Рішення

від 02.10.2012 по справі 16/5007/789/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" жовтня 2012 р. Справа № 16/5007/789/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотех" (м.Київ)

до Приватного підприємства "Компанія "Теплий дім" (м.Житомир)

про стягнення 345846,11 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 345846,11 грн., з яких 47619,76 грн. боргу за отримані товари згідно договору купівлі-продажу № 211179 від 20.12.11р., 297126,46 грн. штрафу, 814,03 грн. 3% річних, 285,86 грн. інфляційних нарахувань, судових витрат, у тому числі витрат на оплату юридичних послуг адвоката в розмірі 13400,74 грн.

Від позивача на адресу господарського суду 01.10.12р. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою його представника - адвоката Іващенка І.К.

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст.69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Встановлені законом строки вирішення спору у даній справі спливли, у зв'язку з чим господарський суд вважає за необхідне прийняти рішення по суті позовних вимог за відсутності представників сторін та відсутності правових підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.72).

Господарський суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому нез'явлення його представника не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплотех" (позивачем/продавцем) та Приватним підприємством "Компанія "Теплий дім" (відповідачем/покупцем) договору купівлі-продажу № 211179 від 20.12.11р. (а.с.9-13), позивач поставив відповідачу у грудні 2011 року товари - обладнання на суму 67619,76 грн., що підтверджується видатковою накладною № Т-00000679 від 21.12.11р. (а.с.15), специфікацією № 1 до даного договору (а.с.14) та довіреністю серії ААА № 693316 від 21.12.11р. (а.с.17).

Згідно з пп.1.1 договору, за цим договором купівлі-продажу продавець зобов'язався продати та поставити, а покупець прийняти та оплатити обладнання (далі - товар), перелік, кількість та інші характеристики якого узгоджені сторонами у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пп.6.1 договору, кількість та ціна за кожну одиницю товару встановлюється у відповідних специфікаціях до цього договору. Загальна сума договору складає шістдесят сім тисяч шістсот дев'ятнадцять гривень 76 копійок, в т.ч. ПДВ - 11269,96 грн.

Згідно з пп.6.4.1 договору, покупець зобов'язався здійснити попередню оплату товару у розмірі 22% від загальної суми, вказаної у відповідній специфікації, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту укладання цього договору та підписання сторонами відповідної специфікації - перший етап.

Відповідно до пп.6.4.2 договору, покупець зобов'язався перерахувати 78% від загальної суми договору, вказаної у відповідній специфікації протягом 6 (шести) робочих днів після відвантаження товару зі складу продавця, на підставі відповідного рахунку та з урахуванням положень пп.6.3 цього договору - другий етап.

Датою відвантаження вважається дата формування продавцем видаткової накладної на товар перелік і кількість якого узгоджені сторонами у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково на загальну суму 20000,00 грн. (а.с.18-22).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 47619,76 грн., що підтверджується довідками позивача: станом на 26.07.12р. та станом на 25.09.12р. (а.с.50,77), підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 26.04.12р. (а.с.23), підписаним позивачем актом звірки взаємних розрахунків станом на 20.07.12р. (а.с.55) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до пп.7.2 договору купівлі - продажу сторони погодили, що у випадку прострочення оплати другого етапу покупець сплачує продавцю штраф, у розмірі 3% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за договором за кожен день прострочення, починаючи з четвертого дня з дати відвантаження товару зі складу продавця.

Згідно розрахунків позивача, розміри штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань становлять, відповідно, 297126,46 грн., 814,03 грн. та 285,86 грн. (а.с.3,4,78).

Розрахунки штрафу та 3% річних обгрунтовані та відповідають чинному законодавству.

Господарським судом встановлено, що позивачем невірно здійснено розрахунок інфляційних нарахувань. Проведеним розрахунком суду визначена правильна сума інфляційних нарахувань, що становить 206,21 грн.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 47619,76 грн. боргу за отримані товари згідно договору купівлі-продажу № 211179 від 20.12.11р., 297126,46 грн. штрафу, 814,03 грн. 3% річних, 206,21 грн. інфляційних нарахувань.

В частині стягнення 79,65 грн. інфляційних нарахувань суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про відшкодування відповідачу понесених судових витрат на оплату юридичних послуг адвоката у розмірі 13400,74 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката.

Таким чином, для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факти надання правової допомоги саме адвокатом, здійснення оплати на підставі відповідного договору, підтверджені відповідними платіжними документами.

В обґрунтування вимоги про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката відповідачем надано укладену між ТОВ "Теплотех" та адвокатом Іващенком І.К. угоду № 5 (про надання послуг з правових питань) від 02.04.12р., що є додатком до договору на правове обслуговування від 01.07.06р. (а.с.32-35), видаткові касові ордери: від 09.04.12р. на суму 3828,92 грн. та від 04.07.12р. на суму 9571,82 грн. (а.с.58,61), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Іващенком І.К. № 2225, видане 23.06.05р. (а.с.30), письмові обгрунтування суми юридичних послуг від 25.09.12р. № АБ-02/09 (а.с.80).

Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду України від 04.03.98р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами), вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Господарський суд вважає, що заявлена до відшкодування відповідачем сума судових витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 13400,74 грн. є явно завищеною, оскільки в розрахунки включені послуги, які не підтверджені документально та частина яких не стосується пред'явленого позову. У зв'язку з цим, суд вважає, що обгрунтований і розумний розмір вартості послуг адвоката у даній справі становить не більше 3000,00 грн.

На цій підставі, суд зменшує заявлені до відшкодування відповідачем судові витрати на оплату послуг адвоката до 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Компанія "Теплий дім", 10030, м.Житомир, вул.Київська 73, кв.21, ідентифікаційний код 35954716:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотех", 04176, м.Київ, вул.Електриків 23, ідентифікаційний код 30058348 - 47619,76 грн. боргу за отримані товари згідно договору купівлі-продажу № 211179 від 20.12.11р., 297126,46 грн. штрафу, 814,03 грн. 3% річних, 206,21 грн. інфляційних нарахувань, 3000,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг адвоката та 6915,32 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.10.12

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2-3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).