Постанова

від 03.10.2012 по справі 5011-53/1836-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2012 № 5011-53/1836-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Чорногуза М.Г

Пономаренка Є.Ю.

за участю представників:

від позивача: Гороховська А.О. - представник за довіреністю;

від відповідача: Тарасенко Т.П. - представник за довіреністю;

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: представник не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр полімерних технологій України»

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2012 року

у справі № 5011-53/1836-2012 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Приватного підприємства «ВС-Білд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр полімерних технологій

України»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,- Відкрите акціонерне товариство «Фармак»

про стягнення 31 189,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року Приватне підприємство «ВС-Білд» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр полімерних технологій України» про стягнення 31 189,13 грн., з яких 26 670,60 грн. основного боргу, 4 518,53 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не виконання відповідачем умов Договору № 04-11 від 01.07.2011 року по поставці матеріалів та виконання робіт по влаштуванню гідроізоляції пожежних резервуарів, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 63, у зв»язку з чим позивач відмовився від договору і вимагає повернення суми авансу в якості збитків на підставі ст. ст. 615,623, 849 Цивільного кодексу України та ст. ст. 188, 193,225, 231 ГК України, а також стягнення пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Відкрите акціонерне товариство "Фармак".

13.04.2012 року позивачем до Господарського суду м. Києва подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 26 670,60 грн. основного боргу та 4 266,22 грн. пені.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.04.2012 року у справі № 5011-53/1836-2012 позов задоволено частково, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр полімерних технологій України" на користь Приватного підприємства "ВС-Білд" 26 670,60 грн. збитків, 4 099,97 грн. пені, 1 546,84 грн. витрат на послуги адвоката, 1 587,90 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, як таким, що прийнято при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, посилається на те, що договір № 04-11 від 01.07.2011 року ним було виконано, що підтверджується претензією позивача № 11-10 від 11.10.2011 року та дефективним актом № 1 від 12.10.2011 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилася, проте подала клопотання про розгляд справи за відсутністю її представника, та зазначила про те, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, винесеним при повному з'ясуванні обставин справи, а тому не підлягає скасуванню.

За таких обставин судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2011 року між Приватним підприємством "ВС-Білд" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр полімерних технологій України" (підрядник) було укладено договір № 04-11, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання - поставку матеріалів і виконання робіт по влаштуванню гідроізоляції пожежних резервуарів, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 63 -ВАТ "Фармак".

Відповідно до п. 1.2. Договору роботи виконуються підрядником у відповідності з технічним завданням (додаток № 1).

Як вбачається з Додатку № 1, сторони уточнили предмет договору та зазначили вартість робіт, яка складає суму в розмірі 53 341,20 грн.

Пунктом 2.1. Договору сторони узгодили, що роботи по даному договору повинні виконуватися підрядником у відповідності з графіком виконання робіт. Початок терміну виконання робіт - відповідно до п.п. 2.2, 4.1 Договору. Кінцевий термін виконання робіт -протягом 10 днів.

Згідно з п. 2.2. Договору підрядник зобов'язується поставити матеріали для виконання робіт по даному Договору протягом 3 днів з моменту отримання передоплати від замовника в повному обсязі, відповідно до п. 4.1.

Як передбачено п. 4.1 Договору, замовник виплачує підряднику аванс в розмірі 50% від загальної суми Договору для придбання матеріалів. Сума авансу складає 26 670,60 грн., в тому числі ПДВ 20% в сумі 4 445,10 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору здача-приймання виконаних робіт оформлюється актом здачі-приймання робіт.

У п. 5.2. Договору сторони передбачили, що замовник протягом одного робочого дня з моменту отримання акту від підрядника зобов'язаний прийняти роботи та передати підписаний

акт здачі-приймання робіт або вмотивовану відмову від прийняття робіт. Дата надання акту здачі-приймання робіт підрядником вважається датою закінчення робіт.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач на виконання умов Договору перерахував на користь відповідача 26 670,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 607 від 06.07.2011 року (а.с. 12).

З огляду на зазначене відповідач повинен був виконати роботи у строк до 15.07.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 26-10 від 26.10.2011 року, в якій вимагав у відповідача розпочати виконання робіт по Договору та попереджав про відмову від договору у разі порушення взятих зобов»язань за договором, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 13, 42).

Однак, відповідачем не надано доказів виконання робіт за Договором та доказів реагування відповідача на зазначену претензію.

За приписами ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 2 ст. 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що договір № 04-11 від 01.07.2011 року відповідачем було виконано, що, на його думку, підтверджується претензією позивача № 11-10 від 11.10.2011 року, відповіддю відповідача на дану претензію ( а.с. 97 ) та дефективним актом № 1 від 12.10.2011 року ( а.с.100 ), з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем в суді апеляційної інстанції надано дефективний акт № 1 від 12.10.2011 року, складений трьома юридичними особами: Відкритим акціонерним товариством «Фармак», Приватним підприємством «ВС-Білд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр полімерних технологій України», службову записку на отримання дозволу на ввіз-вивіз на територію Відкритого акціонерного товариства «Фармак» інструментів та матеріалів для виконання якихось робіт, претензію позивача до відповідача № 11-10 від 11.10.2011 року про неякісне виконання робіт та відповідь на дану претензію.

Однак, судовою колегією встановлено, що в зазначених вище документах мова йде про неналежне виконання робіт за договором № 04-11 від 01.07.2011 року за адресою:м. Київ, вул. Фрунзе, 74, тоді як договором № 04-11 від 01.07.2011 року, який є предметом спору у даній справі, його сторони домовлялись про виконання підрядних робіт за іншою адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 63.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку про те, що надані відповідачем письмові докази не свідчать про виконання ним підрядних робіт саме за договором № 04-11 від 01.07.2011 року.

Окрім того, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,- Відкрите акціонерне товариство «Фармак», в поданому до суду першої інстанції письмовому поясненні зазначала, що підрядні роботи за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 63 відповідачем не проводились.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем надано суду належні докази понесених ним збитків у зв'язку з невиконанням відповідачем Договору в розмірі 26 670,60 грн., перерахованих як попередня оплата по Договору № 04-11 від 01.07.2011 року. Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по Договору, позовні вимоги Приватного підприємства «ВС-Білд» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр полімерних технологій України» збитків сумі 26 670,60 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове їх задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У п. 8.1. Договору сторони передбачили, що за затримку виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних робіт, за кожен день прострочення, але не більше 10 % від загальної суми Договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судова колегія, перевіривши правильність нарахування позивачем пені в розмірі 4 266,22 грн. за період з 20.07.2011 року по 20.01.2012 року (186 днів), погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що пеня підлягає стягненню з відповідача частково, а саме в розмірі 4 099.97 грн. за період з 20.07.2011 року по 16.01.2012 року (181 днів).

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 5 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката судова колегія зважає на наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті зазначеної норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія зазначеного Закону України поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наведено в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та

прийняв Присягу адвоката України.

Пунктом 10 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02 5/78 від 04.03.1998 р. зі змінами та доповненнями встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Пункт 12 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02 5/78 від 04.03.1998 р. зі змінами та доповненнями передбачає, що «вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи».

Аналогічна позиція Вищого господарського суду України висловлена в Інформаційному листі від 13 лютого 2002 р. № 01-8/155.

Отже, дослідивши матеріали справи, зокрема, договір про надання правової допомоги № 23/01 від 23.01.2012 року, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 3807 від 30.07.2009, надане Гороховській А.О., а також платіжне доручення № 784 від 26.01.2012. про сплату за адвокатські послуги в розмірі 3 000,00 грн., судова колегія, враховуючи характер спору та неспіврозмірність розміру сплати за надані послуги ціні позову, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката підлягає задоволенню у сумі 1 546,84 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено частково, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Чорногуз М.Г

Пономаренко Є.Ю.