Рішення

від 04.10.2012 по справі 8/5014/1985/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.10.12 Справа № 8/5014/1985/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест "Луганськгорстрой"", м. Луганськ,

до Дочірнього підприємства "БМУ-ТЕРМО", м. Луганськ, -

про стягнення 28 910 грн. 68 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача -Аюпов О.К. -представник, - довіреність №3 від 01.08.12 року;

від відповідача -представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості за виконані підрядні роботи у сумі 28094,03 грн., інфляційних нарахувань за період з жовтня 2011 року по липень 2012 року у сумі 112,38 грн. та 3% річних за аналогічний період у сумі 704,27 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №20, укладеного між сторонами 12.09.11 року.

У позовній заяві позивач заявив клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача.

Ухвалою суду від 07.08.12 року у його задоволенні відмовлено.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 23.08.12 року до 06.09.12 року -у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням ним ухвали в частині надання витребуваних документів; з 06.09.12 до 20.09.12 року та з 20.09.12 року до 04.10.12 року -у зв'язку з невиконанням сторонами вимог суду в частині надання витребуваних документів.

06.09.12 року позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог (від 06.09.12 року за вих.№41), згідно якому, мотивуючи тим, що припустився помилки при розрахунку інфляційних нарахувань та 3% річних, просить стягнути з відповідача: інфляційні нарахування за період з жовтня 2011 року по липень 2012 року у сумі 55,62 грн. та 3% річних за період з 06.10.11 року по 03.08.12 року у сумі 697,35 грн., - при цьому вимогу щодо основного боргу він залишив незмінною.

З урахуванням того, що клопотання позивача відповідає приписам ч.4 ст. 22 ГПК України, суд прийняв його та врахував під час розгляду спору по суті.

До початку судового засідання 04.10.12 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він підтримав свої позовні вимоги (з урахуванням вищезгаданого клопотання про їх зменшення) у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явився, але через канцелярію суду подав відзив на позов (вих. №б/н від 04.10.12 року), згідно якому його не визнав та вважає таким, що не підлягає задоволенню, пославшись на те, що:

1)у договорі (п.3.3) не визначено дату початку та завершення підрядних робіт;

2)з наданого до справи акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року та у довідці про вартість тих же робіт не вказані дати їх підписання;

3)звідси, на думку відповідача, -позивач безпідставно нарахував 3% річних та інфляційні втрати за період з 06.10.11 року по 03.08.12 року.

Просить здійснити розгляд справи за його відсутності.

Позивач не заперечив проти задоволення клопотання відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті за відсутності відповідача, -на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

12.09.11 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) у простій письмовій формі укладено договір підряду №20, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати відповідно до умов цього договору роботу, а замовник - прийняти та оплатити її (п.1.1).

Види робіт зазначені у п.1.2 договору.

Вартість робіт за договором становить 74303,23 грн. (п.2.1); детальний їх перелік, обсяг та вартість обумовлюються локальним кошторисом (п.2.2).

Розрахунки проводяться за фактично виконану роботу на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2В та КБ-3) у термін не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних підрядних робіт (п.2.3).

Замовник протягом 3-х днів з моменту отримання актів виконаних робіт повинен розглянути їх та підписати чи відмовити, вказавши при цьому мотиви відмови (п.2.5).

До початку виконання робіт за договором замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника авансовий платіж у розмірі 30% від вартості робіт за договором на придбання матеріалів (п.2.6).

Робота виконується з матеріалу підрядника (п.3.1).

Терміни початку та завершення виконання робіт у договорі сторонами не визначені (п.3.3).

Замовник, між іншим, зобов'язаний прийняти і оплатити підряднику виконані за договором роботи у повному обсязі (п.4.2.4).

Сторони домовилися, що зобов'язання підрядника вважаються виконаними з моменту передачі виконаних робіт замовнику, підписання обома сторонами актів виконаних робіт, передачі всієї необхідної виконавчої документації та надходження платежів на рахунок підрядника (п.4.4).

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.5.1).

Замовник має право не приймати до розгляду об'єм робіт у випадку, коли при їх здачі не бере участь уповноважений представник підрядника (п.5.2).

Питання, не врегульовані даним договором, вирішуються відповідно до чинного законодавства України (п.5.3) (а.с.9-10).

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором позивач надав до справи наступні документальні докази:

1)підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками акт №б/н приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року на суму 63094,03 грн. (а.с.11-13), - при цьому судом звернуто увагу на те, що дата його підписання сторонами не вказана;

2)підписану обома сторонами та скріплену їх печатками довідку про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за вересень 2011 року на суму 52578,36 грн. (а.с.14), - при цьому судом звернуто увагу на те, що довідка не містить дати підписання.

Позивач вважає, що, крім вищенаведених доказів, факт виконання ним умов вищезгаданого договору підтверджується і іншими доказами, а саме:

1)випискою з банківського рахунку позивача від 20.09.11 року -про сплату відповідачем (замовником) авансового платежу у сумі 15000,00 грн., передбаченого п.2.6 договору (а.с.30);

2)випискою з банківського рахунку позивача від 09.12.11 року -про сплату відповідачем (замовником) частки вартості виконаних робіт у сумі 20000,00 грн. (а.с.29);

3)актом взаємозвірки стану розрахунків між сторонами за вищезгаданим договором від 08.06.12 року, підписаним керівниками сторін у справі, - яким підтверджено, що відповідач має перед позивачем борг у сумі 28094,03 грн. (а.с.16).

У зв'язку з невжиттям відповідачем заходів до сплати зазначеного боргу, 16.07.12 року за вих. №29 позивач спрямував на його адресу претензію та запропонував повністю сплатити його (а.с.15).

Відповідач цю претензію отримав 16.07.12 року (а.с.16), але заходів до погашення боргу не вжив, - що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Позивач пояснив, що він, розраховуючи суму 3% річних та інфляційних нарахувань, та з огляду на те, що дата підписання вищезгаданому акті №б/н приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року на суму 63094,03 грн. не вказана, керувався наступним.

По справі документально доведено, що вказані у договорі підряду №20 від 12.09.11 року підрядні роботи ним виконано, - що підтверджено актом №б/н приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року на суму 63094,03 грн., підписаним обома сторонами у вересні 2011 року , - інше не доведено, - але дата підписання акту не вказана.

З огляду на це він керувався приписами частини 3 ст. 254 Цивільного кодексу України, згідно якій строк. що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, - тобто у даному випадку згаданий акт слід вважати підписаним 30.09.11 року.

Відповідно до п.2.3 договору підряду №20 від 12.09.11 року розрахунки проводяться за фактично виконану роботу на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2В та КБ-3) у термін не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних підрядних робіт, - тобто у даному конкретному випадку відповідач повинен був сплатити вартість виконаних на його користь підрядних робіт не пізніше 05.10.11 року, - у зв'язку з чим право на нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань у позивача виникло з 06.10.11 року.

Суд погоджується з цими доводами позивача.

З урахуванням вищезгаданих обставин останній склав розрахунок зазначених сум за період з 06.10.11 року по 03.08.12 року (а.с.43).

Перевірка судом даного розрахунку показала, що інфляційні нарахування позивач визначив вірно (55,62 грн.).

В той жде час 3% річних з суми боргу 28094,03 грн. за період з 06.10.11 року по 03.08.12 року фактично становлять 698,29 грн., а не 697,35 грн., - як вказав позивач.

У зв'язку з виявленням зазначеної різниці у сумі 3% річних суд керується приписами пункту 2 ст. 83 ГПК України, згідно якій господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач, будучи обізнаним про вищезгадану обставину, не заявив ніяких клопотань, а тому у суду відсутні правові та фактичні обставини для застосування вищецитованої норми закону.

Відповідач позов не визнав.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов (з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог) підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

З норми, викладеної у частині 1 ст. 179 Господарського кодексу України, а також аналізу спірного договору вбачається, що він належить до числа господарських договорів.

Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Уклавши основний договір, сторони набули низку прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 598 УЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, а в силу ст. 599 названого Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Договір, укладений між сторонами за цим спором, належить до договорів підряду.

Згідно частинам 1 та 2 ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 839 ЦКУ встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч.1).

Порядок оплати виконаної роботи врегульовано ст. 843 ЦКУ, а саме: у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно частині 1 ст. 853 ЦКУ замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отримавши від позивача виконану роботу, відповідач повинен був дотримуватися вимог статті 854 ЦКУ, в якій сказано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Матеріалами справи доведено, що з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов'язань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Частинами 1 та 2 ст. 623 Цивільного кодексу встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Позивач висунув вимогу про стягнення не тільки основного боргу, але і 3% річних та інфляційних нарахувань.

При вирішенні спору в частині стягнення 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Спосіб захисту порушеного права позивачем обрано у відповідності до вимог ст. 16 Цивільного та ст. 20 Господарського кодексів України.

За таких обставин позовні вимоги (з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог) підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Відповідно до вимог ст.ст.44 та 49 ГПК України суд сплату судового збору покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги закону та з вини якої спір доведено до суду.

Судом встановлено, що позивач, звертаючись з позовом до суду, припустився зайвої сплати судового збору.

Так, відповідно до п/п 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України від 08.07.11 року №3674-УІ "Про судовий збір" за розгляд господарським судом майнового спору на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2% вартості позову, але не менше 1,5 (1609,50 грн.) на не більше 60 (64380,00 грн.) мінімальних заробітних плат, встановлених на 01.01.12 року (1073,00 грн.), - тобто при ціні позову 28847,00 грн. судовий збір підлягав сплаті у сумі 1609,50 грн., - в той час, як позивач на підставі платіжного доручення №51 від 02.08.12 року сплатив 1653,00 грн. (а.с.8).

Отже, сума зайвої сплати становить 43,50 грн. (1653,00 грн. -1609,50 грн.), яка підлягає поверненню на користь платника з Державного бюджету України.

З приводу повернення зазначеної суми коштів судом винесена спеціальна ухвала.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,203,254,509,525,526,530,549,610-612,614,623,624,837,839,843 та 854 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,173,179,232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4 3 ,22,32-34,36,44,49,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "БМУ "Термо"", ідентифікаційний код 30921326, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул.Фрунзе, 107-б, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест "Луганськгорстрой"", ідентифікаційний код 36638375, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Фабрична, 1-с, - основний борг у сумі 28094 (двадцять вісім тисяч дев'яносто чотири) грн. 03 коп., 3% річних у сумі 697 (шістсот дев'яносто сім) грн. 35 коп., інфляційні нарахування у сумі 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 62 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 04.10.2012 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано -05 жовтня 2012 року.

Суддя А.П.Середа