Постанова

від 17.12.2008 по справі 22/115-08-2610

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/115-08-2610

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 грудня 2008 р.                                                                                    № 22/115-08-2610  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                Дунаєвської Н.Г. –головуючий,

                                                Мележик Н.І.,

                                                Михайлюка М.В.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2008 року у справі № 22/115-08-2610 Господарського суду Одеської області за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одеса, до Одеської міської ради, м. Одеса, за участю третіх осіб: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, м. Одеса, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок", Одеська область, 3) Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, м. Одеса, про припинення права користування земельною ділянкою,

за участю представників:

позивача –Зайцев С.М. (дов. від 20.02.2008)  

відповідача  –не з'явився

третьої особи 1 –не з'явився

третьої особи 2 –Швець В.В. (дов. №801 від 15.12.2008)

третьої особи 3 –не з'явився

                                                  ВСТАНОВИВ :

У червні 2008 року позивач –ДП "Одеська залізниця" пред'явив у господарському суді позов до відповідача –Одеської міської ради, про припинення права користування земельною ділянкою.

Вказував, що йому на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 48000 кв.м. на 7-му кілометрі Овідіопольської дороги в м. Одеса, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею   І-ОД №000301 від 13.07.2000.

На вказаній земельній ділянці були розташовані об'єкти цілісного майнового комплексу Одеського державного торговельно-виробничого підприємства робітничого постачання, а саме: нежитлові будівлі літ. "А" "Б" "В" "Г" "Д" "Е".

Посилаючись на те, що вказані нежитлові будівлі в процесі приватизації були відчужені ТОВ "Промтоварний ринок" за договором купівлі-продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу №5209 від 24.12.2004 –позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 48000 кв.м., що розташована на 7-му кілометрі Овідіопольської дороги в м. Одеса.

 Рішенням Господарського суду Одеської області від 17 липня 2008 року  (суддя Торчинська Л.О.), позов задоволено.

 Постановлено припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 48000 кв.м., що розташована на 7-му кілометрі Овідіопольської дороги  в м. Одеса.

Рішення мотивоване посиланнями на бездіяльність відповідача, який всупереч ст.ст. 141, 142 Земельного Кодексу України не розглянув заяву позивача про добровільну відмову від права користування спірною земельною ділянкою та не прийняв з цього приводу відповідне рішення.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2008 року (колегія суддів у складі: Бєляновського В.В. –головуючий, Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.) рішення скасоване, у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована посиланнями на те, що Одеська залізниця є державним підприємством, яке знаходиться у віданні Міністерства транспорту та зв'язку України і відповідно заява про добровільну відмову від права постійного землекористування мала бути у встановленому порядку погоджена з Міністерством.

      У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.92 ЗК України, ст.190 ЦК України та ст.ст. 34, 43, 99 ГПК України, просив постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

 Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова  зазначеним вимогам не відповідає.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 13.07.2000 на підставі рішення Одеської міської ради від 28.04.2000 №1234-ХХІІІ Одеській залізниці видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 377, 06 гектарів в межах згідно з планом землекористування для виробничої діяльності.

       14.04.2006 та 04.01.2008 позивач звернувся до Одеської міської ради з листами № Н-7/221 та № Н-7/06 відповідно, за змістом яких Одеська залізниця з метою ефективного та раціонального використання земель смуги відведення залізниці погоджує припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 4, 8 га землі смуги відведення залізниці та просить надати рішення міської ради про передачу вказаної земельної ділянки ТОВ "Промтоварний ринок", а також вжити заходи для вилучення земельної ділянки з користування ДП "Одеська залізниця".

        Вказані листи обґрунтовані посиланнями на договір купівлі-продажу №5209 від 24.12.2004 відповідно до умов якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (продавець) передав у власність ТОВ "Промтоварний ринок" (покупець) об'єкти малої приватизації державної власності –група інвентарних об'єктів (будівлі, споруди, транспортні засоби) Бази 7-й кілометр Овідіопольської дороги, що знаходиться на балансі ТОВ "Промтоварний ринок", та складається з нежитлових будівель: літ. "А", "Б", "В", "Г", "Д", "Е", загальною площею 8414, 5кв.м., розташованих на земельній ділянці 48000 кв.м. за фактичним використанням.

        Акт передачі державного майна №777 підписаний сторонами договору 24.12.2004.  

      Статтею 141 ЗК України встановлено, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова землекористувача.             

      Відповідно до ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

       Розглянувши вказані звернення позивача, виконавчий комітет Одеської міської ради 07.02.2008 надіслав ДП "Одеська залізниця" листа № 03.10/20, яким повідомив останнього про те, що згідно вказівки першого заступника генерального директора Укрзалізниці №ЦЗ -1-Л -10/11 начальникам залізниць та їх заступникам заборонено надавати згоду на вилучення земельних ділянок без погодження у встановленому порядок з Укразалізницею, яка підпорядкована Мінтрансзв'язку України.

       Вважаючи дії Одеської міської ради незаконними, позивач звернувся до суду з позовом про припинення права користування спірною земельною ділянкою на підставі ст.ст. 120, 141, 142 ЗК України.

        Задовольняючи позов, місцевий господарський виходив з того, що внаслідок бездіяльності Одеської міської ради позивач продовжує сплачувати податок за користування земельною ділянкою, яка фактично використовується іншим суб'єктом господарювання, а саме: ТОВ "Промтоварний ринок", як власником розташованого на ній нерухомого майна.

        Розглядаючи справу в апеляційному провадженні, апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення та відмову в позові з підстав неправильного застосування місцевим господарським судом ст.142 ЗК України,      ст. 73 ГК України та ст.ст. 4, 5, 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності".

        З даними висновками апеляційного господарського суду погодитись не можна, з огляду на наступне.

        Судами попередніх інстанцій встановлено, що власником нежитлових будівель, які розташовані на спірній земельній ділянці, є ТОВ "Промтоварний ринок" згідно договору купівлі-продажу об'єкту малої приватизації шляхом викупу від 24.12.2004 №5209.

         Згідно ст.120 ЗК України (в редакції, яка діяла на час укладення договору купівлі-продажу) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

         Відповідно до ч.3 ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, яка діяла на час укладення договору купівлі-продажу) власники приватизованих об'єктів мають пріоритетне право на довгострокову оренду (на строк не менше десяти років) займаних ними земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок відповідно до законодавства України, якщо на це немає прямої заборони Кабінету Міністрів України або відповідної місцевої ради.

       Місцева рада зобов'язана у місячний строк з моменту реєстрації приватизованого об'єкта переоформити договір оренди на користування землею.

        Таким чином, посилання Одеської міської ради на вказівку першого заступника генерального директора Укрзалізниці №ЦЗ-1 Л-10/11 про заборону начальникам залізниць та їх заступникам надавати згоду на вилучення земельних ділянок без погодження у встановленому порядок з Укразалізницею, яка підпорядкована Мінтрансзв'язку України, обгрунтовано визнані місцевим господарським судом безпідставними, оскільки такі вказівки не є підставою до невиконання Одеською міською радою прямих обов'язків, які імперативно визначені нормами чинного законодавства.

         Крім того, лист ЦЗ-1-Л-10/11, на який посилається міська рада, датований 24.01.2007, натомість, Одеська залізниця звернулася до Одеської міської ради 14.04.2006.   

         Також, місцевий господарський суд правильно виходив з того, що  приватизація нежитлових будівель, які розташовані на спірній земельній ділянці  була проведена Фондом державного майна України за пропозицією Міністерства транспорту України, що підтверджується наявними в матеріалах справи листом Мінтрансу України від 07.02.2002 №4/7-21-357/п та додатком до вказаного листа –Перелік об'єктів групи А, що підлягають приватизації у 2002 році.

         З огляду на  положення ст.120 ЗК України та ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", Міністерство транспорту України враховувало правовий режим земельної ділянки, на якій розташовані зазначені будівлі та факт його зміни, як закономірний наслідок приватизації.

         Як встановлено судом першої інстанції, внаслідок не вирішення питання про переоформлення права користування спірною земельною ділянкою, ДП "Одеська залізниця" продовжує сплачувати податок за користування земельною ділянкою, яку фактично використовує інший суб'єкт господарювання (ТОВ "Промтоварний ринок"), а тому несе необґрунтовані витрати, що спричиняє негативні наслідки для інтересів держави.

         Прокуратура Одеської області, у зв'язку з зазначеною ситуацію, 23.11.2007 направила позивачу листа №08/1-7899-07 в якому просила вжити вичерпні заходи, спрямовані на вилучення зазначеної земельної ділянки з користування ДП "Одеська залізниця" та компенсування затрат, понесених залізницею на сплату податку.

           За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову та припинення права постійного користування позивача спірною земельною ділянкою, оскільки земля в Україні знаходиться під особливою охороною держави і має використовуватись виключно за цільовим призначенням відповідно до вимог чинного земельного законодавства.  

 Неправильно застосувавши норми матеріального права, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про скасування законного і обгрунтованого рішення місцевого господарського суду, у зв'язку з чим прийнята ним постанова підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без.

На підставі наведеного та керуючись ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И В :

           Касаційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" задовольнити.

           Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2008 року у справі № 22/115-08-2610 скасувати.

            Рішення Господарського суду Одеської області від 17 липня 2008 року у справі № 22/115-08-2610  залишити в силі.

Головуючий:                                                                                                     Дунаєвська Н.Г.

Судді:                                                                                                  Мележик Н.І.         

                                                                                                       Михайлюк М.В.