Постанова

від 27.09.2012 по справі 5002-11/4486-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року Справа № 5002-11/4486-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікорської Н.І.,

суддів Проценко О.І.,

Євдокімова І.В.,

представники сторін не з'явились;

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" та Ялтинської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2012 року у справі № 5002-11/4486-2011

за позовом Приватного акціонерного товариства "Будинок творчості "Актор" (вул. Дражинського, 35,Ялта,98600)

до Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1,Ялта,98600)

заявник апеляційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" (98640, АР Крим, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ялтинська, 16)

про спонукання до встановлення безстрокового платного земельного сервітуту

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Будинок творчості "Актор" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Ялтинської міської ради про встановлення Приватному акціонерному товариству "Будинок творчості "Актор"(ЄДРПОУ 05117416 АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 35) безстрокового платного земельного сервітуту :

1.Щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 33 (кадастровий номер 0111900000:01:004:0061), площею 0,1228 га, що належить на праві власності Ялтинській міській раді, щодо частини цієї земельної ділянки, площею 0,0130 га, відповідно з межами, наведеними в експертному дослідженні Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2514 від 05.08.2011 р.

2.Щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 35), що належить на праві власності Ялтинській міській раді, щодо частини цієї земельної ділянки, площею 0,0025 га, відповідно з межами, наведеними в експертному дослідженні Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2514 від 05.08.2011 р.

Земельний сервітут встановити на наступних умовах:

- для обслуговування та безперебійної експлуатації не житлових приміщень корпусу літ. Ц, (приміщень для зберігання плавальних засобів та інвентарю № 1-31), розташованих за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського 35, такого змісту:

1) право цілодобового проходу та проїзду представників, працівників та відвідувачів ПрАТ "Будинок творчості "Актор" щодо вище наведених земельних ділянок;

2) право цілодобового проходу та проїзду представників, працівників та відвідувачів на транспортних засобах, які використовуються в цілях і в інтересах ПрАТ "Будинок творчості "Актор" по визначених вище земельних ділянок;

3) право цілодобового доступу, входу і виходу на територію не житлових приміщень корпусу літерою Ц, а саме: приміщень для зберігання плавальних засобів та інвентарю № 1-31;

- встановити, що Приватне акціонерне товариство "Будинок творчості "Актор"(ЄДРПОУ 05117416 АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 35) в особі його працівників, відвідувачів, відпочиваючих і представників мають право користуватися частиною вищевказаної земельної ділянки у межах прав, наданих сервітутом;

- встановити плату за сервітут в розмірі повної орендної плати за земельну ділянку, відведену під сервітут, виходячи з розміру орендної плати за один квадратний метр для вказаної земельної ділянки;

- встановити, що даний Сервітут не підлягає відчуженню;

- встановити, що даний Сервітут не позбавляє власника земельної ділянки права користування, володіння і розпорядження земельною ділянкою;

Позивач заявою від 15.11.2011 р. ( т.1; а.с. 76-82) уточнив позовні вимоги та просив:

встановити Приватному акціонерному товариству "Будинок творчості "Актор"(ЄДРПОУ 05117416 АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського,35) безстроковий платний земельний сервітут щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 35, що належить на праві власності Ялтинській міській раді, щодо частини цієї земельної ділянки, площею 0,0025 га, відповідно з межами, наведеними зеленим кольором в експертному дослідженні Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2514 від 05.08.2011 року.

Земельний сервітут встановити на наступних умовах:

- для обслуговування та безперебійної експлуатації нежитлових приміщень корпусу літ. Ц, (приміщень для зберігання плавальних засобів та інвентарю № 1-31), розташованих за адресою; АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського 35, такого змісту:

1)право цілодобового проходу та проїзду представників, працівників та відвідувачів ПрАТ "Будинок творчості "Актор"по вищенаведений земельний ділянці;

2) право цілодобового проходу та проїзду представників, працівників,

відвідувачів та їх транспортних засобів, які використовуються в цілях і в інтересах ПрАТ "Будинок творчості "Актор" та таких осіб по визначеної вище земельної ділянці;

3) право цілодобового доступу, входу і виходу на територію нежитлових приміщень корпусу літерою Ц, а саме: приміщень для зберігання плавальних засобів та інвентарю № 1-31 по визначеної вище земельної ділянці;

- Приватне акціонерне товариство "Будинок творчості "Актор"(ЄДРПОУ 05117416 АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 35) в особі його працівників, відвідувачів, відпочиваючих і представників мають право користуватися частиною вищевказаних земельних ділянок у межах прав,наданих сервітутом;

- встановити плату за сервітут в повному розмірі орендної плати за земельну ділянку, відведену під сервітут, виходячи з законодавчого розміру орендної плати за один квадратний метр для вказаної земельної ділянки.

- встановити, що даний Сервітут не підлягає відчуженню;

- встановити, що даний Сервітут не позбавляє власника земельної ділянки права користування, володіння і розпорядження земельною ділянкою.

Заявою від 12.01.2012 року (т.2; а.с. 1-3) позивач уточнив позовні вимоги та просив: встановити Приватному акціонерному товариству "Будинок творчості "Актор"(ЄДРПОУ 05117416 АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського,35) безстроковий платний земельний сервітут щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 35 що належить на праві власності Ялтинській міській раді, щодо частини цієї земельної ділянки, площею 0,0122 га, відповідно з межами, наведеними зеленим кольором у Додатку № 1 до висновку Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3473 від 20.12.2011 року.

Земельний сервітут встановити на наступних умовах:

- для обслуговування та безперебійної експлуатації не житлових приміщень корпусу літ. Ц, (приміщень для зберігання плавальних засобів та інвентарю № 1-31), розташованих за адресою; АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського 35, такого змісту:

1) право цілодобового проходу та проїзду представників, працівників та відвідувачів ПрАТ "Будинок творчості "Актор"по вищенаведений земельний ділянці;

2) право цілодобового проходу та проїзду представників, працівників,

відвідувачів та їх транспортних засобів, які використовуються в цілях і в інтересах ПрАТ "Будинок творчості "Актор" та таких осіб по визначеної вище земельної ділянці;

3) право цілодобового доступу, входу і виходу на територію не житлових приміщень корпусу літерою Ц, а саме: приміщень для зберігання плавальних засобів та інвентарю № 1-31 по визначеної вище земельної ділянці;

- Приватне акціонерне товариство "Будинок творчості "Актор"(ЄДРПОУ 05117416 АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 35) в особі його працівників, відвідувачів, відпочиваючих і представників мають право користуватися частиною вищевказаних земельних ділянок у межах прав, наданих сервітутом;

- встановити плату за сервітут в повному розмірі орендної плати за земельну ділянку, відведену під сервітут, виходячи з законодавчого розміру орендної плати за один квадратний метр для вказаної земельної ділянки.

- встановити, що даний Сервітут не підлягає відчуженню;

- встановити, що даний Сервітут не позбавляє власника земельної ділянки права користування, володіння і розпорядження земельною ділянкою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "Будинок творчості Актор" є фактичним користувачем вказаної земельної ділянки у зв'язку із легальним розміщенням на ній його об'єктів нерухомості, які збудовані та право власності на які набуто у відповідності з законодавством, а також, на підставі державного акту на право постійного землекористування І-КМ № 000525 від 06 липня 2001 р., у якому вказано цільове використання земельної ділянки "для обслуговування "Будинку творчості "Актор".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2012 року у справі № 5002-11/4486-2011 позов задоволено.

В обґрунтування прийнятого рішення, господарський суд першої інстанції посилався на статті 401, 402, 403, 404 Цивільного кодексу України, статтю 98, 99, 100, частину 3 статті 101 Земельного кодексу України, а також виходив з тих обставин, що прохід і проїзд до будівель, що належить Приватному акціонерному товариству "Будинок творчості "Актор" неможливий іншим способом, ніж через встановлення безстрокового платного земельного сервітуту стосовно земельної ділянки, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 35, площею 0,1228 га, що належить на праві власності Ялтинській міській раді, щодо частини цієї земельної ділянки, площею 0,0122 га, відповідно з межами, наведеними зеленим кольором у додатку 1 до Висновку № 3473 судової будівельно-технічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20 грудня 2011 року.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 16 серпня 2012 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що господарським судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини даної справи, а саме, суд не врахував, що позивач здійснивши будівництво не житлових приміщень корпусу «Ц», та приміщень для зберігання плавзасобів, свідомо та навмисно виконав проектування та будівництво саме приміщень для зберігання плавзасобів таким чином, що зробив неможливим прохід та проїзд до них не інакше, ніж через земельну ділянку Ялтинської міської ради.

Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на відсутність права власності та права користування земельною ділянкою, суміжною з ділянкою, що належить Ялтинській міській раді, а посилання суду на державний акт на право постійного землекористування І-КМ № 000525, від 06 липня 2001 р. безпідставне, оскільки землекористувачем земельної ділянки площею 2,68 га, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського 35. є Рада театральних діячів Російської Федерації. Також вказівка в даному державному акті на цільове призначення «для обслуговування «Будинку творчості «Актор»не є тотожнім поняттю - приватне акціонерне товариство "Будинок творчості "Актор", якому вищезазначена земельна ділянка не надавалась.

Додатково заявник апеляційної скарги зазначив, що наявність нерухомості збудованої позивачем не свідчить на наявність в нього права на встановлення сервітуту, та не замінює вимоги статті 125 Земельного кодексу України щодо документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою.

Крім того, заявник апеляційної скарги не згодний з ухвалою суду першої інстанції щодо виключення його з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог до предмету позову.

В обґрунтування вказаних доводів заявник посилається на частину 10 статті 123 Земельного кодексу України, якою передбачено, що підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, але на проект відведення земельної ділянки було отримано позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації. Отже орган місцевого самоврядування не може не затвердити вказаний проект. Навіть якщо буде встановлено, що цей проект не відповідає вимогам чинного законодавства, він буде повернутий заявнику для усунення порушень, після чого повинен бути затверджений Ялтинською міською радою.

Однак, якщо відносно вказаної земельної ділянки буде встановлений сервітут, то відомості про сервітут повинні бути включені до договору оренди, а орендар повинен буде виконувати обов'язки встановлені цим сервітутом, зокрема надавати позивачу можливість безперешкодного проходу та проїзду через орендовану земельну ділянку, що суттєво впливає на використання земельної ділянки за призначенням.

Також не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Ялтинська міська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить та рішення від 16 серпня 2012 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Обґрунтування правової позиції апеляційної скарги органу місцевого самоврядування повністю збігається з позицією Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді", викладеної в його апеляційній скарзі.

17.09.2012р. ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду прийняті апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" та Ялтинської міської ради прийняті до провадження апеляційного господарського суду та розгляд справи призначений до розгляду у складі судової колегії: головуючий суддя -Н.І. Сікорська, судді -О.І. Проценко, Н.В. Воронцова.

27.09.2012р. за розпорядженням в.о. секретаря судової палати, у зв'язку з хворобою, суддя Н.В. Воронцова замінена на суддю Євдокімова І.В.

27.09.2012р. позивачем наданий відзив, в якому він просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін з підстав викладених у відзиві.

У судове засідання, яке призначене на 27.09.2012р., представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України.

До початку розгляду справи від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням постійного представника підприємства Чиркова В.В., який одночасно працює за сумісництвом на посаді юрисконсульта в ТОВ „Полянка".

Розглянувши заявлене клопотання, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення виходячи з наступного.

Пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК ( 1798-12 ), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) ( 1798-12 ), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже з огляду на вищевикладене, а також те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, і нез'явлення представників сторін не перешкоджає вирішенню спору, судова колегія відхиляє доводи ТОВ "Центр відпочинку на воді" щодо відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

На підставі Державного акту на право постійного землекористування І-КМ № 000525, від 06 липня 2001 р. Рада театральних діячів Російської Федерації є землекористувачем земельної ділянки площею 2,68 га, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського 35.(том 1 а.с.41)

У державному акті на право постійного землекористування І-КМ № 000525 від 06 липня 2001 р. вказано цільове використання земельної ділянки для обслуговування будинку творчості "Актор".

ПрАТ "Будинок творчості "Актор" здійснив будівництво рекреаційного корпусу № 4 в літ. Ц, який відповідно до чинного законодавства ввів в експлуатацію та оформив право власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 25.12.2010р, серія САС № 705186.

Так, згідно з вищевказаним свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, Приватному акціонерному товариству "Будинок творчості "Актор" належать на праві приватної власності не житлові приміщення загального користування корпусу № 4 в літ. Ц загальною площею 1800,9 кв.м. (у тому числі приміщення для зберігання плавальних засобів та інвентарю № 1-31), які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського 35. (том 1 а.с.42) (том 2 а.с. 32-93)

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.12.2010 р, серія САС № 705186 видано на підставі Рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 23 грудня 2010 року №2383.(том 1 а.с.44)

15.01.2005 року між Радою театральних діячів Російської Федерації та ПрАТ "Будинок творчості" "Актор" укладений договір про спільну діяльність, згідно з яким ПрАТ "Будинок творчості" "Актор" здійснює будівництво на відведеній Раді земельній ділянці та оформлює на себе право власності на збудовані об'єкти нерухомого майна.(том 2 а.с. 11-12)

Відповідно до цього договору, ПрАТ "Будинок творчості "Актор" сплачував земельний податок за вказану земельну ділянку, у тому числі протягом 2011 року, про що свідчать копії платіжних доручень. (том 2 а.с. 13-23)

Також, згідно з витягом з технічної документації по нормативній грошовій оцінці зазначеної земельної ділянки Управління Держкомзему м. Ялта від 02 березня 2011р № 8552/10-25-2, її користувачем є ПрАТ "Будинок творчості "Актор".(том 2 а.с. 24)

16.08.2011р. рекомендованим листом ПрАТ "Будинок творчості Актор" запропонував Ялтинській міській раді встановити платний земельний сервітут та укласти договір про встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АР Крим, м.Ялта, вул. Дражинського 35, площею 0,0025 га.

Заява мотивована тим, що на даний час проїзд та прохід до не житлових приміщень корпусу літера «Ц»є неможливий, ніж шляхом встановлення платного земельного сервітуту на вказану в заяві земельну ділянку. Неможливість проходу та проїзду до не житлових приміщень корпусу літера «Ц»підтверджується висновком експертного дослідження Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз № 2514 від 05.08.2011р. (том 1 а.с. 83-90).

Однак на даний час орган місцевого самоврядування не відповів на заяву позивача, що в свою чергу стало підставою для звернення ПрАТ "Будинок творчості "Актор" до суду про встановлення платного земельного сервітуту.

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційних скарг з огляду на наступне.

Предметом спору є матеріально-правові вимоги позивача про встановлення земельного сервітуту. Отже, предметом доказування по вказаній справі є встановлення наявності чи відсутності необхідних підстав та умов для встановлення земельного сервітуту

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 395 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) речовими правами на чуже майно є, зокрема право користування (сервітуту).

Згідно зі статтею 401 цього ж Кодексу, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Отже, сервітут -це право обмеженого користування чужим майном. Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.

Таким чином, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі й у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном -сервітуту.

Земельний сервітут регулюється спеціальними правилами ст..ст. 98-102 Земельного кодексу України (далі -ЗК України). Положення ЦК України можуть поширюватися на відносини щодо земельного сервітуту лише в тих випадках, коли вони не врегульовані нормами земельного законодавства.

Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Земельні сервітути можуть бути постійними та строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, права володіння, користування та розпорядження нею.

Підстави, за наявності яких можливе звернення з вимогою про встановлення сервітуту визначені статтею 99 Земельного кодексу України, цією ж нормою визначено і конкретних суб'єктів між якими виникають відносини щодо сервітуту, а саме, вимагати встановлення видів земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок.

Таким чином, ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, що потребує використання суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, обумовлені місцем розташування або природним станом. Така особа повинна звернутися до власника (користувача) суміжної ділянки за дозволом на обмежене постійне або тимчасове користування цією ділянкою в рамках конкретного земельного сервітуту.

Відповідно до статті 100 Земельного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Частиною 3 статті 402 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 названого Кодексу унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до приписів статті 34 цього ж Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши усі обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, господарським судом першої інстанції встановлено, що позивач є фактичним користувачем земельної ділянки у зв'язку із легальним розміщенням на ній його об'єктів нерухомості, які збудовані та право власності на які набуто у відповідності з законодавством, а також, на підставі державного акту на право постійного землекористування І-КМ № 000525 від 06 липня 2001 р., а відтак і особою, якій надано право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок був зроблений судом першої інстанції у рішенні від 27.12.2011 року та судом касаційної інстанції у постанові від 10.07.2012 року по справі № 5002-11/5227-2011.

Окрім того, суд мотивовано прийняв, після всебічного вивчення, усі доводи позивача, зокрема і посилання на те, що у інший спосіб він не може здійснювати прохід та проїзд до не житлової будівлі літера «Ц».

Саме для з'ясування неможливості такого проїзду та проходу господарським судом першої інстанції ухвалою від 17.11.2011р. було призначено судову експертизу.

Висновок судової будівельно-технічної експертизи від 20 грудня 2011 року за №3473 підтвердив вимоги позивача, що єдиною можливістю проходу та проїзду до не житлових приміщень корпуса «Ц»(приміщень для зберігання плавчих засобів та інвентарю №1-31), розташованих за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського,35, яка передбачена в землевпорядних документах та Генеральному плані забудови, у тому числі скрізь земельної ділянки Ялтинської міської ради.(том 1 а.с.108-114)

12.01.2012р. позивач уточнив позовні вимоги та просив для забезпечення проходу та під'їзду до не житлових приміщень корпуса літ. "Ц" (приміщень для зберігання плавчих засобів та інвентарю № 1-31), встановити земельний сервітут пл. 0,0122 га відносно земель Ялтинської міської ради, як це вказано в додатку №1 до висновку.

Межі сервітуту площею 0,0122 га необхідно встановити по межовій лінії ділянки від т.8 -Б, згідно з кадастровим планом земельної ділянки площею 0,1228 га до межі с земельною ділянкою ПрАТ "Будинок творчості «Актор», наведеними зеленим кольором, як це вказано в додатку №1 Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3473 від 20.12.2011р.

Заявники апеляційних скарг не надали належного обґрунтування, що прохід та проїзд до земельної ділянки позивача можливий іншим чином ніж це вказано в Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3473 від 20.12.2011р.

Проте, в апеляційних скаргах зауважують, що позивач здійснивши будівництво не житлових приміщень корпусу «Ц», та приміщень для зберігання плавзасобів, свідомо та навмисно виконав проектування та будівництво саме приміщень для зберігання плавзасобів таким чином, що зробив неможливим прохід та проїзд до них не інакше, як через земельну ділянку Ялтинської міської ради.

Однак з вказаним доводом заявників апеляційних скарг не можна погодитись з наступних підстав.

Так, предметом спору у даній справі є встановлення платного земельного сервітуту.

Як вже зазначалось раніше право власності на не житлові приміщення корпусу «Ц»підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 25.12.2010р, серія САС № 705186, яке видано на підставі Рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 23 грудня 2010 року №2383, та витягами про державну реєстрацію прав та свідоцтвами про право власності на нерухоме майно. (том 1 а.с.44) (том 2 а.с. 32-93).

Отже, позивач є власником не житлових будівель, які розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського,35.

Також слід зазначити, що на даний час право власності позивача на не житлові приміщення корпусу «Ц»не скасовано, а також не оскаржується правомірність будівництва не житлових приміщень.

Таким чином, будівництво не житлових приміщень корпусу «Ц»було здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема з дозволу Ялтинської міської ради, яка не оскаржуючи правомірності будівництва посилається на "навмисне" проектування та будівництво таким чином, щоб встановити земельний сервітут.

Однак, вивчивши усі докази, які наявні в матеріалах справи, судова колегія вважає, що відповідачем недоведений факт навмисних дій саме позивача щодо неможливості використання майна іншим способом, ніж шляхом встановлення сервітуту, тому вказані доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає неспроможними та недоведеними.

Також заявники апеляційних скарг посилаються на незаконність судового рішення з тих підстав, що земельний сервітут встановлений щодо особи, яка не є власником або користувачем земельної ділянки. З вказаними доводами колегія суддів не може погодитися з наступних підстав.

Позивач просить встановити сервітут відносно власного майна , до якого проїзд або прохід неможливий іншим чином, ніж через земельну ділянку , що належить Ялтинській міській раді, що було доведено позивачем.

Відповідно до п. 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" вирішуючи спори про встановлення сервітуту, суд має враховувати, що земельний сервітут встановлюється відносно певного об'єкта і не залежить від власників цих об'єктів, оскільки його дія зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої його встановлено, до іншої особи (ч.1 ст. 401 ЦК України, ч.1 ст. 101 ЗК України). Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Предметом договору про встановлення сервітуту є встановлення сервітуту відносно певної земельної ділянки.

З аналізу норм цивільного законодавства вбачається, що потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом, наприклад, пройти чи проїхати до своєї земельної ділянки, користуватися належною йому будівлею тощо.

З вищевказаних підстав, а також виходячи з того, що позивач є власником будівель, що розташовані на земельній ділянці, площею 2,68 га, за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського 35, які побудовані на підставі договору про сумісну діяльність з Радою театральних діячів Російської Федерації, укладеного 18.01.2005р., судова колегія не приймає до уваги доводи заявників апеляційної скарги.

Також слід звернути увагу на те, що саме для виконання мети за договором про сумісну діяльність, Рада театральних діячів Російської Федерації, яка отримала у постійне користування земельну ділянку згідно з державним актом І-КМ № 000525 від 06 липня 2001 р., для обслуговування будинку творчості надала ПрАТ "Будинок творчості «Актор»земельну ділянку площею 2,68 га, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського 35. ( а.с. 11-12 том 2).

Отже, висновки суду щодо правомірності користування земельною ділянкою ПрАТ "Будинок творчості «Актор», площею 2,68 га, за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського 35, на якій розташоване належне на праві власності нерухоме майно відповідають правовій позиції, яка висловлена у п.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду спорів, що виникають із земельних відносин ", де зазначено, що у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку.

Колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції на підставі належних та допустимих доказів у справі в їх сукупності достовірно встановлено, а відповідачами не спростовано той факт, що прохід і проїзд до будівель, що належить ПАТ "Будинок творчості "Актор" неможливий іншим способом, ніж через встановлення безстрокового платного земельного сервітуту стосовно земельної ділянки, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 35 та яка належить Ялтинській міській раді.

Крім того, необхідно зазначити, що встановлення земельного сервітуту не виходить за межі цільового призначення земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Все вищенаведене свідчить про об'єктивну неможливість задоволення потреб позивача у проході та проїзді транспортних засобів до земельної ділянки, на якій розташовані власні не житлові приміщення, іншим способом, аніж встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки Ялтинської міської ради.

Відносно доводів заявників апеляційної скарги щодо неправомірного виключення ТОВ "Центру відпочинку на воді" з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог до предмету позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвала господарського суду першої інстанції про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" з числа третіх осіб, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору по справі № 5002-11/4486-2011 обґрунтована тим, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки (з орієнтовною площею, необхідністю узгодження меж ділянки, та затвердження самого проекту відводу тощо) не надає жодних прав та обов'язків ТОВ "Центр відпочинку на воді" щодо якоїсь конкретної земельної ділянки, і зокрема, щодо ділянки, відносно якої позивач просить встановити земельний сервітут.

З таким висновком погоджується й судова колегія та вказана правова позиція відповідає позиції Вищого господарського суду України, яка висловлена у постанові Пленуму № 6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду спорів, що виникають із земельних відносин " (п.2.2.), згідно з якою проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а є лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (частина четверта статті 15 Закону України "Про оренду землі"), тому вказане рішення (про надання дозволу на розробку проекту землеустрою) не може свідчити про право власності або користування спірною земельною ділянкою.

Крім того, судом першої інстанції правомірно враховано, що рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки було прийняте з тих підстав, що на частині земельної ділянки знаходилось нерухоме майно, яке належало на праві власності ТОВ "Центр відпочинку на воді" - а саме нерухоме майно (не житлові будівлі та споруди рятувальної станції), за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33-а.

Однак, Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2011 року по справі № 5002-7/2861-2011 встановлено, що ТОВ "Центр відпочинку на воді" вищезазначене майно набуло у власність неправомірно та з чисельними порушеннями норм чинного законодавства. Крім того зазначеною постановою господарського суду апеляційної інстанції зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" повернути нерухоме майно (нежитлові будівлі та споруди рятувальної станції), що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33-а, з незаконного володіння та передати його державі в особі Кримської Республіканської рятувально-водолазної служби (як балансоутримувачу). (том 2 а.с. 5-18)

Таким чином, суд першої інстанції правильно зробив висновок, що підстава, за якою було прийнято рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою - а саме знаходження нерухомого майна на земельній ділянці, вже відпала, а відтак, прийняте по даній справі судове рішення ні яким чином не може вплинути на права та законні інтереси ТОВ "Центр відпочинку на воді".

Отже, доводи апеляційної скарги не спростували висновків, викладених в рішенні господарського суду, яке прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, рішення господарського суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" та Ялтинської міської ради залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2012 року у справі № 5002-11/4486-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.І. Сікорська

Судді О.І. Проценко

І.В. Євдокімов