлі-продажу від 17 липня 2006 року, а також видати Колективному підприємству "Український науково-технічний екологічний центр "Перун" довідку про сплату вартості об'єкта приватизації в повному обсязі, задоволенню не підлягають.

При цьому, суд першої інстанції виходив з умов Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з огляду на які, дії Подільської районної у м. Києві ради щодо скасування рішення № 395 від 11 жовтня 2005 року повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, приймаючи нове рішення про залишення без задоволення первісного позову і, задовольняючи зустрічний позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що п. 51 р. ІХ Державної програми приватизації на 2000-2002 рр. передбачено право орендаря на викуп майна у разі прийняття відповідним органом рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Саме зазначене положення і було підставою для включення орендованих приміщень в перелік об'єктів на приватизацію шляхом викупу орендарем.

Даний висновок суду другої інстанції не спростовано.

Зважаючи на умови Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", суд другої інстанції дійшов висновку, що Колективне підприємство "Український науково-технічний екологічний центр "Перун" мало право ініціювати приватизацію орендованих ним нежитлових приміщень, а Подільська районна у м. Києві рада – включати їх до переліку об'єктів, що підлягають приватизації для їх викупу зазначеним відповідачем, а тому підстави для визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним відсутні.

У випадку визнання акта недійсним з моменту його прийняття особи, які на виконання такого акта здійснили певні дії (наприклад, передали майно, перерахували кошти та ін.), вправі звернутись з вимогою про відновлення первісного стану, якщо її не заявлено разом з вимогою про визнання акта недійсним. Проте у разі необхідності захисту порушеного права підприємства чи організації господарський суд не позбавлений права на підставі п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України вийти за межі позовних вимог і прийняти рішення про відновлення первісного стану, хоча б таку вимогу і не було заявлено.

Відмова позивача у реєстрації договору і підтвердженні факту сплати вартості майна є необґрунтованою і порушує права відповідача. Наступне оформлення права власності має здійснюватися за процедурою, передбаченою чинним законодавством.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції є правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

В силу п. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Стаття 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачає три способи приватизації –викуп, продаж на аукціоні; за конкурсом.

Частиною 1 ст. 7 Закону передбачено, що місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які підлягають: продажу: на аукціоні, за конкурсом; а також викупу.

Способи приватизації визначаються шляхом прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження конкретних переліків об'єктів приватизації.

Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається органом місцевого самоврядування самостійно, окрім випадків, визначених законом.

Викуп застосовується у випадках, передбачених ст. 11 Закону та іншими законами.

Відповідно до п. 51 р. ІХ Державної програми приватизації на 2000-2002 рр. у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 % залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Виходячи з того, що відповідач є орендарем нежитлового приміщення (об'єкту приватизації) щодо якого компетентним органом прийнято рішення про приватизацію та визначено спосіб приватизації у відповідності до вказаних норм матеріального права, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про наявність у відповідача права на викуп орендованого майна та відсутність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Встановивши, що рішення Подільської районної у м. Києві ради від 11 жовтня 2005 року № 395 про включення орендованого відповідачем приміщення до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, прийнято у відповідності з вимогами законодавства України про приватизацію, об'єкт комунальної власності правомірно приватизовано відповідачем, суд другої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування вказаного рішення органу місцевого самоврядування та визнав, що рішення Подільської районної у м. Києві ради від 14 вересня 2006 року № 82 про задоволення протесту прокурора слід визнати недійсним, а зустрічні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Дані висновки суду другої інстанції є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, за винятком посилання суду на те, що рішення Подільської районної у м. Києві ради від 11 жовтня 2005 року № 395 могло бути визнано незаконним лише у судовому порядку.

Вказане посилання підлягає виключенню з мотивувальної частини постанови апеляційного господарського суду, оскільки орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про скасування свого рішення, на підставі якого об'єкт комунальної власності неправомірно приватизовано, і в цьому разі питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення, вирішується в судовому порядку.

В решті вказана постанова підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

                ПОСТАНОВИВ:     

Касаційне подання заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Подільської районної у м. Києві ради залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2008 року у справі № 40/24-30/82 змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на те, що рішення Подільської районної у м. Києві ради від 11 жовтня 2005 року № 395 могло бути визнано незаконним лише у судовому порядку. В решті постанову залишити без змін.

Головуючий                                                                                   Гончарук П.А.

Судді                                                                                           Вовк І.В.        

                                                                                                    Стратієнко Л.В.