Ухвала

від 14.11.2012 по справі 2а/0270/3440/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3440/12

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Ватаманюка Р.В. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Грищук С.Д.

представник позивача: Бартащук О.І.

представника відповідача (апелянта): Баранюка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Хмільник" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2012 року дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Хмільник» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» (ДП «Клінічний санаторій «Хмільник» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця») звернулось в суд з адміністративним позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (Хмільницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 липня 2012 року №0000251600.

28 вересня 2012 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що 21 березня 2005 року між позивачем та Хмільницькою міською радою укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 231845 кв.м. Згідно п. 1 вказаного договору визначена грошова нормативна оцінка земельної ділянки в розмірі 9873249,08 грн. За умовами даного договору, він укладений на 25 років.

При цьому, істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Згідно вказаного договору орендна плата за землю вноситься орендарем в грошовому вигляді у розмірі 98732,50 грн. щорічно. У розмірі орендної плати входить податок за землю та капітальні затрати на поліпшення землі. Даний договір зареєстрований у Хмільницькій міській раді 17 березня 2005 року за №50-05.

Однак, 13 жовтня 2006 року між сторонами було укладено додаткову письмову угоду, яка також пройшла реєстрацію у Хмільницькій міській раді, відповідно до умов якої розмір земельної ділянки, що передається в оренду зазначено - 230475 кв.м. та розмір орендної плати земельної ділянки зазначено - 97883,09 грн.

Так, Хмілтницькою ОДПІ проведено позапланову перевірку ДП «Клінічний санаторій «Хмільник» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт від 14 липня 2012 року №16/16-02/02583187.

За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено заниження позивачем в 2011 році податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки в сумі 1332729 грн.

На підставі акта перевірки, 17 липня 2012 року Хмільницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000251600, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань за платежем "орендна плата з юридичних осіб" за основним платежем 1332729 грн., за штрафними санкціями 166592 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийнято не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та донарахування позивачеві грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю стала відмінність розміру орендної плати, встановленої в договорі оренди землі та мінімального розміру орендної плати, встановленої п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Пункт 288.1 ст. 288 ПК України в якості єдиної підстави для нарахування орендної плати за земельну ділянку визначає договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України (ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При цьому, відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до п. 2.3 договору оренди землі від 21 березня 2005 року розмір орендної плати може переглядатися сторонами щорічно у таких випадках: зміни умов господарювання, передбачених цим договором; підвищення цін, тарифів, тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; у разі невиконанням орендодавцем обов'язку повідомити орендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавством.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції те, що на підставі додаткової угоди від 13 червня 2006 року сторонами було внесено зміни до розміру земельної ділянки та до розміру її оплати на підставі рішення 5 сесії Хмільницької міської ради 5 скликання від 03 серпня 2006 року та за взаємною згодою сторін.

Крім того, судом першої інстанції встановлено те, що згідно рішення Господарського суду Вінницької області від 01.06.2010 року по справі №11/55-10 в задоволенні позову Хмільницької міської ради про зобов'язання ДП "Клінічний санаторій "Хмільник" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" укласти додаткову угоду на виконання вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі", рішення 61 сесії міської ради 5 скликання від 25.02.2008 року щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки загальною площею 230475, кв. м. по вул. Курортна, 2, Чайковського, 9, Кірова, 57, Курортна, 2, Шевченка, 28 від 17.03.2005 року, укладеного між ДП "Клінічний санаторій "Хмільник" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та Хмільницькою міською радою - відмовлено.

При цьому, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.04.2011 року у справі №9/50/2011/5003 залишено без розгляду позовну заяву Хмільницької міської ради до ДП "Клінічний санаторій "Хмільник" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" про внесення змін до укладеного між ними договору оренди від 17.03.2005 року, а саме в абзаці 2 підпункту 2.3 пункту 2 слова "97883,09 грн. щорічно" замінити на слова "1459784,29 грн. щорічно".

Також, постановою Хмільницького міськрайонного суду від 15.05.2012 року, яка набрала сили 25 травня 2012 року, у справі №2-а-5772/11 позовну заяву ДП "Клінічний санаторій "Хмільник" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Хмільницької міської ради Вінницької області про часткове скасування рішення 8 сесії 6 скликання Хмільницької міської ради від 24.03.2011 року, задоволено частково. Рішення 8 сесії 6 скликання Хмільницької міської ради від 24.03.2011 року "Про встановлення розмірів орендної плати на землю у відповідності до рішення 56 сесії міської ради 5 скликання від 01 грудня 2009 року "Про введення в дію грошової оцінки земель м. Хмільника", рішення 5 сесії міської ради 6 скликання від 27 січня 2011 року "Про встановлення розмірів плати за землю" скасовано в частині зобов'язання ДП "Клінічний санаторій "Хмільник" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" внести зміни в п. 2.3 договору оренди земельних ділянок, щодо розміру орендної плати за користування земельними ділянками.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 288 ПК України та умов договору оренди, розмір орендної плати може бути переглянутий сторонами, а тому висновок податкового органу та суду першої інстанції про можливість безумовного перегляду розміру орендної плати податковим органом не відповідає змісту чинного законодавства. Оскільки, сторонами в договорах оренди передбачена можливість збільшення орендної плати, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Отже, затверджені Податковим кодексом України зміни щодо розмірів сплати орендної плати за земельні ділянки є лише підставою для внесення змін до укладених договорів оренди земельних ділянок.

Оскільки до вказаних договорів оренди не були внесені зміни щодо збільшення орендної плати, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для сплати позивачем орендної плати у збільшеному розмірі та відсутність підстав для прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 листопада 2012 року .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Ватаманюк Р.В.

Совгира Д. І.