Постанова

від 26.07.2012 по справі 2а-1612/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2012 р. Справа № 2a-1612/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Стефінки Н.Л.

представника позивача: Березінського І.А., Коргуника В.А.

представника відповідача: Григоріва В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Я.К.І.В." ЛТД

до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

про визнання дій відповідача по складанню та винесенню акта документальної позапланової невиїзної перевірки № 3099/22-1-2468655 від 18.05.2012 року неправомірними та про зобов'язання відповідача не вчиняти жодних дій по застосуванню вказаного акта в процесі своєї діяльності, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2012 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Я.К.І.В." ЛТД (надалі -позивач, ТОВ) до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (надалі -відповідач, ДПІ) про визнання протиправними дій щодо складання висновків, викладених в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 3099/22-1-2468655 від 18.05.2012 року.

16.07.2012 року позивачем подано суду заяву про зміну позовних вимог (предмету спору), в якій він просить визнати дії відповідача по складанню та винесенню акта документальної позапланової невиїзної перевірки № 3099/22-1-2468655 від 18.05.2012 року неправомірними та зобов'язати відповідача не вчиняти жодних дій по застосуванню вказаного акта в процесі своєї діяльності. Підстави та зміст позову позивач не змінював. Судом прийнято до розгляду змінені позовні вимоги позивача відповідно до вимог ст.ст. 51, 137 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у м. Івано-Франківську проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Я.К.І.В." ЛТД з питань дотримання вимоги податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2009 року по 01.04.2010 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Будгаранткомфорт». За результатами перевірки складено акт № 3099/22-1-2468655 від 18.05.2012 року, у висновках якого зазначено про те, що позивачем порушено вимоги законодавства та занижено податок на прибуток та податок на додану вартість. Позивач не погоджується із висновками, викладеними у вказаному акті перевірки, посилаючись на те, що дії відповідача щодо проведення перевірки та складання тільки акту про проведення такої перевірки без винесення жодних податкових повідомлень-рішень, та дії щодо складання в даному акті висновків про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість не є рішенням суб'єкта владних повноважень на підставі якого можна вчиняти дії щодо суб'єкта господарювання, а тому є протиправними. Також позивач посилається на те, що є безпідставним висновок, викладений в акті, щодо встановлення факту нікчемності правочинів -договорів субпідряду, укладених між ТОВ "Я.К.І.В." ЛТД та ПП «Будгаранткомфорт»та неможливості реального здійснення господарських операцій на їх підставі, оскільки такий висновок не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, так як вказані правочини є правомірними та виконаними, а реальність здійснення господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами, складеними у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податковими накладними, а тому відповідно до норм Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про податок на додану вартість»податковим органом безпідставно зменшено валові витрати підприємства та занижено податковий кредит, та зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

ДПІ у м. Івано-Франківську в судове засідання 10.07.2012 року подано суду клопотання про закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України. Суд, за наслідками розгляду даного клопотання, прийняв ухвалу про відмову в її задоволенні, з мотивів того, що судом прийнято до розгляду змінені позовні вимоги позивача, та керуючись нормами ст.ст. 3, 17, 157 КАС України.

В письмових запереченнях на адміністративний позов № Б/4 від 23.07.2012 року, відповідач зазначив про те, що дії податкового органу під час проведення перевірки і сам акт, складений за результатами її проведення, в якому зафіксовані факти певних порушень, виявлених відповідачем, не має обов'язкового характеру в сфері публічно-правових відносин, не є рішенням владних повноважень та не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, посилаючись на їх безпідставність. Зокрема, зазначив, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача проведена відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства. Одночасно звертав увагу суду на те, що висновки, викладені в акті перевірки не мали для позивача жодних правових наслідків.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Я.К.І.В." ЛТД зареєстровано 12.05.1997 року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, ідентифікаційний код 24686551. Місцезнаходження ТОВ "Я.К.І.В." ЛТД є: 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Краківського, будинок 3 (а.с. 10, 12). Відповідно до свідоцтва № 100230324 від 19.06.2009 року, виданого ДПІ в м.Івано-Франківську, ТОВ "Я.К.І.В." ЛТД зареєстровано як платника податку на додану вартість.

З 04.05.2012 року по 11.05.2012 року ДПІ м. Івано-Франківську в особі головного державного податкового ревізора-інспектора Шиян І.Т. проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимоги податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2009 року по 01.04.2010 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Будгаранткомфорт».

За результатами перевірки складено акт № 3099/22-1-2468655 від 18.05.2012 року, у висновку якого зазначено про встановлення порушення позивачем:

- п. 5.1 п.п. 5.2.1, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 422399 грн., в тому числі ІІ кв. 2009 року -на суму 37169 грн., ІІІ кв. 2009 року -на суму 62030 грн., ІV кв. 2009 року - на суму 126930 грн., І кв. 2010 року -на суму 196270 грн.;

- п. 7.1, п.п. 7.2.1, 7.2.3,. 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, в період, за яких здійснювалась перевірка, на загальну суму 337920 грн., в тому числі: за квітень 2009 року на суму 9240 грн., травень 2009 року -на суму 10639 грн., червень 2009 року -на суму 9857 грн., липень 2009 року -на суму 12327 грн., серпень 2009 року -на суму 13689 грн., вересень 2009 року -на суму 23608 грн., жовтень 2009 року -на суму 30804 грн., листопад 2009 року -на суму 33838 грн., грудень 2009 року -на суму 36902 грн., січень 2010 року -на суму 39816 грн., лютий 2010 року -на суму 59115 грн., березень 2010 року -на суму 58058 грн.

Вирішуючи спір по суті, виходячи зі змінених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У розумінні ст. 2 та ст. 17 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Предметом оскарження у даній справі, виходячи зі змінених ТОВ «Я.К.І.В»ЛТД позовних вимог, є дії ДПІ в місті Івано-Франківську по складанню та винесенню акта документальної позапланової невиїзної перевірки № 3099/22-1-2468655 від 18.05.2012 року, тобто фактично правомірність дій податкового органу щодо проведення вказаної перевірки та оформлення її результатів, а не сам акт перевірки та дії відповідача про складанню висновків в даному акті. При вирішенні питання щодо необхідності розгляду справи по суті та відсутності процесуальних обставин, які давали б підстави для закриття провадження у справі, суд виходив з наступного.

Право податкового органу на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Отже, суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом, при цьому наявність негативних правових наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимається, оскільки право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. На вказаних висновках, наголошено, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 24 січня 2006 року № 06/02 у подібних правовідносинах, рішення якого відповідно до ст. 244-2 КАС України мають обов'язковий характер.

З урахуванням наведеного, судом було перевірено наявність підстав для проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Я.К.І.В." ЛТД та дотримання відповідачем процедури проведення такої перевірки .

Суд зазначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при проведенні перевірок платників податків визначений главою 8 Податкового кодексу України (надалі -ПК) та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (надалі - Порядок).

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено, що завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому ПК України .

З урахуванням зазначених норм, органи державної податкової служби наділені повноваженнями здійснювати перевірки дотримання платником податків лише того законодавства, контроль за дотриманням якого на них покладено.

Згідно з нормою п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ПК ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК України документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

З матеріалів справи вбачається, що перевірку позивача було проведено на підставі постанови про призначення документальної позапланової перевірки від 11 квітня 2011 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи, винесеної старшим слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової служби в Івано-Франківській області Довбнею О.В., в кримінальній справі № 332211, порушеній щодо директора ТОВ "Я.К.І.В." ЛТД - Коргуника В.А., за фактом умисного ухилення від сплати податків, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, однією з підстав здійснення документальної позапланової перевірки є отримання податковим органом постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відтак, підставою для проведення перевірки ТОВ "Я.К.І.В." ЛТД була постанова слідчого податкової міліції Державної податкової служби в Івано-Франківській області, що відповідає вимогам ст. 78 ПК України.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

За змістом п. 2 Порядку документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно акту перевірки № 3099/22-1-2468655 від 18.05.2012 року, невиїзна документальна позапланова перевірка була проведена на підставі наказу відповідача № 442 від 03 травня 2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Я.КІ.І.В»ЛТД, код ЄДРПОУ 24686551. Вказаний наказ, як вбачається з матеріалів справи, не оскаржувався позивачем, доказів протилежного, суду відповідно до ст. 71 КАС України не подано. Зазначеним вище наказом № 442 від 03 травня 2012 року доручено головному державному податковому ревізору-інспектору відділу перевірок податків управління податкового контролю ДПІ у м.Івано-Франківську Шиян І.Т. провести документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2009 року по 01.04.2010 року, яку розпочати 4 квітня 2012 року, тривалістю п'ять робочих днів.

Матеріалами справи підтверджується, зокрема, повідомленням № 4864/10/22-147/2509 від 03.05.2012 року, додатком до якого додано наказ про проведення перевірки № 442 від 03 травня 2012 року, поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа, підтверджується, що ДПІ в м. Івано-Франківську було повідомлено позивача належним чином про проведення невиїзної документальної позапланової перевірки із зазначенням часу, предмету перевірки та місця, де вона буде проводитись. В судовому засіданні представниками позивача підтверджено факт повідомлення його про проведення перевірки, зокрема, отримання наказу відповідача № 442 від 03 травня 2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Я.КІ.І.В»ЛТД».

Окрім цього, представники позивача в судовому засіданні не заперечили проти наявності підстав, порядку та строків проведення самої перевірки, а фактично висловили заперечення щодо висновків самої перевірки, викладених в акті перевірки, зокрема, недостовірності вказаних в ньому висновків про наявні порушення податкового законодавства, нікчемність укладених позивачем договорів, та зазначали про неправомірність дій відповідача щодо неприйняття ним за наслідками перевірки відповідного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у відповідача були законні підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, а сама перевірка проведена з дотриманням процедури та строків її проведення.

Щодо посилань позивача на неправомірність дій відповідача щодо викладення в акті перевірки висновків про наявні порушення позивачем податкового законодавства, то суд не бере їх до уваги, оскільки вони виходять за межі доказування в даній справі, предметом дослідження в якій є законність дій відповідача щодо проведення перевірки.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку визначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктами 5 і 6 Порядку також визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено право платника податку оскаржити в адміністративному або судовому порядку рішення, прийняте контролюючим органом, яке відповідно до п.п. 14.1.157. п. 14.1 ст. 14 ПК України є письмовим повідомленням контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

З викладених вище норм вбачається, що податкова перевірка закінчується безпосередньо оформленням акту перевірки або довідкою, тоді як прийняття податкового повідомлення-рішення - наслідок здійсненої перевірки, в результаті якої виявлено порушення, а не один з етапів контрольного заходу. Отже, відсутність рішення податкового органу за результатами перевірки не може свідчити про протиправність власне проведення перевірки, як про це вказує позивач в позовній заяві. В той же час, оцінка бездіяльності податкового органу як суб'єкта владних повноважень щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення не є предметом оцінки та дослідження в даній справі, виходячи з предмету даного адміністративного позову.

Дії податкового органу зі складання акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі дії зі складання акту не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків. Таким чином, при розгляді даної адміністративної справи, суд приходить до висновку про те, що відповідно до вищевказаних норм Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, акт перевірки є лише джерелом інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки, яке й буде обов'язковим для виконання для суб'єкта господарювання, та породжуватиме юридично значимі наслідки в разі його невиконання.

В даній справі, виходячи з предмету позову, суд не дає оцінки правомірності висновків, викладених в акті перевірки, та діям податкового органу по їх викладенню, а лише досліджує правомірність самої перевірки на предмет наявності підстав, дотримання правил та строків її проведення, тобто правомірності дій щодо проведення самої перевірки. При цьому, суд зазначає, що, як встановлено вище, такі висновки, викладені в акті перевірки, є підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, і саме при розгляду адміністративної справи про правомірність вказаних рішень, може досліджуватись питання правомірності висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, оскільки саме на їх підставі приймаються вказані податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, відповідачем оформлено результати перевірки належним документом, як це передбачено чинним законодавством -актом перевірки, дії по складанню якого, відповідно до вищенаведених норм матеріального права, є способом реалізації наданих податковому органу компетенції як суб'єкта владних повноважень, а дії податкового органу по його застосуванню у спосіб та порядок, передбачені чинним законодавством, є обов'язком вказаного суб'єкта владних повноважень.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було забезпечено право позивача на надання заперечень до акту перевірки відповідно до вимог п. 86.7 ст. 86 ПК України, яким від скористався, про що свідчать наявні в матеріалах справи заперечення до акту перевірки та відповідь на них відповідача № 7213/10/22-147/3747 від 29.05.2012 року.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Я.К.І.В." ЛТД до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання дій відповідача по складанню та винесенню акта документальної позапланової невиїзної перевірки № 3099/22-1-2468655 від 18.05.2012 року неправомірними та про зобов'язання відповідача не вчиняти жодних дій по застосуванню вказаного акта в процесі своєї діяльності є безпідставними, та не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в адміністративному позові слід відмовити повністю.

За відсутності доказів понесення відповідачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, враховуючи норми ст. 94 КАС України, судові витрати по судовому збору покладаються на позивача.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 31.07.2012 року.