Рішення

від 26.11.2008 по справі 52/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  52/208

26.11.08

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Концерну «Військторгсервіс»про стягнення 17 876,91 грн. за участю представників позивача –Радзівіло Т.О., довіреність № Д07/2008/11/12-17 від 12.11.2008 р., Іваненко І.П., довіреність № Д07/2008/11/12-18 від 12.11.2008 р., відповідача –не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У вересні  2008 року позивач звернувся до господарського суду  м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 16 912,44 грн. боргу, 794,88 грн. інфляційних нарахувань, 169,59 грн. 3% річних, а загалом 17 876,91 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 312253 від 01.01.2000 року за період з 01.03.2008 року по 01.08.2008 року.

        Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.10.2008 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду  на 26.11.2008 року.

        У судовому засіданні 26.11.2008 року представник позивача просив у зв'язку із сплатою основного боргу в сумі 16 912,44 грн. стягнути з відповідача 794,88 грн. інфляційних нарахувань, 169,59 грн. 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про причини нез'явлення суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

    Судом встановлено, що 01.01.2000 року між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачу, а відповідач - користуватися та оплатити  спожиту теплову енергію у гарячій воді.

Згідно п. 2.2.1 договору позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення  та вентиляцію - в період опалювального  сезону, гарячого водопостачання – протягом року, в кількості та обсягах   відповідно до  додатка № 1 до цього договору.

          Договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.2000 року (п. 8.1. договору).

    Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4. договору).      

   Доказів припинення дії договору суду не надано.                                                       

        Поясненнями позивача, обліковими картками (табуляграмами) споживання теплової енергії за березень-липень 2008 року, платіжними дорученнями № 34 від 23.09.2008 року на суму 912,44, № 33 від 23.09.2008 року на суму 16 000,00 грн. стверджується факт споживання відповідачем протягом березня-липня 2008 року теплової енергії вартістю 16 912,44 грн., а також оплати відповідачем спожитої теплової енергії у повному обсязі до часу звернення позивача в суд з указаним позовом.

Враховуючи, що борг відповідача по оплаті теплової енергії за березень-липень 2008 року за спірним договором відсутній, то у позові відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

    Позивач виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з поставки теплової енергії за договором, а відповідач виконав неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої енергії з простроченням строку виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги  про стягнення інфляційних витрат в розмірі 794,88 грн. та 3 % річних в розмірі 169,59 грн., які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору, є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.         

       Державне мито у сумі  9,64 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 6,37 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

                                        В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Концерну «Військторгсервіс»(03151, м. Київ, вул. Малогвардійська, 28а, код 33689922, р/р 26000500063401 у Солом'янській філії АКБ «Київ», МФО 300681) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305,                        р/р 26007301300005 у Старокиївському відділенні Промінвестбанку України у м. Києві, МФО 322227) 794 (сімсот дев'яносто чотири) грн. 88 коп. інфляційної складової боргу, 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 59 коп. 3% річних, 9 (дев'ять) грн. 64 коп. витрат по оплаті державного мита та 6 (шість) грн. 37 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    У позові в частині стягнення 16 912,44 грн. основного боргу відмовити.

    Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С. Чебикіна