Постанова

від 13.02.2007 по справі 25/518

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/518

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.02.2007                                                                                           № 25/518

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Ропій  Л.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Рябухи  В.І.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Куценко В.Т. – директор,

Куценко О.С. – представник,дор. б/н від 29.01.2007;

 від відповідача - Васюк П.П. – пров. юрисконсульт, дов. № 08/470 від 28.12.2006

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство Трест "Київміськбуд-6"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.11.2006

 у справі № 25/518 (Морозов С.М.)

 за позовом                               Мале приватне підприємство "Максер"

 до                                                   Відкрите акціонерне товариство Трест "Київміськбуд-6"

 про                                                  стягнення заборгованості за договором субпідряду

 На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 30.01.2007 розгляд справи відкладено на 13.02.2007.

На підставі розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 № 01-23/1/10 апеляційна скарга у справі № 25/518 розглядається вищезазначеним складом колегії суддів.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2006 у справі №25/518 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 62 792,00 грн. основного боргу, 15 070,08 грн. збитків від інфляції, 4 557,15 грн. 3% річних, 824,20 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що факт підписання відповідачем довідок про вартість виконаних робіт ф.КБ-3 свідчить про згоду відповідача із виконанням і відповідно оплатою робіт за договором на суму, яка перевищує обумовлену договором вартість робіт; позивачем не спростовано твердження відповідача про те, що послуги з автотранспорту відповідачу не надавались, укладеним договором субпідряду надання таких послуг не передбачалось, підпис в акті від 29.08.2003 не належить начальнику БУ-54 та позивачем не було надано належних доказів, які підтверджують надання позивачем послуг з автотранспорту в сумі 11 200,00 грн.; відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2006 у справі № 25/518 скасувати частково, в частині стягнення на користь позивача 62 792,00 грн. основного боргу, 15 070,08 грн. збитків від інфляції, 4 557,15 грн. 3% річних, судових витрат з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку заявника, суд зробив помилковий висновок про погодження сторонами збільшення договірної ціни в процесі виконання робіт шляхом підписання довідок про вартість виконаних робіт ф.КБ-3, оскільки не враховано, що довідки ф.КБ-3 головою правління не підписувались, а відповідач ніколи не надавав права своїм відокремленим підрозділам змінювати істотні умови договорів, зокрема, БУ-54 не надавалось право погоджувати виконання і відповідно оплату робіт за договором на суму, яка перевищує обумовлену договором, як зазначено в рішенні суду; посилання суду на довідки ф.КБ-3 не відповідають вимогам ст.ст. 29, 151, 153, 154 ЦК Української РСР.

Заявник стверджує про посилання суду на норми Цивільного та Господарського кодексів України, які не набрали чинності на момент спірних правовідносин.

Заявник посилається на те, що суд не оцінив належним чином документи, наявні у справі, чим порушив норми ст.ст. 32, 34, 43 ГПК України.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу, зокрема, стверджує, що зазначена договором субпідряду сума не є чітко встановленою, формувалась в ході виконання робіт та була зазначена як орієнтовна, кошторисною документацією в даному випадку виступали саме акти ф.КБ-2в та ф.КБ-3, коригування договірної ціни не було зміною умов договору; автотранспортні послуги були необхідними для перевезень матеріалів з метою забезпечення якісного виконання договірних зобов'язань позивачем та передбачені п. 2.2.2 договору, також позивач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2006 та задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

Відповідно до ухвал апеляційного господарського суду від 25.12.2006 та 30.01.2007 позивачем та відповідачем надані письмові пояснення та документи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи заперечень на апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне.

08.07.2003 між позивачем та відповідачем укладено договір субпідряду № 45 на виконання окремих видів і комплексів робіт реконструкції Маріїнського та Міського парків.

Відповідно до п. 1.1 договору № 45 позивач, за договором субпідрядник, зобов'язався виконати будівельні роботи по укладанню плитки ФЕМ з підготовкою основи з щебеню та бетону на об'єктах благоустрою міста Києва, а відповідач, за договором генпідрядник, зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідачем договір № 45 підписаний із протоколом розбіжностей.

Із редакцією відповідача пунктів договору № 45 погодився позивач, про що свідчить підписання ним протоколу розбіжностей до договору.

Відповідно до довідок про вартість виконаних підрядних робіт ф.КБ-3 позивачем виконано робіт за договором № 45 у липні 2003 р. на 78 536,00 грн., у серпні 2003 р. на 69 027,60 грн. та 20 228,40 грн.

Згідно із п. 3.2 договору № 45 в погодженій редакції протоколу розбіжностей відповідач розраховується з позивачем за виконані роботи у розмірі 90% на підставі оформлених актів виконаних робіт (ф.КБ-2в, КБ-3), складених згідно із ДБН.Д.1.1.1-2000 протягом 10-ти днів після розрахунку замовника з відповідачем, решта 10% після проведення контрольного обміру Київдержекспертизою.

Як вбачається із зазначеної умови договору, сторони передбачили, що підставою розрахунку за виконані роботи є як акт приймання виконаних підрядних робіт типова форма № КБ-2в, так і довідка про вартість виконаних підрядних робіт типова форма № КБ-3.

Згідно із наданою позивачем довідкою Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" від 07.02.2007 № 217 та наданих відповідачем витягів із особового рахунку відповідача, листа Спеціалізованої державної організації "Київська міська служба Української інвестиційної експертизи (Служба "Київекспертиза")" замовником здійснено розрахунок з відповідачем та проведено контрольні обміри Київдержекспертизою у грудні 2003 р.

Позивач стверджує про часткову оплату відповідачем виконаних робіт, всього на суму 105 000,00 грн., про що надані витяги із особового рахунку, відповідач проти розміру сплаченої суми не заперечує.

Однак, позивачем необґрунтовано здійснено розрахунок заборгованості без врахування умов договору № 45, адже пунктом 2.1.8 договору в погодженій редакції протоколу розбіжностей передбачено, що відповідач утримує кошти за послуги генпідряду у розмірі 2,1% від вартості виконаних робіт позивача в договірних цінах, з урахуванням ПДВ з ф.КБ-2в, ф.КБ-3.

Також апеляційна інстанція не може погодитись із твердженням позивача про наявність підстав для включення до суми заборгованості суми транспортних витрат, зважаючи на таке.

Як вбачається із позовної заяви позовні вимоги позивача ґрунтуються на умовах договору № 45 та ст.ст. 526, 625 ЦК України. Проте умовами договору № 45 не передбачено покладення на позивача обов'язку надавати транспортні послуги, порядок здійснення розрахунків за такі послуги, їх вартість. Таким чином посилання на договір № 45 як підставу оплати транспортних послуг є неправомірним.

Також надані позивачем рахунок № 40 від 29.08.2003 та акт від 29.08.2003 про надання послуг автотранспорту на суму 11 200,00 грн. у серпні 2003 р. немає підстав вважати належними доказами надання відповідачу  таких послуг,  які підлягають оплаті у зазначеній сумі, оскільки згідно зі ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Отже, якщо пунктом 14.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказами Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363, від 23.03.1998 № 90, зареєстрованими Міністерством юстиції України 20.09.1998 за № 128/2568 та 14.04.1998 за № 242/2682 встановлено, що рахунок за виконані перевезення  виписується на підставі належним чином оформлених дорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними, а при користуванні автомобілями, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля у замовника, - тільки дорожніх листів, то саме належним чином оформлені зазначені документи є належним доказом надання транспортних послуг.

Таким чином матеріалами справи № 25/518 не підтверджено правомірність позовних вимог в частині стягнення вартості автотранспортних послуг.

Апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування норм ст.ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, однак розрахунок основного боргу, інфляційних втрат та річних підлягає зміні з урахуванням умов п. 2.1.8 договору.

Із доводами апеляційної скарги частково немає підстав погодитись, враховуючи викладене та наступні обставини.

Згідно із п.п. 4 Прикінцевих положень ГК України і Прикінцевих та перехідних положень ЦК України норми цих Кодексів застосовуються до відносин, які виникли після набрання чинності їх положеннями відповідно до цих розділів; до відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Кодексів, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після  набрання чинності цими положеннями, тому апеляційна інстанція погоджується із твердженням апеляційної скарги в частині безпідставного посилання в оскаржуваному рішенні на норму ст. 205 ЦК України, однак зазначена обставина не вплинула на правильність висновку стосовно відповідальності сторони за договором.

Твердження відповідача про погодження сторонами остаточної суми вартості робіт за договором № 45 у розмірі 60 000,00 грн. не відповідає матеріалам справи, адже пунктом 1.2 договору в погодженій сторонами редакції протоколу розбіжностей встановлено, що вартість робіт за договором орієнтовно складає 60 000,00 грн. і коригується згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією.

Позивачем надано копії супровідного листа Київського загальнобудівельного тресту по будівництву промислових підприємств "Київміськбуд" № 6 від 22.07.2003 за № 227/4 про надсилання позивачу технічної документації на реконструкцію Маріїнського та Міського парків та доданої документації.

Відповідно до п. 1.1 Статуту відповідача, зареєстрованого 02.06.2005, відповідач є правонаступником прав та обов'язків Державного комунального Київського загальнобудівельного тресту по будівництву промислових підприємств "Київміськбуд-6".

Згідно із п. 5.3 договору № 45 в погодженій редакції протоколу розбіжностей приймання робіт та розрахунки за виконані роботи доручено вести БУ-54 ВАТ трест "Київміськбуд-6".

Відповідно до п.п. 1.2, 1.5 Положення про Будівельне управління № 54, затвердженого головою правління ВАТ Трест "Київміськбуд-6" 21.06.2003,  Будівельне управління № 54 є госпрозрахунковим структурним підрозділом ВАТ Трест "Київміськбуд-6", безпосередньо йому підпорядковане, яке здійснює виробничо-господарську діяльність під керівництвом і контролем товариства та не є юридичною особою.

Як вбачається із наданих позивачем витягів із особових рахунків, платником грошових коштів було БУ-54, яким перераховано всього суму 105 000,00 грн., що перевищує ту, на яку посилається відповідач.

Розділом 7 зазначеного Положення передбачено здійснення постійного контролю відповідачем за станом фінансово-господарської діяльності Будівельного управління № 54.

Протягом періоду, з часу приймання виконаних позивачем робіт, включаючи період здійснення  контрольних обмірів Київдержекспертизою, і по час прийняття рішення відповідачем не заявлено жодних заперечень проти об'ємів та вартості робіт, зазначених у первинних облікових документах у будівництві ф.КБ-2в, ф.КБ-3, підписаних представниками позивача та відповідача і скріплених печатками, хоча, будучи генпідрядником, відповідачеві було відомо про об'єми робіт, виконаних позивачем та, крім того, відповідачу було відомо про об'єми робіт, розмір вартості робіт, вказаних у облікових документах ф.КБ-2в, ф.КБ-3 та перерахованих сумах позивачу внаслідок здійснення відповідачем контролю за фінансово-господарською діяльністю БУ-54.

Відповідно до ст. 41 ЦК Української РСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, підписуючи облікові документи ф.КБ-2в, ф.КБ-3, які відповідно до умов договору є підставою здійснення розрахунків, сторони встановили та погодили об'єми та розміри вартості виконаних робіт остаточно, оскільки, як вже зазначалось, в договорі № 45 зазначена орієнтовна вартість робіт.

Твердження відповідача про відсутність повноважень у посадової особи, якою підписані облікові документі ф.КБ-2в, ф.КБ-3 спростовується умовами п. 5.3 договору № 45 в редакції погодженого протоколу розбіжностей. Крім того, навіть якщо і не було б у посадової особи належних повноважень, статтею 63 ЦК Української РСР встановлено, що наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення, а прийняття без заперечень вищевикладених дій БУ-54  свідчить про те, що відповідач схвалив всі його дії щодо виконання договору № 45.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, тому норми ст.ст. 29, 151, 153, 154 ЦК Української РСР, виходячи із всіх обставин справи, належить застосовувати із врахуванням положень решти статей ЦК Української РСР, регулюючих відносини, що склались між сторонами, зокрема, ст.ст. 41, 63 ЦК Української РСР.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2006 у справі №25/518 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Тресту "Київміськбуд-6" (01023, м. Київ, вул. Л.Первомайського, 9; рахунок № 26007210032087 в міжнародній філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322056; код ЄДРПОУ 04012885) на користь Малого приватного підприємства "Максер" (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. 206 Дивізії, 8/151; рахунок № 26007301810396 в ФАКБ „Національний кредит”, МФО 354972; код ЄДРПОУ 21387173) 59 268,37 грн. основного боргу, 17 549,75 грн. інфляційних втрат, 4 296,55 грн. річних, 811,15 грн. державного мита, 94,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.”

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства "Максер" (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. 206 Дивізії, 8/151; рахунок № 26007301810396 в ФАКБ „Національний кредит”, МФО 354972; код ЄДРПОУ 21387173) на користь Відкритого акціонерного товариства Тресту "Київміськбуд-6" (01023, м. Київ, вул. Л.Первомайського, 9; рахунок № 26007210032087 в міжнародній філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322056; код ЄДРПОУ 04012885) 6,52 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3.          Повернути Відкритому акціонерному товариству Тресту "Київміськбуд-6" (01023, м. Київ, вул. Л.Первомайського, 9; рахунок № 26007210032087 в міжнародній філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322056; код ЄДРПОУ 04012885) з Державного бюджету України державне мито в розмірі 91,85 грн., зайве сплачене за платіжним дорученням № 627 від 04.12.2006.

4.          Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5.          Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Ропій  Л.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Рябуха  В.І.