Постанова

від 01.07.2009 по справі 36/56-2/395

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/56-2/395

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 липня 2009 р.                                                                                    № 36/56-2/395  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                                      Остапенка М.І. (головуючого),

                                                                      Гончарука П.А.,

                                                                      Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Альтран-В" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2008 року у справі № 36/56-2/395 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Альтран-В" до товариства з обмеженою відповідальністю "Автобан" про розірвання договору оренди, звільнення приміщення та стягнення заборгованості, –

Встановив:

У жовтні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Альтран-В" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Автобан" про розірвання договору оренди від 19 вересня 2003 року, звільнення орендованого приміщення та стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 1700 грн. у зв'язку з невиконанням зобов'язання за договором з оплати за користування найманим приміщенням протягом трьох місяців підряд.

У поданій в лютому 2007 року позовній заяві до господарського суду позивач просив розірвати договір оренди і зобов'язати відповідача звільнити орендоване приміщення та стягнути з нього заборгованість з оплати за користування найманим приміщенням у сумі 2100 грн. і судові витрати, пов'язані з оплатою юридичних послуг у сумі 10000 грн. у зв'язку з істотним порушенням договору оренди та  відмовою від договору найму з підстав невнесення наймачем плати за користування майном протягом 3-х місяців підряд.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 28 лютого 2008 року позов задоволено. Розірвано договір оренди приміщення від 19 вересня 2003 року. Зобов'язано відповідача усунути перешкоди в користуванні приміщенням шляхом примусового звільнення займаного приміщення загальною площею 79,4 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ніжній Вал, 39. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2100 грн. заборгованості, судові витрати та 10000 грн. витрат на юридичні послуги. Повернуто позивачу з Державного бюджету України надлишково сплачене державне мито.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2008 року рішення місцевого суду скасовано. В позові відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача судові витрати.

У касаційній скарзі та додатковому обґрунтуванні до неї позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову господарського суду другої інстанції скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 19 вересня 2003 року товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Торговий дім Альтран" і відповідачем укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 79,4 м2 на третьому поверсі в буд. № 39 по вул. Нижній Вал в м. Києві.

28 квітня 2005 року товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Торговий дім "Альтран" і позивачем укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач придбав у власність 53/100 частини нежитлового приміщення, що знаходиться в буд. № 39 по вул. Нижній Вал Подільського району м. Києва, в т.ч. на другому поверсі 62,3 м2, на третьому поверсі 320,8 м2, і до позивача перейшли всі права та обов'язки наймодавця за договором оренди від 19 вересня 2003 року.

27 квітня 2006 року позивач направив на адресу відповідача лист з проханням звільнити приміщення та сплатити борг за фактичне користування приміщенням згідно рахунку-фактури № АЛ-0000013 від 21 квітня 2006 року.  29 квітня 2006 року вказаний лист отриманий відповідачем, проте, залишений без відповіді.

18 грудня 2006 року позивач направив відповідачу лист № 123/06 про розірвання договору від 19 вересня 2003 року в зв'язку з несплатою орендних платежів.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що з травня 2005 року відповідач не сплачував позивачу орендну плату, обумовлену п.п. 5.1 та 5.2 договору оренди. Відповідно до вимог чинного законодавства невиконання договірних зобов'язань є підставою для розірвання договору. З розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря і підлягає виселенню, при цьому, зобов'язаний погасити існуючу перед позивачем заборгованість в розмірі 2100 грн.

Крім того, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 10000 грн. витрат на юридичні послуги, оскільки така вимога позивача є обґрунтованою і правомірною.

При розгляді даної справи в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення місцевого суду і відмови в позові, посилаючись на те, що позивач, як правонаступник прав та обов'язків орендодавця –товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Торговий дім Альтран" за договором оренди від 19 вересня 2003 року,  належним чином не повідомив відповідача щодо зміни особи орендодавця в зв'язку зі зміною власника майна, не надав інформації про нову адресу та банківські реквізити нового орендодавця, не виставив відповідні рахунки по сплаті орендних платежів, на підставі яких орендар повинен був вносити орендні платежі.

Висновок господарського суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційного господарського суду від 17 вересня 2008 року не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Альтран-В" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2008 року у справі № 36/56-2/395 –без змін.

Головуючий                                                                                   Остапенко М.І.

Судді                                                                                          Гончарук П.А.          

                                                                                                   Стратієнко Л.В.