Рішення

від 25.09.2012 по справі 22/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

25.09.12

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. канцелярії 672-847

проспект Миру, 20 тел./факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

25 вересня 2012 року Справа №5028/22/15/2012 (5011-72/6685-2012)

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", вул. Братська, 14, м. Київ, 04070 (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс", вул. Інструментальна, 4, м. Чернігів, 14037

про відшкодування шкоди порядку регресу 21283,82 грн.

Суддя А.М.Селівон

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом міста Києва ухвалою від 24.05.12 р. порушено провадження у справі № 5011-72/6685-2012 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" про стягнення з відповідача в порядку регресу 21283,82 грн., виплачених ним як страхове відшкодування страхувальнику за договором добровільного страхування наземного транспорту № 960-а/08ЛВ від 04.08.08 р. внаслідок настання страхового випадку -дорожньо-транспортної пригоди, винним у скоєнні якої є особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2012 р. на підставі ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи № 5011-72/6685-2012 надіслано за територіальною підсудністю до Господарського суду Чернігівської області у зв'язку із встановленням в ході розгляду справи факту, що місцезнаходження відповідача -м. Чернігів, вул. Інструментальна, 4.

Господарським судом Чернігівської області ухвалою від 02.08.12 р. справу прийнято до провадження та присвоєно номер 5028/22/15/2012 (5011-72/6685-2012).

Ухвалами суду від 16.08.12 р. та 05.09.12 р. розгляд справи відкладався на 05.09.12 р. та 25.09.12 р. відповідно.

Сторони уповноважених представників в засідання господарського суду не направили.

До початку судового засіданні від позивача надійшло клопотання № РС/960/09/05 від 21.09.12 р., в якому позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд здійснити розгляд справи у відсутності його представника.

Про дату та час проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень адресату.

Копії ухвал суду від 02.08.12 р., 16.08.12 р. та 05.09.12 р. з відомостями про дату, час та місце слухання справи, що направлялись на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Листі Головного управління регіональної статистики № 23-07/2077-11 від 20.06.12 р., а саме: вул. Інструментальна, 4, м. Чернігів, повернулись до суду неврученими адресату у зв'язку із закінченням терміну зберігання рекомендованого поштового відправлення на підприємстві поштового зв'язку.

Відповідач письмового відзиву на позов не надіслав.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час слухання справи до суду не надходило.

За змістом ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України, а також п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»ухвали надсилаються сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвали надсилаються за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Тобто, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги неявку представників сторін, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, вважав за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін, виключно за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч.7 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, та перевіривши наданими позивачем доказами, суд

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2008 року між позивачем (Страховиком за договором) та фізичною особою Василевич Андрієм Володимировичем (Страхувальник за договором) було укладено договір № 960-а/08ЛВ добровільного страхування наземного транспорту, програма "Класік" (далі - Договір добровільного страхування), відповідно до якого застраховано автомобіль марки HYUNDAI TUCSON 2.0, державний реєстраційний номер ВС5482ВК, належний Страхувальнику на праві власності (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВСС072002).

Страховим ризиком за даним договором, зокрема, є збитки внаслідок ДТП. Розмір страхової суми становить 137800 грн. Термін дії Договору до 03 червня 2009 року.

Судом встановлено, що у зв'язку з укладенням договору № 960-а/08ЛВ від 04.06.08р. між сторонами виникли відносини у сфері страхування, які регулюються нормами параграфу 2 глави 35 Господарського кодексу України, глави 67 Цивільного кодексу України та Законом України "Про страхування".

Згідно ст.1 Закону України "Про страхування" страхування -це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування -це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. В силу п.6 ч.4 наведеної статті одним із видів добровільного страхування є страхування наземного транспорту.

Як передбачено ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування -це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Аналогічні визначення поняття "договір страхування" містяться в ст. 354 Господарського кодексу України та ст. 979 Цивільного кодексу України.

Згідно довідки ДАІ № 1915ск від 28.04.09 р. 10 квітня 2009 року у м. Львові по вул. Кававлерідзе - Давидовича сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП) за участю автомобіля марки "БАЗ", державний номерний знак ВС1041АА, під керуванням Грицаль Михайла Михайловича, який належить АТП 14630 та автомобіля "Хюндай", державний номерний знак ВС5482ВК, під керуванням власника Василевича Андрія Володимировича, в наслідок якої вказаний автомобіль "Хюндай" отримав механічні пошкодження.

ДТП сталась внаслідок порушення Грицаль М.М. п.п.14.6 Правил дорожнього руху України.

Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 09.06.09 р. по справі № 3-913/07 р. Грицаль Михайла Михайловича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про страхування" страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання; а страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як вбачається із договору добровільного страхування № 960-а/08ЛВ дана подія визначена сторонами як страховий ризик, на випадок якого здійснювалось страхування.

За змістом п. 3 ч.1 ст.20 Закону України "Про страхування", до обов'язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування, яке ч.16 ст.9 даного Закону визначено як страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування" виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

13.04.09 р. Василевич А.В. звернувся до позивача із заявою про подію, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Згідно звіту № 379/09 від 16.04.09 р. про оцінку автомобіля HYUNDAI TUCSON 2.0 держномер ВС5482ВК, складеного суб'єктом оціночної діяльності ДП "ЕКСПЕРТ -СЕРВІС АВТО" (сертифікат №7379/08, виданий Фондом державного майна України 04.07.08р.), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля HYUNDAI TUCSON 2.0 Василевичу А.В., державний реєстраційний номер ВС5482ВК, становить 21972,82 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем складено страховий акт № 960-а/08 лв-1 від 14.05.09 р., відповідно до якого вищевказана ДТП кваліфікована згідно п.7 Договору страхування № 960-а/08, як страховий випадок та розрахунок суми страхового відшкодування від 10.05.09 р., згідно яких сума страхового відшкодування складає 21283,82 грн.(21972,82 грн. -689,00 грн. (безумовна франшиза за договором № 960-а/08ЛВ від 04.06.08 р.)).

Позивач, на виконання умов вищевказаного договору добровільного страхування відповідно до зазначених документів платіжним дорученням № 763 від 21.05.09 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи, здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 21283,82 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем виплати страхового відшкодування в сумі 21283,82 грн. у зв'язку із настанням страхового випадку страхувальнику -Василевичу Андрію Володимировичу на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 960-а/08ЛВ від 04.06.08р.

Як зазначено в позовній заяві, на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність Грицаль М.М. була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" згідно Полісу №ВС/0883840 обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії даного Полісу з 15.11.08 р. до 14.11.09 р. включно.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно Полісу №ВС/0883840 обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який міститься в матеріалах справи, страхувальником є ВАТ «Львівське АТП 14630»м.Львів.

За змістом п.1 полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно із п.2 полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500 грн., франшиза -510 грн.

Як вбачається з наданої позивачем копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу БАЗ, держномер ВС1041АА, власником останнього є ВАТ «Львівське АТП 14630», в якому Грицаль М.М. працює водієм транспортних засобів 3-го класу.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

15.04.11 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 1143/РС4/65/04/11 від 14.04.11 р. з вимогою відшкодувати збитки в розмірі 21283,82 грн. Дана претензія отримана відповідачем, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення, наявною в матеріалах справи, проте залишена відповідачем без відповіді та виконання.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 21283,82 грн. в порядку регресу.

В силу п.9 ч.1 ст.7 Закону України "Про страхування" страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є одним із видів обов'язкового страхування, яке здійснюються в Україні.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно із ст.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст.6 вищевказаного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.ч.1.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно з частиною 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом ст.ст. 28, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З урахуванням наявності полісу № ВС/088340 відповідача, наявності договірних зобов'язань між винною особою у скоєнні ДТП та страховою компанією відповідача, відповідальною особою є саме Приватне акціонерне товариство «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», до якої правомірно заявлено позов.

Разом з тим, в силу ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Крім того, відповідно до ч. 36.6. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування."

Як вбачається із п.2 полісу №ВС/0883840, відповідно до якого застрахована цивільно-правова відповідальність ВАТ «Львівське АТП - 14630», як власника наземного транспортного засобу, ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500 грн., франшиза -510 грн.

Таким чином, розмір страхового відшкодування, яке позивач просить стягнути з відповідача, має бути зменшено на розмір франшизи.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати позивачу належного йому страхового відшкодування в добровільному порядку та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 21283,82 грн. страхового відшкодування підлягає частковому задоволенню в сумі 20773,82 грн. (21283,82 грн. (розмір виплаченого Василевичу А.В. страхового відшкодування) - 510,00 грн. (франшиза за Полісом № ВС/0883840)).

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 979, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 49, 64, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс", вул. Інструментальна, 4, м. Чернігів (ідентифікаційний код 23498273, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", вул.Братська, 14, м.Київ, 04070 (ідентифікаційний код 20474912, р/р 26503253730300 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) 20773,82 грн. страхового відшкодування, 1570,93 грн. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя А.М.Селівон