Рішення

від 08.12.2008 по справі 53/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  53/40

08.12.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інкорт, ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»

про стягнення 81 223,42 грн.

                                                                                Суддя Грєхова О. А.

Представники:

Від позивача Ясир А.І. –представник по довіреності від 04.01.2008р. № 1

Від відповідача не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»заборгованості за Договором купівлі-продажу № 1908/8 від 21.08.2008р. в розмірі 81 223,42 грн., а саме: 77 500,00 грн. –основний борг, 1 788,49 грн. –пеня, 229,93 грн. –3% річних, 1 705,00 грн. –збитки від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2008р. порушено провадження у справі № 53/40, розгляд справи призначено на 17.11.2008р.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін та невиконанням останніми вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 27.10.2008р. ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2008р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), було відкладено на 08.12.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні 08.12.2008р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

05.12.2008р. до відділу діловодства суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що керівництвом відповідача вирішується питання про можливість сплати спірної заборгованості та врегулювання спірних питань шляхом укладення мирової угоди.

До вказаного клопотання додано копію мирової угоди, підписаної лише відповідачем, в якій відповідач в повному обсязі визнає позовні вимоги позивача та пропонує розстрочити вказану суму на 6 місяців починаючи з січня 2009р.

Позивач проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

До вказаних обставин не відноситься, зокрема, визнання відповідачем позову та бажання укладання мирової угоди.

З огляду на вищевикладене та на висловлену позивачем думку щодо неможливості укладення мирової угоди, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що затвердження мирової угоди можливе і на стадії виконання рішення суду.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в судове засідання не з'явився.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.12.2008р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          28.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інкорт, ЛТД»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»було укладено Договір № 1908/8/29/02/08/Ф (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач – прийняти та оплатити Товар по накладним, в яких вказується номенклатура, кількість та ціна товару, і які є невід'ємними частинами Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору сумою Договору є загальна вартість товару, переданого за накладними.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 97 500 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № РЕ –0273132 від 28.08.2008р., № РЕ –0266248 від 22.08.2008р. та довіреностями серія ЯПГ № 445691 від 28.08.2008р., серія ЯПГ № 445689 від 21.08.2008р. (оригінали досліджені в судовому засіданні).

Відповідно до п. п. 4.3, 4.4 Договору відповідач зобов'язаний оплатити отриманий Товар в строк не більше 14 календарних днів з моменту отримання Товару.

Відповідач перерахував позивачу частину коштів в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача, внаслідок чого заборгованість зменшилась до суми 77 500,00 грн., проти наявності якої відповідач не заперечує, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями гарантійного листа та мирової угоди.

На дату прийняття рішення заборгованість відповідача складає 77 500,00 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 02/12 від 02.12.2008р. за підписами директора та головного бухгалтера позивача.

Згідно зі ст. 655 ЦК України (далі ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо повного виконання свого зобов'язання по оплаті купленого товару, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 77 500,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 77 500,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до п. 5.1 Договору у випадку несвоєчасної оплати, відповідач зобов'язаний уплатити на користь позивача пеню в сумі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня.

Позивачем наданий розрахунок пені відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно якого розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 1 788,49 грн.

Частиною 3 ст. 692 ЦК України, встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 1 705,00 грн. та 3 % річних в сумі 229,93 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

В той же час, слід зазначити наступне.

Господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-яким конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Дослідивши матеріли справи та враховуючи згоду позивача, суд дійшов висновку про доцільність розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами починаючи з січня 2009р.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, ідентифікаційний код 31112772 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інкорт, ЛТД»(69123, м. Запоріжжя, вул. Георгія Сапожнікова, 8-А, ідентифікаційний код 19265965) основний борг у сумі 77 500(сімдесят сім тисяч п'ятсот) грн., пеню в сумі 1 788 (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) грн. 49 коп., збитки від інфляції в сумі 1 705 (одна тисяча сімсот п'ять) грн., 3 % річних в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 93 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 812 (вісімсот дванадцять) грн. 23 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2008р. у справі № 53/40 за наступним графіком:

до 31.01.2009р. відповідач перераховує на рахунок позивача 13692,27 грн.

до 28.02.2009р. відповідач перераховує на рахунок позивача 13692,27 грн.

до 31.03.2009р. відповідач перераховує на рахунок позивача 13692,27 грн.

до 30.04.2009р. відповідач перераховує на рахунок позивача 13692,27 грн.

до 31.05.2009р. відповідач перераховує на рахунок позивача 13692,27 грн.

до 30.06.2009р. відповідач перераховує на рахунок позивача 13692,30 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                          Грєхова О.А.

Повний текст рішення підписаний 11.12.2008р.