Рішення

від 13.02.2009 по справі 53/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/40

13.02.09

За позовом    Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок»

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Турсеть Україна»

про  стягнення  919,65 грн.          

Суддя  Грєхова О.А.

Представники:

від позивача Король Л.М. –представник по довіреності  №0274/8 від 21.10.2008р.

від відповідача не з'явились

СУТЬ СПОРУ:                                             

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турсеть Україна»заборгованості за надані послуги згідно з Договором про надання послуг мобільного зв'язку №  3764027/1.11755804 від 21.08.2007р.  в розмірі 919,65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2008р. порушено провадження у справі № 53/40, розгляд справи призначено на 26.01.2009р.

У зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважних представників сторін та невиконанням останніми вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2009р.  розгляд справи було відкладено на 13.02.2009р.

13.02.2009р. в судовому засіданні представник позивача надав додаткові докази та пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Витягом Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/44-18 від 14.01.2009р., наданим позивачем по справі.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.02.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

21.08.2007р. між сторонами у справі укладено Договір про надання послуг мобільного зв'язку № 3764027/1.11755804 (далі Договір)  за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу, як абоненту, послуги мобільного зв'язку, а відповідач - приймати та своєчасно сплачувати вартість наданих послуг на умовах викладених та узгоджених в договорі.

На виконання п. 3.1 Договору відповідачу був наданий особовий рахунок № 1.11755804, за яким проводилися розрахунки та відповідні облікові інформації за надані послуги по всіх зареєстрованих номерах телефонів.

Згідно з п. 3.1 Договору нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюються згідно з тарифами UMC, які є невід'ємною частиною договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць.

Відповідно до п. 3.2 Договору відповідач рахунки за надані послуги та авансові внески сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок позивача або кредитною карткою в національній валюті України. При наявності авансу рахунки повинні бути сплачені в строк до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, але в будь-якому випадку до моменту фактичного використання авансу.

Згідно з п. 3.5 Договору кількість та вартість послуг, наданих позивачем відповідачу, як абоненту за розрахунковий період, визначається у відповідності до показників, належних позивачу технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг.

Згідно зі ст. 24 Закону України „Про телекомунікації” умовами застосування технічних засобів телекомунікації є їх відповідність стандартам і технічним регламентам. Технічні засоби телекомунікації повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про підтвердження відомості вимогам нормативних документів у сфері телекомунікації.

Підтвердження відомості технічних засобів телекомунікації здійснюється згідно із Законом України „Про підтвердження відповідності” акредитованими в установленому порядку органами, уповноваженими на проведення цієї діяльності, перелік яких узгоджується НКРЗ.

За твердженням позивача, долучений до матеріалів справи Звіт про баланс  особового рахунку абонента за період з 21.08.2007р. по 27.07.2008р. сформований у відповідності до показників належних позивачеві технічних засобів виміру, які пройшли державну метрологічну атестацію, про що свідчать Свідоцтва №11-П/1542 від 28.11.2006 р., № 11-П/2 від 19.01.2007р., №11-П/1246 від 22.08.2006р. про повірку робочого засобу вимірювальної техніки та Свідоцтво №11-00/481 від 28.08.2006р. про державну метрологічну атестацію, видані за перевіркою належної позивачеві системи визначення часу розмов центру комутації мобільного зв'язку (належні копії додані до позовної заяви).

Пунктом 2.4.5 наведеного Договору сторони погодили, що у разі неодержання рахунків до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідач зобов'язаний зателефонувати до позивача за телефоном 8 800 500 0 500 для одержання інформації щодо подальших розрахунків.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема  виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ, та оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, відповідач своїх зобов'язань за Договором в частині своєчасної оплати наданих послуг не виконав, за надані йому послуги зв'язку не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача виникла основна заборгованість в розмірі 388,09 грн., яка обчислена відповідно до п. 3.1 договору на підставі тарифів позивача та відповідно до показників належних позивачеві технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості розмов.

Підписанням договору та додаткової угоди до нього відповідач висловив згоду на застосування зазначених тарифів та обізнаність щодо їх змісту. Тому тривалість, кількість та вартість наданих позивачем відповідачу послуг, а також розмір заборгованості останнього визнаються судом доведеним, і позов в частині стягнення з відповідача 388,09 грн. суми основного боргу підлягає задоволенню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.  Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода  до договору про надання послуг мобільного зв'язку (далі –Додаткова угода).

Пунктом 1.2. Додаткової угоди сторони, з посиланням на ст. 546 Цивільного кодексу України, погодили, що в разі дострокового припинення дії основного договору з ініціативи абонента до закінчення строку дії договору (365 календарних днів з дати внесення абонентом початкового авансу) на підставі п. 5.2 договору (абонент має несплачені рахунки і не погасив заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення) абонент сплачує штраф у розмірі 2,74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії договору.

Відповідно до вказаної угоди позивач нарахував договірну санкцію, що підлягає стягненню з відповідача, у розмірі 531,56 грн.

11.08.2008р. позивач надіслав відповідачу претензію № С 1.11755804/08 з вимогою погасити суму заборгованості з нарахуванням штрафу. Однак зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турсеть Україна»(04053, м. Київ, вул. Артема, 37/41,  код ЄДРПОУ 34967389 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15; код ЄДРПОУ 14333937) основний борг та договірну санкцію в сумі 919 (дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 65 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.