Постанова

від 04.10.2012 по справі 2а/0470/6690/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/6690/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Прокурора Магдалинівського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Магдалинівському районі Дніпропетровської області до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1978, 95 грн., -

ВСТАНОВИВ :

13.06.2012р. Прокурор Магдалинівського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Магдалинівському районі Дніпропетровської області звернувся з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2, та, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 07.09.2012 р., просить стягнути з відповідача на користь позивача недоїмку по єдиному внеску в сумі 818, 95грн.

Свої позовні вимоги прокурор, позивач обґрунтовують тим, що відповідач є платником єдиного внеску до Управління Пенсійного фонду України в Магдалинівському районі Дніпропетровської області у зв'язку з чим подав звіт про нарахування єдиного внеску за 2011р. в якому самостійно обчислив єдиний внесок в сумі 1978, 95грн., однак у встановлені строки не здійснив його сплату в повному обсязі в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 08.07.2010р. у зв'язку з чим станом на 01.05.2012р. у відповідача виникла заборгованість по сплаті єдиного внеску за 2011р. на суму 1978, 95грн. У ході судового розгляду справи відповідачем була погашена частково сума боргу у розмірі 1160грн. у зв'язку з чим станом на 04.09.2012р. борг становить 818, 95грн.

Прокурор в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка.(а.с. 21).

Позивач в судове засідання не з'явився, однак 04.09.2012р. надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить розглянути справу без участі представника позивача.(а.с. 29).

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності його представника не звернувся, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом.(а.с.23).

Відповідач своїм правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на вимогу суду не надав.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, клопотання позивача про розгляд справи без участі представника управління, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, належне повідомлення прокурора та відповідача про час і місце судового розгляду у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватний підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Магдалинівському районі Дніпропетровської області з 21.12.2009р. та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується повідомленням про взяття на облік. (а.с.26, 30).

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 08.07.2010р., який набрав чинності з 01.01.2011р. та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010р.,яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10. 2010 року за № 994/18289.

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Статтями 4, 9 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010р. та пунктом 4.3 наведеної вище Інструкції № 21-5 встановлено, що фізичні особи-підприємці, підприємства, установи й організації, інші юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне обчислення єдиного внеску на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно пункту 4.6 Інструкції № 21-5 встановлено обчислення і строки сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідач 26.04.2012р. надав до Управління звіт про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011р., в якому самостійно обчислив суму єдиного внеску, яка підлягає сплати до Пенсійного фонду за 2011р. в сумі 1978, 95 грн.(а.с. 27-28, 31-32).

Відповідач у встановлені законом строки (до 20.01.2012р.) суму єдиного внеску сплатив частково, заборгованість становить 818, 95грн., що підтверджується копією квитанції відповідача.(а.с. 38).

Сума єдиного внеску не сплачена у строки, встановлені вищевказаним Законом визнається недоїмкою у відповідності до ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010р.

У відповідності до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку та у строки визначені Пенсійним фондом надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. У разі, якщо платник єдиного внеску протягом 10 днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначену у ній суму недоїмки, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, зазначеному законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства позивачем було прийнято вимогу про сплату боргу від 04.05.2012р. № Ф-10 на суму 1978, 95 грн. (а.с. 89).

Зазначена вимога позивачем була пред'явлена до примусового виконання до органу Державної виконавчої служби та в подальшому була відкликана позивачем і повернута без виконання на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.08.2012р. (а.с. 25, 33-35).

Згідно абз. 7 ч. 4 ст. 25 вказаного Закону територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Таким чином, враховуючи, що позивачем вимога про сплату боргу повернута ДВС без виконання, наявність заборгованості, яка не сплачена відповідачем, суд приходить до висновку про правомірність заявлення позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В судове засідання відповідач не з'явився, доказів погашення заборгованості по сплаті єдиного внеску за 2011 року згідно поданого звіту у встановлені законом строки в сумі 818,95грн. суду не надав.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Прокурора Магдалинівського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Магдалинівському районі Дніпропетровської області до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 818,95грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Магдалинівському районі Дніпропетровської області (51100, Дніпропетровська область, смт. Магдалинівка, вул.Комарова, 39, р/р 25604303000002 в ВАТ «Держощадбанк України», ОКПО 21928673, МФО 306221) недоїмку по єдиному внеску за 2011р. в сумі 818, 95грн. (вісімсот вісімнадцять гривень 95 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 14.09.2012 р.

Суддя С.О. Конєва