Ухвала

від 14.08.2012 по справі 2а-935/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 р.Справа № 2а-935/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2012р. по справі № 2а-935/12/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

27.01.2012 року позивач - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просив стягнути з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 борг в сумі 25467,21 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обгрунтованість та об'єктивність рішення суду, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача надав письмову заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач та його представник надали заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований у виконавчому комітеті Харківської міської ради та отримав свідоцтво про Державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, про що здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за номером 24800000000112206 від 12.08.2009 року, взятий на податковий облік 14.08.2009 року у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за № 42406.

В період з 14.03.2011 року по 25.03.2011 року фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за період з 14.08.2009 року по 31.12.2010 рік.

Проведеною перевіркою встановлено факт порушення відповідачем п.п.7.2.3 п.7.2 , п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість" у зв'язку з безпідставним віднесенням ФО-П ОСОБА_1 до складу податкового кредиту сум по податковим накладним, отриманим від ТОВ "Імпульс", код ЄДРПОУ 31762583, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 20333,33 грн. за ІІІ-ІV кв. 2009 року. ( а.с. 48-62).

За результатами перевірки складено акт №910/1702/НОМЕР_1 від 01.04.2011 року, на підставі якого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення - рішення №0000781702 від 20.04.2011 року про збільшення ФО-П ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі: за основним платежем в сумі 20333,33 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5083,33 грн. ( а.с.63)

Згідно вищевказаного податкового повідомлення - рішення, декларації з ПДВ №185254 від 08.12.2011 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби нараховано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 податкове зобов'язання на суму 25467,21 грн.

31.05.2010 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби складено акт №1936 про неможливість вручення першої податкової вимоги №1/2162 від 21.05.2010 року, 15.07.2010 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби складено акт №7398 про неможливість вручення другої податкової вимоги №2/9235 від 30.06.2010 року. (а.с. 5, 6, 7)

У зв'язку із невиконанням відповідачем в добровільному порядку обов'язку щодо сплати податків та зборів, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом про стягнення суми боргу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на доказах, існування податкового боргу (узгодженого) не доказано, тому позовні вимоги є неправомірними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних спеціалізованих державних податкових інспекцій, серед яких є право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 вище зазначеної статті Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно п.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Матеріалами справи підтверджується, що ФО-П ОСОБА_1, не погодившись із податковим повідомленням - рішенням №0000781702 від 20.04.2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, оскаржив його до Харківського окружного адміністративного суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року, залишеною в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 року, надано правову оцінку доводам позивача щодо правомірності податкового повідомлення - рішення №0000781702 від 20.04.2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та скасовано вищезазначене податкове повідомлення - рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України обставини , встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ФО-П ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в сумі 25416 грн. 16 коп.

Щодо вимог ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова про стягнення з відповідача коштів у сумі 69,19 грн. за декларацією №185254 від 08.12.2011р. на суму 66,0 грн. та пені в розмірі 3,19 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто, право на звернення податкового органу до суду з позовом та стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу виникає тоді, коли сума податкового боргу узгоджена та не сплачена платником податків.

Відповідно до положень ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно квитанції 5811.508.1 від 29.12.2011р. відповідачем сплачено податковий борг в сумі 66,00 грн. Зазначені відомості також зафіксовано у зворотньому боці облікової картки платника податку. (а.с. 43)

Податковим органом, в свою чергу, доказів перерахування цих коштів в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів та доказів на підтвердження правомірності звернення до суду з позовом про стягнення цих коштів не надано. Також представником податкового органу не надано доказів в підтвердження правомірності нарахування пені на суму 3,19 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2012р. по справі № 2а-935/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.