Рішення

від 08.12.2008 по справі 53/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  53/56

08.12.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛІНГ»

про стягнення 1 219 804,00 грн.

                                                                                Суддя Грєхова О. А.

Представники:

Від позивача Мелянчук О.Г. –представник по довіреності № 75 від 10.01.2008

Від відповідача не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛІНГ»заборгованості за Договором поставки № 1-UA від 11.12.2007р. в розмірі 1 219 804,00 грн., в тому числі: 977 335,21 грн. –основний борг, 101 346,83 грн. –пеня, 97 733,52 грн. –штраф, 12 929,99 грн. –3% річних, 30 458,88 грн. –збитки від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2008р. порушено провадження у справі № 53/56, розгляд справи призначено на 24.11.2008р.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням останнім вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2008р. ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2008р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), було відкладено на 08.12.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні 08.12.2008р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в судове засідання не з'явився.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 13.11.2008р. № 21-10/6480-1 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛІНГ»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Заява позивача, подана в судовому засіданні 24.11.2008р., про забезпечення позову шляхом накладення арешту грошові кошти відповідача, що знаходяться на його рахунках в установах банків, задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів, що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду або зробити його неможливим.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.12.2008р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

11.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТЕЛІНГ»було укладено Договір поставки 1-UA (далі Договір), відповідно до умов якого позивач поставляє та передає у власність, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити товар в асортименті та кількості відповідно до Специфікацій (Додатків, Заявок (Замовлень) до Договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.4 Договору загальна сума Договору визначається як сума вартості партій товару, зазначених у Додатках (специфікаціях, заявках, замовленнях) до Договору.

Матеріали справи містять підписані сторонами Специфікації до Договору (Додатки  № № 1, 5, 6, 7, 8) в яких сторони погодили асортимент, вартість товару, що поставляється за умовами Договору.

Крім того сторонами були підписані Додатки № 2 до Договору (на кожне замовлення окремо) в яких сторони погодили адреси поставки товару, його кількість поставки за кожною адресою та форму оплати –кредит.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу Товару на загальну суму 1 008 893,39 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № 4218000221 від 01.04.2008р., № 4218000222 від 01.04.2008р., № 4218000223 від 01.04.2008р., № 4218000224 від 01.04.2008р., № 4218000225 від 01.04.2008р., № 4218000226 від 01.04.2008р., № 4218000229 від 01.04.2008р., № 4218000300 від 01.04.2008р., № 4218000236 від 02.04.2008р., № 4218000292 від 13.05.2008р., № 4218000299 від 16.05.2008р., № 4218000230 від 16.05.2008р., № 4218000301 від 16.05.2008р., № 4218000340 від 28.05.2008р., № 4218000367 від 04.06.2008р., № 4218000373 від 06.06.2008р., № 4218000379 від 19.06.2008р. та товарно-транспортних накладних № 81493869 від 01.04.2008р., № 81493883 від 01.04.2008р., № 81494008від 01.04.2008р., № 81494010 від 01.04.2008р., № 81493884 від 01.04.2008р., № 81493885 від 01.04.2008р., № 81494237 від 01.04.2008р., № 81494238 від 01.04.2008р., № 81494709 від 02.04.2008р. (оригінали досліджені в судовому засіданні).

Відповідно до п.7.1 Договору зі змінами, внесеними Додатком № 9 до Договору від 29.02.2008р., відповідач здійснює оплату позивачу за товар по факту його поставки протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що приймання-передача товару, переданого позивачем відповідачу, оформлюється видатковими накладними, які відповідач зобов'язаний підписати одночасно з отриманням товару.

Відповідач за отриманий за умовами Договору Товар розрахувався частково, в сумі 31 558,1 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 977 335,21 грн., проти наявності якої відповідач не заперечує, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією акту звірки розрахунків станом на 10.07.2008р. (оригінал досліджений в судовому засіданні).

Крім того, матеріали справи містять гарантійні листи відповідача № 32 від 14.07.2008р. та № 100 від 05.12.2008р., якими останній визнає спірну заборгованість та зобов'язується її погасити.

На дату прийняття рішення заборгованість відповідача складає 977 335,21 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 201108-1 від 20.10.2008р. за підписами директора та головного бухгалтера позивача.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, –за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 977 335,21 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не заперечується, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 977 335,21 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до п. 11.2 Договору за прострочення оплати Товару відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, від суми неоплаченої вартості Товару, за кожний день прострочення, а у випадку прострочення більше, ніж на 10 днів також сплачує позивачу штрафу розмірі 10 % від вартості поставленого Товару.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідач штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 97 733,52 грн.

Щодо вимог позивача про сягання з відповідача пені слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, нараховувати пеню кредитор може за період часу, що знаходиться в межах 6 місяців що починаються з дати, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушене право.

Як вбачається з розрахунку пені, доданого позивачем до позовної заяви, пеня нарахована без врахування зазначеної правової норми.

При перерахуванні пені судом встановлено, що розмір пені, яка підлягає стягненню за спірний період, становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, а саме 101 747,12 грн., проте, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі               101 346,83 грн., оскільки суду, в даному випадку, не надано права виходити за межі позовних вимог.

Сума боргу, щодо якої нараховується пеня, грн.Період прострочки Кількість днів прострочкиНБУ*2Сума пені, грн.

390131,5315.04.200830.04.200816203420,33

390131,5301.05.200810.06.2008412410488,78

358573,4311.06.200815.10.20081272429861,52

58705,9216.04.200830.04.20081520481,20

58705,9201.05.200816.10.2008169246505,77

87788,1628.05.200827.10.2008153248807,60

148537,4431.05.200827.10.20081502414610,24

83606,412.06.200827.10.2008138247565,69

83606,419.06.200827.10.2008131247181,93

71156,1621.06.200827.10.2008129246019,11

82361,3824.06.200827.10.2008126246804,94

101747,12

Частиною 3 ст. 692 ЦК України, встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 12 929,99 грн. та збитків від інфляції в сумі 30 458,88 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛІНГ»(02.175, м. Київ, шосе Харківське, 21/6, кв. 48, ідентифікаційний код 33443462 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 34763726) основний борг в сумі 977 335 (дев'ятсот сімдесят сім тисяч триста тридцять п'ять) грн. 21 коп., пеню в сумі 101 346 (сто одна тисяча триста сорок шість) грн. 83 коп., штраф в сумі 97 733 (дев'яносто сім тисяч сімсот тридцять три) грн. 52 коп., збитки від інфляції в сумі 30 458 (тридцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 88 коп., 3 % річних в сумі 12 929 (дванадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 99 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 12 198 (дванадцять тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 04 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                          Грєхова О.А.

Повний текст рішення підписаний 11.12.2008р.