Ухвала

від 17.09.2012 по справі 2а-4728/09/10/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4728/09/10/0170

17.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Кукти М.В. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

представник позивача, Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" - Горохова Анна Костянтинівна, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Алуштинським МВ ГУ МВС України в АР Крим, 14.03.2003, довіреність № б/н від 10.01.12,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 03.04.12 по справі № 2а-4728/09/10/0170

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" (вул. Київська, 4, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2012 позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим, - задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим № 0003851502/0 від 17.03.2009 року, прийняте стосовно Акціонерного товариства закритого типу "Вітас". Стягнуто з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. (арк. с. 149-155).

Суд першої інстанції дійшов висновку, про необґрунтованість висновків акту перевірки № 2369/15-2/20732633 від 11.03.2009, а також, що податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0003851502/0 (1294/10/15-2) від 17.03.2009 року, прийняте на підставі зазначеного акту перевірки, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 100717,05грн., в тому числі 95921,00 грн. основного платежу та 4796,05грн. штрафних санкцій, є необґрунтованим та суперечить вимогам чинного законодавства.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим ДПС, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (арк.с. 159).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні 17.09.2012 представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання призначене на 17.09.2012, відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив (арк. с. 168).

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач по справі викликався в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Згідно Свідоцтва серії А00 №431995 позивач: Акціонерне товариство закритого типу "Вітас" 18.01.1994 зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим в якості юридичної особи (арк. с. 12).

11.03.2009 відповідачем проведена невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість позивача.

За результатами проведення вказаної перевірки складений Акт №2369/15-2/20732633, яким зафіксовано порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке привело до збільшення суми, що підлягає за результатами звітного періоду сплаті платником податку до бюджету - 95921,00 грн., зменшенню суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 553115,00 грн. (арк.с. 24-27)

17.03.2009 на підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003851502/0, яким визначено суму податкового зобов'язання в сумі 100717,05 грн. з яких 95921,00 грн. за основним платежем та 4796,05 штрафних (фінансових) санкцій ( арк. с. 23).

Судом першої інстанції досліджені податкова декларація та копії додатку 2 до декларації з податку на додану вартість та встановлено наступне.

Акціонерним товариством закритого типу "Вітас" разом з податковою декларацією надавався додаток 2 "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", а також додаток 3 "Розрахунок бюджетного відшкодування", згідно яким значення рядка 1 "Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду) дорівнює 553115, 00 грн. (арк.с. 18-22).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення вимог апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

На правовідносини, що склалися між сторонами поширюються положення статті 19 Конституції України, пункту 5 Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997, Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон №168/97-ВР), Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 (далі - Закон № 334/94-ВР), Податкового Кодексу України, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 (далі - Закон № 2181).

Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Податкове повідомлення-рішення №0003851502/0 від 17.03.2009, прийнято на підставі пункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181.

Відповідно до пункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

З назви та вступної частини акту перевірки від 11.03.2009 слідує, що проведена відповідачем перевірка є документальною невиїзною (камеральною) перевіркою. Згідно зазначеного акту перевірки, відповідач посилається на використання під час її проведення як даних податкової декларації позивача з податку на додану вартість за грудень 2008, так і на акт перевірки позивача №4056/23-7/20732633 від 31.05.2008.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, що слідує з акту перевірки, висновки про заниження позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість було зроблено відповідачем на підставі висновків акту перевірки позивача №4056/23-7/20732633 від 31.05.2008 (арк.с. 28-68).

Відповідно до тексту вказаного акту працівники ДПІ у м. Сімферополі АР Крим дійшли висновку про завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, рядок 26 декларації по ПДВ у сумі 816068,00 грн., у т.ч. по періодах: травень 2007 -736988,00 грн., серпень 2007 -79080,00 грн. у зв'язку з наступним.

Відповідно до цього акту позивач, на думку податкового органу, у порушення п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, з наступними змінами і доповненнями, відповідно до якого не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів, до складу податкового кредиту у серпні 2007р. відніс ПДВ, сплачений на адресу ТОВ "АвтоДім" при придбанні легкового автомобіля Mersedes Benz ML 320 CDi по податковій накладній № 2619 від 23.11.2006 у сумі 79080,00 грн. Загальна вартість автомобіля 474480,00 грн. з ПДВ. Відповідно до даних бухгалтерського обліку АТЗТ "Вітас" автомобіль Mersedes Benz ML 320 CDi відображено на бух. рахунку № 105 та віднесено до складу основних засобів з нарахуванням амортизаційних відрахувань. У зв'язку з вказаним порушенням, за висновком ДПІ, платником податку завищений податковий кредит у серпні 2007 на суму 79080,00 грн.

Крім того, ДПІ в м. Сімферополі вважає, що у травні 2007 року позивачем завищено податковий кредит на 736988,00 грн. по господарським операціям з ТОВ "Торгівельна компанія "Поділля" (код ЄДРПОУ 33592197) по договору без номеру від 19.02.2007.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач вважає, що зазначений договір є нікчемним відповідно до вимог п.1 ст.280 та п.2 ст.207 Цивільного кодексу України, оскільки він скріплений печаткою АТЗТ "Вітас", що була вилучена 26.12.2006. Позивач неодноразово звертався до податкового органу з заявами про прийняття податкових декларацій без печатки підприємства, однак зазначений договір скріплений печаткою позивача, що на час його укладення була вилучена. У зв'язку з викладеним відповідач дійшов висновку про те, що зазначеним договором порушені конституційні права ТОВ "ТК "Поділля", вимоги діючого законодавства, що регулюють порядок укладення договорів, а також моральні принципи суспільства та публічний порядок, у зв'язку з чим згідно з вимогами частини другої статті 228 та частини першої статті 236 ЦК України даний правочин є нікчемним з моменту його вчинення. В акті перевірки зазначено, що отримане обладнання було оприбутковано позивачем на склад, однак документи складського обліку до перевірки не надані, матеріально відповідальні особи на підприємстві не значаться, договори про матеріальну відповідальність до перевірки не надані, факт транспортування обладнання до складу позивача не надано, документи на завантаження - розвантаження до перевірки не представлені.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами даного акту перевірки від 31.05.2008 ДПІ у м. Сімферополі АР Крим податкові повідомлення-рішення по податку на прибуток та податку на додану вартість не приймались. Крім того, зазначений акт перевірки позивачем у судовому та адміністративному порядку не оскаржувався, оскільки діючим законодавством не передбачено оскарження актів перевірок податкових органів.

Однак, як свідчать матеріали справи, позивач з висновками акту перевірки №4056/23-7/20732633 від 31.05.2008 не погодився та оскаржував до суду податкові повідомлення-рішення, винесені в наступному на підставі актів камеральних перевірок податкових декларацій за наступні податкові періоди, зокрема, з ПДВ - за жовтень та листопад 2008 року, з податку на прибуток - за І півріччя 2008року, з огляду на те, що в них не були відображені результати акту документальної перевірки №4056/23-7/20732633 від 31.05.2008.

Відповідно до матеріалів справи, оцінка правомірності висновків акту перевірки №4056/23-7/20732633 від 31.05.2008 надавалась адміністративними судами при розгляді адміністративної справи № 2а-3538/08/10/0170 за позовом АТЗТ "Вітас" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень №0015011501/0 від 12.09.2008, №0014931502/0 від 17.12.2008 та першої податкової вимоги №1/6 від 08.01.2009, прийнятих стосовно Акціонерного товариства закритого типу "Вітас", а також адміністративної справи № 2а-2452/09/0170/1 за позовом АТЗТ "Вітас" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000441502/0 (№ 299/10/15-2) від 21.01.2009, адже в основу їх винесення були покладені висновки саме цього акту перевірки - №4056/23-7/20732633 від 31.05.2008.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.11.2009 по справі № 2а-3538/08/10/0170, яка набрала законної сили згідно з ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010, а також постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.02.2011 по справі № 2а-2452/09/0170/1, яка також набрала законної сили, спірні податкові повідомлення-рішення та перша податкова вимога визнані судами протиправними та скасовані.

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд першої інстанції дослідивши судові рішення у справах № 2а-2452/09/0170/1 та № 2а-3538/08/10/0170, в яких брали участь ті ж самі особи, що і по даній справі, а саме: позивач - АТЗТ "Вітас" та ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, а також інші наявні у справі докази, вірно встановив, що висновки, викладені в Акті перевірки від 31.05.2008, не підтверджені належними та допустимими доказами, не заслуговують на увагу, так як спростовуються даними бухгалтерського обліку позивача та первинними бухгалтерськими документами та аналізом чинного законодавства України, що регламентує спірні правовідносини.

Отже, висновки акту перевірки № 2369/15-2/20732633 від 11.03.2009 щодо збільшення суми, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на суму 95921,00 грн. та зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 553115,00 грн., не відповідають дійсності.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків акту перевірки № 2369/15-2/20732633 від 11.03.2009, отже, податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0003851502/0 (1294/10/15-2) від 17.03.2009, прийняте на підставі зазначеного акту перевірки, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 100717,05грн., в тому числі 95921,00 грн. основного платежу та 4796,05 грн. штрафних санкцій, є необґрунтованим та суперечить вимогам чинного законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, 72, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.04.12 по справі № 2а-4728/09/10/0170 залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.04.12 по справі № 2а-4728/09/10/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна