Постанова

від 23.10.2007 по справі 7/403

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/403

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.10.2007                                                                                           № 7/403

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Губенко Н.М.

 суддів:            Ропій  Л.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - КазькоТ.В. – юрисконсульт, дов. №У07/2309 від 10.04.2007,

Василенко І.М. – заст. гол. бухгалтера, дов. № У07/6558 від 22.10.2007,

 від відповідача - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенергобуд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.07.2007

 у справі № 7/403  

 за позовом                               Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергоавтосервіс Київенерго"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенергобуд"

 про                                                  стягнення 40699,46 грн.

 На підставі ст.ст.77,99 ГПК України 09.10.2007 розгляд справи відкладався на 23.10.2007.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2007 у справі №7/403 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 38 981,84 грн. основного боргу, 366,63 грн. 3% річних, 1 351,48 грн. збитків від інфляції, 406,99 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що позивач свої зобов'язання за договором № 5 виконав належним чином, згідно з наявними в матеріалах справи копіями талонів замовника та рахунків-фактур відповідачу надані послуги на суму 265 502,49 грн., однак, відповідач оплатив надані позивачем послуги частково, у сумі 226 520,65 грн. до 28.11.2006, у зв'язку з чим на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача складає 38 981,84 грн.; на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 351,00 грн. збитків від інфляції та 366,63 грн. 3% річних відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, підлягають задоволенню; відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2007 у справі № 7/403 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник стверджує, що позивачем не було надано відповідачу реєстри як цього вимагає п. 4.1.7 протоколу розбіжностей до договору № 5, однак, суд першої інстанції не витребував доказів надання позивачем документів, передбачених п 4.1.7 протоколу розбіжностей в повному обсязі та не з'ясував чи надавав позивач відповідачу відповідні реєстри.

Відповідач зазначає, що оскільки позивачем не були надані реєстри, у відповідача не виникло підстав для проведення остаточного розрахунку з позивачем.

На думку заявника, єдиним документом, який би підтверджував факт надання послуг, є акт передання-прийняття робіт, а не копії талонів та рахунки-фактури, на які посилався суд першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу та доповненні до відзиву позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись на те, що відповідно до акту звірки розрахунків станом на 01.01.2007 заборгованість відповідача складає 38 981,84 грн.; позивач направляв відповідачу всі належні документи відповідно до п. 4.1.7 протоколу розбіжностей; рахунок-фактура і реєстр виступають одним документом, що було надано місцевому господарському суду; позовні вимоги також підтверджуються дорожніми листами та податковими накладними.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача та враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, доповнення до відзиву, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до Господарського суду міста Києва подано позов про стягнення з відповідача суми в розмірі 40 699,46 грн., в тому числі 38 981,84 грн. основного боргу, 1 351,00 грн. збитків від інфляції та 366,63 грн. 3% річних, а також судових витрат.

Згідно з договором на транспортне обслуговування № 5 від 05.01.2006 із протоколом розбіжностей до цього договору, який підписаний представниками обох сторін, отже відповідні умови договору погоджені сторонами у редакції замовника, позивач, за договором перевізник, надає послуги з транспортного обслуговування, а саме: вантажоперевезень, перевезення робітників та надання послуг механізмами, а відповідач, за договором замовник, зобов'язується прийняти та оплатити послуги на умовах даного договору.

Статтею 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами; загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктами 11.1, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, (далі – Правила) зі змінами передбачено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля; дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається, а в розділі 1 Правил визначено, що дорожній лист – це документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, талонів замовника до дорожніх листів та дорожніх листів, позивачем було надано послуг відповідачу на загальну суму 265 502,49 грн., проти чого відповідач не заперечує.

Згідно з п. 5.1 договору № 5, в редакції протоколу розбіжностей, відповідач до 5-го числа кожного місяця перераховує позивачу аванс у розмірі, погодженому обома сторонами; остаточні розрахунки за надані послуги проводяться протягом 20-ти днів після надання позивачем всіх необхідних документів згідно з п. 4.1.7 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача. В п. 4.1.7 договору № 5 в редакції протоколу розбіжностей визначено, що позивач зобов'язаний передавати відповідачу перший екземпляр талону замовника, рахунок-фактуру, реєстр, податкову накладну кожного вівторка за попередній тиждень, оформлені відповідно до вимог бухгалтерського обліку і звітності, згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем надані послуги оплачені частково, а саме: сплачено 226 520,65 грн., у зв'язку з чим відповідачем недоплачено позивачу за надані послуги суму в розмірі 38 981,84 грн.

Пунктом 14.4 Правил встановлено, що рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених дорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними, а при користуванні автомобілями, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля у замовника, - тільки дорожніх листів.

Як вбачається з актів звірки розрахунків від 01.11.2006, 01.12.2006, 08.02.2007, позивач та відповідач посилаються на рахунки, номери і дати яких співпадають, тому є підстави для твердження, що відповідачем були одержані від позивача рахунки на оплату послуг та дорожні листи і талони замовника до дорожніх листів, на підставі яких ці рахунки виставлялися.

Як підтверджено матеріалами справи талони замовника до дорожніх листів підписані відповідачем.

Відповідно до ухвал апеляційного господарського суду від 19.09.2007 та 09.10.2007 контррозрахунку суми основного боргу відповідач не надав, отже заперечень щодо кількості та вартості наданих послуг не має.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не було дотримано погодженого порядку здійснення розрахунків за послуги, оскільки не перераховувався аванс та щовівторка не передавались позивачем відповідачу документи, перелік яких викладено в п. 4.1.7 договору № 5 в редакції протоколу розбіжностей.

Натомість обидві сторони своїми діями змінили умови договору та позивач, не одержавши авансу, надав відповідачу послуги, які останній прийняв та частково оплатив, хоча документи позивачем щовівторка не надавались.

Оскільки строк виконання обов'язку передавати документи відповідачу – щовівторка за попередній тиждень, встановлений п. 4.1.7 договору № 5 в редакції протоколу розбіжностей, позивачем не виконано, то таким чином і не виконано умову п. 5.1 договору № 5 в редакції протоколу розбіжностей щодо проведення відповідачем остаточного розрахунку протягом 20-ти днів після надання позивачем документів згідно з п. 4.1.7.

У зв'язку з тим, що передбачений п. 5.1 договору № 5 в редакції протоколу розбіжностей строк остаточних розрахунків пов'язаний зі строком надання документів, передбаченим у п. 4.1.7, то сплив строків, встановлених у п. 4.1.7, без виконання, зумовлює і закінчення строку застосування умови п. 5.1 щодо строку здійснення остаточних розрахунків.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки позивачем не доведено дати вручення відповідачу рахунків то, враховуючи, що претензія від 21.12.2006 № 040/1-806 про сплату заборгованості в сумі 38 981,84 грн. була надіслана відповідачу 21.12.2006, що підтверджується копіями фінансового чеку підприємства поштового зв'язку № 5742 від 21.12.2006, повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 1268773, згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач повинен був сплатити заборгованість в сумі 38 981,84 грн. в термін до 29.12.2006.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача 38 981,84 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи розрахунок позивача та ту обставину, що, як вже було встановлено вище, відповідач повинен був сплатити суму боргу в термін до 29.12.2006, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 429,97 грн. інфляційних втрат за січень і лютий 2007 р. та 198,65 грн. 3% річних за період з 29.12.2006 по 28.02.2007.

Апеляційна інстанція не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що розрахунок позивача інфляційних втрат та річних є правильним, як із таким, що не грунтується на обставинах справи.

Апеляційний господарський суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, враховуючи викладене та виходячи з наступного.

Чинним законодавством України, в тому числі ГК України, ЦК України, Правилами, не передбачено необхідності складання такого документу як реєстр, також не визначено вимог щодо його складання, а оскільки відповідно до п. 14.4 Правил № 363 рахунки на оплату, дорожні листи і талони замовника до них є достатніми документами для здійснення остаточного розрахунку, посилання відповідача на відсутність реєстрів, як на підставу для відмови у проведенні остаточного розрахунку з позивачем, є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, положень Правил дорожні листи, талони замовника і рахунки, які складаються на їх підставі, є документами, що підтверджують факт надання послуг позивачем, а тому посилання відповідача на акт передання-прийняття робіт як на єдиний документ, що підтверджує факт надання послуг є таким, що суперечить чинному законодавству України.

Оскільки, як було зазначено, сторонами погоджено, що строк остаточного розрахунку, встановлений в п. 5.1 договору № 5 в редакції протоколу розбіжностей є пов'язаним із умовами п. 4.1.7, то немає підстав для застосування умови п. 4.1.7 самостійно.

Крім того, матеріалами справи підтверджено ту обставину, що для здійснення відповідачем оплати одержаних послуг не потрібні реєстри, податкові накладні, а талони замовника і рахунки відповідачем одержані.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Київенергобуд” задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2007 у справі № 7/403 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Київенергобуд” (юр. адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5-а; факт адреса: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4; рахунок № 260013181101 в АБ „Енергобанк” м. Київ, МФО 300272; код ЄДРПОУ 32110032) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 16-а; рахунок № 260043232101 в АБ „Енергобанк” м. Київ, МФО 300272; код ЄДРПОУ 33058618) 38 981,84 грн. основного боргу, 198,65 грн. 3% річних, 429,97 грн. інфляційних втрат, 396,10 грн. державного мита та 114,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.”

3.          Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 16-а; рахунок № 260043232101 в АБ „Енергобанк” м. Київ, МФО 300272; код ЄДРПОУ 33058618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Київенергобуд” (юр. адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5-а; факт адреса: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4; рахунок № 260013181101 в АБ „Енергобанк” м. Київ, МФО 300272; код ЄДРПОУ 32110032) 5,45 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4.          Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5.          Справу № 7/403 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Ропій  Л.М.