Постанова

від 23.07.2012 по справі 0670/494/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/494/12

категорія 8.2.6

23 липня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

при секретарі судового засідання Гнітецькій Т.Ф.,

за участю:

представників позивача: Чумака Д.М. - директор та Сторожук О.В. (за довіреністю від 29.02.2012 року);

представника відповідача - Захарко Н.В. (за довіреністю від 07.11.2011 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБМ Регіонсервіс" до Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив :

У січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВБМ Регіонсервіс" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2011 року за №0000016301 та за №0000017301; від 18 листопада 2011 року за №0001892301 за №0001882301 та за №0001872301; від 27 грудня 2011 року за №0001932301, за №0001952301 та за №0001942301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність донарахування податковим органом податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств за податковими повідомленнями-рішеннями від 29 серпня 2011 року за №0000016301 та за №0000017301; від 18 листопада 2011 року за №0001892301 за №0001882301 та за №0001872301; від 27 грудня 2011 року за №0001932301, за №0001952301 та за №0001942301.

Вказані рішення прийняті на підставі акта позапланової виїзної перевірки від 09.08.2011 року №254/23-01/34723856 на предмет дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео-Техресурс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар Технік-Інвест".

Перевіркою було встановлено, що позивачем завищено суму валових витрат внаслідок відсутності документального підтвердження фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Техресурс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар Технік-Інвест" на суму 915472 грн. у зв'язку з чим занижено податок на прибуток приватних підприємств на суму розміром 228268 грн. та завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість по господарських взаємовідносин з вказаними контрагентами в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в розмірі 152123 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2011 року за №0000016301 та за №0000017301; від 18 листопада 2011 року за №0001892301 за №0001882301 та за №0001872301; від 27 грудня 2011 року за №0001932301, за №0001952301 та за №0001942301.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просили їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2011 року за №0000016301 та за №0000017301; від 18 листопада 2011 року за №0001892301 за №0001882301 та за №0001872301; від 27 грудня 2011 року за №0001932301, за №0001952301 та за №0001942301 прийняті у звязку з порушенням позивачем вимог п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме позивачем включено до складу валових витрат за 3 та 4 квартали 2008 року вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Техресурс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар Технік-Інвест" в сумі 915472 грн. та в порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено до складу податкового кредиту 194751 грн. податку на додану вартість. Зазначає, що на запити Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 26.05.2011 року №1698/7/23-01 на проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Техресурс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар Технік-Інвест", 10.06.2011 року надійшла відповідь Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (вх. №2087 від 10.06.2011 року) з інформацією про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар Технік-Інвест", стан платника 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, 21.06.2011 року надійшла відповідь від Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва (вх. №2191 від 21.06.2011 року) з інформацією про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Техресурс", стан платника 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. В акті перевірки зазначено, що згідно з наданими Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар Технік-Інвест" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області деклараціями з податку на прибуток за 2008 рік, сума амортизаційних відрахувань (рядок 07 Декларації) складає 0 грн., що свідчить про відсутність основних засобів на балансі підприємства. Також відповідно до податкового розрахунку комунального податку за 2008 рік кількість працюючих Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар Технік-Інвест" складає 0 осіб (були подані незаповнені розрахунки).

Згідно з наданими Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео-Техресурс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва деклараціямиз податку на прибуток за 2008 рік, сума амортизаційних відрахувань (рядок 07 Декларації) складає 0 грн., що свідчить про відсутність основних засобів на балансі підприємства. Також відповідно до податкового розрахунку комунального податку за 2008 рік кількість працюючих Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Техресурс" складає 1 особа.

Перевіркою зроблено висновки, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар Технік-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Техресурс" відсутні необхідні умови для здійснення діяльності, а саме: відсутні основні фонди, обладнання для здійснення діяльності та робоча сила.

Згідно з наданими письмовими поясненнями директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБМ Регіонсервіс" Чумака Д.М. з директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар Технік-Інвест" та з директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Техресурс" він особисто не знайомий. Продукцію привозили постачальники, на будівельні майданчики куди замовляв Чумак Д.М. Супровідні документи (податкова та видаткова накладні) передавались через водія, який привозив товар, товарно-транспортні накладні не передавались, розрахунки проводились через банківські установи, доручення не виписувались.

Вказує, що в акті перевірки позивача зазначено, що ним не надано для перевірки договори на поставку продукції, банківські виписки, документи, що підтверджують транспортування продукції, довіреності на отримання продукції, акти прийому-передачі, сертифікати походження товару.

Посилаючись на зазначені обставини представник відповідача просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВБМ Регіонсервіс" (далі - ТОВ "ВБМ Регіонсервіс") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 34723856, перебуває на податковому обліку в Попільнянській міжрайонній державній податковій інспекції Житомирської області (далі - Попільнянська МДПІ).

Відповідачем здійснено планову виїзну перевірку позивача на предмет дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео-Техресурс", код ЄДРПОУ 35917350 (далі - ТОВ "Нео-Техресурс") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар Технік-Інвест" код ЄДРПОУ 36077303 (далі - ТОВ "Сонар Технік-Інвест"), за наслідками якої складено акт від 09.08.2011 року №254/23-01/34723856 (далі - акт перевірки).

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме позивачем включено до складу валових витрат за 3 та 4 квартали 2008 року вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Техресурс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар Технік-Інвест" в сумі 915472 грн. у зв'язку з чим занижено податок на прибуток приватних підприємств на суму розміром 228268 грн., та в порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено до складу податкового кредиту 194751 грн. податку на додану вартість у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість у сумі розміром 152123 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2011 року:

за №0000016301, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1292459 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі розміром 32365 грн.;

за №0000017301, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі розміром 195903 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі розміром 48976 грн.

Такі висновки були зроблені податковим органом, виходячи з відсутності документального підтвердження фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Техресурс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар Технік-Інвест".

За наслідками апеляційного узгодження згідно з рішеннями Державної податкової адміністрації у Житомирській області та Державної податкової служби України податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2011 року за №0000016301 та за №0000017301 залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

За наслідками розгляду скарг позивача Попільнянською МДПІ прийнято податкові повідомлення рішення від 18 листопада 2011 року за №0001892301 за №0001882301 та за №0001872301; від 27 грудня 2011 року за №0001932301, за №0001952301 та за №0001942301.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати їх таким, що узгоджуються з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

Таким чином, відповідач при проведені перевірки позивача здійснював повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом встановлено, що за перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Нео-Техресурс" та ТОВ "Сонар Технік-Інвест".

Судом встановлено, що між позивачем ("Покупець") та ТОВ "Нео-Техресурс" ("Постачальник") 01.07.2008 року укладено договір поставки (далі - Договір-1), на виконання умов якого "Постачальник" зобов'язується поставити та передати у власність, а "Покупець" прийняти та оплатити товар. Кількість та ціна товару кожної окремої партії визначаються сторонами та вказується у видаткових накладних. "Покупець" сплачує за товар в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок "Постачальника", вказаний в договорі, або іншим способом, не забороненим чинним законодавством України.

Окрім того, між позивачем ("Покупець") та ТОВ "Сонар Технік-Інвест" ("Постачальник") 01.10.2008 року укладено договір поставки (далі - Договір-2), на виконання умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, "Постачальник" передає у власність "Покупцеві", а "Покупець" приймає та оплачує загальну кількість товару. "Постачальник" зобов'язується передати "Покупцеві" товар згідно з видатковими накладними разом з усіма його приналежностями та документами, що стосуються товару. "Покупець" зобов'язується своєчасно та належним чином прийняти товар від "Постачальника" та оплатити його вартість. Оплата товарів здійснюється відповідно до видаткових накладних загальною ціною товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок "Постачальника".

Судом встановлено, що фактично умови договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Нео-Техресурс" і ТОВ "Сонар Технік-Інвест", виконувалися сторонами у спірному періоді.

На виконання умов договорів ТОВ "Нео-Техресурс" і ТОВ "Сонар Технік-Інвест" виписано позивачу видаткові накладні та податкові накладні на поставку товарно-матеріальних цінностей.

Факт виконання договорів за вказаний період підтверджуються, податковими та видатковими накладними, виписками з банку про проведення оплати за товар, накладними на відвантаження товару позивачем, доказами подальшої реалізації позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Суд не приймає до уваги доводи податкового органу про відсутність настання реальних наслідків угод, укладених позивачем з ТОВ "Нео-Техресурс" і ТОВ "Сонар Технік-Інвест". В обґрунтування своєї позиції податковий орган посилається на акт Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "Нео-Техресурс" » №4079/23-11/35917350 від 14.06.2011 року та акт Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сонар Технік-Інвест"» №4262/10/23/2 від 09.06.2011 року, якими встановлено, що фактично ТОВ "Нео-Техресурс" і ТОВ "Сонар Технік-Інвест" не знаходяться за юридичними адресами.

Суд зазначає, що факт незнаходження підприємств-контрагентів за юридичними адресами жодним чином не свідчить про нездійснення господарських операцій.

Суд також не приймає посилання відповідача стосовно того, що здійснення господарських операцій не підтверджено товарно-транспортними накладними.

Дійсно, товарно-транспортні накладні є документами первинного бухгалтерського обліку. Разом з тим, відсутність тільки товарно-транспортної накладної не є підставою для висновку про відсутність господарської операції з придбання позивачем вищевказаної продукції, оскільки в судовому засіданні іншими первинними документами безперечно встановлений факт придбання позивачем зазначеного товару з метою його використання у господарській діяльності, пов'язаною з подальшою реалізацією товарно-матеріальних цінностей.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товару була вчинена реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач має право на податковий кредит та віднесення до валових витрат зазначених сум.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств.

Така безпідставність обумовлює неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наявні у позивача первинні документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, виписки з банку про проведення оплати за товар, накладні на відвантаження товару позивачем, докази подальшої реалізації позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту та до складу валових витрат зазначених сум.

Відтак, первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується факт здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "Нео-Техресурс" і ТОВ "Сонар Технік-Інвест" товарно-матеріальних цінностей, а отже і правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту та до складу валових витрат зазначених сум.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкових зобов'язань були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 29 серпня 2011 року за №0000016301 та за №0000017301; від 18 листопада 2011 року за №0001892301 за №0001882301 та за №0001872301; від 27 грудня 2011 року за №0001932301, за №0001952301 та за №0001942301 підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБМ Регіонсервіс" до Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області: від 29 серпня 2011 року за №0000016301 та за №0000017301; від 18 листопада 2011 року за №0001892301 за №0001882301 та за №0001872301; від 27 грудня 2011 року за №0001932301, за №0001952301 та за №0001942301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБМ Регіонсервіс" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 (нуль) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 23 липня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено 27 липня 2012 року.