Ухвала

від 04.10.2012 по справі 2а-7088/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7088/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника представництва «Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом представництва «Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн»до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2012 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник представництва «Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн»подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією в Дніпровському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку апелянта з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 4284/22/20070712 від 30.09.2010 року.

В акті перевірки зафіксовано наступні порушення:

1) п.п. 2.1.4, п. 2.1 ст. 2, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.4.6 п. 5.4 ст.5, п. 13.8 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 4.6.1 п. 4.6 розділу 4 Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидентів, що проводить діяльність на території України через постійне представництво від 01.07.1997 року №274, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 15 446 070 грн., в тому числі за І-й квартал 2009 року у сумі 3985662 грн., за ІІ-й квартал 2009 року в сумі 1629584 грн., за ІІІ-й квартал 2009 року в сумі 3480368 грн., за ІV-й квартал 2009 року в сумі 3355116 грн. та за І-й квартал 2010 року в сумі 2995340 грн.;

2) п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок з доходу з джерелом його походження з України на загальну суму 36 144,20 грн.;

3) ст. 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»щодо обов'язкового декларування валютних цінностей, що перебувають за межами України та п.п. 4.3.25 п. 4.3 ст. 4 та пп. 9.12.2 п. 9.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме, встановлено заниження валових доходів фізичних осіб в сумі 253,90 грн.

На підставі акту податковим органом було винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

1) податкове повідомлення-рішення від 15 жовтня 2010 року №0000372360/0, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем у сумі 15 446 070,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 15 446 070,00 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення від 15 жовтня 2010 року № 0000492350/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем у сумі 36144,20 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 72288,40 грн.;

3) податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2010 року №0000372360/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем у сумі 15446070,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 15446070,00 грн.;

4) податкове повідомлення-рішення від 04 грудня 2010 року №0000492350/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем у сумі 36144,20 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 72288,40 грн.

Щодо позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.10.2010 року № 0000372360/0, від 24.12.2010 року № 0000372360/1 та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.10.2010 року № 0000492350/0 та від 24.12.2010 року № 0000492350/1, колегія суддів зазначає наступне.

Податковим органом встановлено, що позивач в період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року подавав податкову звітність з податку на прибуток до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва як «розрахунок оподаткування прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється податковим органом».

У рядку 1 розрахунку «валовий дохід»показників за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року у загальній сумі 177 933 767,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив отримання грошових коштів від Корпорації «Pfiser»(США), в якості фінансування витрат представництва в сумі 22 766 462,01 дол. США, що еквівалентно 177 933 767,00 грн., в т. ч. за 2009 рік -18 536 492,78 дол. США, що еквівалентно 144 137 331,00 грн. та за І-й квартал 2010 року -4 229 969,23 дол. США, що еквівалентно 33 796 436,00 грн.

В акті перевірки встановлено заниження задекларованих представництвом показників у рядку 1 розрахунку «валовий дохід»всього у сумі 28 013 820,00 грн., у тому числі за І-й квартал 2009 року -3 401 593,00 грн., за ІІ-й квартал 2009 року -2 133 046,00 грн., за ІІІ-й квартал 2009 року -7003590,00 грн., за ІV-й квартал 2009 року - 9334157,00 грн., за І-й квартал 2010 року -6141434,00 грн.

Представництво застосувало норми п.п. 5.4. п. 5.4 ст. 5 Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал.

Конвенцію між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, підписану 4 березня 1994 року у м. Вашингтоні, ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал»від 26 травня 1995 року № 180/95-ВР.

У рядку 3 розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, податковим органом встановлено заниження валових витрат на суму 19 609 674,00 грн., в тому числі за І-й квартал 2009 року в сумі 2 381 115,00 грн., за ІІ-й квартал 2009 року в сумі 1 493 132,00 грн., за ІІІ-й квартал 2009 року в сумі 4 902 513,00 грн., за ІV-й квартал 2009 року в сумі 6 533 910,00 грн. та за І-й квартал 2010 року в сумі 4 299 004,00 грн.

Відповідно до п. 17 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»постійне представництво нерезидента в Україні (далі - постійне представництво) - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою оподаткування прирівнюються до постійних представництв, не підлягають додатковій реєстрації в податкових органах як платники податку.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 5 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал «постійне представництво»означає постійне місце комерційної діяльності, через яке резидент в одній Договірній Державі, незалежно від того, чи є він юридичною особою чи ні, повністю або частково здійснює комерційну діяльність.

Судом першої інстанції було встановлено, що апелянт є постійним представництвом корпорації «Pfiser»(США) на території України.

Згідно з п.п. 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Згідно з п.п. «а»вищезазначеної правової норми, для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

В акті перевірки встановлено, що апелянтом перераховано роялті за право на використання інформаційної бази щодо кількісного і якісного аналізу застосування різних ліків, яке було придбане у компанії IMS AG (Швейцарія) на загальну суму 188071 грн. та роялті за авторське право на використання в своїй діяльності рекламного ролика у компанії Tonic Budapest Kft (Угорщина) на загальну суму 52 889,76 грн.

Згідно з п.п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», роялті - платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Оскільки роялті вважаються платежі, одержані як винагорода не лише за користування, але й за надання права на користування об'єктом інтелектуальної власності, то обов'язок щодо сплати роялті виникає з моменту підписання ліцензійної угоди за умови наявності об'єкта для нарахування ліцензійних платежів незалежно від дати початку фактичного використання ліцензіатом у господарській діяльності права, наданого за ліцензійною угодою.

Така ж позиція була викладена в листах ДПА України від 28.03.2006 року № 3784/7/15-0317 та від 05.09.2005 року № 17622/7/15-1117.

Отже, якщо підприємство володіє правом інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності та реалізує своє майнове право інтелектуальної власності на такий об'єкт інтелектуальної власності шляхом надання ліцензіату права на використання цього об'єкта, при цьому ліцензійним договором не передбачено умови, які б надавали право користувачу об'єкта інтелектуальної власності продавати, передавати або відчужувати зазначений об'єкт, то ліцензіат набуває право інтелектуальної власності на об'єкт без набуття права власності на нього, отже платежі за таким ліцензійним договором повністю відповідають поняттю "роялті", яке визначене в п.п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 13.1 та 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, зобов'язаний утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою 15% від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності (п.18.1 ст.18 вищевказаного закону).

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти роялті, фрахту та доходи від послуг типу „інжиніринг".

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року №470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни з якою укладено міжнародний договір.

Представництво «Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн»не було надано до перевірки довідку стосовно резидентства компаній Tonic Budapest Kft. (Угорщина) та IMS AG (Швейцарія), у зв'язку з чим, неможливо застосування Конвенцій, які підписані між Україною та урядами даних нерезидентів для уникнення подвійного оподаткування.

Отже, в порушення пунктів 13.1 та 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та у відповідності з пунктом 16.13 статті 16 вказаного Закону, відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податків, зазначених у статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати, перерахування податків здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції було правильно встановлено, що представництвом «Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн»занижено податок на доход нерезидента у розмірі 36 144,2 грн., тобто 15 % від суми сплаченого роялті нерезидентам.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірним та скасувати рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторних скарг від 10.05.2011 року №8644/6/25-0115, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що рішення Державної податкової служби України від 10.05.2011 року №8644/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги прийнято на підставі акту перевірки, поданих позивачем документів. Мотивувальна частина рішення містить обґрунтований висновок щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства із посиланням на конкретні первинні документи, найменування господарських операцій, контрагентів позивача. Отже, за наслідками аналізу господарських операцій позивача, органом державної податкової служби був зроблений відповідний висновок.

Отже державною податковою службою України було повно та всебічно розглянуто скаргу платника податків, а тому рішення Державної податкової служби України від 10.05.2011 року №8644/6/25-0115 є обґрунтованим та таким, яке було винесено відповідно до вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін .

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника представництва «Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Повний текст виготовлено: 09.10.2012 року.