Постанова

від 04.10.2012 по справі 18пд/5014/1453/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.10.2012 р. справа №18пд/5014/1453/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Бойко І.А., Зубченко І.В. секретаря Федорової Ю.І. від позивача:Стариков А.С., представник за дов. від 10.02.12р. № 12-д від відповідача:Душкін Р.В., представник за дов. від 15.08.12р. № 3798 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»м.Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 08.08.2012 року у справі№ 18пд/5014/1453/2012 (суддя Корнієнко В.В.) за позовомЛуганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" м. Луганськ до Приватного підприємства "Луганьбудсервіс" м. Луганськ прозобов»язання укласти додаткову угоду до договору від 20.06.2008р. № 21 ВСТАНОВИВ:

14.06.2012 року Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства "Луганьбудсервіс" про зобов»язання укласти додаткову угоду №1 до Договору №21 від 20.06.2008 року в редакції позивача (а.с.2-4).

Рішенням господарського суду Луганської області від 08.08.2012р. в позові Луганському міському комунальному підприємству «Теплокомуненерго»до ПП «Луганьбудсервіс»про спонукання укласти додаткову угоду до договору від 20.06.2008р. № 21 відмовлено. Судові витрати покладені на позивача (а.с. 108-110).

Рішення суду мотивоване тим, що позивач не обґрунтував наявності встановленого законом обов'язку відповідача приймати це майно саме на зберігання, не обґрунтував і не довів факту істотного порушення договору відповідачем та не обґрунтував і не довів факту істотної зміни обставин та наявності виняткового випадку.

Позивач, Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Луганської області від 08.08.2012р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В якості доводів, апелянт зазначив, що суд при винесенні рішення враховував лише небажання відповідача укладати додаткову угоду. На думку апелянта, представники позивача не можуть мати вільного доступу до приладів обліку, які знаходяться у підвалі, без виконавця комунальних послуг, яким є відповідач, саме з цієї причини і було складено договір зберігання приладів обліку з відповідачем.

Зокрема, апелянт зазначає про те, що якщо не буде укладено спірну додаткову угоду, ЛМКП «Теплокомуненерго»не може контролювати належну якість зберігання приладів обліку теплової енергії та не може гарантувати мешканцям, вказаних у спірної додатковій угоді житлових будинків, сплату за нарахуванням приладів обліку теплової енергії, що порушує права громадян, діюче законодавство та суперечить суспільним інтересам.

Крім того, відсутність належного зберігання у випадку крадіжки приладів обліку, як зазначає апелянт, призведе до значної шкоди обох сторін

25.09.2012 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення (а.с.125-126).

Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та додані до неї уточнення від 01.10.12р. № 15/42-4-2209 та просив суд її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду повинно бути залишено без змін за мотивами, викладеними в постанові, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач, Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" (ідентифікаційний код 24047779) є юридичною особою, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ та Статутом (а.с.7-15).

Відповідач, Приватне підприємство "Луганьбудсервіс" (ідентифікаційний код 34720986) є юридичною особою, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ та Статутом (а.с.60-71).

20.06.2008 між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" м.Луганськ ( за договором -поклажодавець, далі -позивач) та Приватним підприємством "Луганьбудсервіс" м.Луганськ (за договором -зберігач, далі -відповідач) укладено договір № 21 (далі-Договір), предметом якого визначено, що зберігач бере на себе зобов»язання зі збереження приладів обліку теплової енергії, встановлених у житлових будинках комунальної власності територіальної громади м. Луганська ( Додаток № 1 до договору) (а.с.16-18).

Згідно п. 1.2. договору прилади обліку теплової енергії знаходяться на балансі позивача (поклажодавця) та є складовою частиною вузлів обліку теплової енергії житлових будинків, які знаходяться на балансі відповідача.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що даний договір діє з 20.06.2008р. по 31.12.2009р.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін письмово не заявить про його розірвання ( п.6.3 договору).

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради № 340/17 від 09.11.2011 ПП «Луганьбудсервіс» визначено виконавцем житлово-комунальних послуг на об»єктах житлового фонду, що розташовані на території Жовтневого району у м.Луганську та перелічені у додатку 2 до даного рішення, з дати набрання чинності договору, зазначеного у пп..2.2 п. 2 даного рішення. Зокрема, додатком № 2 до вказаного рішення встановлений перелік об»єктів житлового фонду, що розташовані на території Жовтневого району у м.Луганську, відносно яких ПП «Луганьбудсервіс»визначене виконавцем житлово-комунальних послуг, зазначених у п.1.1 п.1 даного рішення (а.с.23-30).

В зв'язку з цим, позивач направив відповідачу листа від 08.12.2011р. №15/42-11-3380 із додатковою угодою № 1 від 01.12.2011р. до договору № 21 від 20.06.2008р. для підпису, завірення печаткою та повернення одного екземпляру угоди на адресу позивача (а.с.35)

Листом від 13.12.2011 № 3637 відповідач повідомив, що згідно п. 6.3 договору № 21 від 20.06.2008р. він заявив про його розірвання (лист вих. № 2160 від 26.10.2011р., зареєстровано в ЛМКП «Теплокомуненерго»), договір № 21 від 20.06.2008р. припинив свою дію з 01.01.2012р. Враховуючи припинення дії договору, а також відсутність витрат на послуги по зберіганню в тарифах на утримання будинків та при будинкових територій, ПП «Луганьбудсервіс»не має можливості підписати зазначену додаткову угоду ( а.с.36).

Позивач на вказаний лист відповідача своїм листом від 20.12.2011р. № 15/424-3508 повідомив, що вважає договір № 21 від 20.06.2008р. діючим, оскільки відповідачем не дотримані умови відносно строку направлення повідомлення про його розірвання (а.с.37).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач направив позивачу заяву про розірвання договору № 21 від 20.06.2008р. (вих. № 2160 від 26.10.2011р.) з 01.01.2012р., яке отримано позивачем, що підтверджено штампом підприємства позивача (вхід. № 7673 від 26.10.2011р. (а.с.44).

Тому позивач звернувся до суду із позовом про зобов»язання відповідача укласти Додаткову угоду № 1 до договору № 21 від 20.06.2008р. в редакції позивача.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання про правомірність зобов»язання сторони за договором щодо укладання додаткової угоди до договору, який є розірваним за заявою однієї із сторін.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої облов»язки відповідно до договору, за приписами ч. 1 ст. 631 ЦК України.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 651 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст. 188 ГК України)

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 ГК України)

За умовами укладеного між сторонами договору № 21 від 20.06.2008р. договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін письмово не заявить про його розірвання ( п.6.3 договору).

Відповідач своїм листом від 26.10.2011р вих. № 2160 заздалегідь, більш ніж за місяць, повідомив позивача про розірвання даного договору з 01.01.2012р., проте позивач вважав даний договір діючим.

Доказів пролонгації вказаного договору, крім листа відповідача про його розірвання в матеріалах справи немає.

З позовом про зобов»язання укласти додаткову угоди до договору позивач звернувся 14.06.2012р., тобто тоді, коли договір було вже розірвано.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо зобов»язання укласти додаткову угоду до договору, який є розірваним, є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки стосуються саме виконання умов договору, який є розірваним.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області слід залишити без змін за мотивами, викладеними у постанові суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" на рішення господарського суду Луганської області від 08.08.2012 року у справі №18пд/5014/1453/2012 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 08.08.2012 року у справі №18пд/5014/1453/2012 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.А. Бойко

І.В. Зубченко

Надр.4 прим:1 -у справу; 2 -позивачу;3 -відповідачу; 4 -ДАГС;5-ГС Луг. обл.