Ухвала

від 03.12.2008 по справі 36/56-2/395

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/56-2/395

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

03 грудня 2008 р.                                                                                   № 36/56-2/395  

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

                                          Гончарука П.А.,

                                                    Вовка І.В.,

                                          Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Торговий дім Альтран –В" на постанову Київського  апеляційного господарського суду від 17.09.2008 року у справі  № 36/56-2/395 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Альтран –В" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобан" про розірвання договору оренди, звільнення приміщення  та  стягнення  заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю  "Торговий дім Альтран –В"   касаційна  скарга  не відповідає  вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги (подання), до скарги додаються зокрема докази сплати державного мита у встановленому порядку і розміру.

У відповідності  до підпунктів "а" та "б"   п.2  ст.3  Декрету Кабінету Міністрів України “Про  державне  мито” (в редакції із змінами і доповненнями, внесеними Законом України  від 25.03.2005 року №2505-ІV) ставки  державного мита із заяв, що подаються до господарських судів встановлюються в таких розмірах: а) із заяв майнового характеру  1 відсоток ціни позову але не менше 6   неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;  б) із заяв  немайнового  характеру ,в тому  числі із заяв про   визнання  недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру  5  неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян.

За  вимогами  підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач  оскаржує  судове рішення в повному обсязі щодо позову, предметом якого  є майнові  вимоги та дві немайнові  вимоги.  

Отже, касаційна скарга на судові рішення у даній справі повинна бути оплачена   державним митом  у  розмірі,  виходячи  з  майнових  вимог  та  по 42,50 грн.  за кожну вимогу немайнового характеру,  а позивач сплатив згідно   квитанції   № 2/9  від  17.10.2008 року лише  93,50 грн. Тому зазначена квитанція не може бути доказом сплати державного мита у встановленому  розмірі.

Таким  чином, до касаційної скарги  не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та  підлягає поверненню.

Керуючись п. 4 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України,  суд

У Х В А Л И В:

Касаційну  скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Торговий дім Альтран –В" на постанову Київського  апеляційного господарського суду від 17.09.2008 року  повернути без розгляду.

Судді                                                                                     П. Гончарук

                                                                                             І. Вовк                                                   

                                                                                                       Л. Стратієнко