Постанова

від 04.12.2008 по справі 4/41-17/5

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/41-17/5

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 грудня 2008 р.                                                                                    № 4/41-17/5  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддяПершиков Є.В.

суддіДанилова Т.Б.

Ходаківська І.П.

розглянувши

касаційну скаргуДочірнього підприємства "Майс"

напостанову від 12.08.2008 Львівського апеляційного господарського суду

у справі№4/41-17/5 господарського суду Львівської області

за позовомДочірнього підприємства "Майс"

до   третя особаПриватного підприємства "Артвіт"Товариство з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп"

простягнення 288 584 грн.

За участю представників сторін :

від позивача –Альве Ж.В. (директор),

від відповідача –Гладун А.І. (дов. від 05.05.2007),

від третьої особи –не з'явився,

У зв'язку із виходом з відпустки судді Першикова Є.В. справа у касаційному порядку переглядається колегією суддів у наступному складі: головуючий Першиков Є.В., судді: Ходаківська І.П., Данилова Т.Б.

                 ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Майс" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Артвіт", за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп" про стягнення 288 584 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.04.2008 у справі №4/41-17/5, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.08.2008 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.08.2008 та направити справу на новий розгляд.

У відзиві на касаційну скаргу Приватне підприємство "Артвіт" заперечує проти доводів викладених у касаційній скарзі, вважає оскаржувану постанову законною та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, відзиву на неї, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами, між Дочірнім підприємством "Майс" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп" 04.02.2005 укладено договір комісії №2К/05, відповідно до якого Дочірнє підприємство "Майс" (комісіонер) зобов'язувався за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп" (комітент) укласти в інтересах останнього від свого імені договір на купівлю продукції. Дочірнє підприємство "Майс" зобов'язання по договору виконав.

Відповідно до додатку №20 від 01.06.2006 до договору від 04.02.2005 відповідачем подано замовлення на поставку жиру технічного в кількості 63 т на загальну суму 179 550,00 грн. та відповідно до додатку №21 від 09.07.2006 до договору позивачем подано замовлення на поставку жиру технічного в кількості 63 т на загальну суму 185 850,00грн.

На підставі замовлень на поставку товару між сторонами підписані специфікації від 01.06.2006 та від 09.07.2006, а також по факту поставки товару на виконання замовлення між сторонами підписані акти здачі-приймання робіт.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп" зобов"язання щодо оплати не виконав належним чином, сума заборгованості перед позивачем. становить 288 584,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 08.10.2006.

Між Дочірнім підприємством "Майс", Приватним підприємством “Артвіт” та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп" 12.10.2005 укладено трьохсторонній договір поруки, відповідно до якого Приватне підприємство “Артвіт” (поручитель) зобов'язувався відповідати перед Дочірнім підприємством “Майс” (комісіонер) у розмірі, передбаченому цим договором, за виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю “Сако Ойл Груп” (комітент), які виникли згідно Договору №2 К/05 від 04.02.2005.

Відповідно до умов договору поруки поручитель несе субсидіарну відповідальність перед комісіонером за належне виконання комітентом забезпеченого зобов"язання.

Згідно із статею 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2007 у справі №Б-15/18 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп" Товариство з обмеженою відповідальністю “Сако Ойл Груп” (код ЄДРПОУ 33152314) ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру, провадження у справі припинено, судом також ухвалено, що вимоги кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, а також вимоги не задоволені в ході ліквідаційної процедури вважаються погашеними.

Також, як вбачається із матеріалів справи №Б-15/18, Дочірнє підприємство "Майс" не зверталось у встановленому законом порядку із заявою про визнання його кредитором боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп".

Відповідно до частини 4 статті 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Ліквідація суб"єкта господарювання —банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі

Згідно із статею 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов”язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців Серія АА №423075 станом на 16.07.2008 припинено юридичну особу –Товариство з обмеженою відповідальністю “Сако Ойл Груп”, у зв”язку з визнанням його банкрутом, про що зроблено запис 11.04.2007.

Відповідно до частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов”язання.

З огляду на викладене колегія суддів вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій, що у зв'язку із припиненням основного зобов'язання, яке існувало на підставі договору комісії, припинене і забезпечувальне зобов'язання, що виникло на підставі договору поруки.

Скаржник зазначає, що рішення господарського суду Львівської області від 22.04.2008 прийнято незаконним складом суду, так як суддею Ділай У.І. винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, вказана ухвала скасована і тією ж суддею винесено рішення по справі.

Колегія суддів не приймає дані твердження скаржника до уваги з огляду на наступне.

Як вбачається з Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" частиною першою статті 20 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю. У разі скасування апеляційною або касаційною інстанцією ухвал, які не стосуються суті спору (як-от про передачу справи за підсудністю, про забезпечення позову, про зупинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду, окремої ухвали), справи може бути передано у встановленому порядку на розгляд суддів, якими винесено відповідні ухвали.

Беручи до уваги все вищевикладене, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду та рішення суду першої інстанції відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                                ПОСТАНОВИВ:  

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Майс" залишити без задоволення.

Постанову від 12.08.2008 Львівського апеляційного господарського суду у справі №4/41-17/5 господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                  Є. Першиков                                                                                                       

Судді                                                                                            Т. Данилова

                                                                                                     І. Ходаківська