Постанова

від 15.01.2013 по справі 18/1193/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа № 18/1193/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Покрова-2006" на рішення та постанову господарського суду Полтавської області від 31 липня 2012 року Харківського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2012 року у справі№ 18/1193/12 господарського судуПолтавської області за позовомСелянського (фермерського) господарства "Урожай" доФермерського господарства "Покрова-2006" про стягнення 109 539,22 грн. за участю представників сторін: від позивача: Погорілий Д.В.,від відповідача: Дігтярь Л.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 31.07.2012 (суддя Кульбако М.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 (судді: Істоміна О.А. - головуючий, Барбашова С.В., Білецька А.М.), позов Селянського (фермерського) господарства "Урожай" до Фермерського господарства "Покрова-2006" про стягнення 109 539,22 грн. задоволено частково, стягнуто 75 550,00 грн. основного боргу, 4876,44 грн. інфляційних, 3642,31 грн. 3% річних, 1681,44 грн. судового збору, в решті позову відмовлено. Суди попередніх інстанцій виходили з доведеності позовних вимог. Відмовляючи в стягненні 20 % за користування чужими грошовими коштами, суди зазначили, що умовами договору не передбачено розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Звертаючись до Вищого господарського суду із касаційною скаргою Фермерське господарство "Покрова-2006" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, прийняти нове рішення про відмову в позові. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги п.4.3 договору, за яким якщо покупець не оплатить в обумовлений строк товар, то у продавця виникає право вимагати у покупця повернення товару, а не його оплату.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.12.2012 касаційну скаргу прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 14.01.2013 у справі №18/1193/12 у зв'язку із виходом з відпустки судді Кочерової Н.О. сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий - Плюшко І.А., судді Кочерова Н.О., Самусенко С.С. - доповідач.

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За встановленими судами обставинами спір у даній справі виник із-за невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним 30.04.2010 між сторонами договором №0430.1 в частині оплати.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши розгляд справи, господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивач належним чином виконав умови договору купівлі - продажу насіння №0430.1 від 30.04.2010, передавши відповідачу товар. Останній в порушення п.2.2 договору оплату за отриманий товар не здійснив.

Враховуючи встановлені обставини справи, суди попередніх інстанцій керуючись, зокрема, приписами статей 11, 525, 526, 530, 625, 629, ЦК України, ст.193 ГК України прийшли до правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних та 3% річних.

При цьому, судами правильно відмовлено в задоволені позовних вимог про стягнення 20 відсотків за користування чужими грошовими коштами, оскільки, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідно до ч.2 ст.536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що стаття 625 ЦК надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, стягувати з нього три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тощо. Судами встановлено, що розмір таких відсотків сторони в договорі не узгодили, а отже господарські суди правильно застосувавши норми ст. 625 та стягнули з відповідача лише 3 % річних.

Доводи касаційної скарги щодо неврахування судами попередніх інстанцій положень пункту 4.3 договору №0430.1 від 30.04.2010, відповідно до якого у разі невиконання п.2.2 цього договору покупець зобов'язаний повернути насіння в такій самій кількості та якості не пізніше 15.11.2010, продавець має повернути суму передплати, спростовуються встановленими судами обставинами. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постачання насіння відбулось без здійснення передплати. Відповідно до п.2.1 договору право власності у покупця насіння за договором виникає з моменту підписання сторонами видаткових накладних. Видаткова накладна №0430.1 від 30.04.2010 була видана відповідачу. Відповідач набув на поставлений товар право власності та повинен сплатити його вартість.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї ж статті встановлено способи захисту цивільних прав та обов'язків, які сторона вибирає на власний розсуд. У зв'язку з цим колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з приводу того, що заперечення відповідача щодо звернення позивача саме із позовом про стягнення суми боргу позбавлені фактичного та правового обгрунтування.

Враховуючи вказане, касаційна інстанція постановляє, що рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі слід залишити без змін як прийняті при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, керуючись 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Покрова-2006" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 у справі № 18/1193/12 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Кочерова

С. Самусенко