Рішення

від 24.09.2012 по справі 5011-6/9792-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/9792-2012 24.09.12

За позовом військової частини А2100

До відповідача підприємства «Департамент економічної безпеки»Міжнародної благодійної організації «Комітет сприяння правоохоронним органам України»

Про стягнення 17551,41 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Пшесмецький Р.С. -за дов.

від відповідача Калачиков П.О. -за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом військової частини А2100 до підприємства «Департамент економічної безпеки»Міжнародної благодійної організації «Комітет сприяння правоохоронним органам України»про стягнення 17551,41 грн., з яких: 13914,72 грн. основної заборгованості, 2490,73 грн. інфляційних втрат, 1145,96 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо повноти та своєчасної сплати орендної плати за травень-вересень 2009 року.

Ухвалою суду від 20.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-6/9792-2012.

Відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що строки позовної давності щодо стягнення заборгованості за травень та червень 2009 року на час звернення з позовом до суду вже сплили.

За твердженням відповідача, орендна плата за травень, червень, липень, серпень та вересень 2009 року сплачена у повному обсязі шляхом оплати виставлених позивачем рахунків-фактур, а саме:

рахунку-фактури № 63 від 1.05.2009 року; «За оренду приміщення за травень 2009 року»; на суму 4617,12 грн., крім того ПДВ 923,42 грн., всього: 5540,54 грн.;

рахунку-фактури № 55 від 1.06.2009 року; «За оренду приміщення за червень 2009 року»; на суму 4617,12 грн., крім того ПДВ 923,42 грн., всього: 5540,54 грн.;

рахунку-фактури № 57 від 1.07.2009 року; «За оренду приміщення за липень 2009 року»; на суму 4617,12 грн., крім того ПДВ 923,42 грн., всього: 5540,54 грн. ;

рахунку-фактури № 58 від 1.08.2009 року; «За оренду приміщення за серпень 2009 року»; на суму 4617,12 грн., крім того ПДВ 923,42 грн., всього: 5540,54 грн.;

рахунку-фактури № 61 від 1.09.2009 року; «За оренду приміщення за вересень 2009 року»; на суму 4617,12 грн., крім того ПДВ 923,42 грн., всього: 5540,54 грн.;

Оплата за вищезазначеними рахунками-фактурами, виставленими позивачем, була здійснена у повному обсязі 12 жовтня 2009 року платіжним дорученням № 477 на суму 27702,65 грн. з призначенням платежу «Плата за оренду приміщення за 05-09 2009р. згідно рах. №55, №57, №58, №61, №63 ПДВ 20% 4617,11 грн.».

Крім того, орендна плата за договором визначалась шляхом розрахунку на підставі Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України. 25.03.2009 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 316 «Деякі питання оплати оренди державного майна», п. 1 якої встановлювалось, що до 1 січня 2010 р. орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786, застосовуються у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу.

Відповідач в квітні 2009 року звернувся до керівництва позивача з вимогою здійснити перерахунок суми щомісячної орендної плати для її зменшення у відповідності до вимог постанови КМУ № 316. Відповідач вважає, що позивачем було здійснено перерахунок суми місячної орендної плати за договором, що відображено в виставлених позивачем рахунках фактурах починаючи з травня 2009 року. Змінена, відповідно до вимог постанови КМУ № 316 від 25 березня 2009 року, сума місячної орендної плати за договором склала 4617,12 грн., а разом з ПДВ 20% (923,42 грн.) - 5540,54 грн.

Таким чином, оплативши виставлені орендодавцем рахунки-фактури відповідач у повному обсязі виконав свої зобов'язання перед позивачем, що існували на час звільнення орендованих за договором приміщень.

Відсутність основної заборгованості робить безпідставними і вимоги позивача про стягнення неустойки та відшкодування інфляційних втрат.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.08.2006 р. між Міністерством оборони України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України (орендодавцем) та підприємством «Департамент економічної безпеки»Міжнародної благодійної організації «Комітет сприяння правоохоронним органам України» (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна, розташованого на території військового містечка № 23 в гарнізоні міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання,1 (далі -Договір).

Згідно з рішенням Київської міської ради № 1059/3892 від 25.10.2007 р. вулицю Січневого постання у Печерському районі міста Києва було перейменовано на вулицю Івана Мазепи.

Строк Договору сторонами було встановлено з 01.08.2006 р. по 31.07.2009 р. (п. 10.1 Договору). Наслідком відсутності заяви орендаря про припинення чи укладення договору оренди на новий строк протягом місяця до закінчення строку оренди, в силу п. 10.6 Договору, є припинення даного Договору та закінчення строку, на який його укладено.

Після 31.08.2009 р. відповідач орендоване приміщення не звільнив, звернувшись 27.08.2009 р. до позивача з пропозицією (лист № 923/08), яка містить його зобов'язання звільнити приміщення в строк до 01.10.2009 р..

Дана пропозиція була прийнята позивачем, стосовно чого він сам не заперечує, та про що свідчить виставлені ним рахунки-фактури для оплати за серпень та вересень 2009 р. орендної плати за Договором. Таким чином, позивачем були вчинені дії, які засвідчують його бажання продовжити до 01.10.2009 р. правовідносини з відповідачем щодо користування приміщенням, що, в силу ч. 2 ст. 642 ЦК України, є прийняттям пропозиції. Дані дії, як позивача так і відповідача, свідчать про зміну за взаємною згодою сторонами умови Договору про кінцевий строк його дії до 30.09.2009 р..

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата за договором визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та за результатами конкурсу і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (серпень 2006 р) 6840,17 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок балансоутримувача в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Пунктом п. 3.4 Договору передбачена можливість перегляду розміру орендної плати на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

25.03.2009 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 316 «Деякі питання оплати оренди державного майна», п. 1 якої встановлено, що до 1 січня 2010 р. орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786, застосовуються у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу.

Орендна плата є істотною умовою договору оренди, розмір якої встановлюється договором (ч. 1 ст. 762 ЦК України). Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна визначає тільки механізм її визначення (а не розмір), зміна якого є підставою для зміни умов договору про розмір орендної плати.

За загальним правилом зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

Відповідно до п. 10.3 Договору зміни і доповнення або розірвання Договору відбуваються за взаємною згодою сторін.

Таким чином, Договором не передбачена можливість односторонньої зміни його умов, у тому числі і щодо розміру орендної плати, з огляду на що приведення розміру орендної плати у відповідність до механізму, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009 р., повинно здійснюватись шляхом внесення змін до Договору: або за згодою сторін, або у судовому порядку. Вказані зміни до Договору не внесені, у зв'язку з чим, виходячи з вимог закону щодо обов'язковості договору (ст. 629 ЦК України), визначення розміру орендною плати за період з травня по вересень 2009 року повинно здійснюватись з ціни, встановленої Договором.

Умовами Договору не передбачено, що рахунок-фактура є підставою платежу та визначення розміру орендної плати. Крім того, оскільки зобов'язання повинно виконуватись відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України), відповідач повинен був самостійно сплатити орендну плату у розмірі, встановлену Договором.

Виходячи з умов Договору відповідач повинен сплатити: за травень 8249,24 грн., за червень 8339,99 грн., за липень 8331,65 грн., за серпень 8314,98 грн., за вересень 8381,51 грн. а загалом 41617,37 грн..

У той же час, відповідачем сплачено 27702,65 грн.. Дані кошти були сплачені відповідачем платіжним дорученням № 477 від 12.10.2009 р., визначивши період оплати як травень-вересень 2009 р.. Оскільки конкретно відповідачем не було визначено, яка сума з оплаченої за який місяць підлягає зарахуванню, борг підлягає погашенню по мірі його виникнення.

Таким чином заборгованість відповідача становить 13914,72 грн., яка складається з 5533,21 грн. боргу за серпень 2009 р. та 8381,51 грн. заборгованості за вересень 2009 р.. Позовна давність за даними боргом не є пропущеною.

Станом на час розгляду справи 13914,72 грн. заборгованості відповідачем не погашено.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 13914,72 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню за період з жовтня 2009 по червень 2012 р., який знаходиться в межах строку позовної давності, 2490,73 грн. інфляційної складової боргу (16405,45 грн. борг з урахуванням встановленого індексу інфляції) та 1145,96 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з підприємства «Департамент економічної безпеки»Міжнародної благодійної організації «Комітет сприяння правоохоронним органам України» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, код 31955674) на користь військової частини А2100 (01010, м. Київ. вул. І. Мазепи, 1, код 09814460) 16405,45 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1145,96 грн. трьох процентів річних, 1609,50 грн. судового збору.

Рішення підписано 03.10.2012 р.

Суддя С. А. Ковтун