Рішення

від 04.11.2008 по справі 37/380

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/380

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/380

04.11.08

За позовомДочірнього підприємства «Прем'єр Експо»

ДоДержавного підприємства «Національна туристична організація»

Простягнення 40081,18 грн.

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача : Котикова О.В.- представник за довіреністю № б/н від 10.10.2008 року;

Від відповідача  Григорчук В.І.- представник за довіреністю № 1 від 22.10.2008 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства «Прем'єр Експо»до Державного підприємства «Національна туристична організація»про стягнення 40081,18 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2008 р. порушено провадження у справі № 37/380, розгляд справи було призначено на 13.10.2008 року о 10-30.

У відповідності  до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про залучення до участі у справі у відповідності до статті 24 Господарського процесуального кодексу України - Державне підприємство «Національна туристична організація»в особі ліквідаційної Державної служби туризму і курортів.

Судом подане клопотання було відхилено, оскільки відповідно до п. 3 ст. 105 Цивільного кодексу України з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Таким чином, комісія є лише органом управління та не є юридичною особою, яка може бути відповідачем по даній справі. В свою чергу відповідачем у відповідності до статті 21 Господарського процесуального кодексу є юридична особа, тобто Державне підприємство «Національна туристична організація».

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.11.2008 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                               ВСТАНОВИВ:

05 березня 2007 року між Дочірнім підприємством «Прем'єр Експо» (далі –організатор) та Державним підприємством  «Національна туристична організація»(далі –замовник) був укладений договір участі у виставці  № 27-03/07 (далі –договір), відповідно до умов якого учасник доручив, а організатор прийняв на себе організаційно-методичне та інформаційне забезпечення участі учасника в виставці «Україна-Подорожі та туризм», що включає резервування і надання учаснику виставкої площі згідно поданої «Заявки на участь», яка є додатком»до договору, реєстрацію як учасника виставки та розміщення інформації про нього в офіційному каталозі; організацію церемонії урочистого нагородження домінантів.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором про надання послуг.

У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що роботи, відповідно до договору, виконавцем виконані належним чином і в строк, прийняті замовником, що підтверджується двостороннім актом виконання робіт від 02.04.2007 року, який належним чином оформлений, підписаний та скріплений печатками сторін.

Позивач стверджує, що відповідач за надані послуги з позивачем розрахувався частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором, яка за розрахунком позивача становить 38418,48  грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

З наданих позивачем доказів вбачається, що  позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, проте відповідач підписав акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого вбачається, що станом на 09.10.2008 року за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 38418,48 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що в договорі сторони погодили строк виконання зобов'язання. Зокрема відповідно до п. 2.1 сторони встановили, що вартість наданих послуг  сплачується у порядку і в терміни , зазначені в «Умовах участі у виставках».

Відповідно до  «Умов участі у виставках»розрахунки здійснюються протягом 7 днів починаючи з дати виставлення рахунку.

Судом встановлено, що 26.03.2007 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактура № 00001442/07UITT на оплату послуги за участь у виставці в розмірі 401418,48 грн. у відповідності до домовленості сторін відповідач зобов'язаний був перерахувати позивачу грошові кошти в розмірі 401418,48 грн. до 03.04.2007 року, проте відповідач в порушення умов договору за надані послуги розрахувався частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед організатором в розмірі 38418,48 грн.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач, в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував,  та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, позов Дочірнього підприємства «Прем'єр Експо»щодо стягнення з Державного підприємства  «Національна туристична організація» суми боргу в розмірі 38418,48 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1662,70 грн., яка нарахована останнім за період прострочення з 22.07.2008 року по 25.09.2008 року.

Суд відзначає, що позовна вимога позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1662,70 грн. за період прострочення з 22.07.2008 року по 25.09.2008 року необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що прострочення виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг виникло з 03.04.2007 року. У відповідності до вимог чинного законодавства, пеня може бути нарахована лише за період прострочення з 03.04.2007 року по 03.10.2007 року, тобто лише за 6 місяців з дня виникнення прострочення, проте позивачем неправомірно нарахована пеня за період з 22.07.2008 року по 25.09.2008 року, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, суд звертає увагу позивача, що він непозбавлений права звернутись до суду з окремим позовом щодо стягнення з відповідача пені за період з 03.04.2007 року по 03.10.2007 року.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства  «Національна туристична організація»(01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Ярославів Вал, будинок 36,  код 30180328) на користь Дочірнього підприємства «Прем'єр Експо» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська,57/3, код 30856806) 38418 (тридцять вісім тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 48 коп. –основний борг,  384 (триста вісімдесят чотири) грн. 18 коп. - державного мита та 113 (сто тринадцять) грн.  11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення пені в розмірі 1662,70 грн. відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 17.12.2008 року