Постанова

від 14.05.2012 по справі 2а-3673/12/0170/7

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2012 р. (12:25) Справа №2а-3673/12/0170/7

м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В.,

при секретарі Лотакові А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СФ Нафта-Сервіс»

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим ДПС, Головного управління Державного казначейства в АР Крим

про стягнення з Державного бюджету України суми у розмірі 348783,00 грн.

за участю:

від позивача - представник за довіреністю Мальченко М.В.,

відповідачів - не з'явилися;

Обставини справи: товариство з обмеженою відповідальністю «СФ Нафта-Сервіс» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим ДПС (далі - відповідач), Головного управління Державного казначейства в АР Крим, у якому просить стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 348783,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2188,00 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просить стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 348783,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2188,00 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, але надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки у судове засідання представника.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується особистим підписом представника у розписці (а.с.41), причини неявки суду не відомі.

Представник позивача наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи думку представника позивача, неявку відповідачів, ненадання ними доказів неможливості участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи за відсутності їх представників, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем надіслані відповідачу Декларації з податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року (а.с.8-11, 17-20), разом з якими надано заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.13, 22), відповідно до яких позивач просить перерахувати на його поточний рахунок визначені у податкових деклараціях суми бюджетного відшкодування, а саме за квітень 2011 року у сумі 348783,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач - Сімферопольська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим ДПС - провів позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку у сумі 348783,00 грн. за квітень 2011року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за березень 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт № 1042/23-02/31460659 від 12.07.2011 року, відповідно до якого відповідачем виявлено порушення ст.ст. 198, 199, п.200.4 ст.200, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки було прийняте повідомлення - рішення №0001032302 від 25.07.2011 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 348783,00 грн.

Не погодившись з рішенням відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю «СФ Нафта-Сервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001032302 від 25.07.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.08.2011 року позовні вимоги були задоволені - податкове повідомлення рішення № №0001032302 від 25.07.2011 року судом визнано протиправним та скасовано.

Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі АР Крим постанову Окружного адміністративного суду АР Крим було оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.08.2011 року було залишено без змін. Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.08.2011 року за адміністративною справою №2а-9382/11/0170/1 набрала законної сили 24.01.2012 року.

Отже, підтверджена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість складає 348783,00 грн.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (ч. 3 ст. 254 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 348783,00 грн.

Загальні підстави, порядок визначення та сплати, бюджетного відшкодування податку на додану вартість встановлені Розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є, у тому числі, операції платників податку з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків з бюджетом регламентується статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П.п. 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V ПК України.

П. 200.7 ст. 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (200.8. ст.200 ПК України).

Згідно з п. 200.10. ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11. ст.200 ПК України).

Відповідно до п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.200.13. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Згідно з п.п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Судом встановлено, що сума бюджетна заборгованість по декларації за квітень 2011 року з податку на додану вартість складає 348783,00 грн. та на день розгляду справи не перераховано на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Крім того, 28.02.2012 року на адреси відповідачів позивачем були направлені листи з вимогою про вжиття передбачених законодавством України заходів по відшкодуванню податку на додану вартість за квітень 2011 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю «СФ Нафта-Сервіс» від Головного управління Державного казначейства в АР Крим було отримано відповідь на зазначений лист, у якому відповідач повідомив, що відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України позивачеві може бути здійснено органом Державної казначейської служби України тільки після одержання Державної казначейської служби України узагальненої інформації та від ДПІ в Сімферопольському районі висновку про суми відшкодування податку на додану вартість, а від Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим ДПС не надійшло жодної відповіді.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачами у справах розглядуваної категорії виступають податковий орган та орган державного казначейства. При цьому позивач не зобов'язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з них, оскільки з урахуванням положень ст. 200 Податкового Кодексу України та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки. При цьому попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів державної податкової служби щодо надання висновку про суми ПДВ, належні до відшкодування, не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з Державного бюджету України.

Отже, учасниками адміністративного процесу у справах про стягнення бюджетної заборгованості є суб'єкти господарювання, органи державної податкової служби та територіальні органи державного казначейства. Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення бюджетної заборгованості з цього податку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач - Сімферопольська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим ДПС, не надала суду доказів того, що, не відшкодовуючи суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року у сумі 348783,00 грн., вона діяла у спосіб, передбачений нормами діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч.1 ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 2188,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.05.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст.ст. 160-163 КАС України постанова оформлена та підписана 18.05.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СФ Нафта-Сервіс» (97546, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул. Набережна, 21; поштова адреса: 95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Семашко, 19; ЄДРПОУ 31460659) 348783,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СФ Нафта-Сервіс» 2188,00 грн. судового збору шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим ДПС.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.