Ухвала

від 02.10.2012 по справі 5006/15/105/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

02.10.12 р. Справа № 5006/15/105/2012

За позовом приватного акціонерного товариства «Перевальський м'ясопереробний завод»

(94300, Луганська область, Перевальський район, м. Перевальськ, вул. Аляб'єва, 9)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ»

(86108, Донецька область, м. Макіївка, вул. Лихачова, 60)

про стягнення 12090,57грн.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Назарук Д.А., довіреність від 17.09.2012 №584;

від відповідача - не з'явився.

Приватне акціонерне товариство «Перевальський м'ясопереробний завод» звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ» про стягнення 12090,57грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.08.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі (суддя Захарченко Г.В.).

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 14.09.2012 справу № 5006/15/105/2012 було передано на розгляд судді Архипенко О.М., у зв'язку із перебуванням судді Захарченко Г.В. на лікарняному.

У судовому засіданні яке відбулося 18.09.2012, представник позивача надав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача №26001010301871 ДФ ПАТ «Автокразбанк» у м. Донецьку, МФО 335764.

Суд у протокольній формі відклав розгляд цієї заяви.

Ухвалою суду від 18.09.2012 розгляд справи відкладено на 02.10.2012.

У судовому засіданні представник позивача заявлене клопотання про забезпечення позову підтримав, наполягав на його задоволенні.

Розглянувши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову та дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (далі - постанова Пленуму) забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний таких захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, відповідно до пункту 3 постанови Пленуму, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивачем не наведено належного та достатнього обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову та не надано жодного доказу, який би підтверджував таку необхідність.

За викладених обставин, заява приватного акціонерного товариства «Перевальський м'ясопереробний завод» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Крім того, згідно з пунктом 7.1 постанови Пленуму у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Натомість, позивачем обрано захід до забезпечення позову у вигляді накладення арешту саме на розрахунковий рахунок боржника, який фактично чинним законодавством не передбачений.

Отже, вжиття заявлених позивачем заходів до забезпечення позову є неприйнятним.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Перевальський м'ясопереробний завод» про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Суддя Архипенко О.М.