Рішення

від 01.10.2012 по справі 5011-34/209-2012-22/362-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/209-2012-22/362-2012 01.10.12

За позовом Приватного підприємства «Согдіана»

до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

третя особа 1. Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного

управління юстиції у місті Києві

2. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова

Світлана Володимирівна

3. Меджидов Герман Тельманович

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Кузьменко О.А. (довіреність № 2/09-2012 від 25.09.2012р.);

від відповідача: Ковриженко С.О. (довіреність № 278 від 23.07.2012р.);

від третьої особи-3: Ібрагімов Ю.М. (довіреність від 17.04.2012р.);

В судовому засіданні 01.10.2012р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Справа судом першої інстанції розглядається вдруге.

Приватне підприємство «Согдіана»(надалі ПП «Согдіана», позивач) звернулось до суду з позовом у якому заявлені вимоги:

- визнати таким, що не підлягає виконавчий напис від 18 серпня 2010 року, вчинений на Договорі іпотеки від 13.12.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою Світланою Володимирівною та зареєстрований в реєстрі за № 8156, за яким звернуто стягнення на нерухоме майно - нежиле приміщення № 1-Б (один - «Б»), загальною площею 268, 90 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект 50-річчя Жовтня, яке згідно з рішенням Київської міської Ради № 932/1593 від 26.06.2007р. перейменовано на проспект Леся Курбаса, що належить на праві власності приватному підприємству «СОГДІАНА»(04209, м. Київ, вул. Мате Залка, буд. № 2/12. кв. 254, код. ЄДРПОУ - 30440977, р/р 26005500966101 в Борщагівському філіалі КФС «ЕКСПОБАНК», МФО 320467) та задоволення за рахунок отриманих від реалізації нежилого приміщення, вимог відкритого акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. № 1-3, код ЄДРПОУ - 14349442, кор. рахунок 32008171201 в ГУ НБУ по Києву та Київській області, МФО 321712) у розмірі 245 272,12 доларів США - сума основного боргу по кредиту, 80 815, 24 доларів США - сума несплачених відсотків, 50599,14 доларів США - нарахована пеня, а також плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 2 350 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що при вчиненні виконавчого напису у приватного нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед банком, а також суми нарахованих процентів річних є безспірними.

Окрім того, позивачем стверджується, що:

- іпотечний договір на якому вчинений виконавчий напис не підтверджує безспірність заборгованості, оскільки зазначеним іпотечним договором забезпечуються виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 37.3/СК-009.07.1 від 11 грудня 2007 року, а не від 13 грудня 2007 року;

- приватним нотаріусом вчинений виконавчий напис на іпотечному договорі, який припинив свою дію з 20.11.2008р. -з моменту підписання додаткової угоди про внесення змін до Кредитного договору, відповідно до умов якого були змінені умови кредитного договору без згоди майнового поручителя;

- кредитний договір № 37.3/СК-009.07.1 від 13 грудня 2007 року не підтверджує безспірність заборгованості позивача оскільки умовами цього кредитного договору чітко не визначений предмет іпотеки, не визначено у якій валюті нараховуються проценти річних та за яким курсом долара США, у якій валюті нараховується пеня та за яким курсом долара США, у який строк позичальник зобов'язаний достроково повернути кредитні грошові кошти на вимогу банку, розмір пені передбачений даним кредитним договором протирічить вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», крім того, умовами даного кредитного договору передбачений кінцевий остаточний розрахунок -13 грудня 2017р.;

- текстом виконавчого напису зазначений гривневий еквівалент до доларів США, однак кредитним договором № 37.3/СК-009.07.1 від 13 грудня 2007 року питання, за яким курсом долара США необхідно рахувати, не врегульовано;

- у виконавчому написі приватним нотаріусом допущені помилки у розрахунках сум заборгованості, які пропонує стягнути з боржника (80 815, 24 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятнадцять) доларів США 24 центи - сума несплачених відсотків);

- у виконавчому написі відсутні посилання на період, за який стягуються відсотки та пеня;

- виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом за відсутністю умов щодо дії строків виникнення права вимоги.

Після направлення справи на новий розгляд, згідно постанови Вищого господарського суду України від 31.07.2012р., позовні вимоги підтримані, до справи надані пояснення та обґрунтування позовних вимог в письмовому вигляді.

Відповідачем позову не визнано, викладені письмово заперечення обґрунтовуються наявністю належних доказів правильності вчиненого нотаріусом виконавчого напису.

Ухвалою суду від 16.08.2012р. до участі у справі третьою особою залучено нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозову Світлану Володимирівну, при виключенні останньої з числа відповідачів, а також третьою особою на стороні позивача залучено Меджидова Германа Тельмановича, який є боржником у основному зобов'язанні на забезпечення виконання яких укладено договір іпотеки щодо якого вчинено виконавчий напис.

Позиція приватного нотаріуса, якою вчинено оспорюваний виконавчий напис викладена письмово у відзиві на позов, що залучений до матеріалів справи при першому розгляді справи.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2007р. між ВАТ «Родовід Банк»та Меджидовим Германом Тельмановичем було укладено кредитний договір № 37.3/СК-009.07.1, умовами якого передбачено отримання останнім кредитних коштів в сумі 250 000 доларів США терміном по 13 грудня 2017 включно.

У пункті 3.1 вказаного договору визначено, що для забезпечення зобов'язань щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, пені за несвоєчасну сплату процентів, штрафу, а також відшкодування збитків у зв'язку з порушенням умов договору є іпотека нежилого приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, проспект 50-річчя Жовтня 1-Б, яке згідно з рішенням Київської міської ради № 932/1593 від 26.06.2007р. перейменовано на проспект Леся Курбаса 1Б.

Згідно з п. 3.2 вказаного договору, умови передачі квартири в іпотеку, звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру регулюються договором іпотеки, що укладається банком з позичальником/майновими поручителями.

Договір іпотеки між ПП «Согдіана», як майновим поручителем Меджидова Германа Тельмановича, іпотекодавцем та ВАТ «Родовід Банк», як іпотекодержателем укладено 13.12.2007р., посвідчено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за номером 2680, предметом іпотеки за яким є нежиле приміщення № 1-Б, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект 50-річчя Жовтня, яке згідно з рішенням Київської міської ради № 932/1593 від 26.06.2007р. перейменовано на проспект Леся Курбаса 1Б (п. 1.1 іпотечного договору).

При цьому суд враховує заперечення позивача з приводу зазначення у вказаному договорі іпотеки про його укладення для забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем за кредитним договором № 37.3/СК-009.07.1 від 11 грудня 2007р., однак вказаний договір укладено іншою датою -13 грудня 2007р., а матеріалами справи підтверджено лише наявність описки в цій частині у тексті договору іпотеки.

Кредитного договору за таким номером (№ 37.3/СК-009.07.1) 11 грудня 2007р. між Меджидовим Г.Т. та ВАТ «Родовід Банк»не укладалось, про що стверджує сам позивач і не заперечується жодною із сторін спору; у кредитному договорі від 13.12.2007р. прямо передбачено для забезпечення виконання зобов'язань передачу в іпотеку нежилого приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, проспект 50-річчя Жовтня 1-Б, а предмет договору іпотеки дозволяє ідентифікувати основне зобовязання, яке визначено кредитним договором від 13 грудня 2007р..

Зазначені обставини (описка в тексті договору іпотеки) жодним чином не свідчать про неправильність вчинення нотаріусом виконавчого напису, який є предметом спору у даній справі та не можуть бути підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

За умовами п. 2.1.6 договору іпотеки, відповідачу надано право у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником основного зобовязання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи порушення умов кредитного договору з боку позичальника (громадянина Меджидова Г.Т.), відповідачем було надіслано вимогу за вих. № 10.4-11-б.б/3019 від 23.02.2010р. у якій зазначалось про дострокове розірвання кредитного договору та необхідність у строк протягом 30 днів з моменту отримання претензії повернути суму кредитних коштів та сплатити проценти за користування кредитом та суму нарахованої пені, а також було зазначено що у випадку невиконання цієї вимоги банку, стягнення заборгованості буде здійснено в порядку передбаченому умовами договору застави (іпотеки) та чинного законодавства…

На адресу іпотекодавця (позивач у справі) відповідачем також було направлено повідомлення за вих. № 10.4-11-б.б/3075 від 23.02.2010р. у якому зазначалось про необхідність погашення заборгованості позичальника за кредитним договором.

Отримання ПП «Согдіана»зазначеної вимоги банку 04.03.2010р. підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення, яке в копії надане до справи, разом з документами наданими нотаріусу для вчинення виконавчого напису, та підтверджує той факт, що позивач був належним чином повідомленим про початок процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. Твердження позивача у позовній заяві щодо недотримання в цій частині порядку передбаченого ст. 33, 35 Закону «Про іпотеку»не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Таким чином, позивач, будучи повідомленим належним чином, вимогу відповідача про погашення суми заборгованості не виконав, в силу чого відповідач набув права звернення на предмет іпотеки у спосіб передбачений законом, а також договором (п. 2.1.6, 3.1.1 договору іпотеки).

Про стан виконання кредитного договору: часткове погашення кредиту, відсотків та сплату інших платежів по договору за період з 13.12.2007р. по 18.08.2010р. свідчить залучена до матеріалів справи виписка з рахунку позичальника, а на вимоги суду (ухвала від 16.08.2012р.) доказів виконання кредитного договору № 37.3/СК-009.07.1 від 13.12.2007р. в частині погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів у відповідності з умовами договору позивач не надав.

18.08.2010р. відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни із заявою (вих. № 10.4-11-б.б/18520 від 18.08.2010р.) у якій просив вчинити виконавчий напис на договорі іпотеки, що укладений ПП «Согдіана»в забезпечення виконання зобов'язань Меджидова Германа Тельмановича перед банком за кредитним договором.

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України «Про нотаріат»та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р..

Статтею 87 «Про нотаріат»та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004р. (чинна на дату вчинення виконавчого напису), передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р., встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції та пп. «б»ч. 2 п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабміну України від 29.06.99р. N 1172, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Відповідачем були додержані всі перелічені вище вимоги: подані нотаріусу необхідні документи, які підтверджують безспірну заборгованість боржника та право вимоги стягувача.

Позивач не надав доказів, що він заперечував щодо наявності заборгованості, в тому числі, і при отриманні претензії банку від 23.02.2010р. в якій пропонувалось погасити заборгованість по договору та зазначалось що в разі невиконання вказаної вимоги буде розпочато звернення на предмет іпотеки. Позивачем не представлено також доказів відсутності боргу за кредитним договором станом на 18.08.2010р. по сумах які зазначені у виконавчому написі.

З метою вчинення виконавчого напису відповідач подав нотаріусу заяву про вчинення виконавчого напису, до якої додав документи, які підтвердили суму заборгованості за кредитним договором № 37.3/СК-009.07.1 від 13.12.2007р. та факт отримання позивачем повідомлення-вимоги про початок процедури звернення стягнення на іпотеку.

18 серпня 2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою Світланою Володимирівною оформлено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 8156, на підставі якого запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки згідно договору іпотеки посвідченого Палладій Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13 грудня 2007р. за реєстровим № 2680.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації нежилого приміщення, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Родовід Банк»у розмірі:

- 245 272, 12 доларів США сума основного боргу по кредиту;

- 80 815, 24 доларів США сума несплачених відсотків;

- 50 599, 14 грн. доларів США нарахована пеня, що всього становить 376 686, 50 доларів США, що є еквівалентом 2 972 056, 49 грн. по курсу НБУ станом на 18 серпня 2010 року, а також плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 2 350 грн..

Нарахування процентів за користування кредитними коштами відповідає умовам договору (розділ 7 кредитного договору) сплата яких є обов'язком позичальника у відповідності з розділом 4 кредитного договору № 37.3/СК-009.07.1 від 13.12.2007р..

Розрахунок пені здійснено у відповідності з умовами п. 4.5 кредитного договору по розміру подвійної процентної ставки, за період прострочення; зазначена сума пені підтверджена відповідними розрахунками.

При цьому суд відхиляє доводи позивача з приводу неправомірного здійснення банком розрахунку пені через наявність обмежень встановлених Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», оскільки суб'єктами правовідносин врегульованих вказаним законом є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, тоді як кредитний договір № 37.3/СК-009.07.1 від 13.12.2007р. укладений між громадянином України Меджидовим Г.Т. та ВАТ «Родовід Банк», такий договір не є договором суб'єктів господарювання, а кредит наданий позичальнику (фізичній особі - не підприємцю) на споживчі цілі.

Безпідставними в цьому випадку визнаються судом і доводи позивача з приводу необхідності врахування обмежень щодо строку нарахування пені передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки кредитний договір № 37.3/СК-009.07.1 від 13.12.2007р. укладений Меджидовим Г.Т., як фізичною особою, а не суб'єктом підприємницької діяльності, відносини сторін за вказаним договором не регулюються Господарським кодексом України.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 13 Постанови № 2 від 31.01.1992 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчиненні», боржником у позовному порядку може бути оскаржена лише правильність вимог, зазначених у виконавчому написі. При безпідставності цих вимог суд скасовує виконавчий напис і відмовляє у їх задоволенні, а у разі часткової їх обгрунтованості -постановляє рішення про скасування виконавчого напису і стягнення з боржника на користь кредитора дійсної суми боргу, шляхом звернення стягнення на Іпотеку.

Вчинення виконавчого напису здійснено з додержанням Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами та умов, передбачених іпотечним договором, позивачем не було надано доказів неправильності зазначених у виконавчому написі вимог.

При цьому суд погоджується із доводами позивача, що розрахунок боргу, підготовлений відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання Меджидова Германа Тельмановича по тілу кредиту, відсотках та пені не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника, однак під час розгляду справи в судовому порядку, на підтвердження несплати боргу по кредиту та нарахованої суми відсотків представлено банківську виписку за період з 13.12.2007р. по 18.08.2010р. (період за який проведено стягнення боргу згідно виконавчого напису нотаріуса) якою підтверджено суми боргу по кредиту, нарахованих відсотках.

Щодо непогодження позивача із здійсненими нарахуваннями сум заборгованості, то вказаний факт не свідчить про спірність вимог банку, а право банку на дострокове стягнення всієї суми заборгованості по кредиту передбачено договором (п. 5.1 кредитного договору), направлення відповідної претензії як позичальнику так і іпотекодавцю підтверджується матеріалами справи.

У відповідності з умовами кредитного договору (п. 5.4) у разі дострокового стягнення кредиту банк має право встановити конкретний строк його погашення, про що повідомляти позичальника за 3 робочі дні.

У вимогах надісланих, як позичальнику (вих. № 10.4-11-б.б/3019 від 23.02.2010р.) так і майновому поручителю, яким є позивач у справі (вих. № 10.4-11-б.б/3075 від 23.02.2010р.) банком, при дотриманні умов встановлених п. 5.4 кредитного договору, було встановлено строк 30 днів для повернення всієї суми коштів.

Направлення вимоги майновому поручителю здійснено з дотриманням порядку встановленого ст. 35 Закону України «Про іпотеку», строк виконання -30 днів, що при отриманні вказаної вимоги ПП «Согдіана»04.03.2010р. настає 05.04.2010р. (оскільки 03.04.2010р. є неробочим вихідним днем -субота), а відтак заперечення позивача щодо вчинення виконавчого напису поза межами одного року з дня виникнення права вимоги суперечать встановленим обставинам та спростовуються матеріалами справи.

Доводи позивача з приводу допущення приватним нотаріусом у виконавчому написі помилки у розрахунках сум заборгованості, які пропонуються стягнути з боржника (80 815, 24 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятнадцять) доларів США 24 центи -сума несплачених відсотків, суд відхиляє, оскільки в даному випадку приватним нотаріусом не здійснювався розрахунок сум заборгованості, такими повноваженнями нотаріус не наділений. При оформленні виконавчого напису в частині зазначення розшифровки суми несплачених відсотків прописом допущено помилку, що не тягне собою наслідку -визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису з огляду на підтвердження загальної суми заборгованості та очевидності невірного вказання саме значення прописом розміру цифрового значення.

Період за який проводиться стягнення боргу зазначений у виконавчому написі -з 11.01.2008р. по 18.08.2010р. і з цього приводу у спростування вказаних розрахунків боргу на вказану дату за визначений період позивач жодних належних доказів не надав.

Посилання позивача на те, що приватним нотаріусом вчинений виконавчий напис на іпотечному договорі, який припинив свою дію з 20.11.2008р. -з моменту підписання додаткової угоди про внесення змін до Кредитного договору, відповідно до умов якого були змінені умови кредитного договору без згоди майнового поручителя, є безпідставними, з огляду на те, що положення ст. 559 Цивільного кодексу України, які регулюють припинення правовідносин поруки, не можуть бути застосованими до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки останній відповідає перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета іпотеки.

Підстави припинення іпотеки визначені у ст. 17 Закону України «Про іпотеку», згідно з положеннями якої іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

Таким чином доводи позивача про можливість застосування до підстав припинення іпотеки положень Цивільного кодексу України, що передбачають підстави припинення поруки суд відхиляє, оскільки під «цим Законом»у ст. 17 Закону України «Про іпотеку»мається на увазі саме Закон України «Про іпотеку», а не Цивільний кодекс України.

Заявлені позовні вимоги спростовуються матеріалами справи, що є підставою для відмови в позові.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 02.10.2012

Суддя Р.І. Самсін