Постанова

від 13.11.2007 по справі 13/534

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/534

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.11.2007                                                                                           № 13/534

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Губенко Н.М.

 суддів:            Барицької  Т.Л.

          Ропій  Л.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Приходько Л.В. - представник, дов. № 380 від 15.10.2007,

 від відповідача - Туригіна О.О. - представник, дов. № 206 від 21.05.2007,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатив Україна"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 02.07.2007

 у справі № 13/534 (Євдокимов О.В.)

 за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Укртранс"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатив Україна"

 про                                                  стягнення 43583,75 грн.

 На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 16.10.2007 в судовому засіданніоголошено перерву до 30.10.2007, а 30.10.2007 розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.11.2007.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2007 у справі №13/534 позов задоволено частково, в частині стягнення 21 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинено; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 13 273,95 грн. основного боргу, 9 309,80 грн. штрафу, 3 400,00 грн. витрат, пов'язаних з наданням адвокатських послуг, 225,84 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що заборгованість відповідача у розмірі 13 273,95 грн. по оплаті наданих позивачем послуг за договором на транспортно-експедиторське обслуговування № 14-И від 09.03.2006 на день подачі позову до суду відповідачем не сплачена; прострочка відповідача складає більше 15-ти календарних днів з моменту закінчення строку оплати і тому вимоги позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 20% від вартості наданих послуг в сумі 9 309,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню; суд дійшов висновку про правомірність вимог про стягнення 3 400,00 грн. судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2007 у справі № 13/534 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку заявника, судом порушено норми ст.ст. 11, 14 ЦК України, ст. 49 ГПК України.

Заявник вважає, що сторони у п. 4.5 договору № 14-И встановили лише право вимоги однієї сторони зобов'язання, однак не встановлено обов'язок виконання даної вимоги іншою стороною, тому є неправомірним зі сторони позивача вимагати від відповідача вчинення дії, а саме: виплати штрафу, оскільки вчинення такої дії не передбачено договором як обов'язок відповідача, а згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства та особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Заявник посилається на неврахування судом при стягненні судових витрат по оплаті послуг адвоката зменшення відповідачем суми основного боргу.

На думку заявника, витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними з ціною позову, зокрема, зважаючи на те, що відповідач здійснив перерахування коштів на користь позивача і тим самим зменшив суму основного боргу більше, ніж в три рази.

У письмових поясненнях від 29.10.2007 та 09.11.2007 відповідач посилається на неврахування судом того, що згідно зі ст. 44 ГПК України передбачено відшкодування витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником; нездійснення відповідного аналізу юридичного змісту наявних у справі документів, із яких неможливо дійти будь-якого висновку як про обсяг наданих адвокатом послуг, так і про обсяг витраченого ним часу; неврахування того, що позовна заява, письмові пояснення від 17.10.2006, заява про уточнення позовних вимог від 17.10.2006 підписана головою правління позивача без будь-якого зазначення про підготування матеріалів адвокатом та тієї обставини, що у судове засідання 17.10.2006 представник позивача не з'явився, а в судових засіданнях 30.05.2007 та 02.07.2007 брав участь представник позивача, який не був адвокатом; на думку заявника, судом не встановлено обсяг послуг адвоката, не визначена вартість таких послуг, обсяг нормативної бази, що була застосована при підготовці до позову, обсяг документів, які необхідно було дослідити; наявність у позивача права вибору укладення договору на надання правової допомоги, який дає підстави вибрати надання правової допомоги з меншим розміром плати; врахування співрозмірності суми оплати послуг адвоката з ціною позову відповідає судовій практиці, зокрема, знайшло своє відображення у постанові Луганського апеляційного господарського суду від 27.06.2007 у справі № 7/69; на думку відповідача, співрозмірною в частині відшкодування послуг адвоката є сума, що не перевищує 1% заборгованості, тобто не більше ніж 132,74 грн.

У письмовому поясненні позивач, заперечуючи доводи апеляційної скарги, посилається, зокрема, на те, що у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати наданих послуг, у позивача на підставі ст. 11 ЦК України виникло право вимагати сплати від відповідача штрафу у розмірі 20%, яким позивач скористався, що стало підставою виникнення у відповідача обов'язку сплати зазначеного штрафу; на думку позивача судом правильно стягнено з відповідача судові витрати на оплату послуг адвоката.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи письмових пояснень сторін, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем пред'явлено позов з позовними вимогами до відповідача про стягнення 34 273,95 грн. заборгованості по оплаті автомобільних перевезень згідно з договором № 14-И від 09.03.2006; 9 309,80 грн. штрафу за порушення п. 8 договору та судових витрат, у тому числі 3 400 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

У заяві позивача від 17.10.2006 у порядку ст. 22 ГПК України уточнено позовні вимоги в частині вимог про стягнення заборгованості у зв'язку з частковим погашенням та вимагалось стягнути суму в розмірі 13 273,95 грн. основного боргу, а в частині вимоги про стягнення 21 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Згідно з п.п. 1.3, 2.3, 2.3.1 договору № 14-И на транспортно-експедиторське обслуговування від 09.03.2006 позивач, за договором перевізник, зобов'язався доставити переданий для перевезення вантаж до пункту призначення і передати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а відповідач, за договором експедитор, зобов'язався оплатити надані позивачем послуги; перевезення вантажів здійснюється на підставі заявки, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідачем надано, а позивачем прийнято до виконання дві заявки від 09.03.2006 на автомобільні перевезення вантажів за маршрутом: Французька Республіка – Російська Федерація.

Позивачем виконано замовлені відповідачем перевезення, про що свідчать відповідні відмітки про одержання вантажів у гр. 24 CMR №№ 695255 та 695334.

Згідно з п. 4.4 договору № 14-И відповідач здійснює оплату виконаних перевезень протягом 7-ми банківських днів після одержання від перевізника документів. Інша умова у заявках не передбачена.

Позивач стверджує та відповідач не заперечує те, що відповідачем були одержані документи, необхідні для оплати наданих транспортних послуг. Про зазначене свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 1043640.

Відповідачем здійснена часткова оплата наданих позивачем послуг, виставлені позивачем рахунки-фактури від 22.03.2006 № 27/512 та від 23.03.2006 № 27/535 на загальну суму 46 549,00 грн. були оплачені відповідачем 18.05.2006, 31.05.2006 та 06.06.2006 на загальну суму 23 275,05 грн. до пред'явлення позивачем позову – 14.07.2006, та 27.07.2006 на суму 10 000,00 грн. – після пред'явлення позову, але до прийняття рішення від 02.07.2007.

Таким чином позовні вимоги про стягнення 13 273,95 грн. основного боргу є такими, що відповідають вимогам ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 629 ЦК України, умовам договору № 14-И, отже підлягають задоволенню.

Провадження у справі за позовними вимогами про стягнення основного боргу в сумі, яку перераховано позивачу відповідачем після пред'явлення позову, в розмірі 10 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі ч. 1-1 ст. 80 ГПК України, а судові витрати у пропорційному розмірі підлягають віднесенню на відповідача у зв'язку із доведенням господарського спору у цій частині до судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до умов п. 4.5 договору № 14-И у випадку прострочення відповідачем платежів за надані позивачем автопослуги більше, ніж на 15 календарних днів з моменту закінчення строку оплати, вказаного в п. 4.4 договору, позивач має право вимагати від відповідача сплату штрафу в розмірі 20% від вартості наданої автопослуги.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення штрафу є такими, що відповідають нормам законодавства, умовам договору та підтверджені матеріалами справи.

Згідно з угодою № 5 про надання юридичної допомоги та ведення справ в господарському суді від 29.05.2006, свідоцтвом адвоката № 971, видатковим касовим ордером № 992 від 30.05.2006 позивачем одержані та оплачені адвокатські послуги на суму 3 400,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката належить до судових витрат.

Апеляційна інстанція не погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення судових витрат за послуги адвоката без врахування вимог ст. 49 ГПК України, відповідно до якої суми, які підлягають сплаті, зокрема, за послуги адвоката, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, оскільки пунктом 1.1 угоди № 5 передбачено у числі інших послуг також представництво адвоката у господарському суді, а пунктом 2.1 погоджено умову про те, що за домовленістю сторін право виконання обов'язків представника у господарському суді надається помічнику адвоката, однак ані адвокат, ані помічник адвоката участі у судових засіданнях у справі № 13/534 не приймали, то немає підстав для покладення на відповідача судових витрат за послуги адвоката в частині здійснення представництва у господарському суді.

Таким чином судові витрати за послуги адвоката у розмірі 2 541,88 грн., що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог, із врахуванням того, що судові витрати стосовно вимог, провадження по яких припинено, відносяться на відповідача, - підлягають задоволенню у розмірі 2 000,00 грн., враховуючи об'єм, зміст та значення усіх послуг адвоката, передбачених в угоді № 5.

Із доводами апеляційної скарги частково немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та наступні обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів; права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 13 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Також ч. 1 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Отже як норми законодавства, так і матеріали справи свідчать про те, що позивач законно скористався своїм правом на застосування штрафної санкції до відповідача.

Оскільки нормативно не закріплено обмежень щодо розміру плати за адвокатські послуги, то немає підстав для висновку про наявність у позивача обов'язку укладати договір на надання адвокатських послуг з умовою оплати таких послуг у розмірі, не більшому, ніж 1% від суми задоволених позовних вимог.

Стверджуючи про обґрунтованість  судових витрат на послуги адвоката лише у розмірі 1% від задоволеної суми позову, відповідачем не наводиться на підтвердження цього розміру конкретних доводів, в зв'язку з чим таке твердження відповідача має суб'єктивний характер, тому немає підстав визнати його переконливим.

Та обставини, що документи, надані позивачем у справу № 13/534 підписані не адвокатом, а керівником, не свідчить про невиконання адвокатом обов'язків з надання послуг, адже у розд. 1 угоди № 5, яким визначено предмет договору, не передбачено такого обов'язку адвоката.

Оскільки співрозмірність розміру оплати послуг адвоката із ціною позову визначається шляхом дослідження та оцінки усіх конкретних обставин у справі, то немає підстав брати до уваги висновки суду щодо такої співрозмірності, зроблені на підставі дослідження та оцінки обставин будь-якої іншої справи.

Неврахування позивачем частини сплаченої суми основного боргу у позовній заяві тягне за собою віднесення у пропорційному розмірі витрат на оплату послуг адвоката на позивача, отже повторно не може враховуватись як підстава зменшення розміру плати за адвокатські послуги.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції та часткового задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2007 у справі №13/534 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатив Україна" (04080, м. Київ, вул. В. Хвойки, 18/14, корп. 6, оф. 724; код ЄДРПОУ 32421704) на користь Відкритого акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 83; код ЄДРПОУ 22890514) 13 273,95 грн. основного боргу, 9 309,80 грн. штрафу, 325,84 грн. державного мита, 88,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

В позові про стягнення 11 000,00 грн. основного боргу відмовити.

В решті позову провадження у справі припинити.”

2. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

3. Справу № 13/534 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.