Постанова

від 25.08.2012 по справі 2а/2370/500/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/500/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Гриньковський Н.Ю.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.,

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірна фабрика "Юність" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах про скасування рішення та зобов'язання видати свідоцтво платника єдиного податку, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювелірна фабрика «Юність»звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах про скасування рішення та зобов'язання видати свідоцтво платника єдиного податку, в якому просив скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Черкасах про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку від 01.02.2012 року № 5633/15-3122 та зобов'язати відповідача видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просив скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах -задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року -скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Ювелірна фабрика «Юність»відмовити в повному обсязі.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право здійснювати господарську діяльність за спрощеною системою оподаткування, оскільки обмеження, встановлені абзацом 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, не поширюються на виробництво ювелірних виробів, ремонт ювелірних виробів та роздрібну торгівлю годинниками та ювелірними виробами, оскільки зазначена норма Податкового кодексу України, встановлює обмеження лише для суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з видобутку, виробництва та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить нормам матеріального права та не відповідає фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в судді першої інстанції, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювелірна фабрика "Юність" 20.01.2012 року звернувся до ДПІ у м. Черкаси із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 р. за ставкою 5%.

У пункті 10 вказаної заяви зазначено види діяльності згідно з КВЕД: 36.22.0 виробництво ювелірних виробів, 52.73.2 ремонт ювелірних виробів, 51.47.9 оптова торгівля іншими непродовольчими товарами, 52.48.2 роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами, 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого вжитку, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 52.12.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, 93.05.0 надання інших індивідуальних послуг, 51.18.0 посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами, 52.74.9 ремонт інших побутових виробів та предметів особистого вжитку.

01.02.2012 року Державною податковою інспекцією в м. Черкаси листом від за №5633/15-3122 було відмовлено позивачу в переході на спрощену систему оподаткування, з огляду на те, що юридичні особи - платники єдиного податку не мають право здійснювати видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння , у тому числі органогенного утворення, відповідно до положень п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України та п. 1, п. 2 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.1997 р. №637/97-ВР (а.с.14).

Як правомірно зазначено судом першої інстанції, Податковим кодексом України (зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності" від 04.11.2011р. №4014, який набрав чинності з 01.01.2012р.) встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності певними категоріями юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців (далі ПК України).

Згідно із пунктом 291.3 статті ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Статтею 299 Податкового кодексу України визначено, що свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування. Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.

У разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

Згідно пункту 299.9 зазначеної статті виключною підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є, зокрема, невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави.

Так, відповідно до абзацу 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Стаття 5 ПК України передбачає, що терміни, які застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними визначається Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.1997р. №637/97-ВР (далі Закон №637/97).

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 1 Закону №637/97 до дорогоцінних металів відносяться золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби , відходи, брухт тощо), а до дорогоцінного каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).

Судом першої інстанції не враховано того факту, що виробом з дорогоцінного металу, в розумінні положень Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними»є -будь -який ювелірний (побутовий) виріб , виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини, паладію),який використовується як прикраса або предмет побуту.

З наведеного вбачається, що обмеження, передбачені абзацом 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України поширюються на усіх суб'єктів господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво чи реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (в тому числі й ювелірних виробів), а тому перехід останніх на спрощену систему оподаткування є неможливим.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах -задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року -скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Ювелірна фабрика "Юність" відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах -задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року -скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Ювелірна фабрика "Юність" відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.