Постанова

від 28.09.2012 по справі 5011-30/2808-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2012 № 5011-30/2808-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипка І.М.

суддів: Остапенка О.М.

Зеленіна В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Білецький І.Ю. - дов. б/н від 11.01.2012р.

від відповідача: Негреша М.О. - дов. б/н від 01.02.2012р.

від ВДВС Дніпровського РУЮ

у м.Києві не з"явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"НД Лоджистікс Україна"

на ухвалу Господарського суду м.Києва

від 22.08.2012р.

у справі № 5011-30/2808-2012 (суддя Смирнова Ю.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю

"НД Лоджистікс Україна"

про визнання наказу Господарського суду м.Києва від

04.06.2012р. № 5011-30/2808-2012 таким, що не підлягає

виконанню

у справі № 5011-30/2808-2012 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Ложістік Україна" (позивач)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"НД Лоджистікс Україна" (відповідач)

про стягнення 168 318, 69 грн.

В судовому засіданні 28.09.2012р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2012р. для розгляду справи № 5011-30/2808-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Зеленін В.О.

Ухвалою Господарського суду м.Києва вiд 22.08.2012р. у справi № 5011-30/2808-2012 у задоволенні заяви про визнання наказу Господарського суду м.Києва від 04.06.2012р. № 5011-30/2808-2012 таким, що не підлягає виконанню, відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою Господарського суду м.Києва, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду м.Києва вiд 22.08.2012р. № 5011-30/2808-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду м.Києва від 04.06.2012р. № 5011-30/2808-2012 про стягнення 170 665,06 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, оскільки, на думку апелянта, надіслання ним на адресу позивача заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 170 665, 06 грн. є добровільним виконанням рішення суду, у зв"язку з чим відсутні підстави для стягнення з нього зазначених коштів на підставі наказу суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2012р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.09.2012р., а в судовому засіданні оголошено перерву до 28.09.2012р.

До початку судового засідання до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшла заява, відповідно до якої останній просить стягнути з позивача на його користь 170 665, 06 грн., безпідставно одержаних за наказом господарського суду м.Києва від 04.06.2012р. №5011-30/2808-2012, та клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу та письмові пояснення в справі, у яких останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на її необгрунтованість.

За клопотанням представника позивача здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 28.09.2012р. представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив ухвалу Господарського суду м.Києва вiд 22.08.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду м.Києва від 04.06.2012р. № 5011-30/2808-2012 про стягнення 170 665,06 грн. та стягнути з позивача на його користь 170 665, 06 грн., безпідставно одержаних за наказом господарського суду м.Києва від 04.06.2012р. №5011-30/2808-2012.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 28.09.2012р. представник позивача проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відмовляючи у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню, місцевий господарський суд виходив з того, що вчинення правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами відбулось після видачі судом наказу від 04.06.2012р., тобто на стадії його виконання. Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинені на стадії виконання судового рішення, не є підставами для закінчення виконавчого провадження у зв"язку з фактичним повним його виконанням згідно з виконавчим документом, оскільки вказані угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинені на стадії виконання судового рішення, можуть бути підставою для укладення стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка у разі її затвердження судом, є підставою для закінчення виконавчого провадження. При цьому сторони виконавчого провадження не позбавлені права в іншому встановленому Розділом Х1У ГПК України або приписами Закону України "Про виконавче провадження" порядку вирішити питання закриття виконавчого провадження з виконання наказу у даній справі.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду м.Києва від 15.05.2012р. у справі №5011-30/2808-2012 стягнуто з ТОВ "НД Лоджистікс Україна" на користь ТОВ "Ложістікс Україна" 156 225,00 грн. боргу, 1 715, 48 грн. 3% річних, 687, 39 грн. інфляційних нарахувань, 8 690, 82 грн. пені та 3346, 37 коп. витрат по сплату судового збору.

04.06.2012р. на виконання зазначеного рішення суду було видано господарським судом м.Києва наказ №5011-30/2808-2012.

25.06.2012р. ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Києві відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду м.Києва №5011-30/2808-2012 від 04.06.2012р.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача і боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом,а також витребувати наказ.

Відповідно до ч.4 ст.117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов"язок боржника відсутній повністю чи частково у зв"язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 18.04.2012р., ще під час розгляду справи №5011-30/2808-2012 відповідач надіслав на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 0412/18-01, в якій повідомив позивача про те, що оскільки останній має перед відповідачем борг за договором № 01/02 від 01.06.2010р. в сумі 666 850,19 грн., а тому ТОВ "НД Лоджистікс Україна" зараховує суму боргу позивача за договором № 01/02 від 01.06.2010р. в сумі 167 318,69 грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем в сумі 167 318,69 грн. за договором № 12 від 17.05.2010р. вважається припиненим.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно зі ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Суд зазначає, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Разом з тим, місцевим господарським судом у рішенні від 15.05.2012р. у справі №5011-30/2808-2012 було встановлено, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують надання відповідачем позивачу послуг за договором № 01/02 від 01.06.10., а відтак суд не може прийти до беззаперечного висновку про те, що такі послуги дійсно були надані, а також що строк виконання зобов'язання щодо оплати таких настав.

Отже, місцевим господарським судом ще під час розгляду справи №5011-30/2808-2012 було надано оцінку заяві відповідача від 18.04.2012р. про зарахування зустрічних однорідних вимог та обґрунтовано не прийнято її до уваги.

Зокрема, судом встановлено, що згідно рішення Господарського суду м. Києва у справі № 31/9 позов ТОВ "НД Лоджистікс Україна" до ТОВ "Ложістік Україна" про стягнення заборгованості 666 850,20 грн. за договором № 01/02 від 01.06.10. задоволено повністю.

Колегія суддів апеляційної інстанції відмічає, що зазначене рішення було оскаржено в апеляційному порядку, а 22.06.2012р. апеляційне провадження у справі №31/9 було зупинено до вирішення справи №5011-23/7162-2012.

Зокрема, предметом розгляду у справі №5011-23/7162-2012 є визнання недійсним договору субпідряду на надання логістичних послуг від 01.06.2010р., а дійсність даного договору безпосередньо впливає на предмет спору у справі №31/9 щодо розміру заборгованості ТОВ "Ложістік Україна" перед ТОВ "НД Лоджистікс Україна" та наявність або відсутність підстав для її стягнення.

Крім цього, з матеріалів справи №5011-30/2808-2012 вбачається, що 01.08.2012р. відповідач надіслав на адресу позивача заяву (вих. №430) про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 3346, 37 грн. - судовий збір, присуджений до стягнення а користь позивача рішенням господарського суду м.Києва від 15.05.2012р. у справі №5011-30/2808-2012 на підставі того, що позивач мав перед відповідачем визнані ним грошові зобов"язання станом на 01.08.2012р. за договором про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні від 01.06.2010р. та договором субпідряду на надання логістичних послуг від 01.06.2010р. б/н в сумі 104687, 49 грн. Залишок суми після зарахування 18.04.2012р. суми 1678 318, 69 грн. (272006, 18 грн. -167318, 69 грн.).

Колегія суддів відзначає, що за своєю правовою природою припинення зобов"язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Виконання судових рішень, згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", здійснюється на підставах та у спосіб, визначених цим Законом та іншими законами та нормативно-правовими актами. Зазначений Закон не містить заборони щодо можливості виконання судового рішення шляхом проведення зарахування зустрічних вимог. Добровільне виконання може здійснюватись у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Стаття 602 ЦК України, якою передбачені випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, також не містить обмежень щодо такого зарахування на стадії виконання судових рішень.

З урахуванням викладених обставин справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що умовою, за наявності якої можливе припинення зобов"язання зарахуванням , є прозорість вимог, коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов"язань, його змісту, умов виконання, а також строк виконання щодо оплати яких настав.

Ретельно перевіривши усі обставини справи, взявши до уваги положення ст.ст. 601, 602 ЦК України, колегія суддів вважає, що матеріали справи не містять прозорості вимог відповідача до позивача в сумі 666 850,20 грн. за договором № 01/02 від 01.06.2010р. , що є предметом розгляду у справі №31/9, рішення у якій не набрало чинності, між сторонами є спір відносно характеру зобов"язань, його змісту, умов виконання (предметом розгляду у справі №5011-23/7162-2012 є визнання недійсним договору субпідряду на надання логістичних послуг від 01.06.2010р., на підставі якого стягується заборгованість у судовому порядку), відсутній беззаперечний висновок про те, що такі послуги дійсно були надані, а також, що строк виконання зобов'язання щодо оплати таких настав, отже підстав для визнання наказу Господарського суду м.Києва від 04.06.2012р. № 5011-30/2808-2012 таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів не вбачає.

Одночасно відсутні підставі і для стягнення з позивача на користь відповідача 170 665, 06 грн., одержаних позивачем на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції за наказом господарського суду м.Києва від 04.06.2012р. №5011-30/2808-2012.

Вимоги заявника в частині зобов"язання ВДВС Дніпровського РУЮ в м.Києві закінчити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м.Києва від 04.06.2012р. №5011-30/2808-2012 шляхом винесення відповідної постанови про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначити про зняття арешту, накладеного на майно відповідача та заборони його відчуження, та скасування інших вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, не можуть бути предметом розгляду даної заяви, а можуть бути предметом розгляду окремої скарги на дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби в порядку, передбаченому ст.121-2 ГПК України.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь - якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

В суді апеляційної інстанції представником відповідача було звернуто увагу суду на порушення судом норм процесуального права, а саме неналежне повідомлення судом відповідача про день, час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, що позбавило його можливості бути присутнім в суді та давати пояснення щодо поданої заяви.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвала місцевого господарського суду від 13.08.2012р. про призначення до розгляду на 22.08.2012р. заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, була вручена останньому 22.08.2012р., що вбачається зі зворотного поштового повідомлення про вручення (а.с.15), тобто в день судового засідання, а отже відповідач не був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, що позбавило його можливості бути присутнім в суді та давати пояснення щодо поданої заяви та надавати свої заперечення щодо пояснень інших учасників процесу, які були присутніми при розгляді справи.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "НД Лоджистікс Україна" з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає, але ухвала Господарського суду м.Києва від 22.08.2012р. у справі №5011-30/2808-2012, прийнята із невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заяви відповідача про визнання наказу господарського суду м.Києва від 04.06.2012р. №5011-30/2808-2012 таким, що не підлягає виконанню, з підстав та мотивів, викладених в постанові Київського апеляційного господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32-34, 85, 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НД Лоджистікс Україна" на ухвалу Господарського суду м.Києва від 22.08.2012р. у справі №5011-30/2808-2012 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м.Києва від 22.08.2012р. у справі №5011-30/2808-2012 скасувати.

3.Прийняти постанову, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НД Лоджистікс Україна" про визнання наказу Господарського суду м.Києва від 04.06.2012р. №5011-30/2808-2012 таким, що не підлягає виконанню - відмовити повністю.

4. Матеріали справи №5011-30/2808-2012 повернути до Господарського суду м.Києва.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Остапенко О.М.

Зеленін В.О.