Постанова

від 02.10.2012 по справі 13/534-11/351

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2012 № 13/534-11/351

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Суліма В.В.

Яковлєва М.Л.

За участі представників:

Від позивача: Савіна О.Б. - за дов. № 11/1253 від 19.12.11;

Від відповідача: Монятовський О.В. - за дов. № б/н від 21.11.11;

Крамаренко Д.О. - за дов. № б/н від 21.11.11;

Кутаков П.І. - за дов. № б/н від 21.11.11;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Спеціалізованого об'єднання адвокатів з іноземних справ «Українська Правнича Колегія» на рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2012 у справі № 13/534-11/351 (судді: Смирнова Ю.М. - головуючий, Самсін Р.І., Спичак О.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

до Спеціалізованого об'єднання адвокатів з іноземних справ «Українська Правнича Колегія»

про розірвання договору, зобов'язання передати страхові справи та стягнення 123 500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Спеціалізованого об'єднання адвокатів з іноземних справ «Українська Правнича Колегія» про розірвання договору, зобов'язання повернути 43 оригінали та 142 копії страхових справ та стягнення 123 500,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2011 у справі № 13/534, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2011, позов задоволено частково, розірвано договір про надання адвокатської допомоги від 22.04.2009, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2011 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 та рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2011 у справі № 13/534 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Скасовуючи судові рішення колегією суддів Вищого господарського суду України зазначено, що висновки судів попередніх інстанцій є суперечливими та передчасними; застосувавши ст. 651 Цивільного кодексу України та розірвавши договір, суди не врахували положення ст. 653 Цивільного кодексу України щодо правових наслідків розірвання договору в судовому порядку. Також колегія суддів Вищого господарського суду України зауважила, що відповідач, Спеціалізоване об'єднання адвокатів з іноземних справ «Українська правнича колегія», в своїй діяльності має керуватись не лише нормами Цивільного кодексу України, а й відповідним спеціальним законодавством.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.02.2012 у справі № 13/534-11/351 позовні вимоги задоволено частково. Розірвано договір про надання адвокатської допомоги та стягнуто з відповідача на користь позивача 117 300 грн. сплаченого гонорару та судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Спеціалізоване об'єднання адвокатів з іноземних справ «Українська Правнича Колегія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте в наслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Скаржник зазначає, що висновок суду, про порушення відповідачем умов Договору про надання адвокатської допомоги в частині звітування є необґрунтованим, оскільки вказаним договором не встановлено строків сповіщення клієнта про хід виконання зобов'язання за договором.

Апелянт також посилається на те, що суд першої інстанції жодним чином не дослідив питання скільки фактично часу відповідач отримав для опрацювання справ та виконання своїх обов'язків за Договором, а також інші суттєві обставини, що впливали на належне виконання відповідачем своїх обов'язків за Договором.

Крім того, відповідач посилається на неправомірність застосування судом першої інстанції правил адвокатської етики, оскільки вказані правила стосуються фізичних осіб, які займаються адвокатською діяльністю, а не адвокатських об'єднань, які є юридичними особами.

Підсумовуючи доводи своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що жодних істотних порушень договору ним допущено не було, а ті порушення які мали місце виникли у зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язань за договором.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.05.2012.

14.05.2012 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та прийнятим з повним з'ясуванням обставин справи та доказів поданих сторонами, а доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків, зроблених судом першої інстанції.

15.05.2012 розгляд справи відкладено на 29.05.2012 у зв'язку з клопотанням позивача.

17.05.2012 від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу ідентичний за змістом відзиву від 14.05.2012.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду №01-23/3/14 від 29.05.2012 до складу судової колегії замість судді Корсакової Г.В. введено суддю Куксова В.В.

29.05.2012 ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на 03.07.2012 у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду №01-23/3/9 від 03.07.2012 до складу судової колегії замість судді Куксова В.В. введено суддю Авдєєва П.В.

02.07.2012 від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі в яких він зазначає, що відповідачем опрацювання по 99 справам так і не було розпочате, а тому станом на 02.07.2012 по всім справам сплив строк позовної давності. Крім того, у додатках до вказаних пояснень містяться копії довіреностей які видавались позивачем співробітникам компанії відповідача датовані: 16.05.2011, 06.06.2011 та 30.06.2011.

Представник відповідача через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду 02.07.2012 заявив клопотання про фіксацію судового процесу та надав письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 03.07.2012 оголошено перерву на 17.07.2012 на 12:15.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду №01-23/3/11 від 17.07.2012 до складу судової колегії замість суддів: Авдєєва П.В., Яковлєва М.Л. введено суддю Рєпіну Л.О, Суліма В.В.

17.07.2012 ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на 31.07.2012.

16.07.2012 від представника позивача через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення по справі.

У зв'язку з перебуванням судді доповідача Тарасенко К.В. на лікарняному 31.07.2012 розгляд справи на відбувся.

06.08.2012 Київським апеляційним господарським судом прийнято ухвалу про відкладення розгляду справи на 02.10.2012.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 13/534-11/351 від 02.10.2012 у зв'язку з перебуванням судді Рєпіної Л.О. на лікарняному, для розгляду справи № 13/534-11/351 визначено колегію суддів у складі: Головуючого судді Тарасенко К.В, суддів: Суліма В.В., Яковлєва М.Л.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

22.04.2009 між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», (клієнт) та Спеціалізованим об'єднанням адвокатів з іноземних справ «Українська правнича колегія» (об'єднання) укладено договір про надання адвокатської допомоги (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору клієнт доручає, а об'єднання погоджується і зобов'язується представляти інтереси клієнта та надавати юридичну допомогу у справах, що передаються клієнтом об'єднанню, зокрема, але не виключно, для ведення об'єднанням претензійної та позовної роботи в судах у справах згідно до переліків, які є невід'ємною частиною договору, із застосуванням, передбачених чинним законодавством України усіх засобів як досудового, так і судового врегулювання.

Згідно з п. 3 Договору для виконання дій, передбачених Договором клієнт: надає об'єднанню всі необхідні у справі документи та інформацію; при потребі забезпечує об'єднання засобами, необхідними для виконання дій, передбачених Договором, відшкодовує фактичні витрати об'єднання у справі. В рамках цього Договору об'єднання: сповіщає клієнта про стан справи; за результатами наданої адвокатської допомоги подає клієнту звіт з наданням необхідних документів (фінансових, рішень суду і т.ін.) (п. 4. Договору)

У відповідності до п. 5 Договору сторони дійшли згоди про таке: Зобов'язання об'єднання перед клієнтом у кожній справі за Договором вважається виконаними у повному обсязі з дати надходження коштів на рахунок клієнта за рішенням суду у кожній справі за виконавчим документом, у порядку добровільного виконання своїх зобов'язань відповідачем (контрагентом) перед клієнтом, під час судового розгляду, або при відмові контрагента від претензій до клієнта у тому числі під час судового розгляду про що, не пізніше як протягом 3 робочих днів з дати надходження коштів на рахунок клієнта, або з дати відмови контрагента від претензій до клієнта або під час судового розгляду, складається відповідний акт виконання зобов'язань з надання адвокатської допомоги.

Зобов'язання клієнта перед об'єднанням за Договором у кожній справі вважаються виконаними у повному обсязі з дати отримання об'єднанням оплати у повному обсязі за адвокатську допомогу у кожній справі відповідно до п. 6 Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору у кожній справі, яку клієнт передає для роботи об'єднанню, клієнт сплачує об'єднанню гонорар у розмірі 2 300,00 грн. за кожну справу у наступному порядку:

- 50% гонорару у кожній справі клієнт перераховує об'єднанню протягом 5 банківських днів з моменту передачі об'єднанню справи;

- решту гонорару по кожній справі клієнт перераховує об'єднанню протягом 5 банківських днів з моменту виконання об'єднанням своїх зобов'язань за цим Договором по кожній справі у повному обсязі, що підтверджується підписанням відповідного акту виконання зобов'язань з надання адвокатської допомоги.

Пунктом 7. Договору сторони погодили, що клієнт бере на себе та авансує судові витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної судом, послуги перекладача, і також інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В разі розірвання договору за ініціативою позивача, він відшкодовує витрати понесені відповідачем, що були попередньо письмово узгоджені та сплачує частину гонорару за виконану роботу протягом п'яти днів з дати подання рахунку (п. 8 Договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання і зберігає чинність до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 11 Договору).

Додатком № 1 до Договору погоджено реєстр регресних справ переданих від замовника об'єднанню, яких згідно переліку 151

Позивач в порушення пункту 3. Договору не надав всі необхідні у справі документи, а лише надав матеріали по 142 справах для копіювання, яке було здійснено відповідачем, власними технічними засобами.

22.05.2009 позивачем на виконання умов Договору було сплачено відповідачу гонорар у розмірі 163 300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 022012 (#18684666).

04.06.2009 підписано акт прийому-передачі частини копій платіжних документів, які підтверджують виплату страхового відшкодування, а отже і право регресної вимоги.

Через вісім місяців після підписання Договору, а саме 28.12.2009 позивачем оформлено перші довіреності на ім'я працівників відповідача.

У зв'язку зі зміною організаційно-правової форми позивача з Закритого акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство в лютому-березні 2009 року було видано нові довіреності.

На вимогу судів, в яких відповідач представляв позивача, як повірений і представник було оформлено передачу 06.05.2010 п'яти страхових справ, 20.05.2010 однієї страхової справи, 21.06.2010 - 28 платіжних доручень та однієї страхової справи, 18.10.2010 двох страхових справ, що підтверджено актами підписаними представниками сторін.

В результаті проведеної претензійно-позовної роботи позивачем отримав кошти у 17 страхових справах про стягнення регресного відшкодування з Голоднової В.П., Риженка І.М., Удовиченка В.В., Григорук А.В., Бурляй А.С., Михайленка О.В., Карпенка А.М., Сороки С.І., Нестеренка О.О., Журавської Т.С., Горнушкіна Д.А., Гайдука П.А., Ганджі Ю.А., Олініченко Л.П., Горбенка В.В., Ахмедова С.Б. та Башинської Н.В.

Крім того, у матеріалах справи містяться докази повного виконання та сплати коштів по страхових справах про стягнення регресного відшкодування з Кельганкина В.С., Головань Г.А., Рикової С.К. та Стельмаха О.В.

Крім того, у матеріалах справи містяться докази проведення претензійно-позовної роботи і по інших справах, однак доказів надходження коштів на рахунки позивача сторонами не надано.

Як правильно зазначено у рішенні суду першої інстанції, укладений між сторонами Договір про надання адвокатської допомоги від 22.04.2009 за своєю правовою природою є змішаним договором надання послуг, представництва та доручення.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Нормами ч. 1 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Статтею 1003 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Згідно зі ст. 1006 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

У свою чергу ст. 1007 Цивільного кодексу України передбачено, що довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Крім того, довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: 1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; 2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення та виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Як вбачається з матеріалів справи довіреності на виконання дій передбачених Договором було видано лише через вісім місяців після укладення останнього, що зумовило значну затримку відповідача у виконанні обов'язків передбачених Договором.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зважаючи, що позивач неналежним чином виконав умови Договору, а саме: не надав належним чином завірені копії регресних справ, що обумовило виконання відповідачем не передбаченої Договором роботи з самостійного копіювання вказаних справ; надання довіреностей співробітникам відповідача лише через 8 місяців після укладення Договору, що обумовило неможливість представляти інтереси позивача в судових органах до моменту отримання довіреностей; крім того позивачем несвоєчасно надавались платіжні документи про сплату страхового відшкодування, які є підставою для звернення стягнення з боржників в порядку регресу, чи надавались неналежної якості, що також унеможливило належне представництво позивача відповідачем.

Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У постанові Вищого господарського суду України від 04.10.2011 зазначено, що відповідач - Спеціалізоване об'єднання адвокатів з іноземних справ «Українська правнича колегія» і в своїй діяльності має керуватись не лише нормами Цивільного кодексу України, а й відповідним спеціальним законодавством.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про адвокатуру» при здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат зобов'язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення.

Згідно зі ст. 31 Правил адвокатської етики адвокат повинен з розумною регулярністю інформувати клієнта про хід виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення відносно суті свого доручення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вперше відзвітував про хід виконання умов договору 16.09.2009.

02.11.2009 позивач направив відповідачу лист №03-12/10751 з пропозицією надавати звіт за встановлено формою до 6 числа кожного місяця.

Відповідач відповідь на вказаний лист не надав, та як вбачається з матеріалів справи направляв звіти за запропонованою формою лише 11.05.2010 та 13.08.2010.

Однак колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що мало місце неналежне звітування, оскільки Договором не передбачено у які строки та в якій формі має надаватись звітність за виконану роботу, а отже відповідач своїми діями умови Договору не порушив.

Крім того, лист позивача який містив пропозицію про надання звітності у відповідні строки та за вказаною формою не був акцептований відповідачем, а відповідні зміни до Договору не вносились.

13.08.2010 позивач звернувся до відповідача з претензією № 03-08/10601 про припинення надання адвокатської допомоги в строк до 20.08.2010, повернення копій документів по страховим справам та повернення перерахованого авансу. Вказана претензія була отримана відповідачем 16.08.2010.

Позивач звернувся до відповідача з повторною вимогою № 03-08/11477 від 06.09.2010 про припинення надання адвокатської допомоги в строк до 15.09.2010, повернення копій документів по страховим справам та повернення перерахованого авансу.

У свою чергу відповідач звернувся до позивача з пропозицією узгодити час та місце проведення переговорів для вирішення питань, що виникли в процесі виконання Договору.

Згоди щодо розірвання Договору та повернення коштів та копій справ, як свідчать матеріали справи, сторони не дійшли.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зважаючи на викладене, колегія суддів не вбачає в діях відповідача істотного порушення умов Договору, а отже підстави для його розірвання відсутні.

Крім того, враховуючи, що колегія суддів не вбачає підстав для розірвання Договору про надання адвокатської допомоги від 22.04.2009 підстави для задоволення вимоги про стягнення з відповідача коштів сплачених в якості авансу відсутні.

Стосовно вимоги про повернення матеріалів по страховим справам, які передавались відповідачу на опрацювання за Договором від 22.04.2009, то вказані матеріали долучені до справи № 13/534-11/351 в якості додатків.

У зв'язку з викладеним позов в частині зобов'язання відповідача передати оригінали 43 страхових справ та копії 142 страхових справ задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 10 ч. 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2012 у справі № 13/534-11/351 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційна скарга Спеціалізованого об'єднання адвокатів з іноземних справ «Українська Правнича Колегія» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованого об'єднання адвокатів з іноземних справ «Українська Правнича Колегія»задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2012 по справі № 13/534-11/351 скасувати.

3. У задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 37/122, ідентифікаційний код 23510137) на користь Спеціалізованого об'єднання адвокатів з іноземних справ «Українська Правнича Колегія»(02002, м. Київ, вул. Флоренції, 1/11, ідентифікаційний код 21656526) 1 265 (тисячу двісті шістдесят п'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видати наказ.

6. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 13/534-11/351 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Сулім В.В.

Яковлєв М.Л.