Постанова

від 28.09.2012 по справі 2а/0270/3440/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

28 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/3440/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Терлецький Є. Б.

представника позивача: Бартащука О.І.

представника відповідача: Терепи С.В., Сидоришина М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Хмільник" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

до: Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Хмільник" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулось до суду з адміністративним позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт №16/16-02/02583187 від 14.06.2012 року.

У зазначеному акті зафіксовано, що перевіркою встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме: п.п 288.5.1, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, і зроблено висновок про заниження суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік.

12.07.2012 року висновком № 1123/16-02/08 ДПС у Вінницькій області залишено без змін заперечення позивача на вищезазначений акт перевірки.

17.07.2012 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №16/16-02/02583187, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб у сумі 1499321,00 грн., в тому числі за основним платежем 1332729,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 166592,00 грн.

Позивач не погоджується з таким рішенням податкового органу, зазначає, що орендну плату за земельну ділянку сплачує у відповідності до умов договору оренди від 21.03.2005 року та угоди до цього договору, укладених між ним та Хмільницькою міською радою. На думку позивача, згідно законодавства України питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договором оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі.

Крім того, в обґрунтування вимог позивач посилається на норми матеріального права, а саме: положення Закону України "Про оренду землі", Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 23.07.2012 року провадження за даним позовом було відкрито та справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Додатково пояснивши, що відносини оренди земельних ділянок врегульовані умовами договору, розмір орендної плати за землю розрахований у точній відповідності до договору оренди земельної ділянки та угоди до договору, які зареєстровані у Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК".

За вказаних обставин, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача з позовними вимогами не погодилися, оскільки вважають, що збільшення розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі. Заперечуючи проти позову, представники відповідача наголосили, що порядок оподаткування землі в Україні з 01 січня 2011 року, врегульований статтею ст. 288 Податкового кодексу України, відповідно до якої мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд, встановив наступне.

Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Хмільник" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" зареєстровано юридичною особою 04.02.2003 року виконавчим комітетом Хмільницької міської ради Вінницької області, адреса якої вул. Курортна, 2, м. Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ 02583187 (а.с.9). Позивач взятий на облік платника податків від 01.09.2009 року №279 Хмільницькою ОДПІ(а.с.10).

21.03.2005 року між позивачем та Хмільницькою міською радою укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 231845,0 кв. м. Згідно п. 1 вказаного договору визначена грошова нормативна оцінка земельної ділянки, що передається в оренду, згідно довідки Хмільницького міського відділу земельних ресурсів від 14.03.2012 року №76 складає 9873249,08 грн. За умовами даного договору, він укладений на 25 років строком до 01.01.2030 року.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Так, договором оренди земельної ділянки передбачено, що орендна плата за землю вноситься орендарем в грошовому вигляді у розмірі 98732,50 грн. щорічно. Періодичність внесення орендної плати - щомісячно. У розмір орендної плати входить податок за землю та капітальні затрати на поліпшення землі. Даний договір зареєстрований у Хмільницькій міські раді 17.03.2005 року за №50-05.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що орендна плата вноситься на рахунок одержувача коштів - міського бюджету м. Хмільник, для юридичних осіб - 13050200, код ЄДРПОУ 21727924, банк одержувача - Управління Державного казначейства у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, р/р № 33216815500010.

Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- підвищення цін, тарифів, тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря;

- у разі невиконанням орендодавцем обов'язку повідомити орендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку;

- збільшення розмірів ставки земельного податку;

- в інших випадках, передбачених законодавством України.

Орендна плата справляється також у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору.

В подальшому, між сторонами було укладено угоду про внесення змін до вищезазначеного договору оренди земельної ділянки від 13.10.2006 року, яка також пройшла реєстрацію у Хмільницької міської ради від 13.10.2006 року, відповідно до умов якої розмір земельної ділянки, що передається в оренду зазначено - 230475, кв. м. та розмір орендної плати земельної ділянки зазначено - 97883,09 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі наказу від 23.05.2012 року №189, направлення від 24.05.2012 року № 48/16, виданого ДПС у Вінницькій області Назаренко І.М. - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС у Вінницькій області радником податкової служби ІІІ рангу, згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, з 24.05.2012 року по 07.06.2012 року проведена позапланова перевірка ДП "Клінічний санаторій "Хмільник" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів України "Украпрофоздоровниця", код за ЄДРПОУ 02583187 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року.

За наслідками вищезазначеної перевірки складено акт від 14.07.2012 року № 16/16-02/02583187

В ході проведення перевірки встановлено ряд порушень податкового законодавства. Зокрема, перевіряючими встановлено заниження в 2011 році податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки в сумі 1332729,9 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем до ДПС у Вінницькій області подано заперечення від 05.07.2012 року №287.

12.07.2012 року висновком № 16-02/08 ДПС у Вінницькій області, заперечення позивача залишено без задоволення, а, відповідно, акт перевірки від 14.06.2012 року №16/16-02/02583187 - без змін.

17.07.2012 року на підставі вищезазначеного акту перевірки Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято рішення про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем «орендна плата з юридичних осіб», яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем 1332729,00 грн., за штрафними санкціями 166592,00 грн.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення податковий орган послався на вимоги Податкового кодексу України, підпунктом 288.5.1 якого розмір орендної плати для земель інших категорій встановлений в трикратному розмірі земельного податку.

Не погодившись із прийнятим рішенням відповідача, ДП "Клінічний санаторій "Хмільник" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів України "Украпрофоздоровниця" звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з наступного.

У акті перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.5 ст.288 Податкового кодексу України.

Перш за все, на час укладення договору оренди землі, а саме 2005 рік та підписання додаткової угоди у 2006 року, до правовідносин, які виникли, застосовувались положення Закону України від 06.10.1998 р. №161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон №161-XIV).

Правові засади оренди землі визначені частиною 1 статті 2 Закон №161, у відповідності з якою, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 1 Закону №161, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договорів оренди земельної ділянки.

Статтею 21 Закону №161 (чинного на момент спірних правовідносин) було передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Згідно з ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про плату за землю" (від 03.07.1992 р. №2535-XII) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Приписами згаданих Законів не встановлювався мінімальний розмір орендної плати за землі комунальної власності. А в даному випадку визначався від розміру грошової оцінки.

01.01.2011 року набули чинності положення п.5 ст.288 Податкового кодексу України, якими передбачено, що розмір орендної плати встановлюється договором, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, який встановлюється цим розділом.

Приймаючи Податковий кодекс України, законодавець не вносив зміни до Закону №161 в частині приведення у відповідність мінімального розміру орендної плати за землі комунальної власності за договорами укладеними до 01 січня 2011 року.

Відтак, суд дійшов висновку, що положення згаданої статті Податкового кодексу України застосовуються лише до правочинів, які укладенні після 01.01.2011 року.

Водночас, суд зазначає, що, оскільки держава Україна є стороною договору (в особі органу місцевого самоврядування), то законодавчо встановлений мінімальний розмір орендної плати не є підставою, яка виключає дотримання приписів ст.21 Закону №161 (одержання згоди іншої сторони і підписання змін до договору).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ст. 125, 126 Земельного кодексу).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону№161).

За правилами ст. 15 Закону№161, істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди, строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Разом з тим, суд констатує, що у подібних правовідносинах законодавець чітко встановив у ст. 33 Закону України "Про оренду землі", що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Оскільки істотними умовами договору оренди землі є зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, то в даному випадку має бути по-перше - згода сторін, по-друге додаткова письмова угода, яка проходить державну реєстрацію в органах державного земельного кадастру.

Згідно ст.15 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що при поновленні договору оренди, зміні умов договору щодо розміру орендної плати, вони набувають чинності після їх державної реєстрації та застосовуються до відносин, що виникають при виконанні зобов'язань за договором, що укладений на новий строк.

За змістом укладеного договору між позивачем та міською радою, зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін або на підставі судового рішення (п.5). Договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації в Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії "Центру ДЗК"(п.9).

Крім того, 13.10.2006 року сторонами - була укладена додаткова письмова угода, згідно умов якої внесено зміни у розмір земельної ділянки, що орендується та у розмір її оплати, однак не у зв'язку із зміною чинного законодавства щодо розміру земельного податку, а на підставі рішення 5 сесії Хмільницької міської ради 5 скликання від 03.08.2006 року та за взаємною згодою сторін.

Разом з тим, рішенням від 01.06.2010 року Господарського суду Вінницької області по справі № 11/55-10 в задоволенні позову Хмільницької міської ради про зобов'язання ДП "Клінічний санаторій "Хмільник" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" укласти додаткову угоду на виконання вимог статті 21 Закону України "Про оренду землі", рішення 61 сесії міської ради 5 скликання від 25.02.2008 року щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки загальною площею 230475, кв. м. по вул. Курортна, 2, Чайковського, 9, Кірова, 57, Курортна, 2, Шевченка, 28 від 17.03.2005 року, укладеного між ДП "Клінічний санаторій "Хмільник" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та Хмільницькою міською радою - відмовлено.

Ухвалою від 20.04.2011 року Господарського суду Вінницької області по справі № 9/50/2011/5003 залишено без розгляду позовну заяву Хмільницької міської ради до ДП "Клінічний санаторій "Хмільник" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" про внесення змін до укладеного між ними договору оренди від 17.03.2005 року, а саме в абзаці 2 підпункту 2.3 пункту 2 слова "97883,09 грн. щорічно" замінити на слова "1459784,29 грн. щорічно".

Постановою від 15.05.2012 року Хмільницького міськрайонного суду по справі № 2-а-5772/11 позовну заяву ДП "Клінічний санаторій "Хмільник" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Хмільницької міської ради Вінницької області про часткове скасування рішення 8 сесії 6 скликання Хмільницької міської ради від 24.03.2011 року, задоволено частково. Рішення 8 сесії 6 скликання Хмільницької міської ради від 24.03.2011 року "Про встановлення розмірів орендної плати на землю у відповідності до рішення 56 сесії міської ради 5 скликання від 01 грудня 2009 року "Про введення в дію грошової оцінки земель м. Хмільника", рішення 5 сесії міської ради 6 скликання від 27 січня 2011 року "Про встановлення розмірів плати за землю" скасовано в частині зобов'язання ДП "Клінічний санаторій "Хмільник" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" внести зміни в п. 2.3 договору оренди земельних ділянок, щодо розміру орендної плати за користування земельними ділянками. Дана постанова набрала законної сили 25.05.2012 року.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність вищезазначених договорів на право користування землею (на умовах оренди) законом прямо не встановлена, рішення суду про визнання їх недійсними відсутнє, а тому ці договори у відповідності до ст. 204 ЦК України є правомірними.

При цьому згідно із ст. 629 ЦК України договори є обов'язковими для виконання сторонами.

В даному випадку ні Податковий кодекс України ні інший нормативно-правовий акт не мають прямої вказівки на обов'язковість укладення додаткових угод, відтак зміна розміру орендної плати, визначеного в договорі оренди, як суттєвої умови договорів, можлива лише за згодою сторін, шляхом внесення до чинних договорів оренди відповідних змін.

Встановлений розмір орендної плати за земельні ділянки на протязі терміну дії договорів не змінювався. Позивач сплачує орендну плату в тому розмірі, який встановлений договором, що відповідає вимогам Податкового кодексу України, яким передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

В зв'язку з відсутністю змін до чинних договорів, у податкового органу відсутні підстави збільшувати суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю.

Таким чином, умови договорів (включаючи і умови щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, відповідач визначив податкове зобов'язання у відповідності до умов договору, які не зазнали змін внаслідок прийняття Податкового кодексу України. За таких обставин рішення податкового органу є протиправним і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції від 17.07.2012 року № 0000251600.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна