Постанова

від 26.06.2007 по справі 4/41-17/5

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/41-17/5

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                             ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

26.06.07                                                                                           Справа  № 4/41-17/5

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Онишкевича В.В. /головуючий/, Слуки М.Г., Скрутовського П.Д.

  Розглянувши апеляційну скаргу  Дочірнього підприємства “Майс” від 20.04.2007р. за №12  

на ухвалу господарського суду  Львівської області від 10.04.2007р.

у справі №4/41-17/5

За позовом  Дочірнього підприємства “Майс”, м.Ковель, Волинської області

До Приватного підприємства “Артвіт”, м.Львів

за участю третьої особи без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ “Сако Ойл Груп”, м.Надвірна, Івано-Франківської області

Про стягнення заборгованості на суму 288584 грн.

           За участю представників:

від позивача  Альве Ж.В. –директор, Щерб”юк О.Ю. –предст.

від відповідача  не з”явився

від третьої особи  не з”явився

       Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.04.2007р. у справі №4/41-17/5 за позовом Дочірнього підприємства “Майс”, м.Ковель, Волинської області, до  Приватного підприємства “Артвіт”, м.Львів, за участю третьої особи без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТзОВ “Сако Ойл Груп”, м.Надвірна, Івано-Франківської області,  про стягнення заборгованості на суму 288584 грн., позовні  вимоги позивача було залишено без розгляду з посиланням на п.5 ст.81 ГПК України.

       Позивач у даній справі оскаржив ухвалу суду першої інстанції до апеляційної інстанції, вважаючи її такою, що суперечить чинному законодавству України та  матеріалам справи, просить вказану вище ухвалу скасувати і направити матеріали справи до суду першої інстанції для вирішення спору по суті.

      Представникам позивача, які були присутні в судовому засіданні, було роз”яснено їх права та обов”язки в судовому процесі, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України.

      Представник відповідача в судове засідання не з”явився, однак направив на адресу суду клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи.

      Зазначене клопотання судом задоволено не було, оскільки воно не підтверджене жодними письмовими доказами.

    В процесі розгляду апеляційної скарги по суті, судом встановлено наступне:

    Між Дочірним підприємством “Майс” та ТзОВ “Сако Ойл Груп” 04.02.2005р. був укладений договір комісії за №2 К/05.

    Згідно п.1.1 згаданого вище договору, Комісіонер –позивач у даній справі зобов”язується за дорученням Комітента - ТзОВ “Сако Ойл Груп” укласти в інтересах останнього від свого імені договір на купівлю продукції –жиру технічного великої рогатої худоби третього ґатунку для виготовлення господарського мила.

     У відповідності до умов договору комісії (п.3.2) Комітент зобов”язаний відшкодувати всі витрати здійснені Комісіонером при виконанні договору, зокрема, витрати пов”язані з придбанням товару, а також винагороду.

     Розрахунки за поставлений товар повинні були здійснюватись протягом 30 банківських днів від дати поставки товару.

     По факту поставки товару та на виконання замовлення - ТзОВ “Сако Ойл Груп” між сторонами по договору підписані акти здачі-приймання робіт від 09.06.2006р. та від 07.07.2007р., які долучено до справи.

     Оскільки свої зобов”язання щодо сплати вартості отриманої продукції Комітент виконав неналежним чином, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення заборгованості –288584 грн. в примусовому порядку.

     Сума зазначеної заборгованості підтверджується долученим до справи актом звірки взаєморозрахунків від 08.10.2006р.

     Однак, позивач до звернення із позовною заявою до суду, звернувся 23.10.2006р. із вимогою до боржника, в якій просив до 05.11.2006р. погасити заборгованість в сумі  288584 грн. та зазначив, що у випадку несплати ним боргу він залишає за собою право стягнення в судовому порядку боргу як із ТзОВ “Сако Ойл Груп” так і з  Приватного підприємства “Артвіт”, м.Львів, з яким 12.10.2005р. був укладений трьохсторонній договір поруки, в якому відповідач по справі виступив Поручителем.

     Господарський суд Львівської області оскаржуваною ухвалою залишив позовну заяву позивача без розгляду пославшись на те, що позивачем по справі на вимогу суду не було представлено доказів отримання боржником зазначеної вище вимоги від 23.10.2006р. за №92, а також взяв до уваги посилання боржника - ТзОВ “Сако Ойл Груп” на те, що ним жодних вимог від позивача не надходило, а у разі отримання ним такої вимоги вона була б розглянута в розумний строк.

       Оцінивши наявні письмові докази у даній справі, оскаржувану ухвалу та заслухавши пояснення повноважних представників позивача (скаржника), суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про скасування оскаржуваної ухвали та задоволення апеляційної скарги, з таких підстав:

     Залишення позову без розгляду можливе лише з підстав, передбачених ст.81 ГПК України, які є вичерпними і не підлягають розширеному тлумаченню, однією із яких  є право суду залишити позов без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України, яка передбачає право суду на залишення позову без розгляду, у випадку неподання позивачем суду витребуваних матеріалів, необхідних для вирішення спору.

      Однак, як вбачається із матеріалів даної справи, позивачем було долучено всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

      Зокрема, як уже зазначалося вище Дочірним підприємством “Майс” 23.10.2006р. на адресу ТзОВ “Сако Ойл Груп” було направлено вимогу за №92 щодо оплати  ним вартості поставленого товару по договору комісії від 04.02.2005р. за №2К/05.

      Зазначена вимога була направлена адресату рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується описом вкладення (арк.спр.№28-29).

       У відповідності до п.2 ст.619 ЦК України до пред”явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред”явити вимогу до основного боржника, що позивачем по справі і було зроблено.

       Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред”явлену вимогу, кредитор може пред”явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність, тобто відповідача по справі - Приватного підприємства “Артвіт”, м.Львів.

         Тому кредитор –ДП “Майс” не отримавши грошових коштів в погашення заборгованості в сумі, яка становить предмет позову, а також не отримавши від боржника відповідь на надіслану ним вимогу, цілком підставно звернувся до суду із позовною заявою про стягнення зазначеної заборгованості в примусовому порядку, а суд першої інстанції повинен був на підставі наявних письмових доказів прийняти рішення щодо задоволення чи відмову в задоволенні позову.

          Позивачем по справі було в повному обсязі виконано вимоги п.2 ст.619 ЦК України, оскільки він перед зверненням до субсидіарного боржника, звернувся із вимогою про сплату боргу до основного боржника і представив суду належні письмові докази такого звернення, які повинні були прийнятись господарським судом Львівської області до уваги.

      Інші підстави, які б надавали суду право на залишення позову без розгляду, в матеріалах справи відсутні.

      На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.91,101-106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :          

     1.Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Майс”, м.Ковель, Волинської області, задоволити.

     2.Ухвалу господарського суду Львівської області від 10.04.2007р. по справі №4/41-17/5 скасувати.

     3.Матеріали справи №4/41-17/5 направити в господарський суд  Львівської області для розгляду справи по суті.

         Головуючий  суддя                                                  В.В. Онишкевич

                                       суддя                                                          М.Г. Слука

                                       суддя                                                          П.Д. Скрутовський