Рішення

від 31.07.2012 по справі 18/1193/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

31.07.2012р. Справа №18/1193/12

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді кульбако М.М.

за участю представників :

позивача: Погорілого Д.В.;

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом селянського (фермерського) господарства "Урожай",

с.Горби Глобинського району Полтавської області

до фермерського господарства "Покрова-2006",

с.Жуки Кобеляцького району Полтавської області

про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Селянське (фермерське) господарство "Урожай" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до фермерського господарства "Покрова-2006" про стягнення 109 539,22 грн., з яких 75 550,00 грн. - основна заборгованість, 24 300,19 грн. - відсотки за користування чужими коштами, 6 044,03 грн. - інфляційні втрати, 3 645,03 грн. - 3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним 30.04.2010 року між сторонами договором №0430.1 в частині оплати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.26), в судове засідання не з`явився, вимог суду, викладених в ухвалах про порушення провадження у справі від 25.06.2012р. та про відкладення розгляду справи від 10.07.2012р. не виконав

Враховуючи те, що явка сторін судом не визнавалась обов'язковою і наявних в матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору по суті, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі ст.75 ГПК України, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 25.07.2012 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 30.04.2010 р. між селянським (фермерським) господарством "Урожай" та фермерським господарством "Покрова-2006" укладено договір купівлі - продажу насіння №0430.1 відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця 15000,00 кг. насіння сої (надалі-насіння), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначене насіння згідно з умовами цього договору (п.1.1. договору).

Згідно п. 2.1. договору, вартість насіння встановлена за згодою сторін і становить 75000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч гривень)00 коп., з ПДВ.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що оплата покупцем здійснюється готівкою або в безготівковій формі на банківський рахунок продавця не пізніше 6(шести) місяців з дати підписання цього договору. Необхідною умовою завантаження насіння є передплата, мінімальний розмір якої становить 5000,00(п'ять тисяч) грн.

Як передбачено договором, передача насіння продавцем покупцю здійснюється у день підписання договору та оформлюється видатковою накладною (п.3.1. договору).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

30.04.2010р.позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято 15110 кг. насіння сої на загальну суму 75550,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0430.1 від 30.04.2010р. (а.с.10) та довіреністю на отримання цінностей № 083721 від 30.04.2010р. (а.с.11-12).

Жодних заперечень щодо розбіжності в кількості фактично отриманої продукції з кількістю, вказаною в договорі відповідачем не надано, тому суд приходить до висновку, що відповідач погодився зі зміною умов договору в частині кількості продукції (збільшення на 110 кг.).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання за договором купівлі - продажу насіння №0430.1 від 30.04.2010р. виконав належним чином.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором купівлі - продажу насіння №0430.1 від 30.04.2010р. по оплаті за отриманий товар не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість та станом на 08.06.2012р. становить 75550,00 грн.

Пунктом 7.1. договору, сторони передбачили, що усі спори, розбіжності, які виникли у процесі виконання умов договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів.

Позивач на виконання п.7.1. договору та керуючись ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, 07.05.2012р. направив відповідачу претензію з вимогою сплатити 75550,00 грн., але відповідач відповіді на претензію не надав, борг не сплатив (а.с.13-14). Факт отримання претензії відповідачем підтверджується копією опису вкладення поштового відправлення від 07.05.2012р. та копією повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.05.2012р. (а.с. 15,16).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відвантажений товар в розмірі 75550,00 грн. є правомірною та підлягає задоволенню.

Також позивачем пред'явлено вимогу до відповідача про стягнення 3 % річних в сумі 3645,03 грн. за прострочку оплати за 587 днів (з 30.10.2010 року по 08.06.2012 року) та інфляційні у сумі 6044,00 грн. за період з листопада 2010 року по квітень 2012 року.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.2.2 укладеного 30.04.2010 року між сторонами договору, покупець повинен здійснити оплату не пізніше шести місяців, тобто до 30.10.2010 року. Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання у встановлений строк, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими.

Разом з тим, після перерахунку, проведеного судом, стягненню підлягає 3% річних в сумі 3642,31 грн. та інфляційні в сумі 4876,44 грн. Проведений позивачем розрахунок інфляційних втрат шляхом складення інфляційних втрат, нарахованих на індекс інфляції кожного місяця є помилковим і не відповідає Рекомендаціям Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 року, згідно яких загальна сума інфляційних втрат розраховується шляхом перемноження коефіцієнтів індексу інфляції., а не складання втрат за кожен місяць.

Поряд з вимогами про стягнення основної суми заборгованості, позивачем подано вимогу про стягнення 20% річних за користування чужими грошовими коштами. В обґрунтування даної вимоги позивач у позові та письмових поясненнях посилається на безоплатне користування відповідачем грошовими коштами та на положення, передбачені ст.ст.536,692,694 ЦК України

Відповідно до частини 3 ст. 692 ЦК України встановлено, що уразі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, зазначена норма встановлює право продавця (постачальника) у разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч.1 ст.694 ЦК України, договором купівлі - продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (ч.5ст.694 ЦК України).

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч.2 ст.536 ЦК України).

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі - продажу насіння №0430.1 від 30.04.2010р., розмір процентів за користування покупцем чужими грошовими коштами сторонами не встановлено, чинним законодавством також не встановлено розмір процентів за користування чужими коштами у випадку прострочення оплати за договором поставки

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги щодо стягнення 20% річних за користування чужими грошовими коштами.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України ( Справи №9/67-38, 07/238-10).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 75550,00 грн. основної заборгованості, 4876,44 грн. інфляційних втрат та 3642,31 грн.- 3% річних

У відповідності до ст.49 ГПК України, судові витрати в частині сплати судового збору, понесені позивачем, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Покрова-2006" (вул. Ватутіна,1, с.Жуки, Кобеляцького району Полтавської області, 39222, код ЄДРПОУ 34274697, інші відомості - не відомі) на користь Селянського (фермерського) господарства "Урожай" (с.Горби, Глобинського району, Полтавської області, 39024, код ЄДРПОУ 23810090, інші відомості - не відомі) 75 550,00 грн. основного боргу, 4876,44 грн. інфляційних, 3642,31 грн. 3% річних, 1681,44 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.08. 2012 року.

Суддя Кульбако М.М.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.